Україні за останній місяць вдалося подвоїти виробничі потужності оборонно-промислового комплексу.
Про це повідомив міністр із питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін в інтерв’ю PAP.
Глава Мінстратегпрому не став називати конкретних цифр щодо військового виробництва, проте зазначив, що Україна працює над розширенням промислових комплексів озброєння.
Водночас Камишін зазначив, що на даний момент упор робиться на виробництво ракет.
«Передусім ми будуємо міць України як виробника зброї. Ми вже маємо перші успіхи, я не можу більше розкривати, але найбільший акцент робиться на виробництві ракет», – сказав Камишін.
Україна працює над розбудовою потужного оборонно-промислового комплексу, щоб виробляти зброю західних зразків на своїй території.
Про це сказав президент Володимир Зеленський це під час виступу у Верховній раді з нагоди Дня Конституції України.
Він заявив, що Україна, попри повномасштабне вторгнення рф, відновила виробництво гармат і снарядів, а також впровадила натовські стандарти в озброєнні.
«Зараз, у час такої війни, ми створили фактично з нуля виробництво снарядів для артилерії, власні гармати. Ми відновили виробництво 122-го та 125-го калібру, інших калібрів. Ми починаємо заміну виробництва 152-го калібру на 155-ий калібр західного стандарту», – розповів глава держави.
Проте власного виробництва гармат і снарядів поки що недостатньо, тому Україна потребує підтримки партнерів.
Також президент додав, що Україна працює над розбудовою потужного оборонно-промислового комплексу, який забезпечить потреби армії та флоту, а також створить повітряний щит та безпеку у кіберпросторі.
«На дні Чорного моря вже є дуже вагомий доказ спроможності України як держави, яка виробляє ракети. «Нептуни», які поставлені на озброєння ще в 2020 році, чітко б’ють по цілях», – наголосив український лідер.
У п’ятницю, 21 квітня, уряд ФРН та Організація Об’єднаних Націй із промислового розвитку (ЮНІДО) підписали у Відні угоду щодо фінансування Німеччиною на суму 3 мільйони проєкту „Розбудова промислового потенціалу, політика та діагностика для зеленого відновлення України”.
Про це повідомив постійний представник України при міжнародних організаціях у Відні Євгеній Цимбалюк, пише Укрінформ.
„Україна вдячна Німеччині за внесок у сумі €3 мільйони для фінансування проєкту ЮНІДО. Маємо розпочати відбудову України вже зараз, не чекаючи на завершення агресивної війни росії проти нашої держави”, – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що участь у церемонії взяли заступник Генерального директора ЮНІДО Фату Хайдара, постійні представники України та Німеччини, а також співробітники секретаріату Організації.
За словами Цимбалюка, багато держав вже на нинішньому етапі заявили про готовність надати фінансову підтримку на відбудову та відновлення об’єктів енергетичної, транспортної інфраструктури, промисловості, пошкоджених чи взагалі зруйнованих у результаті російських атак.
Проєкт ЮНІДО передбачає проведення досліджень і діагностик у промисловості, підготовку рекомендацій щодо можливого вдосконалення та планування, зокрема у сферах енергоефективності, циркулярної економіки, „зеленої” енергетики, покращення стандартів якості тощо.
Крім того, проєкт дозволить визначити необхідні технології, які будуть застосовані під час відбудови, та стане базою для майбутньої глобальної Програми ЮНІДО із зеленого відновлення та післявоєнного будівництва для інклюзивного та сталого промислового розвитку в Україні.
Кількість нових легкових автомобілів, виготовлених у Чехії в першому кварталі 2023-го, порівняно з аналогічним періодом минулого року зросла на 18,9% – до 56 341 одиниць. Про це повідомляє Асоціація автомобільної промисловості країни.
Продаж автомобілів протягом перших трьох місяців року також зріс – на 74,6%.
Найбільш популярною серед покупців маркою стала Skoda. Її продаж збільшився на 19,7% – до 19 929 одиниць.
На другому місці – південнокорейський Hyundai з ростом на 12%, що означає 4957 проданих автомобілів.
Третє місце посіла японська Toyota з 15-відсотковим зростанням продажу, тобто 4965 автомобілів.
На четвертому місці опинився Volkswagen, на п’ятому – південнокорейська Kia.
Найбільш популярною моделлю є Skoda Octavia, таких машин продали 4965, за нею йде Skoda Fabia – 3271 авто, на третьому місці Skoda Scala – 2545 одиниць.
67% проданих автомобілів мають бензинові двигуни, 25% – дизельні. Частка електромобілів становить 2,3%.
За оцінками експертів, після зниження через епідемію коронавірусу продажі цього року продовжать зростати з торішніх 192 тисяч до очікуваних 220–230 тисяч.
Індекс менеджерів із закупівель у виробничому секторі (PMI) Чехії в січні зріс до 44,6 пункту із 42,6 у грудні, що все ще нижче позначки 50, яка вказує на скорочення. Аналітики прогнозували показник на рівні 43,5.
Опитування BMI свідчить, що замовлення впали, а матеріальні та енергетичні витрати вдарили по виробниках. Однак компанії змогли перекласти витрати на споживачів навіть в умовах слабкого попиту. Індекс BMI в Польщі перевершив очікування, збільшившись до 47,5 у першому місяці року із 45,6 у грудні, у той час як аналітики очікували 46,2. Показник у цій країні також знаходиться нижче позначки 50, що свідчить про зниження.
Польські виробники на початку року зіткнулися з багатьма проблемами, зазначив Пол Сміт, головний економічний директор S&P Global. Він додав, що попит на промислову продукцію впав як на внутрішньому, так і зовнішньому ринках, у той час як ціни на енергоносії, сировину та напівфабрикати залишаються високими, а також триває скорочення робочих місць. Однак опитування показало значне поліпшення настроїв: компанії очікують покращення попиту та зниження цін у найближчі місяці. За словами Сміта, польські фірми не були настільки оптимістично налаштовані щодо майбутнього з травня 2022 року.
Завдяки постачанням зброї в Україну значно зросли показники військової промисловості Бельгії. Уряд країни відправив Києву кулемети та протитанкову зброю, але найважливіший їхній продукт – бронежилети. Виробники скаржаться на труднощі з постачанням, стверджуючи, що ледве встигають за попитом.
Військова промисловість Бельгії процвітає через війну в Україні, пропозиція ледве справляється з попитом, повідомив інформаційний портал The Brussels Times у п’ятницю.
Бельгія надала Україні значні «пожертви» у вигляді зброї. На початку війни прем’єр-міністр Александр де Кроо оголосив, що країна поставить Києву 5000 кулеметів, 200 одиниць протитанкової зброї та 3800 тонн пального.
Кулемети виробила збройова компанія FN Herstal, що належить уряду Валлонії. Частина пожертвувань надійшла з державних запасів. Утім на сьогодні немає інформації про те, що уряд замовив нову зброю для поповнення запасів.
За даними The Brussels Times, війна в Україні також значно пожвавила менш важливу фламандську збройову промисловість. Щомісячний звіт фламандського уряду показує, що загалом за перші шість місяців цього року було видано ліцензій на експорт зброї на загальну суму 371,5 мільйона євро, що вдвічі більше, ніж торік. Фламандський регіон уклав з Києвом велику експортну угоду, за якою компанія Sioen Ballistics поставила в Україну бронежилети. Concordia Textiles of Flanders, що виробляє тканину для їхнього виготовлення, повідомила про виникнення проблем із постачанням через підвищений попит.
Війна в Україні привела до значного збільшення військових витрат та інвестицій в оборонний сектор. У червні федеральний уряд Бельгії оголосив, що інвестує 1,8 мільярда євро в дослідження та розробки, пов’язані з обороною. Це дасть величезний поштовх таким бельгійським військовим компаніям, як FN Herstal, John Cockerill, та аерокосмічній компанії Sonaca, пише The Brussels Times.
Промислове виробництво в травні знизилося на 12,2% порівняно з травнем 2019 року, а в квітні спад становив 16,2%, повідомила у вівторок Державна служба статистики, передає портал новин liga.net.
Згідно з даними Державної служби статистики, порівняно з квітнем промислове виробництво (з урахуванням кількості днів) у травні зросло на 4,9%. Найбільше падіння в річному вираженні Держстат зафіксував у видобутку кам’яного та бурого вугілля (-44,5), а також у текстильному виробництві, виробництві одягу, шкіри, товарів зі шкіри та інших матеріалів (-36,6%). Найбільше зростання зафіксовано у виробництві основних фармацевтичних продуктів і препаратів (8,8%).
За даними попередніх підрахунків Держстату, протягом січня – квітня цього року спад промислового виробництва становив 7,9%.
