Стеля цін на газ у ЄС буде введена з 15 лютого у разі досягнення цінової позначки €180 євро за МВт·год, стверджує Reuters.
Країни Євросоюзу погодили ліміт цін на природний газ. Про це повідомляє ТАСС із посиланням на джерело, яке належить уряду Чехії у понеділок, 19 грудня.
Ціна на газ буде обмежена 180 євро за МВт·год або близько 1850 євро за тисячу кубометрів. Домовленості було досягнуто майже одноголосно. Було отримано і згоду Німеччини, яка тривалий час виступала проти такого заходу.
Погодження угоди підтвердив прем’єр-міністр Чехії Петро Фіала у Twitter.
“Це великий успіх, досягнутий в останні дні головування Чехії в ЄС! Ми домовилися про обмеження ціни на газ. Таким чином вдалося досягти дуже важливої угоди, яка забезпечить доступну енергію європейським домогосподарствам і фірмам”, – написав він.
За даними Reuters, стеля цін на газ у ЄС буде введена з 15 лютого у разі досягнення цінової позначки €180 євро за МВт·год.
.@JosepBORRELL meets Fuad #Hussein, Deputy Prime Minister for International Relations Affairs and Minister for Foreign Affairs of #Iraq, at the EU-Iraq Cooperation Council taking place on 19 March 2023 in #Brussels.https://t.co/C6k01EgguX
Європейський Союз використовує 200 мільйонів барелів дизельного пального щороку. США намагалися замістити російські поставки, але наразі пального не вистачає й там. Наслідком цього стала висока ціна.
Американці забирають поставки дизелю з Близького Сходу з-під носа європейців, повідомляє oilprice.com. Причиною цього є зниження стратегічного нафтового запасу. Це глобальна проблема: пропозиція місяцями скорочується, а попит залишається стабільно високим.
Чому склалася така ситуація? Під час пандемії нафтопереробні заводи по всьому світу були закриті через низький попит. Вважалося, що ця тенденція довгострокова, зокрема в Сполучених Штатах, оскільки попит буде низьким через екологічні норми та розвиток ринку електромобілів. Але така думка виявилася помилковою. Після пандемії через санкції проти росії попит на дизельному ринку значно зріс, а потужності нафтопереробних заводів не встигають заповнити прогалини.
На Європу очікує дизельний шок?
Як повідомляє Bloomberg, це не виключено, оскільки 1 лютого почне діяти ембарго проти російської нафти. Нафтовий страйк у Франції показав, наскільки вразлива Європа в цьому плані.
На європейському континенті серйозного дизельного шоку варто очікувати ще раніше, оскільки в сховищах палива мало, а попит залишається високим.
У США криза вже почалася, адже запаси дизельного пального впали до рекордно низького рівня: у сховищах лише 106 мільйонів барелів, що є історичним мінімумом за останні 40 років. Проте з того часу попит на дизель у Сполучених Штатах значно зріс.
Тож зрозуміло, чому американці забирають поставки дизелю з Близького Сходу з-під носа європейців. Не забуваймо, що зі скрапленим природним газом європейці вчинили так само з Азією.
Оскільки пропозиція дизельного пального в найближчому майбутньому не збільшиться, зростання цін буде неминучим як у США, так і Європі, повідомляє oilprice.com.
Тим часом власники нафтопереробних заводів у Сполучених Штатах мають рекордні прибутки. Вони зросли на 450% порівняно з періодом застою через пандемію.
Водночас Джо Байдена неабияк турбує висока ціна, адже в листопаді відбудуться проміжні вибори, нагадує Washington Post. Тож президент США поступово випускає частину стратегічних запасів на ринок, щоб запобігти зростанню цін на пальне.
The U.S. will continue to stand with Ukraine for as long as it takes. I commend @ZelenskyyUa for his leadership, and thank him for our discussion on support from the U.S. and allies – including the announcement today of the transfer of the first $1.25B in U.S. support this year. pic.twitter.com/kHafuGjinR
More than 75,000 Kaiser Permanente healthcare workers on Wednesday began a three-day strike, a job action that could delay medical appointments, lab results and prescriptions, especially in California. Here's what to know. https://t.co/i7mJXL5C4Zpic.twitter.com/i3wAwB8Bmd
On the sidelines of the #NATOSummit we opened the first foreign office of @ukroboronprom - in Washington, USA. Its main task is to promote joint US-Ukrainian defense projects and enhance our integration into NATO's defense industrial base. pic.twitter.com/3fGoPJrwH6
Brave energy workers in Ukraine risk their lives to protect vital infrastructure from Putin's attacks.
USAID is helping Ukraine protect substations like this one in Western Ukraine, providing 10K tons of rebar and 200 miles of steel mesh to secure facilities across the country. pic.twitter.com/UxTGN8TNHr
У рамках «Зернової ініціативи» до країн Азії та Європи вирушили ще сім суден зі 172,6 тис. тонн агропродукції.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство інфраструктури України у Фейсбуці.
Зазначається, що з порту ️«Південний» вирушив до В’єтнаму балкер CORNELIA M з 60 тис. тонн української пшениці. Від причалів Одеського порту вийшли судна SHAMAN WISDOM, LADY EVA, ORIS SOFI. З порту ️«Чорноморськ» – балкери LAURUS, ENEIDA і танкер CHEM HERO.
З часу виходу першого судна з українським продовольством експортовано 6,6 млн тонн агропродукції. Всього з українських портів вийшли 292 судна з продовольством для країн Азії, Європи та Африки.
A total of 165 ships with 3.7 million tonnes of agricultural products on board have left #Ukraine under a deal brokered by the United Nations and Turkey to unblock Ukrainian sea ports, the Ukrainian infrastructure ministry said https://t.co/rHmDQOwWfJ
Under the @WFP@UN the IKARIA ANGEL ? loaded w/ 40 K tons of grain was supposed to leave the ?? port today. These foodstuffs were intended for Ethiopians ??, that are on the verge of famine. But due to the blockage of the “grain corridor” by #Russia the export is impossible. pic.twitter.com/SoS7IborRL
Наповнення європейських підземних сховищ на кінець червня наблизилося до 60%, але порівняно з попередніми місяцями його рівень сповільнився.
У червні наповнення європейських газосховищ зросло на 12,75 млрд кубометрів, що є лише третім найкращим показником із 2011 року. Станом на 30 червня запаси газу в Європі становили 58,18%, тобто 62,5 мільярда кубометрів.
Найвища на сьогодні заповненість газових сховищ у Португалії та Польщі – 100% та 97,44% відповідно. У Німеччині – 61,21%, Франції – 62,42%, Італії – 58,9%, Нідерландах – 53,08%, Болгарії – 35,14%, Данії – 79,36%, Угорщині – 40,14%, Австрії – 45,12%, Чехії – 69,05%, Бельгії – 59,11%, Латвії – 44,91%.
США та їхні європейські партнери разом опрацьовують маршрути експорту пшениці та кукурудзи з України. З метою їхнього подальшого безпечного постачання на світові ринки.
Про це повідомляє CNN.
За даними джерел телеканалу, влада Сполучених Штатів і країн Європи розглядає для цих цілей широкий спектр варіантів, у тому числі перевезення залізницею, морем і по повітрю.
Як вказали джерела, розробка цих сценаріїв здійснюється не озираючись на загрози Росії.
Повідомляється, що це питання буде одним з головних на порядку запланованих на 18 і 19 травня міністерських дискусій в Нью-Йорку за участю держсекретаря США Ентоні Блінкена.
Як заявило одне з джерел каналу, до укладення будь-якої угоди поки ще далеко.
“Існує безліч факторів, безліч речей, які можуть вплинути на хід даних дискусій”, – сказав він.
Цього тижня Сполучені Штати надали $4 млн нової підтримки @TheHALOTrust в Україні, на які буде задіяно 10 команд для очищення територій від російських наземних мін і нерозірваних бомб, щоб родини могли безпечно повертатися додому, до своїх громад. #UnitedwithUkraine???? https://t.co/sInAyuZrhl
On the sidelines of the #NATOSummit we opened the first foreign office of @ukroboronprom - in Washington, USA. Its main task is to promote joint US-Ukrainian defense projects and enhance our integration into NATO's defense industrial base. pic.twitter.com/3fGoPJrwH6
Brave energy workers in Ukraine risk their lives to protect vital infrastructure from Putin's attacks.
USAID is helping Ukraine protect substations like this one in Western Ukraine, providing 10K tons of rebar and 200 miles of steel mesh to secure facilities across the country. pic.twitter.com/UxTGN8TNHr
Європа на тлі українсько-російського конфлікту має бути готова до перекриття російських газових кранів. Statista визначила, які країни найбільше залежать від російського природного газу.
Низка невеликих європейських країн покладається виключно на російське блакитне паливо. Це насамперед Північна Македонія (100%), Боснія і Герцеговина та Молдова (94%). На Росію припадає також щонайменше 90% поставок газу до Фінляндії, Латвії та Сербії.
Серед великих економік Європи половину необхідного газу імпортує з Росії Німеччина.
Найменше ситуація вплинула б на Францію, яка забезпечує російським блакитним паливом лише чверть своїх потреб, адже основну його частину отримує з Норвегії.
Великобританія також перебуває в безпеці, оскільки видобуває половину необхідного газу із власних джерел та імпортує переважно з Норвегії й Катару. Іспанія, головними торговими партнерами якої є Алжир і США, теж не входить до списку основних клієнтів Росії.
Катар уже запропонував свою допомогу Європейському Союзу. Ця країна є одним із найбільших виробників скрапленого природного газу (СПГ) у світі. Умови передбачатимуть довгострокові ексклюзивні контракти та різноманітні санкції. Джо Байден теж намагається знайти спосіб вирішити енергетичні проблеми Європи. Нещодавно він зустрівся у Вашингтоні з еміром Катару. Проте залишається відкритим питання, чи вистачить газу. Катар має переважно довгострокові контракти, на які припадає 90–95% виробництва, тому експерти кажуть, що Європа не може очікувати на більш ніж 8–10% СПГ країни.
Рівень запасів газу в ПСГ Європи опустився нижче 40-відсоткової позначки. Ринок витрачає запаси, щоб скоротити дорогий імпорт.
Про це повідомляє «Інтерфакс-Україна» з посиланням на дані Gas Infrastructure Europe.
Відомо, що рівень запасів газу в ПСГ Європи скорочується, адже витрати блакитного палива зі сховищ цього січня на третину більша, ніж у середньому за попередні п’ять років. Попри відносно теплу погоду, власники запасів вирішили використати їх для захисту від високих цін.
«У багатьох контрактах із постачальниками використовується біржовий індекс «на місяць вперед» і зараз ціна його виконання перебуває на історичному максимумі. В середньому минулого місяця на хабі TTF газ торгувався по 1310 дол. за тисячу кубометрів із максимальним значенням до 2138 дол.», – йдеться в повідомленні.
Така поведінка імпортерів серйозно знизила фізичний імпорт газу в Європу. Так, за першу половину січня експорт «Газпрому» в далеке зарубіжжя впав на 40%.
Голландський орган ринкового нагляду оштрафував Apple на 5 млн євро, і це лише початок. Компанію можуть змусити платити стільки щотижня.
Управління у справах споживачів та ринків (ACM) Нідерландів заявило, що компанія відмовилася виконувати вимоги регулятора. Доки Apple не надасть альтернативних способів для оплати, вона отримуватиме штрафи на суму від 5 до 50 млн євро щотижня.
24 грудня 2021 антимонопольна служба ухвалила, що Apple зловживала своїм становищем монополіста. Вона вимагала від розробників додатків для знайомств (зокрема Tinder) використовувати платіжну систему Apple Pay.
Розробники додатків були змушені платити комісійні в 15–30% за покупки цифрових товарів. Після оголошення претензій компанія з Купертіно пообіцяла впровадити ще два способи обробки платежів, але попередила, що в такому разі не зможе допомогти з безпекою чи їхнім поверненням, бо «не знатиме про них безпосередньо».
Однак 9to5Mac також зазначає, що припущення ACM про те, що Apple недостатньо швидко змінила вимоги, не враховує час, необхідний, аби внести зміни на подібному рівні, особливо для такої величезної компанії. Але, звісно, не варто боятися й Apple, адже ні для кого не секрет, що розробникам, які хочуть перебрати варіанти оплати від стороннього додатка, доведеться подолати для цього ряд різних перешкод. Не кажучи вже про те, що Apple все ще планує стягувати комісію за ці покупки. У будь-якому разі компанії рано чи пізно доведеться надати більше деталей про свої плани щодо програм для знайомств у Нідерландах, якщо вона хоче уникнути подальших штрафів.
Новий прем’єр-міністр Болгарії Кирил Петков підтвердив зобов’язання уряду прийняти євро за два роки, незважаючи на слабку підтримку громадян.
Про це він сказав в інтерв’ю Bloomberg.
Петков звернув увагу на необхідність активно підтримувати введення єдиної валюти після невдачі публічних комунікацій про це під час кризи Covid-19. Ці коментарі були першою явною обіцянкою Петкова щодо євро з моменту вступу на посаду в грудні.
Перехід від болгарського лева до євро має бути обережним і вимагає повномасштабного інформування громадськості, зазначив Петков.
„Це не можна зробити раптово. Коли про це не повідомляють належним чином, а потім примусово чи нав’язують населенню, завжди існує ризик політичних потрясінь, яких не повинно бути”, – сказав прем’єр.
Роздроблена чотирипартійна коаліція Петкова стикається зі складною програмою, оскільки Болгарія виходить із затяжної політичної кризи, позначеної скандалами з хабарництвом, широко поширеною недовірою до державних інституцій та зростанням нерівності.
Уряд прагне запровадити спільну валюту, щоб допомогти економіці скоротити розрив із багатшими аналогами в ЄС.
Але громадськість розділена з цього приводу. За даними липневого опитування Євробарометра, близько половини болгар вважають, що введення євро матиме негативні наслідки. Понад три чверті стурбовані неправильним встановленням цін під час переходу на євро, показало опитування.
У Болгарії діє валютна рада після закінчення банківської та гіперінфляційної кризи в 1997 році, коли близько третини її кредиторів зазнали краху, інфляція перевищила 1000% і люди накопичували товари після того, як багато магазинів відмовилися від національної валюти. Петков сказав, що країна збереже існуючу прив’язку до лева до 2024 року без змін.
