Норвегію закликають використати фонд на 1,8 трлн євро для підтримки кредиту ЄС Україні

У Норвегії зростають заклики серед партій щодо того, аби країна використала свій суверенний фонд розміром 1,8 трлн євро, щоб допомогти просунути застряглий кредит ЄС для України у розмірі 140 млрд євро.

Про це пише Euractiv, передає “Європейська правда”

П’ять норвезьких політичних партій Норвегії закликали Осло втрутитися, щоб подолати занепокоєння Бельгії щодо використання заморожених російських суверенних активів для фінансування репараційного кредиту для України на суму 140 млрд євро.

Як зазначається, лідери ЄС обговорили це питання 23 жовтня на саміті в Брюсселі, але не дійшли згоди, оскільки Бельгія наполягає, що інші країни ЄС повинні розділити юридичні та фінансові ризики, пов’язані з цим планом, перш ніж вона погодиться на його реалізацію. 

Минулого тижня прем’єр-міністр країни Йонас Гар Стьоре доручив провести “повний перегляд” можливої участі Норвегії.

Як зазначається, багата на нафту Норвегія володіє найбільшим у світі суверенним фондом вартістю 1,8 трлн євро, куди входять приблизно 109 млрд євро, зароблених на стрімкому зростанні цін на газ у 2022 і 2023 роках після вторгнення Росії в Україну.

“Ми уважно стежимо за ситуацією і продовжуємо діалог з колегами з ЄС”, – заявила державна секретарка міністерства фінансів Норвегії Еллен Рейтан.

Ці коментарі з’явилися в той час, коли країни ЄС розглядають можливість використання заморожених активів Росії, а не власних бюджетів, для задоволення фінансових потреб Києва, які, за оцінками Міжнародного валютного фонду, становлять близько 55 млрд євро на найближчі два роки.

Речник Європейської комісії зазначив, що Брюссель має намір представити варіанти фінансування потреб України, але “на пізнішому етапі посилить дискусії з однодумцями та союзниками”.

Утім, наразі немає жодних ознак того, що Норвегія візьме на себе провідну роль у застряглому плані надання позики, хоча вона може приєднатися як один із кількох спонсорів. 

“Норвезькі консерватори налаштовані позитивно, але це має відбуватися спільно з країнами ЄС”, – сказала колишня міністерка закордонних справ Іне Еріксен Серейде.