Трамп може видобувати рідкісноземельні елементи разом з Китаєм

Поки президент полює за рідкісноземельними копалинами, Сполучені Штати є одним з найбільших їх виробників у світі. Насправді проблема не у видобутку, а переробці, значна частина якої наразі здійснюється в Китаї.

Загроза Гренландії, шантаж України та угода про видобуток корисних копалин у Конго вказують на той самий факт: США полюють на родовища рідкісноземельних металів. Але поки що не зрозуміло, де будуть перероблятися ці копалини, необхідні для виготовлення смартфонів і винищувачів, адже відправляти рідкісноземельні елементи на переробку до Китаю не можна. Утім Дональд Трамп шукає альтернативне джерело в КНР, як це робив і його попередник-демократ Байден.

Участь Китаю в переробці рідкоземельних елементів неминуча

Нам дуже потрібні рідкісноземельні елементи, наголошує Дональд Трамп. Гарне гасло, якщо врахувати, що це стратегічні корисні копалини, найбільшим виробником яких є Китай, а Сполучені Штати намагаються зменшити свою залежність від Пекіна щодо критично важливих мінералів.

Насправді США вже мають великі запаси рідкісноземельних елементів і видобувають 12% їх світових запасів. Але дві третини з них експортуються до Китаю. Азійська країна обробляє 85% рідкісноземельної сировини у світі.

Не вистачає не шахт, а збагачувальних фабрик.

У той час як Сполучені Штати скоротили значну частину своїх потужностей з переробки мінералів, Китай став провідним світовим переробником рідкісноземельних елементів: кобальту, міді та багатьох інших.

Втрата потужностей з переробки рідкісноземельних металів у Сполучених Штатах – лише один із прикладів. Деіндустріалізація США в кінцевому підсумку пішла на користь їхньому геополітичному супернику. Штати майже припинили виробництво ключових продуктів, зокрема контейнеровозів, деяких фармацевтичних компонентів і значної кількості верстатів, тому що їх дешевше та ефективніше виробляти за кордоном. І в цьому питанні Китай виявився головним переможцем.

До 1990-х років США були основним переробником мінералів і металів. Але згодом завдяки дешевій робочій силі та більш м’яким екологічним нормам домінуючим гравцем став Китай.

Цинковий завод було врятовано в останню хвилину

Рідкісноземельні елементи не єдина проблема. Позаминулого року в центрі уваги опинився цинковий завод на Волл-стріт у Кларксвіллі. Це середнє за розмірами, відносно сучасне підприємство в штаті Теннессі. До того часу тільки голландські власники та чиновники з економічного розвитку округу Монтгомері мали уявлення про те, чому воно є стратегічно важливим. Читачі американських газет були здивовані, дізнавшись, що голландський завод Nyrstar – єдиний промисловий об’єкт на континентальній частині США, де галій і германій можна доводити до якості, придатної для виготовлення електроніки. Обидва елементи необхідні для виробництва мікросхем до смартфонів і радарних систем. Відтоді як Китай, найбільший світовий постачальник, припинив експорт галію та германію, спричинивши в Сполучених Штатах значний дефіцит, Кларксвілл став головним полем битви в торговельній війні.

Місцевий завод Nyrstar, що належить сировинному гіганту Trafigura, запустив проєкт вартістю 190 мільйонів доларів, завдяки якому вже цього року може почати виробництво галію та германію електронного класу. Після нарощування виробництва на підприємстві отримуватимуть близько 40 тонн галію та 30 тонн германію на рік, що задовольнить 80% потреб США.

Джерело: (vg.hu)