Народжується енергетичний гігант: Китай планує побудувати найбільшу у світі гідроелектростанцію

Китай розпочинає в Гімалаях грандіозний інвестиційний проєкт – побудову гідроелектростанції, на яку виділив більше коштів, ніж становить річний бюджет Угорщини. Об’єкт може стати найпотужнішим у світі комплексом з виробництва електроенергії, повідомив портал Hirado.hu.

Пекін офіційно розпочав реалізацію проєкту з побудови найбільшої у світі гідроелектростанції. Прем’єр-міністр Лі Цзян оголосив у Нінцібі про інвестиції в розмірі 167 мільярдів доларів, заплановані для нижньої ділянки Ярлунг Цангпо, а також про створення нової державної компанії China Yajiang Group з управління проєктом.

Об’єкт буде втричі дорожчим, ніж найбільша гідроелектростанція, побудована в Китаї до цього часу, і складатиметься з п’яти ступінчастих гребель. За словами представників уряду, це дасть поштовх як економіці, так і виробництву зеленої енергії.

Інженери планують випрямити вигини річки і прокласти тунелі для відведення води в одній із найкрутіших ущелин Гімалаїв, де річка падає майже на 2000 метрів на відстані всього 50 кілометрів.

ГЕС буде розташована на території китайського заповідника, який є домом для різноманітних видів фауни, тому проєкт уже на старті викликає серйозні побоювання щодо впливу на екологію.

Масштаби інвестиції відчутні й на фінансових ринках: курси акцій китайських будівельних компаній і виробників цементу, пов’язаних з гідроелектростанцією, значно зросли. За розрахунками Citigroup, проєкт може збільшити зростання ВВП Китаю за перший рік майже на 0,1 процентного пункту.

Теоретична потужність системи, що будується на великому вигині річки Ярлунг Цангпо, може становити 60–70 гігават. У разі реалізації це зробить її найпотужнішим енергетичним комплексом у світі, який вироблятиме більше електроенергії, ніж, наприклад, уся Польща.

Офіційна кліматична мета Китаю – до 2060 року досягти нульових викидів, і гідроелектростанція стане флагманом цих зусиль. Пекін планує завершити будівництво до середини 2030-х.

Утім проєкт має геополітичні ризики. На пізнішому етапі Jarlung Cangpo проходить з Індії до Бангладеш, тобто Китай, регулюючи водопостачання, безпосередньо впливатиме на водозабезпечення сотень мільйонів людей. Індія вже офіційно висловила стурбованість і має намір прискорити будівництво власної гідроелектростанції Upper Siang на нижній течії. У Нью-Делі побоюються, що в разі кризової ситуації Пекін може використовувати водопостачання як зброю. Ці побоювання не безпідставні в регіоні, де Індія цієї весни призупинила дію угоди з Пакистаном про розподіл вод Інду, а Ісламабад є одним із найближчих партнерів Китаю.

Тим часом Пекін обіцяє, що розташовані нижче території не зазнають збитків, і пропонує гарантії безпеки та охорони навколишнього середовища. Фінансування проєкту буде забезпечене за рахунок державних банків та майбутніх доходів від продажу електроенергії. Таку модель Китай уже застосовував у багатьох вітчизняних і закордонних проєктах з будівництва дамб. Однак справжнім випробуванням стануть не кошти, а екстремальний рельєф місцевості, логістика та управління екологічними ризиками. Якщо все вдасться, Китай зможе побудувати найбільшу у світі електростанцію за рахунок однієї інвестиції.