У 2023 році економіка України повернулася до зростання, відновлення триватиме й у наступні роки. Водночас високі безпекові ризики стримуватимуть економічне зростання в поточному році, а глибина втрат і руйнувань – на всьому прогнозному горизонті.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на “Інфляційний звіт” Національного банку України (січень 2024 року).
НБУ оцінив зростання реального ВВП України за 2023 рік на рівні 5,7%. За прогнозом центробанку, у 2024 році реальний ВВП зросте на 3,6% передусім завдяки збереженню високих бюджетних витрат на тлі очікуваних обсягів міжнародної допомоги на достатньому рівні.
“Проте темпи економічного зростання будуть нижчими, ніж минулого року, у зв’язку з очікуваним зменшенням врожаїв та посиленням диспропорцій на ринку праці в умовах війни”, – йдеться в прогнозі.
За прогнозом НБУ, у наступні роки зростання економіки пришвидшиться завдяки зниженню безпекових ризиків, що є основним припущенням прогнозу НБУ, поліпшенню споживчих та інвестиційних настроїв, упровадженню євроінтеграційних реформ. У 2025 та 2026 роках зростання становитиме 5,8% та 4,5% відповідно.
“ВВП наблизиться до потенційного рівня наприкінці 2025 року, проте на прогнозному горизонті ще не повернеться на рівень до повномасштабного вторгнення”, – йдеться в прогнозі.
За оцінкою НБУ, пришвидшене зростання потенційного ВВП є можливим лише за умови реалізації масштабного плану відбудови за участю міжнародних організацій, пов’язаної з цим активності приватних інвесторів та/або використання конфіскованих активів РФ, що наразі не враховано в базовому сценарії прогнозу.
Відзначимо, базовий сценарій макропрогнозу НБУ за январь припускає відчутне зниження безпекових ризиків в Україні із 2025 року.
За попередніми оперативними оцінками Мінекономіки, реальний валовий внутрішній продукт України у 2023 році зріс на 5% після падіння на 28,8% у 2022 році.
Прогноз уряду України щодо зростання реального ВВП на 2024 рік був знижений до 4,6% у другому читанні держбюджету порівняно з 5,0% на перше читання, у тому числі з урахуванням зміни припущення тривалості війни (протягом 2024 року), логістики (обмеженість повноцінного користування морськими портами), міграційних процесів тощо.
Світовий банк прогнозує зростання економіки України у 2024 році на рівні 3,2%. Торік у жовтні банк очікував, що ВВП зросте на 4,0%.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на прогноз СБ щодо світової економіки.
„Перспективи України залишаються вельми невизначеними. Прогнозується, що зростання складе 3,2% у 2024 році та 6,5% у 2025 році”, – йдеться у доповіді.
Світовий банк очікує, що „активні військові дії продовжуватимуться протягом 2024 року”.
При цьому базові ефекти та разові фактори, включаючи врожай сільськогосподарських культур, будуть нівельовані.
„Часткове вирішення невизначеності у 2025 році сприятиме відновленню експорту та поступовому збільшенню інвестицій у реконструкцію”, – йдеться у доповіді.
За даними Світового банку, в Україні темпи зростання ВВП збільшилися приблизно на 4,8% у 2023 році після різкого спаду попереднього року. Тим не менш, у 2023 році обсяг виробництва залишався приблизно на 30% нижче рівня до вторгнення.
„Зростання було підкріплено поліпшенням доступу до електроенергії, вищим урожаєм та додатковими державними видатками, хоча і за рахунок збільшення бюджетного дефіциту та дефіциту поточного рахунку”, – йдеться у доповіді.
Хоча припинення Чорноморської зернової ініціативи у липні 2023 року продовжує чинити знижувальний тиск на експорт зерна, „Україна успішно визначила альтернативні маршрути експорту зерна, які підтримали цей сектор”, зазначають у банку.
Війна проти України значно вплинула на економіку російського агресора, підвищивши внутрішні ціни та змусивши Москву виділяти третину свого бюджету на військові витрати.
Про це йдеться у документі Мінфіну США, повідомляє Financial Times.
Як заявила Рейчел Лінгаас, головний економіст санкцій у Мінфіні США, економіка росії зросла б більш ніж на 5%, якби путін не розпочав війну. Лінгаас додала, що країна відстає від інших експортерів енергоносіїв, включаючи США.
Згідно з публікацією FT, у 2023 році Москва витратила на військові цілі понад 100 млрд. доларів, або майже третину своїх загальних витрат.
Основа російської економіки, доходи від нафти та газу, цього року постраждала, хоча останніми місяцями сталося невелике відновлення, оскільки ціни на нафту зміцнилися. Крім того, західні санкції щодо торгівлі нафтою в росії не мали такого великого впливу, як спочатку прогнозувалося, зазначає видання.
Нагадаємо, у 2024 році російська влада вперше з радянських часів має намір направити майже третину всіх витрат на утримання армії та оборонно-промислового комплексу. За рік за статтею “національна оборона” витратять 10,775 трлн. рублів (121 млрд. доларів за поточним курсом ЦБ РФ) – на 70% більше, ніж у 2023 році. Ще 3,338 трлн. рублів, згідно із законом про бюджет, уряд витратить за статтею “національна безпека”, куди зашиті бюджети МВС, Росгвардії, спецслужб та системи ФСВП. Таким чином, сумарно на силові структури буде витрачено майже 40% бюджету.
При цьому уряд США має намір вдвічі скоротити доходи рф від експорту нафти та газу до 2030 року.
Exclusive: China is providing moorage for a US-sanctioned Russian cargo ship implicated in North Korean arms transfers to Russia, according to satellite images obtained by @Reuters, as US concerns grow over Beijing's support for Moscow's war in Ukraine https://t.co/vpIfIeW0ME
Активність у виробничому секторі Великобританії в листопаді знижувалася повільніше, ніж за попередні п’ятнадцять місяців, згідно із загальними щомісячними показниками, оприлюдненими в п’ятницю.
Згідно зі спільним дослідженням S&P Global та Чартерного інституту закупівель і постачання (CIPS), сезонно скоригований індекс менеджерів із закупівель у переробній промисловості Великої Британії становив 47,2 минулого місяця порівняно з 44,8 у жовтні.
Індекси BMI нижче 50 вказують на уповільнення активності в досліджуваних секторах, а це означає, що листопадовий показник у 47,2, незважаючи на покращення, продовжує демонструвати зниження показників у виробничому секторі Великобританії.
Коментуючи листопадовий індекс ділової активності у виробничому секторі, Роб Добсон, директор S&P Global Market Intelligence, зазначив, що, хоча індекс активності покращився, є „мало підстав для різдвяної радості”, якщо осягнути глибину даних, оскільки вартість нових замовлень та експорту британських виробничих компаній не перестає стрімко падати, а торгові партнери продовжують розпродавати запаси.
У цьому середовищі, за словами Добсона, перспектива стійкого значущого зростання „виглядає похмурою”.
У своїй оцінці нового опитування щодо промислових індексів ділової активності Джон Глен, головний економіст CIPS, зазначив, що особливо похмурою виглядає ситуація з іноземними замовленнями для компаній цього сектору, які неухильно скорочуються вже 22 місяці.
Втім, індекс довіри британського бізнес-сектору дещо покращився: 53% компаній у листопадовому опитуванні S&P Global/CIPS заявили, що очікують зростання виробництва у наступні дванадцять місяців, і лише 10% очікують на спад.
Але останні прогнози були дуже похмурими щодо перспектив британської економіки. У своєму нещодавньому прогнозі Управління з бюджетної відповідальності (OBR) незалежний дослідницький орган, який також готує прогнози для уряду Великобританії, оцінив падіння британської економіки на рівні 0,7% у 2024 році та 1,4% у 2025 році. Це різкий перепад у бік зниження порівняно з попередніми прогнозами Інституту, які передбачали зростання на ці два роки на рівні 1,8% та 2,5%.
Фірма заявила, що значне погіршення прогнозу пов’язане з інфляційним тиском на реальну заробітну плату, зростанням відсоткових ставок та скороченням державних субсидій. Навіть у 2024-2025 фінансовому році, за підрахунками OBR, рівень життя у Великобританії, що вимірюється реальним наявним доходом домогосподарств (RHDI) на душу населення, буде на 3,5% нижчим, ніж до початку епідемії QE.
Президент Чехії Петр Павел у середу підписав урядовий пакет економічних заходів, які до кінця 2025 року можуть скоротити дефіцит державного бюджету приблизно на 150 мільярдів крон. Про своє рішення лідер держави оголосив у заяві на соціальній платформі X.
«З огляду на неприйнятне зростання державного боргу Чеської Республіки сьогодні я вирішив підписати урядовий пакет заходів зі стабілізації державних витрат і скорочення державного боргу. Відмова від підписання означала би бездіяльність, яка була б дуже шкідливою», – пояснив свій крок Петр Павел.
За даними уряду, документ, схвалений обома палатами парламенту після місяців гострих політичних і соціальних дебатів, має на меті скоротити відношення дефіциту бюджету до валового внутрішнього продукту (ВВП) з 3,5% цього року до 1,8% наступного і 1,2% 2025-го. Зі свого боку, опозиція стверджує, що цей пакет лише підвищить податки, може спричинити інфляцію та загалом негативно вплине на економічні показники.
У 2023-му чеський бюджет передбачає дефіцит у 295 мільярдів крон, тоді як минулого року він сягав 361,4 мільярда крон. Дефіцит бюджету на наступний рік становить 252 мільярди крон.
Урядовий пакет заходів перетворює нинішню трирівневу податкову систему на дворівневу, скасовує низку податкових пільг, скорочує державні субсидії та суттєво реформує пенсійну систему.
Податок на прибуток юридичних осіб зросте з 19% до 21%. ПДВ в основному залишиться на рівні 21%, але дві знижені податкові групи – 10 і 15% – будуть об’єднані на рівні 12%. ПДВ на продукти харчування, ліки, послуги ресторанів, опалення та гаряче водопостачання буде знижено з 15% до 12%.
Пенсійний вік, який становить 65 років, і надалі неухильно зростатиме. Уряд також вирішив, що в майбутньому пенсії будуть збільшуватися повільніше. Пакет законів набуде чинності з 1 січня.
Найбільше опозиційне угруповання «Дія незалежних громадян «Так» (ANO) на чолі з Андреєм Бабішем уже оголосило, що звернеться до Конституційного суду.
