Норвезька Equinor перезапускає нафтове родовище Йохан Свердруп у Північному морі після того, як воно було призупинене після збою на підстанції. Ця подія відбилась на світовому ринку і призвела до зростання світових цін на нафту.
Воно вважається найбільшим у Європі. Його зупинка через поломку на береговій перетворювальній станції залишила промисел без енергопостачання.
Видобуток на родовищі Йохан Свердруп відновлюється майже за добу після зупинки. 19 листопада її вивели на дві третини потужності, повідомили в Equinor.
За словами представника компанії, ремонтні роботи на перетворювальній станції, через яку видобувні платформи залишилися 17 листопада без енергопостачання, продовжуються, і Equinor працює над відновленням роботи на повну потужність.
Вимкнення електроенергії пов’язують із перегрівом на перетворювальній станції. Він вилився у зростання світових цін на нафту – майже на $2 за барель, до $73.
Йохан Свердруп вважається найбільшим родовищем нафти у Європі. Видобуток на ньому становить за повної потужності 755 тис. барелів на добу – близько 0,7% світової. В Equinor пояснювали, що інцидент на станції не був навмисним.
Норвегія інвестує 967 млн крон у чотири проєкти для збільшення виробництва оборонного обладнання. Кошти спрямують на виробництво ракетних двигунів, компонентів вибухівки та підтримку інновацій для українських потреб.
Норвегія виділяє 967 млн крон (близько 89,9 мільйона доларів – ред.) на чотири нові проєкти, які спрямовані на збільшення потужностей, зокрема з виробництва ракетних двигунів та компонентів для створення вибухівки. Про це заявили в Міноборони Норвегії.
Очільник норвезького міністерства оборони Бйорн Арильд Грамм наголосив, що наразі існує критична потреба в оборонному обладнанні як в Україні і і союзників, так і на національному рівні.
Дорожня карта – це комплексний план, який допоможе збільшити виробничі потужності оборонної промисловості Норвегії. Цим ми беремо на себе відповідальність за допомогу в задоволенні українських, національних і союзницьких потреб
– заявив він.
За його словами, у Норвегії та Європі виробничі потужності в оборонній промисловості були скорочені після кількох десятиліть миру та зниження попиту, а вторгнення росії в Україну вимагає змінити цю тенденцію.
Міністр підкреслив, що Україна залежить від доступу до ППО, ракет, артилерійських снарядів та інших засобів, щоб продовжувати свою оборону.
Грамм заявив, що країна збільшить підтримку інновацій для норвезьких оборонних компаній, що розробляють обладнання для України. У Міноборони зазначили, що кошти будуть спрямовані на:
малі та середні норвезькі компанії, які можуть подати заявку на фінансування для промислового виробництва технологій, які можуть бути корисні для українських Сил оборони;
нову лінію з виробництва ракетних двигунів на заводі Nammo в Раугфоссе;
нарощування норвезького виробництва гексаміну, важливого компонента для створення сучасних вибухових речовин; техніко-економічне обґрунтування нового заводу з виробництва вибухових речовин.
Компанія Nammo уклала угоду про ліцензійне виробництво 155-мм снарядів в Україні. Норвегія надасть фінансування для передачі технологій та досвіду українському партнеру в рамках програми Nansen.
Завдяки підтримці партнерів Україна зможе виробляти норвезькі артилерійські снаряди, розроблені компанією Nammo. Про це пише уряд Норвегії.
Зазначається, що компанія Nammo уклала угоду, яка сприяє налагодженню ліцензійного виробництва 155-мм артилерійських снарядів в Україні українською оборонною компанією. Боєприпаси будуть використовуватися українськими військами.
Наразі Норвегія робить свій внесок, надаючи боєприпаси зі своїх запасів і безпосередньо з промисловості. Тепер Nammo хоче поділитися своїми кресленнями з Україною. Це означає, що українські війська зможуть швидше отримувати боєприпаси”
– говорить міністр оборони Норвегії Бйорн Арілд Грам.
Уряд підтримує цю співпрацю і вирішив виділити кошти, щоб дозволити Nammo передати технології та досвід українському партнеру. Цей захід фінансується в рамках програми Nansen.
Україна має велику потребу в артилерійських боєприпасах, щоб протистояти російській агресії. Уряд Норвегії здійснив низку кроків для збільшення виробництва артилерійських боєприпасів у Норвегії. Водночас ми визнаємо важливість зміцнення спроможності українців виробляти сучасні артилерійські боєприпаси в Україні”
„Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури та Міністерство транспорту Норвегії погодили можливість продовження виконання двосторонніх та транзитних перевезень між країнами без дозволів до 30 вересня 2024 року”, – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що у серпні 2024 року відбудеться засідання профільної комісії, за результатами якого очікується подальше продовження „транспортного безвізу” з Норвегією.
Лібералізація вантажних перевезень можлива для транспортних засобів стандарту екологічності Євро-5 та вище. Під час виконання перевезень на борту вантажівки водії повинні мати сертифікат, що підтверджує екологічний клас транспортного засобу.
Наразі перевізникам доступний „транспортний безвіз” із 37 державами, включно із країнами Євросоюзу.
За останній рік, окрім Норвегії, Україні вдалось домовитись про лібералізацію вантажних перевезень ще з Північною Македонією, Туреччиною, Молдовою, Грузією та Чорногорією.
Документ про зберігання 30 тис тонн зерна підписали міністр сільського господарства і продовольства Гейр Поллестад і чотири приватні компанії.
Зазначається, що пшениця, що належатиме норвезькому уряду, буде зберігатися компаніями у сховищах по всій країні.
У заяві міністерства сільського господарства і продовольства йдеться, що „створення резервного запасу продовольчого зерна означає бути готовим до немислимого”.
Норвегія у найближчі роки підпише нові контракти на створення запасів з метою нарощування резерву до 2029 року. Країна прагне до кінця десятиліття мати близько 82 500 тонн зерна, що дозволить населенню три місяці протриматися у випадку кризи.
Як відомо, станом на перший квартал цього року в Норвегії проживало 5,6 мільйона жителів.
На світовому ринку рідкісних металів наразі домінує Китай, але ситуація, здається, змінюється.
Гірничодобувна компанія Rare Earths Norway стверджує, що знайшла найбільше в Європі родовище рідкісних металів, яке може стати вододілом для Норвегії та регіону, інформує CNBC.
З переходом на чисту енергію попит на рідкісні метали найближчими роками, як очікується, зросте. Але наразі світ в їх постачанні майже стовідсотково залежить від Китаю. Принаймні частковому забезпеченню може посприяти нещодавнє виявлення Rare Earths Norway 8,8 мільйона тонн оксидів рідкісних металів у південно-східному регіоні Норвегії. Перспективи економічного видобутку хороші.
Поклади містять зокрема 1,5 мільйона тонн металів, пов’язаних із магнітами, які використовують для виготовлення електромобілів і вітрових турбін. CNBC зазначає, що поклади більші за виявлені минулоріч в сусідній Швеції, адже йдеться про значно більші родовища.
Альф Рейстад, генеральний директор Rare Earths Norway, повідомив, що це віха для компанії, адже наразі в Європі не ведеться видобуток рідкісних елементів. Водночас Європейський Союз поставив собі за мету до 2030 року видобувати щонайменше 10 відсотків матеріалів для власних потреб на своїй території.
Компанія Torghatten Nord обрала норвезьку верф Myklebust Shipyard для будівництва двох водневих поромів, які перевозитимуть до 120 автомобілів та 599 пасажирів на найдовшому поромному маршруті Норвегії між Буде та Лофотенами (1,7 км).
Про це повідомили на сайті суднобудівельного підприємства.
На сайті компанії зазначають, пороми стануть найбільшими у світі пасажирськими суднами з нульовими викидами. Судна матимуть мультигібридну силову установку з воднево-електричним основним режимом і дизель-електричним як вторинним.
Для компанії Myklebust контракт на будівництво поромів довжиною 117 метрів означає збільшення персоналу та забезпечення верфі замовленнями у осяжному майбутньому. Пороми будуть доставлені з Myklebust Verft протягом 2026 року. Постачальниками дизайну, технологій, обладнання та водню в проекті є Норвегія, також проект тісно співпрацює з Норвезьким морським директоратом і компанією Lloyd’s Register для розробки процедур і стандартів безпеки. Адже загалом кожне судно матиме 6400 кВт паливних елементів із відповідними допоміжними системами.
До загального фонду державного бюджету України надійшло 760 млн доларів США на безповоротній основі.
Про це повідомляє сайт Кабінету Міністрів України.
Це другий грант Шостого додаткового фінансування в рамках проєкту Світового банку «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні» (PEACE in Ukraine).
Обсяг додаткового фінансування складається з грантів Урядів Японії та Норвегії — $465 млн та $295 млн відповідно.
Кошти будуть спрямовані на часткову компенсацію видатків Держбюджету України, не пов’язаних зі сферою безпеки та оборони, зокрема на пенсійні виплати, виплати працівникам Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) та оплату праці педагогів.
У 2024 році Україна отримала вже близько $1,2 млрд зовнішньої фінансової допомоги від донорів через проєкти Світового банку. З них майже 75% — гранти.
Уряд Норвегії виділяє ще два мільярди крон (понад 170 млн євро) на збільшення виробничих потужностей в оборонній промисловості країни.
Про це, як пише „Європейська правда”, йдеться у повідомленні норвезького уряду.
Прем’єр-міністр Йонас Гар Стьоре та міністр оборони Бйорн Арілд Грам відвідали сьогодні завод Nammo в Раусфосс.
„Війна в Україні створила ситуацію, коли існує потреба у великій кількості боєприпасів. Тому уряд робить свій внесок потужними заходами, щоб норвезька оборонна промисловість могла виробляти більше. Один мільярд крон піде на конкретні проєкти на заводі Nammo для збільшення виробництва артилерійських боєприпасів. Ще один мільярд виділено на інші проєкти в норвезькій оборонній промисловості”, – заявив прем’єр-міністр Йонас Гар Стьоре.
Раніше уряд виділив близько одного мільярда норвезьких крон на збільшення норвезьких виробничих потужностей через співфінансування так званих проєктів ASAP . Таким чином, загальна сума підтримки виробництва сягає трьох мільярдів норвезьких крон.
„Збільшення потужностей в оборонній промисловості є важливим як для України, так і для забезпечення нашої власної безпеки. Зараз ми робимо свій внесок у значне збільшення виробничих потужностей Nammo для задоволення потреб Норвегії, країн-членів Альянсу і України”, – сказав міністр оборони Бйорн Арілд Грам.
Уряд профінансує два мільярди в рамках програми „Нансен”.
Уряд вже здійснив низку заходів, спрямованих на заміну переданих боєприпасів і зміцнення норвезьких запасів на випадок надзвичайних ситуацій у довгостроковій перспективі. Минулого року уряд уклав кілька великих контрактів з виробником боєприпасів Nammo, в тому числі найбільший контракт в історії компанії. Норвегія також бере участь у Північному проєкті з боєприпасів.
Норвегія оголосила про виділення 200 млн норвезьких крон (17 млн євро) Всесвітній продовольчій програмі, включно з гуманітарною продовольчою програмою „Зерно з України”.
Про це повідомляє пресслужба уряду Норвегії.
Ще 50 млн норвезьких крон (4,2 млн євро) буде передано до Фонду України Світового банку.
„Норвегія продовжуватиме підтримувати народ України. Водночас ми не випускаємо з уваги й інші кризи у світі. Програма Нансена – один із прикладів того, як нам вдається об’єднати ці зусилля”, – сказав міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде.
При цьому наголошується, що ще 150 млн норвезьких крон (12,7 млн євро) буде виділено Всесвітній продовольчій програмі у відповідь на її заклик до надання надзвичайної допомоги Україні. Крім надання продовольчої допомоги поблизу лінії фронту, ці кошти будуть використані для розмінування сільськогосподарських земель, що дасть змогу фермерам якнайшвидше повернутися до виробництва продуктів харчування.
