Кількість вагонів із зерном у напрямку портів Великої Одеси продовжує зростати, за тиждень вона збільшилася на 26,3% – до 5,341 тис., повідомив заступник директора департаменту комерційної роботи АТ „Укрзалізниця” (УЗ) Валерій Ткачов у фейсбуці у четвер.
„Продовжує зростати кількість вагонів із зерном у напрямку портів Великої Одеси – за минулий тиждень показник зріс із 4,227 тис. вагонів до 5,341 тис. вагонів”, – ідеться в повідомленні.
Зазначається, що середньодобовий показник вивантаження вагонів у портах Великої Одеси за зазначений звітний період зріс удвічі до 815 вагонів на добу (в/д). Протягом тижня показник добового вивантаження вагонів із зерном у портах Великої Одеси коливався 750-970 в/д.
Відвантаження в напрямку портів зростають завдяки роботі тимчасового коридору в/з портів Великої Одеси, зазначив Ткачов. За його словами, переважно завдяки відновленню роботи Чорноморських портів у вересні УЗ перевезла на експорт 3,58 млн т вантажів, а вже в жовтні цей обсяг зріс до 4,87 млн т.
„Крім зерна, у напрямку Чорноморських портів із середини жовтня поїхали руда і метали. Очікую, що в листопаді, якщо коридор працюватиме, у нас ще більше зростуть перевезення на експорт зернових і руди і, можливо, металопродукції”, – сказав Ткачов.
На тлі зростання кількості вагонів у напрямку портів Великої Одеси, черга вагонів у напрямку Дунайських портів знижується.
Черга вагонів у напрямку порту „Ізмаїл” зменшилася на 34,89% до 825 вагонів.
Середньодобовий показник розвантаження вагонів із зерном у порту Ізмаїл за тиждень зменшився на 7% до 159 в/с.
Уряд ухвалив новий порядок експорту агропродукції, за яким експортувати її зможуть лише експортери, включені у ДАР, або компанії, що отримали ліцензію на такий експорт.
Кабінет міністрів ухвалив нові правила для експорту аграрної продукції в умовах воєнного стану. Про це повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики в середу, 1 листопада.
„Нові правила повинні унеможливити зловживання та порушення законодавства під час експорту агропродукції. А також захистити права агропідприємців, які дотримуються законодавства щодо експорту”, – йдеться у повідомленні.
У межах експериментального проєкту Мінагрополітики, Мінекономіки, Мінцифри, Мінфін, Держмитслужба та ДПС сформують перелік верифікованих суб’єктів агропромислового комплексу, які здійснюватимуть експорт товарів, зокрема, зернових, олійних і продуктів переробки.
Підприємець для включення в перелік експортерів повинен відповідати чотирьом критеріям:
бути платником ПДВ на момент подачі заявки на експорт та станом на 23 лютого 2022 року;
не мати податкового боргу з повернення валютної виручки;
щодо підприємця не складався акт ДПС про відсутність за місцем юридичної реєстрації при перевірці дотримання валютного законодавства;
підприємець має документальне підтвердження від банку, з яким працює, що з 23 лютого 2022 року по 27 жовтня 2023 року він провів хоча б одну успішну експортну операцію, по якій було повернення валютної виручки.
Для включення в перелік верифікованих експортерів підприємець має:
зареєструватись в Державному аграрному реєстрі (ДАР), якщо він там ще не зареєстрований;
отримати лист підтвердження з банку щодо проведення успішної експортної операції;
подати заявку в ДАР, де вказати код платника ПДВ та додати скан копію листа з банку.
Рішення про включення в перелік експортерів буде ухвалено протягом трьох робочих днів після подачі заявки. Оновлення відомостей про агропідприємців, які включені до переліку верифікованих суб’єктів, здійснюватиметься щодня.
Постанова набирає чинності через 10 днів з дня опублікування. Тобто з 10 листопада. До того часу митниця здійснює оформлення експорту за звичними процедурами, які діяли сьогодні.
Сполучені Штати на 90 днів призупинили видачу експортних ліцензій на більшість цивільної вогнепальної зброї й боєприпасів, зокрема рушниць та оптичних прицілів, для всіх неурядових організацій. Про це повідомило міністерство торгівлі країни, обґрунтовуючи своє рішення інтересами національної безпеки та зовнішньої політики.
Міністерство торгівлі США не надало додаткових подробиць про експортну перерву, лише зазначило, що термінова перевірка оцінить «ризик продажу вогнепальної зброї організаціям, які порушують права людини, сприяють регіональній нестабільності та злочинним діям».
Відомство відмовилося від коментарів, лише опублікувало оголошення на своєму сайті.
Замороження не поширюється на Ізраїль та Україну, а також деякі інші країни.
Експортери можуть продовжувати подавати запити на отримання ліцензії, але вони будуть залишатися без розгляду до скасування перерви. Прийняті заходи не впливають на раніше видані експортні ліцензії.
Для поставок державним клієнтам експортери повинні назвати конкретних кінцевих користувачів.
За інформацією видання, з українських портів протягом останнього місяця вийшло 32 судна із 1,4 млн тонн вантажів на борту.
Це відповідає обсягу вантажів, які пройшли „зерновим коридором” під егідою ООН і Туреччини в перший місяць його роботи.
Це показує, що ризикована ставка Києва не просто символічна: Україна повертає деякий контроль над торгівлею зі своїх чорноморських портів, – зазначають автори матеріалу.
Видання зазначає, що високі ризики залишаються, однак кількість суден, які прямують до українських портів, неуклінно зростає.
Кораблі тепер намагаються триматися ближче до узбережжя країн – членів НАТО, Болгарії та Румунії, щоб знизити ризики. Як показують дані Marine Traffic, деякі судна відключають сигнали свого місцеперебування під час входження в порти Чорного моря.
Водночас щонайменше дев’ять суден типу Panamax заходили в українські чорноморські порти. Судновласники готові ризикнути, відправивши в Україну більші та цінніші судна, попри потенційну небезпеку, зазначають в агентстві.
Крім сільськогосподарських культур, кораблі також перевозили залізорудну продукцію. „Зерновим коридором” ООН можна було перевозити тільки зерно, харчові продукти та добрива.
Міністр сільського господарства і продовольства Німеччини Джем Оздемір під час свого візиту в Україну напередодні запропонував Києву допомогу Берліна у сфері експорту української сільськогосподарської продукції.
Німецький політик учергове запевнив свого українського колегу Миколу Сольського в солідарності та підтримці Німеччини. За його словами, вони не дозволять президенту росії Володимиру Путіну використовувати голод як зброю.
Згідно з інформацією міністерства сільського господарства Німеччини, міністри під час зустрічі урочисто відкрили лабораторію безпечності харчових продуктів, яка дозволить розширити ліцензійні потужності експорту української сільськогосподарської продукції.
Фінансові ресурси (2,7 мільйона євро), необхідні для реалізації проєкту, ініційованого Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (FAO), надали Україна, Німеччина, Європейський Союз та Японія.
Оздемір підкреслив, що чорноморський експорт і надалі буде обтяжений великими ризиками. «Ми допоможемо налагоджувати альтернативні маршрути, щоб Україна могла транспортувати своє зерно туди, де воно вкрай необхідне, а саме в південні країни», – зазначив політик. Він додав, що Берлін разом із Брюсселем працює над розбудовою вантажних коридорів і терміналів.
Як ми повідомляли, напередодні Україна «поставила на паузу» розгляд скарги на Польщу, Угорщину та Словаччину у Світовій організації торгівлі.
За словами заступника міністра економіки України Тараса Качки, це було зроблено, щоб загалом вирішити питання торгівлі України з країнами ЄС.
«Це взагалі питання функціонування торгівлі між Україною та Євросоюзом. Ми бачимо, що проблема ввезення української сільськогосподарської продукції буде усунута в найближчі тижні та місяці. Тому, поки ми шукаємо практичне рішення, наші спори в СОТ сьогодні на паузі», – пояснив Тарас Качка.
Європейський Союз 13 вересня запропонує продовжити тимчасову заборону на експорт української агропродукції до п’яти країн ЄС, натомість Україна отримає збільшення транзитних можливостей „коридорів солідарності”.
Про це заявив Єврокомісар із питань сільського господарства Януш Войцеховський, передає РБК-Україна з посиланням на Укрінформ.
За його словами, ЄС доклали зусиль, щоб українське зерно експортувалось туди, „де воно є найбільш необхідним”. Водночас, він назвав ефективними обмеження експорту в п’ять країн – це нібито дозволило стабілізувати їхні ринки. Він висловив сподівання, що Україна підтримає подальшу заборону.
„Давайте не будемо це руйнувати. Сподіваюся, що Україна також поділятиме такий підхід. Тому що альтернативою є хаос, – одноосібні рішення певних країн-членів, проблеми з протестами, блокуванням доріг, – все це не буде добрим для України, жодним чином. Особливо у ситуації, коли чорноморські порти України залишаються заблокованими”, – наголосив Войцеховський.
Натомість він запропонував збільшити експорт так званими „коридорами солідарності ЄС”. Войцеховський вважає, що таким чином транзитні спроможності для українського зерна можливо збільшити до 4,7 млн тонн на місяць. Також він зазначив, що ЄС запропонує сплачувати українським компаніям компенсацію за вартість транзиту зерна, щоб підтримати його цінову конкурентоспроможність на світовому ринку.
Україна у липні експортувала ВРХ і яловичини на суму $5,38 млн, що на 67% менше, ніж у червні. Хоча, попри виклики війни, з початку року країна поставила на зовнішні ринки більше яловичини і ВРХ, ніж торік. Про це говориться у повідомленні Асоціації виробників молока.
За попередніми даними ДССУ, в липні Україна експортувала 34,9 т (+51,3% до червня) охолодженої яловичини на суму $126,3 тис. (-52,5%). Майже 94% товару було відвантажено до Грузії, а решта — до Барбадоса, Туреччини, Молдови, Маршаллових островів, Іспанії, Сингапуру та Мальти.
З початку року Україна експортувала 139,9 т (+92% порівняно з минулорічним періодом) охолодженої яловичини на суму $522,8 тис. (+82%).
Однак натуральні обсяги експорту мороженої яловичини, навпаки, зменшились до 1,06 тис. т (-61,7%), а грошова виручка за поставлене м’ясо впала до $4,36 млн (-57%). Основними напрямками експорту мороженого м’яса були Китай (32%), Азербайджан (30%), Узбекистан (13%), Казахстан (13%), Молдова (6%) та Грузія (5%). В липні звузилась географія збуту мороженої яловичини. Якщо в червні Україна постачала м’ясо в 17 країн світу, то в липні — тільки в 13.
У липні натуральні обсяги експорту ВРХ живою вагою склали 641,8 т, а грошова виручка за експортованих тварин — $898,3 тис., що майже вдвічі менше порівняно до червня поточного року. Проте в січні-липні поточного року українські експортери відвантажили за кордон 12,44 тис. т ВРХ на суму $19,48 млн, що на 29,5% більше в натуральних обсягах і на 13,5% — у грошовому еквіваленті.
Молдова хоче допомагати Україні з транзитом зерна. Країна намагається знайти рішення, яке б задовольнило місцевих фермерів та допомогло нашій державі.
Про це повідомила президент Молдови Майя Санду в інтерв’ю RFI.
„Республіка Молдова пропонувала Україні допомогу з транзитом зерна з початку війни. Не тільки зараз, коли дунайські порти бомбили. Це складна тема. Ми намагаємося знайти рішення”, – сказала вона.
За її словами, Молдова веде переговори з Україною, Румунією та Єврокомісією, щоб зрозуміти, як країна можемо узгодити інтереси своїх фермерів та забезпечити транзит зерна з України. Санду впевнена, що Молдова має допомогти Україні, яка сьогодні забезпечує їхній мир.
Президент Молдові зазначила, що уряд продовжить обговорення в такому форматі.
„І, очевидно, одним із рішень є швидкі інвестиції в транспортну інфраструктуру, у військово-морську інфраструктуру для збільшення пропускної спроможності на цей період. Тому що ми хочемо збільшити наш експорт, ми хочемо розвивати нашу інфраструктуру, і ми можемо це зробити, в тому числі за рахунок ресурсів Європейського Союзу”, – сказала вона.
Санду зазначила, що також існує проблема молдовських фермерів, які навіть до цих криз, викликаних війною, не мали достатньо шляхів для експорту. За її словами, слід визнати, що в Молдові недостатньо розвинена залізнична та військово-морська інфраструктура. А тепер, коли ці досить великі обсяги продовольства надходять з України, ситуація ускладнилася.
Президент країна також прокоментувала претензії молдавських фермерів, які наполягають на забороні імпорту зерна з України та погрожують відновити протести в центрі столиці.
Санду підкреслила необхідність допомагати Україні. До того ж, уряд вжив заходів для підтримки молдавських виробників. При цьому слід переконатися, що підтримка держави розподіляється рівномірно.
Вона також додала, що поки в Україні триває війна, існують ризики й для Молдови. Водночас країна тісно співпрацює з Румунією, США та державами-членами НАТО, які допомагають їй зміцнити систему оборони. Тож країна розраховує на їхню підтримку у складних ситуаціях. При цьому зараз громадяни Молдови в безпеці.
„Ми, як і раніше, насолоджуємося миром та безпекою завдяки Україні, ми багато в чому завдячуємо мужності українського народу, української армії. Ми вдячні їм за цей мир”, – додала Санду.
Поки в Україні дорожчає сир, вино продовжує завойовувати світові ринки. Минулого року вино з України експортували до 49 країн світу, що на 10 країн більше, ніж у 2021 році. Найбільшими експортерами українського вина стали Польща, Німеччина, США, Великобританія, Канада, Чехія, Словаччина, Литва, Латвія та Естонія.
Як повідомив міністр аграрної політики та продовольства Микола Сольський, у 2022 році Україна також відновила членство у Міжнародній організації виноградарства та виноробства (International Organisation of Vine and Wine).
Потенціал нашої галузі високо оцінений на міжнародній арені, але безумовно для подальшого економічного розвитку та налагодження торговельних відносин цей сектор потребує змін на законодавчому рівні та підтримки держави, – сказав Сольський.
Для подальшого розвитку галузі винороби та профільні асоціації озвучили, які законодавчі зміни необхідні для її розвитку.
Зокрема, необхідно знизити акцизний податок на ігристі вина та скасувати їх маркування марками акцизного податку. На думку фахівців, необхідно виключити столові вина з переліку підакцизних товарів. Для реалізації цих ініціатив потрібно внести відповідні зміни до Податкового кодексу України.
Крім того, для розвитку галузі дуже важливо підтримати малих виробників й прийняти законопроєкт №9030. У ньому йдеться про зменшення вимог до матеріально-технічної бази малих виробників продукції, оскільки їм надається право закуповувати сировину (виноград, плоди, ягоди, мед) українського походження. А ще – дозволити їм розливати вина у металеві банки із харчового алюмінію, а також кеги із алюмінію та нержавіючої сталі.
Також, відповідно до вимог регламенту ЄС, слід ухвалити законопроєкт № 9139. Цей законопроєкт передбачає, зокрема, створення виноградарсько-виноробного реєстру та введення вимог до виробництва та обігу вин.
Болгарський експорт озброєнь у 2022 році після початку вторгнення Росії в Україну збільшився на 200%.
Про це заявив у понеділок на державному телебаченні міністр економіки Болгарії Богдан Богданов, якого цитує Euractiv, пише „Європейська правда”.
Минулого року експорт спеціалізованої збройової продукції з Болгарії склав 1,7 мільярда євро, що дорівнює 2% валового внутрішнього продукту країни.
„Болгарська збройова промисловість розвивається, і метою є модернізація виробництва. Ми намагаємося забезпечити безпечне середовище для людей, які працюють на цих заводах”, – додав міністр економіки.
Болгарія намагається швидко адаптувати свої заводи до виробництва систем озброєння і 155-мм боєприпасів за стандартом НАТО.
Майже вся збройова продукція у 2022 році була експортована через посередників в Україну.
У 2022 році Болгарія експортувала Києву переважно боєприпаси для старих радянських систем озброєння, на які значною мірою продовжує покладатися Україна.
Експорт через посередників став результатом політики проросійського президента Болгарії Румена Радева та проросійської Болгарської соціалістичної партії, які відмовилися продавати її напряму до України.
Зараз при владі в країні перебуває прозахідний уряд, для якого експорт зброї не є табу.
Забезпечення безпеки болгарської збройової промисловості також є серйозним питанням для уряду через серію диверсій проти військових заводів в останні роки, в яких підозрюють російські спецслужби.
Міністр оборони Тодор Тагарев розповів у неділю, що Болгарія постійно отримує запити про те, що потрібно Україні для захисту від російської агресії.
„Ми аналізуємо можливості, якими наша країна може допомогти”, – пояснив Тагарев, додавши, що Софія розгляне можливість відправки третього пакета військової допомоги Україні.
