Бюджет-2026: рекорд на оборону, гігантський дефіцит і тонка логіка «де взяти»

Кабінет міністрів затвердив проєкт держбюджету на 2026 рік із рекордними видатками на оборону та дефіцитом 2,4 трлн грн. Це вже четвертий воєнний кошторис поспіль — із високою невизначеністю щодо джерел покриття. Базові параметри уряд вибудовував на макропрогнозі, який готує Мінекономіки, а доходи та видатки — на розрахунках Мінфіну та пояснювальній записці. Деталі про політику витрат і ризики з наповненням наводить також Економічна правда.

Макрооснова і соціальні стандарти

Бюджет рахували з розрахунковим курсом долара 45,7 грн. Уряд після паузи на 2025 рік знову індексує соціальні стандарти: мінімальну зарплату — з 8 000 до 8 647 грн (+8%), загальний прожитковий мінімум — до 3 209 грн (+9,9%), для працездатних — до 3 328 грн (+9,9%), для осіб, що втратили працездатність, — до 2 595 грн (+9,9%). Цей останній показник визначає мінімальну пенсію; максимальна у 2026-му становитиме 25,95 тис. грн.

Доходи з “дрібних гвинтиків” і велика діра

Доходи держбюджету закладено на рівні 2,89 трлн грн — на 408 млрд більше, ніж у 2025-му. Частину приросту уряд хоче отримати через точкові зміни: “податок на OLX” (очікувано 14 млрд грн), акциз на солодкі напої (8,5 млрд), посилення стягнення податкового боргу (ще 26 млрд) і кращу роботу митниці (плюс 60 млрд). Попри це видатки сягають 4,751 трлн грн, і дефіцит становить 2,429 трлн грн (18,4% ВВП). Покривати його планують позиками, насамперед від партнерів, але значна частина потреб поки не закрита домовленостями. Міністр фінансів Сергій Марченко прямо визнавав, що на 2026 рік бракує приблизно 16 млрд євро (близько 19 млрд доларів) зовнішнього фінансування — заяву наводить Економічна правда. За її даними, дірка виникла вже й у 2025-му: до кінця року треба знайти близько 300 млрд грн на додаткові військові видатки.

Ціна війни: структура оборонних видатків

Оборона — безумовний пріоритет: 2,805 трлн грн, або 27,2% ВВП. Левова частка йде до Міноборони — 1,923 трлн грн (трохи більше за план-2025). Із цього 1,143 трлн — грошове забезпечення та інші виплати військовим; 678,12 млрд — закупівля й ремонт техніки та боєприпаси (тут закладено трохи менше, ніж у бюджеті-2025). Досвід нинішнього року показує, що ці рядки доведеться переглядати: у липні Рада вже додавала обороні 400 млрд грн через вичерпання ресурсів на озброєння й виплати — на цьому акцентує Економічна правда.

МВС як другий за масштабом оборонний розпорядник (Нацгвардія, ДПСУ, Нацполіція) отримає 522 млрд грн. Видатки на СБУ та ГУР — 29,7 млрд і 43,3 млрд відповідно. У цілому сектор безпеки й оборони матиме: 1,266 трлн грн на грошове забезпечення, 722,6 млрд — на техніку й боєприпаси, 72,22 млрд — на пальне, 55,24 млрд — на харчування, 14,78 млрд — на “комуналку”, 2,22 млрд — на ліки. Плюс запускають “оборонний резерв” — 200 млрд грн для оперативного перерозподілу під потреби фронту. Це нова програма Мінфіну; її логіку пояснювала голова бюджетного комітету Ради Роксолана Підласа: 140 млрд із загального фонду, ще 60 млрд — за рахунок перевиконання митниці.

Цивільні видатки: освіта, медицина, соцпідтримка

На освіту та науку уряд планує 257,37 млрд грн (+30%): із них 103 млрд — зарплати педагогам, 53,84 млрд — “престижність праці”, 14,34 млрд — шкільне харчування, 5 млрд — укриття для закладів, 2 млрд — автобуси. Стипендії зростуть до 6,61 млрд (+1,26 млрд). Охорона здоров’я — 254,8 млрд (+14,5%): програма медгарантій — 191,57 млрд; централізовані закупівлі ліків (ВІЛ/СНІД, ТБ, онко, ССЗ, орфанні) — 15,13 млрд; “чек-апи” для груп ризику — 10 млрд.

Соціальна підтримка — 465,37 млрд (+10,6%). У програмі допомоги людям у складних обставинах (102,7 млрд; +27%) закладені виплати людям з інвалідністю, допомога на проживання (2–3 тис. грн), компенсація 70% першого іпотечного внеску та 70% платежу в перший рік, підтримка оплати електроенергії (100 кВт·год на особу, але не більше 300 кВт·год на родину), субсидія на оренду, компенсація витрат на розміщення ВПО. Соцзахист дітей майже подвоюється — до 52,74 млрд: зростають виплати у зв’язку з вагітністю та пологами, одноразова допомога при народженні — до 50 тис. грн. Трансферт Пенсійному фонду лишається близько торішнього рівня; 50 млн грн виділяють на інституційну підготовку накопичувального рівня пенссистеми. Частину військових пенсій у 2026-му покладуть на ПФУ (із понижуючими коефіцієнтами для “максимальних” спецпенсій). Окремо уряд обмежує “чорнобильські” доплати: з 2026-го їх не отримуватимуть пенсіонери, які не проживали в зонах після 1 січня 1993 року; розмір доплати — 2 595 грн. Про зловживання схемою раніше докладно писала Економічна правда.

Підтримка економіки й відбудови

Зберігаються 18 млрд грн на компенсацію ставок у програмі “5-7-9%”, 9,52 млрд — на підтримку агровиробників, 2,46 млрд — фермерам, 1,37 млрд — гранти на бізнес, 1 млрд — гуманітарне розмінування. Продовжать фінансувати “Національний кешбек”, індустріальні парки та інвестпроєкти — за рахунок залишків Фонду страхування на випадок безробіття станом на 1 січня 2026-го. На реалізацію мінеральної угоди зі США закладають 1,92 млрд грн (деталізація витрат поки відсутня). “єВідновлення” — 1,23 млрд (+23%), компенсації за знищене житло — 3 млрд. Дороги — 12,85 млрд (майже як у 2025-му), але виплати за боргами “Укравтодору” скорочуються до 15 млрд (із 24,35 млрд). Державні публічні інвестиції: енергетика — 34,7 млрд, транспорт — 23,32 млрд, освіта — 15 млрд, медицина — 18,55 млрд; перелік проєктів — на сайті Мінфіну.

Окремою позицією — 4 млрд грн на “стратегічні комунікації, інформаційну безпеку, євроінтеграцію, націдентичність і патріотичний контент” (аналогічна програма у 2025 році мала 405 млн). На іномовлення та інформаційні програми для держпотреб — 1,5 млрд (на рівні 2025-го). Видатки на держоргани теж підростуть: Рада — 3,65 млрд (+16,2%), Кабмін — 1,09 млрд (+9,2%), ОП — 877 млн (+12,4%). Антикорупційні органи (САП і НАБУ) — 2,91 млрд (+15,9%).

Тінь боргу

Головне питання — боргове навантаження. За запискою до бюджету, державний борг у 2026 році сягне 10,472 трлн грн, перевищивши 101% ВВП. Внутрішній борг — 19,9%, зовнішній — 80,1%. Це робить фінанси надчутливими до курсу валют і політичних рішень партнерів, підсумовує Економічна правда.

Оксана ЧОПАК