Коли і чи зрівняються зарплати чоловіків та жінок у країнах ЄС?

Працюючим жителькам країн Євросоюзу, швидше за все, доведеться почекати ще не одне десятиліття перш ніж вони зможуть розраховувати на однакову зарплату з чоловіками. При цьому така тенденція гендерного розриву – різниці у середній заробітній платі чоловіків і жінок, у всьому Старому Світі, збережеться навіть при нинішніх темпах зближення суми окладів і премій для працюючих представників обох статей.

Дослідження Європейської конфедерації профспілок (ЄКП) свідчить про те, що цей гендерний розрив не буде подолано в європейських країнах фактично аж до початку XXII століття, а, до прикладу, у Німеччині і зовсім до 2121 року, у Румунії – до 2122 року, а у Бельгії – аж до 2128 року.

Як відзначають аналітики, основною причиною подібного розриву є стереотипи, що лежать в області психології і дискримінація по відношенню до жінок.

Так, на думку заступника генерального секретаря ЄКП Естер Лінч, роботодавці у першу чергу повинні запровадити прозорість щодо оплати праці на конкретному підприємстві. Однак основною проблемою є те, що співробітники, як і раніше не мають адекватного уявлення про шкалу зарплат у компанії, де працюють, і те, наскільки оплата роботи адекватна їхньому трудовому внеску.

Ще однією проблемою, яку треба буде розв’язати в країнах ЄС, є позбавлення від укорінених ґендерних стереотипів щодо того, що жінка повинна займатися, перш за все, сім’єю і тільки потім роботою. На цьому тлі депутати Європарламенту вже вісім років не можуть просунути пропозицію, яка постійно блокується державами-членами Євросоюзу. Йдеться про те, щоб ради директорів компаній, що котируються на європейських фондових біржах, складалися мінімум на 40% з жінок, щоб їх сприймали як відповідальних співробітників, здатних до прийняття важливих рішень. Нагадуємо, що жінки займають лише 33% управлінських посад у структурах Європейського Союзу.

У цілому, за даними Європейського парламенту, на початок цього року жінки у 27 країнах-членах Євросоюзу заробляли за годину у середньому на 15% менше чоловіків. І це, незважаючи на те, що у країнах спільноти більше жінок із вищою освітою, ніж чоловіків. Це дуже помітно у Румунії, де частка зайнятих жінок із вищою освітою становить 86,4%.

Одночасно і між країнами-членами є істотні відмінності в оплаті праці жінок та чоловіків. Найменший розрив у 3% у даний час існує у тій же Румунії, а в Естонії він найбільший – аж 23%. Зменшення гендерного розриву в оплаті праці не обов’язково має на увазі більшу гендерну рівність, відзначають експерти, як це частіше відбувається у країнах із більш низькою зайнятістю жінок. Великий розрив в оплаті праці може вказувати і на те, що жінки більш сконцентровані у низькооплачуваних секторах або те, що значна частина зайнята не весь робочий день, адже сьогодні майже 30% жінок у країнах ЄС працюють на неповний робочий день.

За оцінкою експертів, гендерний розрив в оплаті праці також означає, що жінки схильні до вищого ризику отримати меншу допомогу з виходом на пенсію. До прикладу, у позаминулому, 2018 року жінки в ЄС у віці понад 65 років отримували пенсії, які у середньому були на 30% нижчими ніж у чоловіків. Ситуація між країнами-членами Євросоюзу тут також різна – від 43% пенсійного розриву за гендерним принципом у Люксембурзі до 1% різниці у сумі допомоги в Естонії.

НЬЮЗМЕЙКЕР