Економіка без обвалу: чому 2026-й обіцяє бути схожим на 2025-й

Українська економіка входить у 2026 рік без відчуття «чуда», але й без очікування обвалу. Журналіст Юрій Дощатов у матеріалі для РБК-Україна зібрав прогнози аналітичних центрів, інвестиційних компаній та окремих економістів, і майже жоден із них не бачить ні падіння ВВП, ні стрибків інфляції, ні різких валютних шоків – за умови, що війна триватиме у нинішній конфігурації.

Ключовим запобіжником від найгірших сценаріїв стали домовленості з Євросоюзом. У грудні в ЄС погодили кредит для України обсягом 90 млрд євро за рахунок спільних запозичень країн-членів. Ці гроші розподілені на два роки: по 45 млрд євро у 2026-му та 2027-му, з можливістю спрямовувати їх як на соціальні видатки, так і на фінансування армії. Це рішення, як нагадує РБК-Україна, стало передумовою запуску нової програми з МВФ обсягом 8,1 млрд доларів.

ВВП: між 1% і 5% з поправкою на війну

Центр економічної стратегії, який зібрав прогнози МВФ, Міністерства економіки, НБУ, KSE та Dragon Capital, показує широкий коридор очікувань: від 2,4% зростання ВВП у разі продовження активних бойових дій до 5% у сценарії миру. Мінекономіки закладає у свій прогноз 2,5% зростання, Світовий банк – до 2%.

В аналітичній групі ICU дивляться обережніше і говорять про приблизно 1,2% реального зростання ВВП у 2026 році. Там прямо пояснюють, що стримувальними факторами залишаються дефіцит електроенергії, пошкоджена транспортна інфраструктура, тимчасові простої великих виробництв та обережність бізнесу щодо інвестицій через високі безпекові ризики.

Головна економістка Dragon Capital Олена Білан додає ще один важливий штрих: на її думку, відсутність «енергетичного перемир’я» позбавляє економіку додаткового відсотка зростання. Вона прямо говорить, що саме стабільність в енергетиці могла б дати плюс до ВВП, однак, очікувати такого сценарію наразі немає.

Колишній радник президента Олег Устенко, якого також цитує видання, не бачить джерел швидкого відновлення в аграрному експорті чи металургії. Він нагадує, що посівні площі скоротилися, врожайність буде нижчою, а перспективи зростання в металургії обмежені. Натомість і Білан, і Устенко сходяться на думці, що головним драйвером зростання у 2026 році залишиться військово-промисловий комплекс і державні витрати, сфокусовані на обороні.

Ціни та інфляція: помірні коливання без «цінового шоку»

За оцінками Центру економічної стратегії, інфляція в Україні у 2026 році коливатиметься в діапазоні 6,6–9,2% і не перевищить очікуваний рівень за 2025 рік (9,2%).

В ICU орієнтуються на прогноз НБУ – близько 6,6% річної інфляції. Аналітики цієї групи очікують, що в першій половині року зростання цін буде доволі повільним, а з літа прискориться, однак загалом за підсумками року показник залишиться нижчим за 7%. Вони пояснюють це тим, що фундаментальний інфляційний тиск послаблюється: доходи населення зростають повільно, споживачі поводяться обережніше через невизначеність, а ключові продукти харчування на внутрішньому ринку не є дефіцитними.

Саме таке уповільнення інфляції, за оцінкою експертів, дає Нацбанку можливість знизити облікову ставку з нинішніх 15,5% до 13,5% протягом року.

Олег Устенко, натомість, оцінює коридор для інфляції ширше – у межах 10–15%. У коментарі для РБК-Україна він застерігає, що ризики залишаються, зокрема через можливі збої з надходженням міжнародної допомоги та потенційні коригування бюджету.

Курс гривні: що кажуть ICU, держбюджет і Устенко

Аналітики ICU вважають, що на тлі сповільнення інфляції й одночасного зростання зовнішніх дисбалансів, високого імпорту та попиту на валюту НБУ доведеться дещо послабити гривню. Їхній прогноз на кінець 2026 року – близько 44,3 гривні за долар США.

При цьому, як нагадує РБК-Україна, державний бюджет на 2026 рік розраховувався, виходячи з більш «песимістичного» курсу 45,7 гривні за долар. Традиційно Мінфін закладає у макропрогноз дещо завищене значення, щоб мати більший номінальний ресурс доходів.

Устенко в цьому питанні також налаштований доволі стримано. Він вважає реалістичним коридор 43–46 гривень за долар і 50–56 гривень за євро, підкреслюючи, що за наявного обсягу міжнародної допомоги і валютних резервів НБУ є всі можливості утримувати курс у цих межах.

Де ховаються головні ризики

Перший ризик, який може змінити прогнози – це традиційний для воєнного часу фактор інтенсивності бойових дій і масштаб пошкоджень інфраструктури, передусім енергетичної та транспортної. Саме вони, за оцінками ICU, здатні гальмувати роботу великих виробництв і обмежувати експорт.

Другий ризик пов’язаний із внутрішніми доходами бюджету. Устенко звертає увагу, що план збору податків і інших надходжень розрахований з огляду на зростання ВВП на 2,5%. Якщо ж «базовим» стане сценарій на рівні 1% зростання, держава може недоотримати щонайменше 3 млрд доларів доходів, що за поточним курсом означає понад 130–150 млрд гривень. Він прямо називає це серйозним ризиком, який може змусити уряд переглядати держбюджет.

Третій фактор – ритмічність міжнародної допомоги. Навіть за погоджених сум і затверджених програм з ЄС і МВФ, затримки з надходженням коштів можуть порушити фінансову стабільність і створити додатковий тиск на курс і ринок запозичень.

«Новий» рік без різких поворотів

Отож, за оцінками ЦЕС, ICU, Dragon Capital та окремих економістів, навряд чи 2026-й стане роком економічного прориву. Експерти прогнозують помірне зростання ВВП, контрольовану інфляція, поступове послаблення гривні та збереження таких ризиків як війна і графік зовнішнього фінансування.

Оксана ЧОПАК