Президент Володимир Зеленський заявив, Україна готує угоди щодо контрольованого експорту зброї.
Як повідомляє РБК-Україна, про це він заявив під час вечірнього звернення.
“Сьогодні на Ставці були доповіді щодо далекобійних наших потреб і найближчим часом, і до кінця року, і більш довгостроково. Влучність наших воїнів допомагає захищати всю державу. Ми плануємо контракти та плануємо виробництво так, щоб наші арсенали були достатньо наповнені”, – сказав він.
Зеленський також наголосив, що експорт деяких видів озброєнь, які є у профіциті, може дати Україні додаткові фінанси для виробництва дефіцитних систем.
“Вже є домовленості щодо чотирьох експортних майданчиків: Сполучені Штати Америки, Європа, Близький Схід, і також Африка. Ми будемо готувати відповідні угоди”, – додав президент.
Крім Європи, США та Близького Сходу, українською зброєю активно цікавляться країни Африки.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву президента України Володимира Зеленського 27 вересня.
Глава держави пояснив, що Україна дозволить продаж лише тих видів озброєння, які не є дефіцитними для армії.
„Щодо питання контрольованого експорту різної зброї, чому я його говорю, що це контрольовано, з якої не має дефіциту в української армії. Саме так ми підходимо до цього питання, тому що пріоритет – ЗСУ”, – наголосив Зеленський.
За його словами, передусім українська зброя має зміцнювати фронт, а лише потім іти на експорт.
„Перший пріоритет – це фронт, другий – наші арсенали і тільки третій пріоритет – керований експорт”, – уточнив президент.
Доходи від експорту надлишкових зразків спрямують на закупівлю та виробництво того, чого бракує найбільше – насамперед дронів і сучасних систем перехоплення.
„Мати гроші від цього експорту і витрачати їх на дефіцитний дрон і перехоплювачі, і далекобійні засоби – на що не вистачає грошей”, – сказав він.
Україна вже має представництва в Європі, США та на Близькому Сході. Крім того, з’явилися нові пропозиції від кількох африканських країн.
„На майданчику Генасамблеї ООН є домовленість з африканським континентом, у мене вже є пропозиції кількох африканських країн. Ми вже і обрали країну, і ще подивимося – там великий є запит”, – повідомив Зеленський.
За словами президента, найближчим часом уряд оприлюднить конкретику щодо країн і умов, з якими працюватиме Україна у сфері оборонного експорту.
З 1 по 15 вересня з російських портів на зовнішні ринки було відправлено 3,3 млн тонн палива, що на 18% менше, ніж за той же період минулого року.
Морський експорт нафтопродуктів з Росії впав майже на 20% після ударів дронів по російських НПЗ, які тривають з початку серпня, вдарили по експорту нафтопродуктів. Про це пише The Moscow Times з посиланням на на Комерсант.
Зазначається, що з 1 по 15 вересня з російських портів на зовнішні ринки було відправлено 3,3 млн тонн палива, що на 18% менше, ніж за той же період минулого року, і на 16% менше середнього значення липня. Це випливає з даних Центру цінових індексів (ЦЦІ).
Зниження поставок було особливо помітним 11-15 вересня через наслідки атаки на порт Приморськ, звідки експортується до 300 тис. барелів дизельного пального на добу.
За даними джерел Reuters, в результаті пошкодження одного з терміналів порту відвантаження були тимчасово припинені. Також на експорті позначилися позапланові ремонти нафтопереробних заводів (НПЗ).
Тільки в серпні Росія внаслідок українських атак втратила 17% потужностей перероблювання, або 1,1 млн барелів на добу.
За даними джерела Комерсанта в галузі, 1-16 вересня перероблювання знизилася до 4,96 млн барелів на добу, а 16 вересня – до 4,75 млн.
Як кажуть аналітики JPMorgan, нижче 5 млн барелів на добу показник в Росії не опускався з квітня 2022 року.
Українські атаки на 10 НПЗ порушили переробку та експорт нафти та створили дефіцит бензину в деяких частинах Росії.
Росія втратила щонайменше 17% потужностей своїх нафтопереробних заводів через українські атаки, що складає 1,1 мільйона барелів на день. Про це у понеділок, 25 серпня, повідомила агенція Reuters з посиланням на власні підрахунки.
За даними агентства, атаки на 10 НПЗ порушили переробку та експорт нафти, створили дефіцит бензину в деяких частинах Росії та стали відповіддю на просування Росії на передовій та її удари по газових та енергетичних об’єктах України.
Аналітики стверджують, що цей крок Києва є спробою підвищити ставки в можливих мирних переговорах та спростувати ідею про те, що Україна вже програла війну після зустрічі президента США Дональда Трампа та Путіна на Алясці цього місяця.
Удари по нафтопереробних заводах відбуваються на тлі піку сезонного попиту Росії на бензин з боку туристів та фермерів. Росія посилила заборону на експорт бензину в липні, щоб впоратися зі зростанням внутрішнього попиту ще до нападів.
У деяких районах контрольованої Росією України, півдня Росії та навіть Далекого Сходу спостерігався дефіцит бензину, що змушувало автомобілістів переходити на дорожчий бензин через дефіцит звичайної марки А-95.
Частка валют „недружніх країн” опустилася до 4,6%, а „дружніх” – вперше за два роки впала нижче за 30%.
Частка рубля в оплаті російського експорту в червні досягла рекордних 55,5%, повідомив Центробанк РФ. Вперше за підсумками кварталу частка рубля у розрахунках за експорт перевищила половину і становила 53,3%. Про це пише The Moscow Times в п’ятницю, 15 серпня.
Добавка приблизно 40% виникла через необхідність обходити санкції. Розрахунки ускладнилися, США загрожують вторинними санкціями банкам країн, які допомагають Росії в цьому, і перехід на національні валюти – вимушений захід. Розрахунки у них менш помітні для західних регуляторів.
Зазначається, що для обслуговування російської зовнішньої торгівлі довелося збудувати окрему інфраструктуру, фактично – альтернативну систему міжнародних розрахунків. Вона працює у двох паралельних контурів: усередині російських банків перераховуються рублі, а в іноземних – юані чи інші валюти. Там, де вдається, ці потоки замикаються: рублі, отримані від російських імпортерів, йдуть на оплату російського експорту.
За оцінкою ЦБ Росії, експорт у червні становив 32,8 млрд доларів, у другому кварталі 100 млрд доларів, а за півріччя 196,1 млрд доларів. Частка рубля у розрахунках у першому кварталі була 46,5%.
Таким чином, приблизно 40% тіньових розрахунків у рублях за російські товари та послуги могли становити близько 13 млрд доларів за місяць, 40 млрд доларів за II квартал, а третина таких платежів у першому кварталі становлять 31 млрд доларів. Разом виходить 71 млрд доларів за півроку.
Основна частина розрахунків тепер проводиться у рублях у „внутрішньому контурі” та у валюті у „зовнішньому”. Частка рубля збільшилася головним чином за рахунок зниження частки валют „дружніх” країн: вона у червні вперше за два роки опустилася нижче за 30% (29,9%). До війни вона становила близько 2%. На валюти „недружніх” країн припало 14,6%.
У розрахунках за імпорт частка рубля більше половини із грудня 2024 року, у II кварталі вона становила рекордні 54,6%. Аналітики Райффайзенбанку називають це важливою причиною скорочення попиту валюту.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що уряд його країни не дозволить експорт військового обладнання, яке може бути використане в секторі Гази.
Його слова цитує Spiegel, пише „Європейська правда”.
Мерц заявив, що Німеччина припиняє весь експорт зброї, яка може бути використана Ізраїлем в секторі Гази.
За його словами, дії Ізраїлю ускладнюють досягнення початкових цілей операції.
„За цих обставин німецький уряд не схвалить експорт військового обладнання, яке може бути використане в секторі Гази, до подальшого повідомлення”, – заявив він.
Також Мерц повторив попередню позицію німецького уряду щодо права Ізраїлю захищатися від ХАМАС.
„Звільнення заручників і рішучі переговори про припинення вогню є нашим пріоритетом. Роззброєння ХАМАС є необхідним”, – наголосив він.
Однак він зазначив, що оголошені „ще більш жорсткі військові дії ізраїльської армії” роблять все більш незрозумілим, як цього можна досягти.
„Німецький уряд залишається глибоко стурбованим тривалими стражданнями цивільного населення в секторі Гази. З огляду на заплановану наступальну операцію, ізраїльський уряд несе ще більшу відповідальність, ніж раніше, за забезпечення населення всім необхідним”, – додав канцлер Німеччини.
Український оборонно-промисловий комплекс (ОПК) виробляє більше зброї, ніж держава здатна викупити. Чому Україна зацікавлена у продажі військової продукції за кордон, кого бачить партнерами і як не допустити зриву постачань на фронт?
Обмеження зсередини
Хоча експорт озброєнь офіційно не заборонений, на практиці українські оборонні компанії не можуть продавати продукцію за межі країни. Державна служба експортного контролю системно блокує відповідні запити бізнесу, зосередивши всі поставки на внутрішньому споживачеві — Збройних силах та силових структурах. Проте, обсяги державного замовлення не покривають усі можливості оборонно-промислового комплексу (ОПК), і підприємства давно заявляють про необхідність відкриття часткового експорту. Про це пише Дмитро Сидоров у матеріалі РБК Україна.
Європейський вектор
У „Технологічних силах України” — асоціації приватних виробників БПЛА та РЕБ — пояснюють, що контрольований експорт дозволить не лише розвантажити склади, а й залучити іноземне фінансування. „Багато країн не хочуть просто давати кошти Україні. Вони прагнуть локалізувати виробництво у себе чи створити спільні підприємства”, — каже виконавча директорка асоціації Катерина Михалко. Зацікавленість вже висловили Данія, Норвегія, Литва, Велика Британія та Німеччина.
Модель, коли українські компанії розгортають виробництво в ЄС у партнерстві з місцевими гравцями, вигідна для обох сторін. Вона пришвидшує сертифікацію продукції, спрощує доступ до технологій і знижує ризики знищення потужностей через обстріли.
Президентський імпульс
Поштовх до зміни ситуації дала заява Володимира Зеленського у червні 2025 року. Президент анонсував домовленості про експорт військових технологій — передусім дронів, артилерії та ракет — та створення виробництв у країнах-партнерах. Формально мова поки про технології, а не про готову продукцію. Але представники ринку очікують, що експорт виробів із високою доданою вартістю стане наступним кроком.
„Ми підтримуємо рішення президента, але маємо рухатися далі — до відкриття експортного ринку зброї”, — говорить Дмитро Олійник, голова Ради Федерації роботодавців України.
Гарантії для армії
Основний ризик експорту — дефіцит зброї на фронті — може бути мінімізований. У виробників є кілька пропозицій. Найпопулярніша — дозволити продаж до 50% продукції за межі України, якщо компанія виконує державне замовлення. У Ukrspecsystems називають це „здоровим компромісом”. Альтернативні варіанти — погодження кожного контракту або запровадження 20% мита на експорт.
При цьому Державна служба експортного контролю зберігає повноваження моніторити виконання контрактів із державою, що дозволяє уникнути пріоритету комерційних замовлень над оборонними.
„Йдеться не про продаж усіх технологій, а про контрольований експорт надлишкової продукції”, — підкреслює Катерина Михалко.
Міжнародна репутація — під захистом дипломатії
Існує й зовнішньополітичний ризик — у партнерів може виникнути запитання: чому Україна просить допомогу, якщо сама продає зброю? За словами Ігоря Фоменка з Федерації роботодавців ОПК, необхідно завчасно донести через МЗС позицію: на експорт іде лише те, що не викупає держава або що зняте з озброєння. Важливо уникнути маніпуляцій та недовіри з боку союзників.
Релокація вже відбувається
Через відсутність експортного вікна та постійні загрози обстрілів багато українських оборонних компаній вже перенесли частину виробництва до Європи. За даними асоціації „Технологічні сили України”, 85% підприємств або здійснили релокацію, або планують це зробити.
Ukrspecsystems відкрила офіс у Польщі ще у 2022 році. Там виробляється багатоцільовий БПЛА PD-2. Це дозволяє працювати в безпечнішому середовищі, проходити сертифікацію за європейськими стандартами та залучати інвесторів.
„Короткострокова релокація — це спосіб зберегти виробництво та забезпечити армію. Але в довгостроковій перспективі ми можемо втратити контроль над технологіями та кадрами”, — попереджає Фоменко.
Контрольований експорт — це не загроза, а можливість. Експерти галузі вважають, що відкриття контрольованого експорту оборонної продукції може стати інструментом для розвитку сектору, збільшення виробничих потужностей, а також інтеграції України в європейський оборонно-промисловий простір. Ключовим викликом залишається формування чітких правил і запобіжників з боку держави.
Влітку 2025 року Україна має намір укласти перші контракти на експорт вітчизняних військових технологій. Йдеться про запуск виробництва української зброї за межами країни — передусім у партнерських державах.
Як повідомляє РБК-Україна, президент Володимир Зеленський під час розмови з журналістами 20 червня зазначив, що в межах ініціативи Build with Ukraine Україна планує підписати угоди, які дозволять започаткувати виробництво озброєння в європейських країнах, а також, можливо, у деяких інших державах, що підтримують Київ і фінансують українські проєкти з виробництва дронів та ракет.
Зеленський повідомив, що українська сторона передаватиме технології для виробництва озброєння, яке виготовлятиметься як для потреб Збройних сил України, так і для армій країн-партнерів.
Пріоритетні напрямки: дрони, ракети, артилерія
За словами глави держави, домовленості стосуються винятково військових технологій. Йдеться про дрони різного типу, ракетні системи, а також, імовірно, артилерію. Уряд уже має попередні угоди у цих сферах.
Президент наголосив, що українські технології не можуть бути передані країнам, які підтримують агресивну політику Росії. Співпраця буде обмежена лише тими державами, які демонструють реальну підтримку України.
Вітчизняне виробництво озброєння у розширенні
Після початку повномасштабної війни в Україні значно зросли темпи виробництва вітчизняної зброї. Місцеві компанії займаються розробкою і виготовленням нових дронів, ракет, роботизованих бойових платформ та інших високотехнологічних рішень.
На початку 2024 року уряд озвучував плани щодо виробництва щонайменше 3 тисяч ракет і 30 тисяч далекобійних безпілотників.
Експорт як стратегічний ресурс
Під час форуму «Експорт безпеки: українська технологічна зброя у світі», організованого обʼєднанням Технологічні Сили України, посол України у Великій Британії та колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний зазначив, що експорт озброєнь може стати одним із ключових ресурсів для забезпечення життєздатності українського оборонного сектору. Про це повідомляє Укрінформ.
Залужний підкреслив, що на експорт варто дивитися не лише як на джерело доходів, а й як на інструмент для залучення інновацій і поступового входження України у нові оборонні союзи. Він вважає, що саме технологічна інтеграція може стати основою для майбутніх партнерств.
Потенціал виробників та обмеження ринку
Укрінформ повідомляє, що, попри відсутність законодавчої заборони на експорт озброєнь, у воєнний час діють негласні регуляторні обмеження. Навіть ті види продукції, якими Сили оборони забезпечені в повному обсязі, рідко дозволяють вивозити за кордон.
Через обмеження державного оборонного замовлення, частина українських виробничих потужностей, що були активізовані під час війни, простоюють. Відтак, експорт розглядається як практичний шлях до завантаження підприємств, збереження фахівців і поповнення бюджету.
Геополітична вигода від технологічного партнерства
На думку Валерія Залужного, воєнні технології стали одним із небагатьох секторів, у якому Україна має очевидну перевагу, і цим ресурсом потрібно користуватись максимально ефективно. Він зауважив, що експортні контракти дозволять не лише отримати додаткове фінансування для держзамовлення, а й поглибити співпрацю з міжнародними партнерами.
Залужний також звернув увагу на необхідність створення стійких систем захисту і відновлення, які дали б змогу розвивати економіку навіть за умов війни. На його переконання, Україна повинна не допустити руйнування власного воєнного потенціалу раніше, ніж буде нейтралізована агресія з боку Росії.
Міжнародний експорт українських технологій у сфері безпеки розглядається як стратегічний напрям, здатний зміцнити економіку, підтримати Збройні сили та забезпечити більш глибоку інтеграцію в системи колективної безпеки.
Експорт невеликих посилок до США з Китаю впав на 40% через нові митні правила.
Staff sort express deliveries at the network operation center of the delivery division of China Post Group Co LTD’s Zaozhuang branch in Zaozhuang, China, on November 10, 2024, in east China’s Shandong province. (Photo by Costfoto/NurPhoto via Getty Images)
Про це повідомляє «Економічна правда».
Уряд Штатів скасував податкову пільгу на товари вартістю до $800. Це спричинило скорочення постачання до США на суму $1 млрд. Це найнижчий рівень з 2021 року. Пільга de minimis дозволяла китайським маркетплейсам надсилати до Штатів товари, оминаючі мита.
Проте США залишаються найбільшим ринком для товарів із Китаю. На другому місці – Малайзія. Туди надіслали посилок більш ніж на $700 млн у травні. Водночас експорт із КНР у світі зріс на 40%.
