Такого ніхто не очікував: Данія, яка раніше була одним із найвідданіших союзників США, несподівано почала співпрацювати з російським «Газпромом» і дозволила компанії проводити ремонтні роботи на пошкодженому газопроводі «Північний потік», повідомляє Magyar Nemzet.
Трубопровід вартістю одинадцять мільярдів доларів був підірваний 26 вересня 2022 року за обставин таємничого акту саботажу. Заповнення трубопроводу морською водою та залишками природного газу становило серйозну загрозу безпеці, повідомляє Данське енергетичне агентство.
«Роботи спрямовані на збереження пошкодженого трубопроводу шляхом встановлення заглушок на кожному з відкритих кінців труби, щоб запобігти подальшому витоку газу і проникненню насиченої киснем морської води», – пояснили в агентстві.
Повідомляється, що в пошкодженому трубопроводі «Північний потік-2» усе ще залишається близько дев’яти – 10 мільйонів кубометрів природного газу, в той час як неушкоджена частина трубопроводу все ще заповнена газом.
Проєкт щодо газопроводу протягом багатьох років був джерелом суперечок між Берліном і Вашингтоном і зазнавав критики з боку нинішнього президента США Дональда Трампа.
Вашингтон запровадив нові санкції проти Nord Stream 2 AG лише в грудні. Офіційні причини співпраці Данії з «Газпромом» зрозумілі, але з політичної точки зору це рішення є вибухонебезпечним через свій короткий часовий проміжок. Адже США запровадили нові санкції проти Nord Stream 2 AG та інших російських компаній лише в грудні.
«Північний потік-2 розглядався як російський геополітичний проєкт, і зусилля з його відродження були відкинуті», – повідомляє Reuters. Не виключено, що зусилля зі зменшення впливу на навколишнє середовище є лише приводом для того, щоб усе ж таки реанімувати суперечливий проєкт.
Спостерігачі підозрюють, що поворот щодо цього питання у Копенгагені зумовлений напругою, яка виникла у відносинах між Данією та США через інтерес Трампа до Гренландії. Данський уряд використовує всі можливі засоби для тиску. Прем’єр-міністр Метте Фредеріксен здійснила бурхливе турне європейськими столицями, щоб попросити у союзників підтримки для вжиття заходів проти Трампа.
Новий старт із Москвою?
Оскільки перспективи перемоги України виглядають дедалі похмурішими, європейські держави, можливо, навіть розглядають ймовірність нового початку переговорів з росією щодо газу, якого вони потребують.
Після підриву російського газопроводу у вересні 2022 року західні ЗМІ спочатку підозрювали Москву в тому, що вона стоїть за диверсією. З тих пір ситуація змінилася: за останньою інформацією, підозрюється операція ЦРУ за допомогою ВМС США, в той час як ще один сценарій передбачає втручання України.
Російський гігант обґрунтовує свої плани потребою в капітальних витратах на утримання та розвиток інфраструктури. Але ціну на природний газ у країні встановлює уряд, а не «Газпром».
Падіння продажів за кордоном уже призвело до того, що «Газпром» був змушений підвищити ціни на газ у росії, щоб профінансувати заплановані інвестиції. У 2023-му російський енергетичний гігант зафіксував 7 мільярдів доларів збитків. Компанія опинилася в мінусі вперше за понад 20 років.
«Газпром»шукає нові ринки збуту
Тепер «Газпром» намагається компенсувати втрачені в Європі продажі за рахунок угод в Азії, в основному в Китаї, але на ринку з’явилися й інші країни-покупці. Минулого тижня президент росії Володимир Путін заявив, що «Газпром» може продавати Ірану 55 мільярдів кубометрів газу на рік, що еквівалентно потужності підірваного газопроводу «Північний потік».
Однак плани компанії ускладнюються тим, що ціни на газ у росії встановлюються урядом, водночас «Газпром» намагається їх підвищити, посилаючись на потребу в інвестиційному капіталі, зокрема, для обслуговування та модернізації існуючої інфраструктури, повідомляє Reuters з посиланням на «Інтерфакс». Враховуючи власну базову ставку в рф, компанія, імовірно, не бажає також надмірно збільшувати свою заборгованість. На початку цього місяця «Газпром» був змушений звільнити близько 1 500 працівників.
Незважаючи на падіння європейських продажів, «Газпром» прагне зберегти свою монополію на експорт трубопровідного газу, навіть у разі перенаправлення поставок на Схід та глобальний Південь. Хоча росія в останні роки збільшила продажі скрапленого природного газу, «Газпром» не є монополістом на цьому ринку.
«Газпром» не планує транзит газу через Україну наступного року
Російський «Газпром» у своєму внутрішньому плані на 2025 рік передбачає, що газ більше не надходитиме до Європи транзитом через Україну.
Про це повідомляє агенція Reuters, із посиланням на власне джерело, яке ознайомлене з деталями.
«У той час, як Україна заявила, що не розглядатиме продовження угоди про транзит, яка генерує до $1 мільярда на рік для Києва, Москва тим часом надіслала сигнал, що відкрита для переговорів та продовження потоків за цим маршрутом», – йдеться в повідомленні.
Водночас, згідно зі словами співрозмовника, знайомого з планами «Газпрому», які ще мають бути затверджені вищим керівництвом, «базовий сценарій росії полягає в тому, що наступного року транзиту газу через Україну не буде».
Як зазначається, експорт російського газу до «далекого зарубіжжя», зокрема, країни Європи й Туреччини, у 2025 році впаде на п’яту частину до майже 39 мільярдів кубометрів з понад 49 мільярдів кубометрів цьогоріч. Причиною зменшення показників називається відмова України забезпечувати транзит російського пального.
За перші 9 місяців цього року російський газовий гігант «Газпром» зазнав збитків на 309 мільярдів рублів, тобто приблизно на 3,2 мільярда доларів. Підрахунки було зроблено згідно з бухгалтерським обліком та без урахування доходів дочірніх компаній. Така тенденція є серйозною негативною зміною в становищі компанії порівняно з прибутком у 446 мільярдів рублів, який вона отримала протягом перших 9 місяців минулого року.
Значні збитки виникли, незважаючи на те, що виручка енергетичного гіганта зросла на 8%, до 4,3 мільярда рублів, порівняно з аналогічним періодом минулого року.
У 2023-му сума втрат за весь рік становила близько 7 мільярдів доларів. Це були перші збитки, яких компанія зазнала з 1999 року. Така ситуація чітко показала, наскільки серйозною для «Газпрому» є втрата ключових європейських газових ринків.
Водночас в енергетичній компанії оптимістично дивляться на перспективи цього року. «Газпром» підвищив оцінку виручки від продажів на 6%, до 7,9 трильйона рублів, порівняно з попереднім прогнозом.
Компанія також заявила про збільшення інвестиційного бюджету на 2024 рік приблизно на 4%: з 1,57 мільярда рублів, затверджених у грудні минулого року, до 1,64 мільярда.
Інвестиції спрямовані на розвиток центрів видобутку газу на півострові Ямал та на сході росії. Серед визначних проєктів – газопровід «Сила Сибіру» (до Китаю), річна потужність якого до кінця року, за прогнозами, має збільшитися до 38 мільярдів кубометрів.
У 2024-му видобуток російського газу значно зріс, а ціна блакитного палива на голландському хабі TTF, який домінує в Європі, підскочила майже до річного максимуму.
Арбітражний суд Стокгольма 7 червня дозволив німецькій компанії Uniper розірвати довгостроковий контракт з „Газпром експорт” і присудив їй 13 млрд євро компенсації за недопостачання газу з середини 2022 року.
„Сьогодні компанія Uniper прийняла рішення розірвати довгострокові контракти на постачання російського газу і таким чином юридично припинила довгострокові відносини з російською державною компанією „Газпром експорт””, – йдеться у повідомленні.
Це рішення стало можливим після того, як 7 червня арбітражний трибунал присудив Uniper право розірвати контракти та стягнути з „Газпром експорту” понад 13 мільярдів євро компенсації за обсяги газу, не поставлені „Газпром експортом” з середини 2022 року.
Попри те, що з червня 2022 року були поставлені лише обмежені обсяги газу, а з кінця серпня 2022 року взагалі не було поставлено жодного обсягу газу, довгострокові контракти на поставку газу між двома компаніями все ще залишалися юридично чинними, а окремі контракти продовжували б діяти до середини 2030-х років.
Після того, як Uniper зазнала значних збитків через обмеження поставок російського газу, наприкінці 2022 року компанія ініціювала арбітражне провадження проти „Газпром експорту”. Можливість вирішення спору в арбітражному суді була передбачена контрактом і в минулому неодноразово використовувалася обома сторонами в інших спорах. Арбітражний суд, розташований у Стокгольмі, виніс рішення відповідно до швейцарського законодавства. Рішення арбітражу є юридично обов’язковим і остаточним.
Болгарська державна компанія «Булгаргаз» подасть позов проти російського «Газпрому» за порушення контрактних зобов’язань.
Про це повідомив в.о. міністра енергетики Володимир Малінов, його цитує Novini.bg.
Відомо, що у квітні 2022 року російська компанія припинила постачання природного газу у Болгарію. У «Булгаргаз» мають намір домогтися компенсації за збитки, завдані припиненням постачання.
Болгарія вимагатиме від Газпрому 400 мільйонів левів (приблизно 205 млн євро). У разі відмови справа буде направлена до арбітражного суду Міжнародної промислової палати у Парижі.
У болгарському Кабміні також заявили, що Софія більше ніколи не вестиме переговори з «Газпромом» щодо імпорту російського газу.
Російський газовий гігант „Газпром” зафіксував чистий збиток у розмірі 629 мільярдів рублів (6,9 мільярда доларів) у 2023 році, що стало першим збитковим роком за понад два останні десятиліття. CNN повідомляє, що це в основному пов’язано з падінням продажів в Європі через конфлікт в Україні.
Аналітики раніше очікували, що до 2023 року компанія отримає чистий прибуток у розмірі 447 мільярдів рублів (4,9 мільярда доларів), повідомляє агентство „Інтерфакс”. На противагу цьому, компанія все ще планувала отримати чистий прибуток у розмірі 1200 мільярдів рублів (13,1 мільярда доларів США) у 2022 році, який припав на період до російсько-українського конфлікту.
Згідно з аналізом Reuters, цей збиток став першим таким фактом серед загальнорічних збитків „Газпрому” з кінця 1990-х або початку 2000-х років. Цей період почався приблизно в 2001 році, коли соратник президента Володимира Путіна Олексій Міллер очолив компанію. Газова компанія вважається однією з найважливіших в Росії, нагадує CNN.
Експорт російського газу з Європи значно скоротився через політичні наслідки конфлікту в Україні. Газпром має монополію на постачання газу за кордон, а також володіє нафтовим підрозділом. Через це компанія стала головною мішенню для західних санкцій.
За підрахунками Reuters, поставки газу в Європу минулого року впали на 55,6% до 28,3 мільярда кубометрів. З початку 2023 року „Газпром” не публікує власну експортну статистику.
Показник EBITDA значно знизився – до 618,38 мільярда рублів (6,7 мільярда доларів) минулого року порівняно з 2,79 мільярда рублів (30,4 мільярда доларів) позаминулого року. Це найгірший показник EBITDA за останні 22 роки.
Exclusive: China is providing moorage for a US-sanctioned Russian cargo ship implicated in North Korean arms transfers to Russia, according to satellite images obtained by @Reuters, as US concerns grow over Beijing's support for Moscow's war in Ukraine https://t.co/vpIfIeW0ME
МЗС Італії викликала посла Росії після того, як Москва оголосила, що передає дочірню компанію італійської компанії Ariston Thermo Group під „тимчасове управління” державного енергетичного гіганта „Газпром”, пише Euroaсtiv.
„Уряд просить роз’яснень щодо націоналізації Ariston Thermo Group”, — заявив міністр закордонних справ Антоніо Таяні в мережі X.
Він додав, що попросив високопоставленого посадовця МЗС Італії викликати посла Росії.
Раніше Таяні заявив, що розмовляв з топ-менеджерами Ariston, і Рим „стоїть поруч з бізнесом, готовий захищати його на всіх міжнародних ринках”.
Речник ЄС засудив цей крок Москви, назвавши його ще одним доказом нехтування Росією міжнародним правом і правилами, та закликав скасувати його.
У п’ятницю, 26 квітня, в Росії заявили, що Москва передає контроль над 100% акцій російських компаній — „Арістон Термо Рус”, що належить Ariston Holding NV, і „БСХ Побутова Техніка”, що належить BSH Hausgerate GmbH дочірньому підприємству „Газпрому” — „Газпром побутові системи”.
Exclusive: China is providing moorage for a US-sanctioned Russian cargo ship implicated in North Korean arms transfers to Russia, according to satellite images obtained by @Reuters, as US concerns grow over Beijing's support for Moscow's war in Ukraine https://t.co/vpIfIeW0ME
Молдова більше не купуватиме газ у російського „Газпрому” для потреб правобережжя Дністра, тобто території, контрольованої урядом Молдови.
Як повідомляє Newsmaker, пише „Європейська правда”, про це заявив міністр енергетики Віктор Парліков.
Парліков заявив, що Молдові вдалося закупити газ у європейських постачальників за кращою ціною, аніж пропонує „Газпром”, і Кишинів більше не планує купувати російський газ для території під контролем уряду.
Молдова припинила закупівлі у „Газпрому” ще у грудні 2022 року, але російський газ продовжує отримувати Молдовська ГРЕС, розташована у Придністров’ї, звідки Молдова купує електроенергію.
У Кремлі після цих заяв нагадали про вигаданий „борг” Молдови перед „Газпромом”, та заявили, що ціни на ринку бувають дуже мінливими. Одночасно речник Кремля Дмітрій Пєсков заявив, що Москва вважає важливим продовження постачання газу у Придністров’я.
Молдова готова оскаржити в суді, в тому числі в Москві, претензії російського газового гіганта „Газпром”. Йдеться про більш як 700 мільйонів доларів за минулі поставки газу, заявив у четвер міністр енергетики країни.
Цього тижня „Газпром” заперечив заяву Молдови про те, що вона заборгувала лише 8,6 млн доларів за минулі поставки, і наголошує, що вимагає сплатити 709 млн доларів заборгованості. Раніше президент Молдови Майя Санду, посилаючись на аудит, проведений міжнародною фірмою, спростувала заяву „Газпрому” про те, що Молдова заборгувала російській компанії 800 мільйонів доларів.
Міністр енергетики Молдови Віктор Парліков переконаний, що справа може дійти до розгляду в Арбітражному суді Москви і що Молдова виграє справу. Раніше колишня радянська республіка значною мірою покладалася на „Газпром”, але згодом звернулася до інших джерел за допомогою Європейського Союзу.
„Якби справа про заборгованість дійшла до арбітражу, у них не було б шансів навіть у Москві”, – заявив Парліков в інтерв’ю новинному порталу agora.md. Міністр заявив, що „Газпром” не виконав свої контрактні зобов’язання минулої зими.
Він нагадав, що водночас минулого року „Газпром” скоротив постачання газу до Молдови на 60%, посилаючись на технічні проблеми з транспортуванням газу через Україну. Парліков зазначив, що у Молдови, тим не менш, мало шансів відшкодувати збитки від нестачі поставок у 2022-2023 роках, які він оцінив у 160 мільйонів доларів США.
Він додав, що результати аудиту лягли в основу їхніх юридичних аргументів, хоча і визнав, що наглядова рада дочірньої компанії „Газпрому” „Молдовагаз” може відхилити висновки аудиту.
Міністерство закордонних справ Росії закликало Кишинів утриматися від політизації енергетичних питань.
Прем’єр-міністр Молдови Дорін Речан заявив, що 2,5 мільйона громадян Молдови не зобов’язані оплачувати рахунки, виставлені „Газпромом”.