Україна зайняла друге місце за обсягами експорту меду у країни Європейського Союзу в 2023 році.
Торік Україна поставила на ринок Європейського Союзу 45,8 тис. тонн меду, що стало другим результатом і становило 28% всього імпорту цього продукту країнами блоку. Про це повідомила пресслужба Євростату.
Згідно з повідомленням, найбільшим постачальником меду 2023 року став Китай із 60,2 тис. тонн і 37% частки ринку, третє місце належало Аргентині з 20,4 тис. тонн (12%), четверте – Мексиці з 10,7 тис. тонн (7%), п’яте – Кубі з 4,7 тис. тонн (3%).
Найбільшим імпортером меду 2023 року була Німеччина, яка імпортувала 41 тис. тонн меду з країн за межами ЄС, що становило 25% усього імпорту ЄС. Бельгія була другим за величиною імпортером – 31,4 тис. тонн (19%), далі йдуть Польща з 23,3 тис. тонн (14%), Іспанія з 15,7 тис. тонн (10%) і Франція з 7,7 тис. тонн (5%).
Через війну в Україні було знищено близько 30% медоносних територій та бджолиних роїв. Це призвело до зменшення виробництва меду в країні, що може спричинити зростання цін на мед. Окрім того, відсутність бджіл може призвести до появи на ринку підробок, повідомив у коментарі журналісту УНН представник галузі Андрій Горбонос.
“Час вже бити в набат, щодо бджільництва. Бо третина сільськогосподарського врожаю залежить від бджіл, а на сьогодні вже 30% медоносних територій знищено і недоступно для пасічництва. І ми таким чином втрачаємо від 20 до 40% потенційного плодоовочевого врожаю культур. Бо головна мета та призначення бджоли – це запилення культур, мед – це теж важливо, але, на мою думку, це на 2-му місці”, – повідомив Андрій Горбонос.
Він зазначив, що на сьогодні через втрату близько 30% медоносних територій іде й втрата бджолиних роїв. Через це у майбутньому може бути дефіцит плодоовочевих культур. Бо кількість запилення буде низькою, відповідно, і ціни будуть вищими на ці культури.
“У звʼязку з цим буде дорожчати мед. Тут спрацюють кілька факторів. Перше, це, звичайно, війна, бо меду буде менше, попит буде менше і доходів буде менше. Тому, щоб надолужити ці доходи, які були до війни, пасічники змушені будуть підвищувати ціну на мед”, – повідомив пасічник.
На ціноутворення буде впливати й соціально-економічна проблема, повʼязана з цінами на експорт.
“Ще до війни й зараз під час війни є експорт меду. З одного боку, це прекрасно, що ми входили у ТОП-5 експортерів меду по всьому світову, і наш мед високої якості дуже цінувався на будь-якому кондитерському виробництві будь-якої країни світу. Але свій мед ми продавали за кордон виключно як сировину, і великі трейдери купували за безцінь цей мед у пасічників”, – сказав Андрій Горбонос.
Він повідомив, що вартість солодкої речовини на звичайному “базарі” в 7 разів дорожча, ніж та вартість, за якою купували трейдери. Також, окрім підвищення цін, може виникнути дефіцит меду.
“Через окупацію територій може виникнути дефіцит меду. Проте думаю, скоріше може настати дефіцит якісного меду. Бо якщо утворюється дефіцит чогось, то зʼявляється варіант потрапляння на ринок підробок, для того, щоб покривати такий дефіцит. Тому якісного меду може бути й дефіцит, але якщо людина не сильно переймається його якістю, то це вже інша річ”, – заявив бджоляр.
Також на продукт бджолиного виробництва можуть вплинути й погодні умови. Проте вплив буде проявлятись тільки у часі, коли бджолярі будуть збирати солодку масу.
“Погодні умови так чи інакше впливають на діяльність бджіл щороку. Якщо тепло, то ми раніше збираємо, якщо холодно, то ми збираємо пізніше. Тому погодні умови впливають тільки на час збору меду, на його кількість – опосередковано хіба що впливають”, – повідомив Андрій Горбань.
[type] => post
[excerpt] => Через війну в Україні було знищено близько 30% медоносних територій та бджолиних роїв. Це призвело до зменшення виробництва меду в країні, що може спричинити зростання цін на мед. Окрім того, відсутність бджіл може призвести до появи на ринку підр...
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1690566962
[modified] => 1690566964
)
[title] => Як вплинула війна на бджільництво та видобуток меду
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=40435&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 40441
[uk] => 40435
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 40436
[image] => Array
(
[id] => 40436
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/07/med.jpg
[original_lng] => 70531
[original_w] => 740
[original_h] => 440
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/07/med-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/07/med-300x178.jpg
[width] => 300
[height] => 178
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/07/med.jpg
[width] => 740
[height] => 440
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/07/med.jpg
[width] => 740
[height] => 440
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/07/med.jpg
[width] => 740
[height] => 440
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/07/med.jpg
[width] => 740
[height] => 440
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/07/med.jpg
[width] => 740
[height] => 440
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[_edit_lock] => 1690556673:3
[views_count] => 1221
[_thumbnail_id] => 40436
[_edit_last] => 3
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 78840
)
[tags_name] => Array
(
[0] => мед
)
)
[2] => Array
(
[id] => 29823
[content] =>
За оцінками експертів, виробництво меду в Україні, котра є одним із найбільших виробників меду в світі, може скоротитися до 40 відсотків через російське вторгнення. Такої думки, зокрема, Олександр Парика – один із пасічників, яким через війну довелося залишити своє господарство, повідомляє Євроньоз.
«Наша пасіка знаходиться на околиці Харкова, за 15 кілометрів від російського кордону. Я поїхав у лютому, то була ще зима, бджоли зимували, але я залишив їм корм. Тоді важливіше було убезпечити сім’ю. Тому ми залишили бджіл. Як то кажуть, довелося чимось пожертвувати», – зазначає пасічник.
У результаті ракетних обстрілів росії вціліла лише половина вуликів в Україні. Заступник голови Асоціації бджолярів України Денис Солдатов налаштований песимістично, зокрема тому, що сам зміг виробити лише півтонни меду – чверть, порівняно з торішніми двома тоннами.
«Більшість меду, що надходить на ринок, виробляється у медовому поясі України, тобто південному, східному і центральному регіоні країни. Проте через війну пасіки або постраждали, або їх не можуть утримувати. Таким чином Україна виробить на 30, а то й на 40 відсотків менше меду, ніж зазвичай, а це дуже великі втрати», – окреслив ситуацію фахівець.
У нормальних умовах Україна щорічно виробляє понад 65 тисяч тонн меду, з яких 60 тисяч експортується на міжнародний ринок.
Україна є основним постачальником меду, а Німеччина – найбільшим його імпортером.
Glass jar of full of fresh honey with lid
Згідно з даними, оприлюдненими Європейським статистичним бюро (Євростат) у п’ятницю, у 2021 році країни – члени ЄС імпортували з-за меж співтовариства 173 400 тонн меду на 405,9 млн євро. Натомість експортували лише 25 500 тонн на 146,6 млн євро.
Імпорт натурального меду з-за меж ЄС зріс на 7% порівняно з 2016-м, тоді як експорт ЄС до країн поза Євросоюзом скоротився на 10%.
Найбільшим імпортером є Німеччина
У 2021 році Німеччина закупила 51 900 тонн натурального меду з країн поза ЄС, що становить 30% від загального імпорту з-за меж союзу. Таким чином, ця країна є найбільшим імпортером меду поза ЄС і випереджає Польщу (32 200 тонн, 19%), Бельгію (25 600 тонн, 15%), Іспанію (14 500 тонн, 8%) та Португалію (7 100 тонн, 4 %).
Україна – основний постачальник меду
Імпорт меду з країн поза ЄС у 2021 році відбувався в основному з України (53 800 тонн, або 31% від імпорту меду поза ЄС), за нею йдуть Китай (48 000 тонн, 28%), Мексика (15 500 тонн, 9%), Аргентина (14 400 тонн, 8 %) і Бразилія (7 900 тонн, 5 %).
