Кабінет міністрів у Бюджетній декларації на 2025-2027 роки прогнозує уповільнення росту економіки у 2025 році та прискорення у наступні роки. Курс долара зросте на 10% у 2025 році.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на члена фінансового комітету Верхової Ради Ярослава Железняка в Telegram.
„Основним стримуючим фактором економічного розвитку є руйнація енергетичних потужностей України, відновлення яких вимагає значних ресурсів та часу”, – йдеться в декларації.
Згідно з оприлюдненим документом, уряд очікує зростання ВВП:
у 2025 році на 2,7%,
у 2026 році на 7,5%,
у 2027 році на 6,2%.
Прогноз зростання ВВП України на 2024 рік на рівні 4,6% закладений до державного бюджету на цей рік і не змінювався.
Крім того, уряд очікує зростання середнього курсу долара:
у 2025 році до 45 гривень (45,6 на грудень),
у 2026 році до 46,5 гривень (45,9 на грудень),
у 2027 році до 46,4 гривень (46,2 на грудень).
До бюджету на 2024 рік закладений середній курс 40,7 грн/долара та 42,1 грн/долар на грудень.
Також Кабмін прогнозує зростання споживчих цін (грудень до грудня):
Міністерство фінансів України продовжує переговори про реструктуризацію з власниками єврооблігацій, зокрема про часткове списання боргу, найближчим часом переговори будуть публічними.
„Ми зараз проводимо переговори з кредиторами з приводу реструктуризації і, зокрема, це передбачає часткове списання боргів. Тому очікуйте новин”, – сказав він на „Годині уряду” у Верховній Раді в п’ятницю.
„Найближчим часом ці переговори будуть публічними, і ми зможемо з вами окремо щодо них переговорити”, – додав міністр, відповідаючи на запитання із залу.
Україна 10 серпня 2022 року одержала згоду власників 13 випусків її єврооблігацій на загальну суму, еквівалентну $22,6 млрд, а також двох випусків єврооблігацій під держгарантії приблизно на $1,5 млрд, на відтермінування виплат відсотків і основної суми боргу за ними на 24 місяці. Тоді реструктуризація не передбачала списання боргу.
Ринок із середини весни 2024 року очікує пропозиції Мінфіну про нову реструктуризацію комерційного боргу за єврооблігаціями. Їхні власники вже сформували спеціальний комітет напередодні майбутніх переговорів. Видання Wall Street Journal на початку травня повідомило, що група власників облігацій, включно з BlackRock BLK і Pimco, планує тиснути на Україну, щоб відновити виплати відсотків за боргом уже наступного року в обмін на списання значної частини непогашеного боргу країни.
Напередодні затвердження МВФ у березні 2023 року нової чотирирічної програми розширеного фінансування для України (EFF) на $15,6 млрд група офіційних кредиторів України („Паризький клуб”) за результатами зустрічі за участю представників МВФ і Світового банку надала фінансові гарантії для цієї програми. Вони передбачають на період її дії (2023-2027 роки) продовження паузи (standstill) з виплат Україною боргу країнам групи. Умовою такої відстрочки є аналогічні дії з боку приватних зовнішніх кредиторів України, переважно власників єврооблігацій.
Своєю чергою Мінфін України 24 березня 2023 року заявив, що уряд країни на час програми зобов’язується вжити низку заходів з управління державним зовнішнім боргом, щоб досягти низки цілей: відновити боргову стійкість; зберегти ліквідність; зменшити дефіцит фінансування та створити необхідні умови для участі комерційного сектору у відновленні економіки.
„Українська влада розгляне кілька альтернативних сценаріїв реалізації необхідного режиму погашення боргу, щоб максимізувати ефективність і успіх процесу, пам’ятаючи про мету відновити доступ України до ринку якомога швидше. Український уряд найняв фінансових і юридичних консультантів для підтримки цього процесу”, – зазначив тоді Мінфін.
Згідно з його заявою, відомство очікувало початку переговорів із власниками єврооблігацій на $20 млрд про нову реструктуризацію на початку 2024 року, щоб завершити їх не пізніше середини 2024 року.
Міжнародний валютний фонд нещодавно заявив, що державний борг України потребує „глибокого врегулювання”. У матеріалах МВФ відсутня пряма згадка про бажаність часткового списання боргу, водночас МВФ заявляє про необхідність для України знизити держборг до 2028 року до 82% ВВП і до 65% ВВП у 2033 році. Як додаткові цілі під час реструктуризації, окрім зниження боргу до 82% ВВП, зазначено також зменшення витрат на обслуговування боргу за зовнішніми зобов’язаннями до 1-1,8% ВВП.
Національний банк України наразі не очікує, що зростання економіки країни у 2024 році перевищить січневий прогноз у 3,6%. Про це заявив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук у інтерв’ю для „Forbes. Україна”, інформує РБК-Україна. Ніколайчук зазначив, що нові дані, отримані з моменту публікації січневого прогнозу, не дають підстав вважати, що ризики змінилися настільки, щоб відхилитися від первісної оцінки.
За його словами, минулорічна економічна активність в Україні була вищою від прогнозованої, особливо завдяки сільському господарству, яке за сприятливих погодних умов забезпечило майже 2% зростання ВВП. Внаслідок цього НБУ оцінює зростання економіки у 2023 році у 5,7%.
Однак, Ніколайчук наголосив, що у поточному році консервативні прогнози не передбачають покращення погодних умов або збільшення урожаю, зокрема зернових. Попри це, м’які погодні умови цієї зими дозволили забезпечити кращі результати у будівництві та раніше розпочати посів ярових. Також було відзначено стабілізацію в енергетиці та відновлення експорту електроенергії.
Однак Ніколайчук також вказав на ризики, пов’язані з тривалістю війни, які можуть обмежувати економічне відновлення. Тому, на його думку, прогноз зростання ВВП на 2024 рік у 3,6% залишається реалістичним.
Мінекономіки України, згідно з оперативними оцінками, повідомило про зростання реального ВВП на 5% у 2023 році після зниження на 28,8% у 2022 році. Водночас урядовий прогноз на 2024 рік був знижений до 4,6%. НБУ в свою чергу очікує зростання економіки у 2024 році на рівні 3,6%, виходячи з припущення високих бюджетних витрат і достатнього рівня міжнародної підтримки.
Кожен десятий українець ледве зводить кінці з кінцями
Індекс споживчих настроїв в Україні у лютому 2024 року знизився на 6,2 пункта, досягнувши позначки 70,2 пункти, згідно з дослідженням компанії Info Sapiens. Це падіння торкнулося всіх компонентів індексу, за винятком Індексу поточного особистого матеріального становища, повідомляє РБК-Україна.
Зокрема, Індекс поточного становища зменшився до 50 пунктів, що на 2 пункти менше порівняно з січнем. Індекс економічних очікувань скоротився на 9,1 пункта та склав 83,7 пункта. Індикатор очікуваної динаміки безробіття зріс на 10,1 пункта, досягнувши 128,4 пунктів. Індекс інфляційних очікувань підвищився на 0,9 пункта та становить тепер 181,8 пунктів, тоді як Індекс девальваційних очікувань знизився на 2,2 пункта, до 146 пунктів.
Експерти компанії Info Sapiens наголошують на зимовому погіршенні споживчих настроїв, з особливим падінням індексу споживчих настроїв та індексу економічних очікувань, а також зростанні негативних очікувань щодо безробіття. Зазначається, що загалом впевненість і очікування споживачів погіршуються, хоча поточне становище залишається стабільним без значних змін.
Для визначення індексу споживчих настроїв в Україні використовується метод вибіркового обстеження домашніх господарств, під час якого опитують 1000 осіб віком від 16 років. Індекс може змінюватися в діапазоні від 0 до 200 пунктів, де 200 пунктів означає повністю позитивну оцінку економічної ситуації, а 100 пунктів свідчить про рівні частки позитивних і негативних оцінок.
У січні 2024 року більшість українців оцінювали рівень добробуту своїх родин як середній, а близько 11% населення зазначили, що їм важко зводити кінці з кінцями, відчуваючи нестачу коштів навіть на необхідні продукти.
Як зростали доходи насправді
Згідно з останніми даними Макроекономічного та монетарного огляду Національного банку України, опублікованими в березні 2024 року, спостерігається реальне зростання доходів населення. Це відбувається на тлі підвищення заробітних плат у приватному секторі та індексації пенсій, інформує Укрінформ з посиланням на підрахунки Нацбанку.
За даними НБУ, домогосподарства відчули збільшення доходів, що підкріплено індексацією пенсій на 8% з березня. У своїй оцінці Національний банк використовував непрямі показники, такі як середня пенсія та зарплата для нарахування пенсій, надані Пенсійним фондом України, а також єдиний соціальний внесок (ЄСВ) та податок на доходи фізичних осіб (ПДФО).
Опитування Європейської бізнес асоціації свідчить, що близько третини малих та середніх підприємств мають намір збільшити зарплати у 2024 році. Незважаючи на те, що більшість компаній не планують змін у заробітній платі, це зростання є позитивним сигналом для економіки.
У контексті доходів та зарплат українців, Державна служба статистики зазначає, що в 2022 році реальні доходи скоротилися на 14,1%. Проте у 2023 році середньомісячна зарплата становила 17 442 гривні, що на 17,5% більше порівняно з попереднім роком, при середньорічній інфляції у 12,9%. Відповідно, реальні зарплати в Україні зросли приблизно на 4,6%.
Також варто зазначити зростання середнього розміру пенсії у 2023 році на 762,66 гривні, або на 16,5%, до 5 385,25 гривень. Всі ці дані свідчать про поліпшення матеріального становища населення на фоні економічної динаміки країни.
Індекс споживчих настроїв українців у лютому 2024 року зменшився на 6,2 пункти та становить 70,2 п. Зменшилися усі складові індикатора, крім Індексу поточного особистого матеріального становища.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані щомісячного дослідження компанії Info Sapiens.
Індекс поточного становища зменшився і складає 50 п., що на 2 п. нижче за рівень цього показника у січні. Індекс економічних очікувань зменшився на 9,1 п. та складає 83,7 п.
У лютому показник індексу очікуваної динаміки безробіття зріс на 10,1 п. та складає 128,4 п. Індекс інфляційних очікувань зріс на 0,9 п. та складає 181,8 п. Індекс девальваційних очікувань зменшився на 2,2 п. та складає 146 п.
„Зимовий період завершується погіршенням показників споживчих настроїв. При цьому, по двом показникам негативна динаміка суттєва і статистично значуща – спостерігається падіння Індексу споживчих настроїв та Індексу економічних очікувань. Окрім цього, зросли негативні очікування щодо безробіття. В цілому, показники впевненості та очікувань погіршуються, але поточне становище без суттєвих змін”, – коментують аналітики Info Sapiens.
Індекс споживчих настроїв в Україні визначають на підставі вибіркового обстеження домашніх господарств країни. Під час дослідження опитують 1000 осіб віком від 16 років.
Значення індексів можуть змінюватися в межах від 0 до 200. Значення дорівнює 200 в тому разі, якщо всі громадяни позитивно оцінюють економічну ситуацію. Індекс дорівнює 100 тоді, коли частки позитивних і негативних оцінок однакові. Значення індексу менше 100 означає, що в суспільстві переважають негативні оцінки.
Залежність російської економіки від військових витрат досягла такого рівня, що вона не може дозволити собі ні виграти, ні програти війну.
Про це у суботу, 24 лютого, йдеться в матеріалі Тhe Conversation, передає Корреспондент.net.
Вказується, що у росії росте ВВП. Так, за даними російського уряду, у третьому кварталі 2023 той становив 5,5% у річному обчисленні, що значно більше, ніж у Великобританії (0,6%) та ЄС (0,9%). Аналогічно, дефіцит бюджету Росії (сума, яку уряд повинен позичити) залишиться на рівні нижче 1% ВВП, порівняно з 5,1% у Великій Британії та 2,8% в ЄС.
Як вказують експерти у цього явища є просте пояснення. І справа не у новітніх технологіях чи загальному зростанні добробуту росіян, а у гігантських військових витратах.
„Близько 40% державного бюджету РФ витрачається на війну. А цього року Кремль планує витратити на оборону рекордні 36,6 трлн рублів, або 386 млрд дол. При цьому, у разі, якщо росія переможе у війні, витрати на відновлення і підтримку безпеки в завойованій частині України були б занадто великими, а ізоляція росії не дозволило б економіці розвиватись”, – зазначає викладач економіки в Ланкастерському університеті Рено Фукарт.
Він вказує, що затяжна патова ситуація може бути єдиним рішенням для росії, щоб уникнути повного економічного колапсу.
„Російський режим не має жодного стимулу закінчувати війну і мати справу з економічною реальністю. Тому він не може дозволити собі виграти війну, але й не може дозволити собі програти її. Його економіка зараз повністю орієнтована на продовження тривалого і дедалі смертоноснішого конфлікту”, – вважає Рено Фукарт.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус закликав законодавців США схвалити додаткову військову допомогу Україні, попередивши, що відмова у такій підтримці може зашкодити економічним інтересам США.
Про це повідомляє Bloomberg.
За його словами, якщо не зупинити агресію Кремля, це може не лише зашкодити співробітництву у сфері безпеки та завдати шкоди американським оборонним підрядникам, але й послабити Європу в загалом, а також порушити торговельні відносини ЄС з найбільшою економікою світу.
“Одним з аспектів нашого трансатлантичного співробітництва є те, що ми підписали сотні контрактів на мільярди доларів та готуємо нові контракти. Очевидно, що альянс заради безпеки приносить багато переваг – для обох сторін”, – зазначив Пісторіус.
Він також попередив про наслідки поразки України не тільки для Європи, але й для США, заявивши, що вторгнення РФ є загрозою для “заснованого на правилах міжнародного порядку”.
“Географічно Європа знаходиться далеко від (штатів) Айови або Вісконсіна, але все ж вона дуже близька з точки зору політики безпеки. Менша безпека в Європі означає меншу безпеку для Сполучених Штатів”, – сказав Пісторіус.
Міністр оборони ФРН заликав не сприймати свободу як належне, адже, додав він, її потрібно захищати та боротися за неї, якщо це необхідно.
Він також наголосив, щоб європейські країни надавали більше зброї Україні та заявив, що бачить, як союзники дедалі більше допомагають Києву.
“Велика Британія робить дедалі більше, Франція збільшує свою підтримку. Я абсолютно впевнений, що ми зможемо досягти значної підтримки протягом наступних місяців і років. Але, звичайно, це нелегко. Гроші не безмежні”, – додав Пісторіус.
У 2023 році економіка України повернулася до зростання, відновлення триватиме й у наступні роки. Водночас високі безпекові ризики стримуватимуть економічне зростання в поточному році, а глибина втрат і руйнувань – на всьому прогнозному горизонті.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на „Інфляційний звіт” Національного банку України (січень 2024 року).
НБУ оцінив зростання реального ВВП України за 2023 рік на рівні 5,7%. За прогнозом центробанку, у 2024 році реальний ВВП зросте на 3,6% передусім завдяки збереженню високих бюджетних витрат на тлі очікуваних обсягів міжнародної допомоги на достатньому рівні.
„Проте темпи економічного зростання будуть нижчими, ніж минулого року, у зв’язку з очікуваним зменшенням врожаїв та посиленням диспропорцій на ринку праці в умовах війни”, – йдеться в прогнозі.
За прогнозом НБУ, у наступні роки зростання економіки пришвидшиться завдяки зниженню безпекових ризиків, що є основним припущенням прогнозу НБУ, поліпшенню споживчих та інвестиційних настроїв, упровадженню євроінтеграційних реформ. У 2025 та 2026 роках зростання становитиме 5,8% та 4,5% відповідно.
„ВВП наблизиться до потенційного рівня наприкінці 2025 року, проте на прогнозному горизонті ще не повернеться на рівень до повномасштабного вторгнення”, – йдеться в прогнозі.
За оцінкою НБУ, пришвидшене зростання потенційного ВВП є можливим лише за умови реалізації масштабного плану відбудови за участю міжнародних організацій, пов’язаної з цим активності приватних інвесторів та/або використання конфіскованих активів РФ, що наразі не враховано в базовому сценарії прогнозу.
Відзначимо, базовий сценарій макропрогнозу НБУ за январь припускає відчутне зниження безпекових ризиків в Україні із 2025 року.
За попередніми оперативними оцінками Мінекономіки, реальний валовий внутрішній продукт України у 2023 році зріс на 5% після падіння на 28,8% у 2022 році.
Прогноз уряду України щодо зростання реального ВВП на 2024 рік був знижений до 4,6% у другому читанні держбюджету порівняно з 5,0% на перше читання, у тому числі з урахуванням зміни припущення тривалості війни (протягом 2024 року), логістики (обмеженість повноцінного користування морськими портами), міграційних процесів тощо.
Світовий банк прогнозує зростання економіки України у 2024 році на рівні 3,2%. Торік у жовтні банк очікував, що ВВП зросте на 4,0%.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на прогноз СБ щодо світової економіки.
„Перспективи України залишаються вельми невизначеними. Прогнозується, що зростання складе 3,2% у 2024 році та 6,5% у 2025 році”, – йдеться у доповіді.
Світовий банк очікує, що „активні військові дії продовжуватимуться протягом 2024 року”.
При цьому базові ефекти та разові фактори, включаючи врожай сільськогосподарських культур, будуть нівельовані.
„Часткове вирішення невизначеності у 2025 році сприятиме відновленню експорту та поступовому збільшенню інвестицій у реконструкцію”, – йдеться у доповіді.
За даними Світового банку, в Україні темпи зростання ВВП збільшилися приблизно на 4,8% у 2023 році після різкого спаду попереднього року. Тим не менш, у 2023 році обсяг виробництва залишався приблизно на 30% нижче рівня до вторгнення.
„Зростання було підкріплено поліпшенням доступу до електроенергії, вищим урожаєм та додатковими державними видатками, хоча і за рахунок збільшення бюджетного дефіциту та дефіциту поточного рахунку”, – йдеться у доповіді.
Хоча припинення Чорноморської зернової ініціативи у липні 2023 року продовжує чинити знижувальний тиск на експорт зерна, „Україна успішно визначила альтернативні маршрути експорту зерна, які підтримали цей сектор”, зазначають у банку.
Війна проти України значно вплинула на економіку російського агресора, підвищивши внутрішні ціни та змусивши Москву виділяти третину свого бюджету на військові витрати.
Про це йдеться у документі Мінфіну США, повідомляє Financial Times.
Як заявила Рейчел Лінгаас, головний економіст санкцій у Мінфіні США, економіка росії зросла б більш ніж на 5%, якби путін не розпочав війну. Лінгаас додала, що країна відстає від інших експортерів енергоносіїв, включаючи США.
Згідно з публікацією FT, у 2023 році Москва витратила на військові цілі понад 100 млрд. доларів, або майже третину своїх загальних витрат.
Основа російської економіки, доходи від нафти та газу, цього року постраждала, хоча останніми місяцями сталося невелике відновлення, оскільки ціни на нафту зміцнилися. Крім того, західні санкції щодо торгівлі нафтою в росії не мали такого великого впливу, як спочатку прогнозувалося, зазначає видання.
Нагадаємо, у 2024 році російська влада вперше з радянських часів має намір направити майже третину всіх витрат на утримання армії та оборонно-промислового комплексу. За рік за статтею “національна оборона” витратять 10,775 трлн. рублів (121 млрд. доларів за поточним курсом ЦБ РФ) – на 70% більше, ніж у 2023 році. Ще 3,338 трлн. рублів, згідно із законом про бюджет, уряд витратить за статтею “національна безпека”, куди зашиті бюджети МВС, Росгвардії, спецслужб та системи ФСВП. Таким чином, сумарно на силові структури буде витрачено майже 40% бюджету.
При цьому уряд США має намір вдвічі скоротити доходи рф від експорту нафти та газу до 2030 року.
Exclusive: China is providing moorage for a US-sanctioned Russian cargo ship implicated in North Korean arms transfers to Russia, according to satellite images obtained by @Reuters, as US concerns grow over Beijing's support for Moscow's war in Ukraine https://t.co/vpIfIeW0ME
Активність у виробничому секторі Великобританії в листопаді знижувалася повільніше, ніж за попередні п’ятнадцять місяців, згідно із загальними щомісячними показниками, оприлюдненими в п’ятницю.
Згідно зі спільним дослідженням S&P Global та Чартерного інституту закупівель і постачання (CIPS), сезонно скоригований індекс менеджерів із закупівель у переробній промисловості Великої Британії становив 47,2 минулого місяця порівняно з 44,8 у жовтні.
Індекси BMI нижче 50 вказують на уповільнення активності в досліджуваних секторах, а це означає, що листопадовий показник у 47,2, незважаючи на покращення, продовжує демонструвати зниження показників у виробничому секторі Великобританії.
Коментуючи листопадовий індекс ділової активності у виробничому секторі, Роб Добсон, директор S&P Global Market Intelligence, зазначив, що, хоча індекс активності покращився, є „мало підстав для різдвяної радості”, якщо осягнути глибину даних, оскільки вартість нових замовлень та експорту британських виробничих компаній не перестає стрімко падати, а торгові партнери продовжують розпродавати запаси.
У цьому середовищі, за словами Добсона, перспектива стійкого значущого зростання „виглядає похмурою”.
У своїй оцінці нового опитування щодо промислових індексів ділової активності Джон Глен, головний економіст CIPS, зазначив, що особливо похмурою виглядає ситуація з іноземними замовленнями для компаній цього сектору, які неухильно скорочуються вже 22 місяці.
Втім, індекс довіри британського бізнес-сектору дещо покращився: 53% компаній у листопадовому опитуванні S&P Global/CIPS заявили, що очікують зростання виробництва у наступні дванадцять місяців, і лише 10% очікують на спад.
Але останні прогнози були дуже похмурими щодо перспектив британської економіки. У своєму нещодавньому прогнозі Управління з бюджетної відповідальності (OBR) незалежний дослідницький орган, який також готує прогнози для уряду Великобританії, оцінив падіння британської економіки на рівні 0,7% у 2024 році та 1,4% у 2025 році. Це різкий перепад у бік зниження порівняно з попередніми прогнозами Інституту, які передбачали зростання на ці два роки на рівні 1,8% та 2,5%.
Фірма заявила, що значне погіршення прогнозу пов’язане з інфляційним тиском на реальну заробітну плату, зростанням відсоткових ставок та скороченням державних субсидій. Навіть у 2024-2025 фінансовому році, за підрахунками OBR, рівень життя у Великобританії, що вимірюється реальним наявним доходом домогосподарств (RHDI) на душу населення, буде на 3,5% нижчим, ніж до початку епідемії QE.
