Україна за дев’ять місяців цього року експортувала 92,54 тисячі тонн молочних продуктів на суму 224,7 млн доларів. «Слово і діло» пропонує подивитися, скільки молока та вершків Україна експортує до країн Європейського союзу та як змінювалась частка нашої країни в європейському імпорті.
Для дослідження ми брали період із 2014 року. Цифри за обсягом та вартістю включають молоко, також вершки неконцентровані без цукру та концентровані з цукром.
Довгий період частка українського молока та вершків в імпорті Європейського союзу не перевищувала й одного відсотка.
У 2014 році країни Євросоюзу купили 677,4 тис. тонн молока та вершків і лише 0,003% або 0,02 тис. тонн продукції було з України (її вартість становила 0,04 млн євро). У 2015 році Україна зовсім не експортувала молоко та вершки до ЄС.
У 2016 році країни ЄС імпортували 704,4 тис. тонн молока та вершків, у тому числі 0,4 тис. тонн з України (0,06%) на суму 0,6 млн євро.
У 2017 році частка українського молока та вершків у ЄС зросла до 0,1% – 0,9 тис. тонн на суму 1,9 млн євро.
У 2018 році Україна експортувала до ЄС 2 тис. тонн молока та вершків (це 0,2% у загальному обсязі) на суму 4,3 млн євро.
В 2019 році країни Євросоюзу імпортували 918,2 тис. тонн цієї молочної продукції, 2,3 тис. були українського виробництва (0,3%). За українську продукцію країни ЄС заплатили 3,8 млн євро.
У 2020 році Україна експортувала до ЄС 0,8 тис. тонн молока та вершків (0,1% із загального європейського імпорту) на суму 1,6 млн євро.
У 2021 році експорт зріс до 2,1 тис. тонн (0,3% у загальному обсязі) на суму 5,4 млн євро.
У 2022 та 2023 році частка українського молока та вершків зросла до 1,5%. В 2022 році Євросоюз імпортував 766,7 тис. тонн, у тому числі 11,2 тис. з України (на суму 39,2 млн євро), у 2023 році – 833,9 тис. тонн, у тому числі 12,7 тис. з України (на 29,4 млн).
В Україні спостерігається зростання закупівельних цін вершкове масло. Це сталося через спекотну погода, а також скорочення виробництва молока та зростання цін і попиту на вершкове масло на зовнішніх ринках. Про це повідомив аналітик Асоціації виробників молока Георгій Кухалейшвілі.
Аналітик зазначив, що станом на 27 серпня середня закупівельна ціна молока екстра ґатунку станом становила 15,20 грн/кг без ПДВ, що на 1,08 грн більше ніж місяць тому.
«Діапазон цін на цей ґатунок в господарствах варіюється від 14,00 до 16,00 грн/кг без ПДВ. Верхня межа цінового діапазону виросла на 1,40 грн за останній місяць. Нижня межа цінового діапазону виросла на 40 коп», – йдеться у повідомленні.
Так, вищий ґатунок в середньому коштував 15,20 грн/кг без ПДВ (+1,08 грн). Ціни на молоко вищого ґатунку коливаються від 14,00 до 16,00 грн/кг без ПДВ. Порівняно до результатів моніторингу другої половини липня, верхня межа цінового діапазону виросла на 1,40 грн, а нижня межа збільшилась на 40 коп.
Молоко першого ґатунку продавали по 13,97 грн/кг без ПДВ, що на 77 коп більше порівняно до ціни в другій половині липня.
«Мінімальна ціна в господарствах склала 12,65 грн/кг, а максимальна ціна – 14,50 грн/кг. За останній місяць нижня межа цінового діапазону не змінилася, а верхня межа виросла на 45 коп. Відповідно, середньозважена ціна трьох ґатунків склала 14,79 грн/кг без ПДВ, що на 98 коп. більше ніж місяць тому», – йдеться у повідомленні.
Кухалейшвілі підкреслив, що молоко-сировина продовжує дорожчати, оскільки обсяги надою скорочуються, а попит з боку молокопереробних підприємств переважає пропозицію на внутрішньому ринку.
«З кінця червня в Україні тривала сильна спека. За даними Українського гідрометеорологічного центру, до кінця другої декади серпня, на території країни переважала жарка та майже суха погода і вдень максимальна температура повітря досягала +35-38 °С. Довготривалі відключення електроенергії через ракетні удари російських окупантів по об’єктах енергетичної інфраструктури призвели до перебоїв в роботі систем вентиляції на молочно-товарних фермах. Корови отримували теплові удари, що вплинуло на скорочення продуктивності. Зокрема, масовані ракетні удари 26 серпня в 15 областях призвели до екстрених відключень електроенергії», – пояснив аналітик.
Також підвищенню закупівельних цін сприяють високі ціни на вершкове масло на експортних ринках на фоні дефіциту жирів у світі та падіння надою в Європі, США, Океанії, а також девальвація гривні.
Україна збільшує обсяги експорту вершкового масла, що сприяє росту попиту на молоко-сировину з боку переробників та підвищенню цін. Однак, попри зростання закупівельних цін, рентабельність виробництва масла в Україні покращилась. За останній місяць молоко на споті подорожчало на 1,65 грн. Оскільки спотові ціни на молоко включають вартість доставки, то ймовірно вони продовжать рухатися вгору з другої половини вересня коли очікується подорожчання логістики під впливом збільшення акцизу на імпортне паливо.
Аналітик зазначив, що на початку вересня ймовірне подальше зростання закупівельних цін на фоні високого попиту з боку переробників, нестачі молока-сировини та перспективи дорожчання логістики.
«Стабілізація цін на молоко-сировину ймовірна в четвертому кварталі. Зазвичай в період новорічних свят на молочному ринку спостерігається затишок, а попит на молоко падає. В перспективі ймовірне скорочення споживання вершкового масла та інших молочних продуктів в Україні через занадто високі ціни, що також має вплинути на попит та ціни на молоко», – йдеться у повідомленні.
Закупівельні ціни на молоко-сировину в Україні знижуються через надлишок пропозиції та низький попит.
Про це повідомляє пресслужба Асоціації виробників молока.
Зазначається, що середня закупівельна ціна молока екстра ґатунку склала 13,99 грн/кг без ПДВ. Діапазон цін на цей ґатунок в господарствах варіюється від 13,40 до 14,60 грн/кг без ПДВ. Верхня межа цінового діапазону знизилась на 40 коп., а нижня – на 10 коп. за останній місяць.
Вищий ґатунок в середньому також коштує 13,99 грн/кг без ПДВ, а ціни коливаються від 13,40 до 13,90 грн/кг без ПДВ. Порівняно до результатів моніторингу першої половини квітня, нижня межа цінового діапазону скоротилася на 10 коп., а верхня – на 1,10 грн.
Середня ціна на молоко першого ґатунку склала 13,29 грн/кг без ПДВ. Мінімальна ціна в господарствах – 12,65 грн/кг, а максимальна ціна – 14,10 грн/кг. За останній місяць нижня межа цінового діапазону знизилась на 10 коп., а верхня – не змінилася.
Відповідно середньозважена ціна трьох ґатунків склала 13,76 грн/кг без ПДВ.
Аналітики профільної асоціації зауважують, що в травні закупівельні ціни знизились, оскільки на ринку з’явилися надлишки молока-сировини для переробки. Молоко-сировина дешевіє в Україні незважаючи на дефіцит, який існував на ринку восени та взимку, оскільки в країні зменшується споживання готової продукції і знижуються ціни на біржові товари. Найбільше подешевшав сирний продукт порівняно до 2023 та 2022 років, який переважно експортується в Казахстан. Сьогодні росія та білорусь продають сирний продукт в Казахстані за демпінговими цінами і тому українські компанії змушені також знижувати ціну на товар щоби бути конкурентноздатними на даному ринку.
Зазначається, що ціна на молоко-сировину в Україні на 21% нижче середньої європейської ціни та на 25% нижче ціни в Польщі, що створює підстави до активізації інтересу до вітчизняної молочної продукції з боку європейських покупців.
У 2022 році Україна експортувала молочної продукції на 250,8 млн доларів у 96 країн світу.
Про це йдеться у дослідженні Офісу з розвитку підприємництва та експорту.
Найбільшими імпортерами були Польща (26,1%), Молдова (18,8%), Казахстан (8,6%), Ізраїль (5,1%) та Нідерланди (4,7%).
У натуральному вираженні експорт молочних продуктів у 2022 році склав:
Молоко та вершки незгущені 29,3 тис. тонн (+95%);
Молоко та вершки згущені 26,7 тис. тонн (+56,9%);
Йогурт, маслянка 3 тис. тонн (-44,5%);
Молочна сироватка 15,3 тис. тонн (-31,3%);
Масло вершкове – 14,1 тис. тонн (+29,9%);
Сири – 9 тис. тонн (+29,8%).
Загалом у 2022 році Україна експортувала молочну продукцію до 96-ти країн світу. Серед перспективних країн для нарощування українського експорту молочної продукції аналітики відзначають Болгарію, Румунію та Велику Британію.
Колишній лідер Куби Фідель Кастро пішов із життя лише шість років тому, а країна вже тепер не здатна виконувати одну з його великих обіцянок. Ще на початку свого перебування при владі комуністичний диктатор сказав, що молодим кубинцям не доведеться потерпати від дефіциту, адже держава забезпечуватиме кожну дитину літром молока на день для здорового розвитку.
Куба виконувала це зобов’язання протягом доволі тривалого часу, але тепер зі своєю зруйнованою економікою зазнала серйозного удару: через ембарго США та погіршення внутрішнього постачання цей продукт для багатьох став практично предметом розкоші.
Місцеві жителі повідомили виданню Yahoo News, що в останні роки щомісяця отримували 1 кг сухого молока, з якого можна було зробити 10 л молока, але вже певний час такий вид забезпечення є нерегулярним.
Це пов’язано з тим, що вантажі від найбільших постачальників молока на Кубу – Нової Зеландії, Бельгії та Уругваю – стали мізерними, зокрема через перебої в ланцюгу поставок і значне зростання вартості доставки. Крім того, острівна країна здатна виготовляти тільки 455 млн кг свіжого молока на власних молочних фермах, що покриває лише третину попиту.
Хоча ембарго США з 2000 року не поширюється на продукти харчування, імпортувати молоко зі Штатів практично неможливо через надзвичайно суворі правила та обов’язкову передплату.
Але це не єдиний продукт, який став дефіцитним після смерті Фіделя Кастро. У багатьох сім’ях куряче м’ясо з’являється на столі лише один раз на місяць. Через це, звісно, процвітає нелегальна торгівля, але в підпільних магазинах приймають тільки іноземну валюту. Кілограм сухого молока на чорному ринку коштує в середньому 6 доларів 30 центів, і це при тому, що в країні середня заробітна плата становить близько 160 доларів.
Чимало молочних ферм здають свою продукцію безпосередньо на чорний ринок, але і в цих підприємств виникають труднощі. Держава надає лише мінімальну підтримку на годівлю тварин, а від корів, які недоїдають, можна отримати набагато менше молока.
