В Україну надійшли гроші США в рамках угоди про рідкісноземельні копалини

Україна – одна з найбагатших країн світу за сировинними ресурсами. Усі вони мають стратегічне значення для сучасної промисловості, виробництва акумуляторів та оборонних технологій. Перші мільйони доларів вже надійшли до України в рамках угоди між США та Україною про рідіксноземельні мінерали.

Україна є однією з найбагатших країн світу за сировинними ресурсами. Усі вони мають стратегічне значення для сучасної промисловості, виробництва акумуляторів та оборонних технологій. Однак, протягом останніх трьох десятиліть країна практично не змогла використати ці можливості. Причина: бюрократія, правова невизначеність та нескінченні судові процеси, які неодноразово гальмували амбітні плани. У цьому контексті угода про рідіксноземельні мінерали, підписана у травні 2025 року, яка створює спільний інвестиційний фонд для розвитку стратегічних корисних копалин, енергетики та інфраструктури вважається проривом.

Договір реалізується на паритетних засадах: Сполучені Штати та Україна внесуть до фонду по 75 мільйонів доларів як початковий внесок. Американська корпорація фінансування розвитку (DFC) вже перерахувала перші 75 мільйонів доларів. Уряд назвав цей проєкт тріумфом.

У вересні американські делегації відвідали кілька родовищ у Кіровоградській та Житомирській областях, зокрема родовище літію. Повідомляється, що в проекті бере участь компанія під назвою TechMet, серед акціонерів якої уряд США та мільярдер Рональд Лаудер. Ксенія Оринчак, директор Національної асоціації добувної промисловості України, назвала перерахунок коштів поворотним моментом:

«Перший платіж у розмірі 75 мільйонів доларів від американської сторони свідчить про те, що співпраця перейшла з рівня декларацій на рівень фактичного впровадження. Сіл відзначити, що це не фінансування конкретного гірничодобувного проекту, а капітальний фонд, з якого згодом можуть отримати гроші кілька стратегічних секторів».

Таким чином, фонд – радше фінансова структура, ніж конкретна інвестиція. Питання в тому, чи можна подолати структурні перешкоди, які досі перешкоджали сталій появі іноземного капіталу.

Перешкоди на шляху до виконання угоди про корисні копалини

Михайло Жернов, незалежний директор Critical Metals – української дочірньої компанії European Lithium Ukraine, яка безпосередньо працює на ринку літію, – також привітав угоду:

«Це партнерство може перезапустити гірничодобувний сектор України. Але державі ще належить багато зробити: узгодження правового регулювання, вирішення спорів щодо ліцензування та зміцнення довіри інвесторів є надзвичайно важливими, зазначив керівник американо-австралійської компанії.

Найкращий приклад цього – родовище літію „Добра”, розташоване в Кіровоградській області (поблизу Добровеличківки). Судовий процес між державою та компаніями, які володіють ліцензією на видобуток корисних копалин тут, триває з 2018 року. Через суперечливі судові рішення, постійну зміну власників та зміни в урядових правилах, фактичного видобутку досі не було.

Хоча тендер на експлуатацію родовища вже заново оголошено, попередні власники, зокрема Critical Metals, заявили, що готуються захищати свої інтереси правовими засобами. «Якщо тендер переоголошувати кожні два роки, поки право власності оскаржується, це відлякає інвесторів. Міжнародні компанії очікують чітких, прозорих рамок, а не нескінченних юридичних суперечок», – зазначив український галузевий експерт на правах анонімності.

Від сировини до геополітичного інструменту

Не випадково Вашингтон надає стратегічного значення українським мінеральним ресурсам. Літій, титан та рідкісноземельні мінерали – важлива сировина для переходу на зелену енергетику та військової промисловості. Для Сполучених Штатів доступ до них може зменшити залежність від Китаю.

Участь TechMet також вписується в цю картину: прямий власник компанії – DFC, тому кожна інвестиція — це геополітичне послання.

Не випадково Андрій Єрмак, голова Офісу президента України, відкрито похвалив Рональда Лаудера та назвав проєкт «дуже важливим». Однак це створює враження, що тендер може бути навіть «індивідуалізованим», як це часто траплялося в минулому економічній політиці України.

Оринчак, з іншого боку, наголошує: «Паритетне управління спільним фондом – троє українських та троє американських представників – гарантує рівні умови. Критерії фінансування чіткі: стратегічна важливість, прозора структура власності, створення робочих місць та можливості співфінансування. Немає жодного пункту, який би виключав вітчизняні компанії з самого початку».

Багатий на папері, бідний насправді

Україа у вересні зробила ще один помітний крок: опублікувала звіт про перевірку критично важливих сировинних матеріалів, оновивши дані радянських часів до міжнародних стандартів. Олег Гоцинець, голова Державної геологічної служби, заявив, що це «підвищить прозорість та довіру інвесторів».

Не варто недооцінювати радянську геологічну спадщину, але самої її недостатньо, зазначила Ксенія Оринчак.

Михайло Жернов дотримується схожої думки. За його словами, «інформаційна відкритість корисна, але передбачуване правове середовище та стабільні контракти забезпечують реальну безпеку для інвесторів».

Майбутнє невизначене

Спільний фонд та перший американський платіж безсумнівно можна вважати віхою, оскільки це перший випадок, коли інституціоналізований американський публічний капітал увійшов в український мінерально-сировинний сектор.

Однак це ще не означає, що розпочався фактичний видобуток. Правові суперечки навколо родовища «Добра» також демонструють, наскільки крихким є цей процес: суперечливі судові рішення, нечіткі ліцензійні права та підозри в політичному впливі – все це пригнічує інвестиційний ентузіазм.

Таким чином, перспективи суперечливі. Технологічний та фінансовий потенціал величезний, геополітичний інтерес відчутний, але внутрішні правові та інституційні перешкоди продовжують затьмарювати майбутнє.

vg.hu