23 листопада у Вільнюсі міністри оборони України та Литви підписали меморандум про створення механізму підтримки сил безпеки та оборони України. Зокрема передбачається, що Литва профінансує виробництво українських далекобійних дронів.
Про це повідомив міністр оборони Рустем Умєров.
Зазначається, що меморандум відкриває нові можливості для литовських інвестицій в український ОПК і сприятиме розширенню стратегічного партнерства між країнами.
„Це довгострокова угода, в рамках якої вже погоджено перший транш у розмірі 10 мільйонів євро. Литва спрямовує ці кошти на виробництво української далекобійної зброї, зокрема проєкту „Паляниця””, — зазначив Умєров.
Він додав, що литовська сторона вже працює над фіналізацією бюрократичних процедур, а перший транш на підтримку українських DeepStrike буде перераховано найближчим часом.
Окрім підписання меморандуму, очільники Міноборони країн обговорили ключові пріоритети на 2025 рік. Серед яких зокрема: підготовка та оснащення українських бригад, забезпечення боєприпасам, засобами ППО та розвиток співпраці у сфері оборонної промисловості.
Вільнюський офіс Міжнародної організації міграції (МОМ) зазначив, що наразі кількість прибулих до країни українських біженців зменшилась, але Литва щотижня приймає по кілька десятків українців.
„І їм, безумовно, потрібна, насамперед, фінансова допомога. Тому ми забезпечимо вразливим біженцям від війни одноразові виплати на найнеобхідніші витрати”, – заявив глава МОМ у Литві Ейтвідас Бінгяліс.
Підтримку буде надано громадянам України або третіх країн, які вперше прибули до Литви з України і перетнули зовнішній кордон Європейського Союзу не раніше 40 календарних днів тому.
Допомогу нададуть самотнім батькам або опікунам, які прибули з однією дитиною або кількома до 18 років, сім’ям із трьома і більше дітьми до 18 років, сім’ям із дитиною з обмеженими можливостями до 18 років (підтримку нададуть дітям і дорослим), вагітним жінкам, особам 60 років і старшим, а також особам з обмеженими можливостями.
Міністерство фінансів Литви оголосило про плани виділити 36 мільйонів євро на розширення потужностей державного виробника малокаліберних боєприпасів Giraitės Ginkluotės Gamykla (Giraitė Armament Factory, або GGG) до 2027 року.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на LRT.
Близько третини цієї суми, 11,2 мільйона євро, буде виділено вже цього року після затвердження урядом.
За даними Міністерства фінансів, ці кошти дозволять заводу розпочати монтаж нової виробничої лінії раніше, ніж планувалося спочатку. Очікується, що нова лінія, яка подвоїть потужність заводу, буде введена в експлуатацію до 2027 року.
„Оскільки GGG збільшує обсяги виробництва та інвестує у виробництво боєприпасів, Міністерство фінансів виділить 36 мільйонів євро протягом кількох років. Це дасть змогу заводу подвоїти потужності з виробництва боєприпасів і задовольнити підвищений у зв’язку з війною в Україні попит на зміцнення оборонної промисловості в нашому регіоні”, – сказала міністерка фінансів Гінтаре Скайсте.
Наприкінці вересня GGG підписав меморандум про взаєморозуміння з американським оборонним гігантом Northrop Grumman, в рамках якого до середини 2026 року на території заводу в Каунаському районі планується встановити лінію з виробництва 30-мм боєприпасів.
Міністерство фінансів повідомило, що розширення потужностей вартістю 36 мільйонів євро та американські інвестиції є окремими проєктами.
За даними міністерства, нова виробнича лінія може збільшити річний обсяг виробництва заводу з 60 до 120 мільйонів снарядів і допомогти компанії більш ніж подвоїти свої доходи до 50 мільйонів євро.
Боєприпаси, вироблені GGG, єдиним заводом з виробництва боєприпасів у країнах Балтії, використовуються цивільними, військовими, правоохоронними органами та структурами НАТО.
Литовський оператор газотранспортної системи Amber Grid схвалив передачу Україні 55 автомобілів і чотирьох генераторів у рамках гуманітарної допомоги загальною вартістю на майже 62 000 євро.
Про це повідомила пресслужба компанії, передає „Європейська правда”.
Як розповіли у компанії, ці 55 автомобілів раніше використовувалися в роботі газотранспортної системи, вони у хорошому стані і мають вік від п’яти до 11 років.
Компанія вирішила пожертвувати транспортні засоби, оскільки уклала новий договір оренди, і старі машини стали непотрібними.
Генеральний директор Amber Grid Немунас Бікнюс підкреслив значущість підтримки України та акцентував, що ці автомобілі, включно із позашляховиками з великим пробігом, допоможуть українським службам проводити ремонтні роботи та оперативно реагувати на зміни ситуації.
„Сподіваємося, що наша допомога стане моральним стимулом для інших підтримати Україну в її боротьбі за свободу”, – заявив він.
Перші автомобілі будуть спрямовані резидентним службам України, а решта допоможуть у відновленні енергетичної інфраструктури, яка постраждала від війни.
З початку повномасштабного вторгнення Росії 24 лютого 2022 року Україна стикається з руйнуванням своєї енергетичної системи. Amber Grid раніше вже передавала Україні допомогу, зокрема генератори та обладнання для відновлення трубопроводів на суму 108 000 євро в червні 2023 року, а також обладнання у 2022 році.
Президент Литви Гітанас Науседа підписав поправки до закону, які легалізують виробництво самогону в садибах сільського туризму.
Про це повідомляє LRT.
Науседа підписав поправки до закону про контроль за алкоголем, які передбачають, що з 31 жовтня в Литві дозволять виробляти напої міцністю до 65 градусів, „визнані продукцією національної спадщини”.
На рік литовці зможуть виробляти до 100 літрів самогону, але тільки для особистого або сімейного використання або для дегустації на місці, його продаж буде заборонено.
Поправки також вимагають, щоб виробники самогону повідомляли Державну продовольчо-ветеринарну службу Литви за 48 годин до початку виробництва. А протягом 24 годин після завершення виробництва – повідомити точну кількість виробленого напою.
Також передбачається, що самогон має бути розлитий у скляні пляшки об’ємом від 0,2 до 1 літра і мати етикетками із зазначенням номера, імені та прізвища виробника, дати й часу виробництва, складу та процентного вмісту етилового спирту.
Литовська влада раніше пояснила, що поправка не принесе власникам садиб значних фінансових вигод, але допоможе зберегти національну спадщину.
Today we signed the Memorandum of Understanding with @RheinmetallAG, laying the foundation for artillery ammunition plant in 🇱🇹 and our long-term cooperation. I am very grateful to everyone working on this project since the day one.
Литовська енергетична компаня Ignitis Gamyba Ignitis Gamyba передає Україні обладнання Вільнюської ТЕЦ-3, яке допоможе у відновленні енергетичної інфраструктури України.
Про це йдеться у заяві компанії.
„Енергетична інфраструктура в зруйнованій війною Україні зазнала значних пошкоджень. Відбудова має важливе значення для забезпечення належного функціонування життєво важливої інфраструктури країни. У відповідь на критичну ситуацію Ignitis Gamyba робить значні кроки – віддає обладнання Вільнюської третьої теплоелектростанції (Вільнюська ТЕЦ-3), яке допоможе відновити зруйновану енергетичну інфраструктуру в Україні”, – йдеться у заяві.
Зазначається, що договір про надання гуманітарної допомоги підписали Ignitis Gamyba та оператор системи передачі електроенергії „Хмельницькобленерго”, призначене Кабміном для отримання і розподілу гумдопомоги для енергетичного сектору. Воно забезпечить розподіл обладнання.
„Ми не випадково вирішили передати обладнання Вільнюської ТЕЦ-3. Окрім того, що воно буде добре працювати в енергетичній інфраструктурі України, воно також відповідає потребам оператора системи передачі”, – заявила генеральна директорка Ignitis Gamyba Аста Сунгайліене.
За її словами, діяльність Вільнюської ТЕЦ-3 була зупинена у 2015 році, оскільки витрати на її експлуатацію були надто високими, а також було визначено, що енергоблоки не мають значного впливу на стабільність енергосистеми.
„Незважаючи на те, що станція була закрита протягом дев’яти років, ми змогли законсервувати її обладнання, яке зберегло свою повну функціональність. Станція, загальною тепловою та електричною потужністю майже 1 000 МВт, працювала понад 30 років і забезпечувала теплом близько половини Вільнюса. Тепер це обладнання сприятиме відновленню життєво важливої інфраструктури в Україні”, – додала керівниця компанії.
До складу гуманітарного вантажу, переданого компанією, входить понад 300 одиниць найважливішого обладнання Вільнюської ТЕЦ-3, зазначили в компанії.
„З міркувань безпеки ми не можемо розголошувати більше інформації про допомогу, включаючи назви, потужність обладнання або електростанції, на які воно буде передано”, – уточнили в Ignitis Gamyba.
Today we signed the Memorandum of Understanding with @RheinmetallAG, laying the foundation for artillery ammunition plant in 🇱🇹 and our long-term cooperation. I am very grateful to everyone working on this project since the day one.
Президент Литви Гітанас Науседа повідомив, що країна погодила виділення щонайменше 0,25% свого ВВП на підтримку безпеки й оборони України.
Про це він написав у соцмережі Х.
„Сьогодні на засіданні Державної ради оборони ми домовилися про виділення щонайменше 0,25% ВВП на підтримку безпеки та оборони України. Литва буде продовжувати твердо стояти до перемоги. Ми завжди будемо підтримувати свободу”, – йдеться в повідомленні.
Видання LRT повідомило, що головний радник президента з національної безпеки Кястутіс Будріс після засідання ДСО пояснив журналістам, що схвалили виділення впродовж наступних трьох років щорічної підтримки Литви для військових і безпекових потреб, що має становити щонайменше 0,25% від ВВП, або скільки б це дорівнювало в сьогоднішніх цифрах – 190 млн євро на рік”.
„Уся військова підтримка, яку буде виділено з цієї запланованої суми, буде як летальною, так і нелетальною, як прямою, яку ми безпосередньо передаємо українській стороні, так і опосередкованою, через нашу участь у різних фондах або коаліціях із розбудови її потужностей”, – сказав він.
Будріс нагадав, що рік тому рада затвердила трирічний план підтримки України, де було передбачено, що Україні в найближчі три роки буде виділено військової допомоги на суму у 200 млн євро.
„Ми бачимо, що ситуація змінилася. Амбіції та можливості Литви, а також потреби України зросли, і наша підтримка вже перевищила очікувані цифри”, – пояснив він таке рішення.
Міністр оборони Лаурінас Кащюнас заявив, що в принципі можна й потроїти кошти, передбачені в плані підтримки України рік тому. Він зазначив, що 0,25% ВВП обрано як відправну точку, оскільки, якби всі країни НАТО виділили таку суму, це компенсувало б ресурси, що виділяються росією на війну.
„Можу з упевненістю сказати, що ми перевищимо ці відсотки”, – сказав Кащюнас.
За словами міністра, основу поставок Литви в Україну складають бронетранспортери М113, литовські безпілотники, засоби розмінування та радари ППО.
Зазначається, що Державна рада з оборони Литви складається з президента, прем’єр-міністра, спікера Сейму, міністра оборони і командувача армією. Вона розглядає і координує найважливіші питання державної оборони.
Today we signed the Memorandum of Understanding with @RheinmetallAG, laying the foundation for artillery ammunition plant in 🇱🇹 and our long-term cooperation. I am very grateful to everyone working on this project since the day one.
Уряд Литви затвердив зміни в структурі армії, мета яких – створити піхотну дивізію з танковим батальйоном, а також збільшити кількість призовників.
Як пише „Європейська правда”, про це повідомляє Delfi.
Кабмін схвалив законопроєкт, що покликаний розбудовувати піхотну дивізію армії шляхом створення нових та посилення наявних військових частин.
Згідно з поправками, з 2027 року в армії мають реорганізувати Гусарський батальйон імені короля Міндаугаса бригади „Залізний вовк” у Танковий батальйон імені короля Міндаугаса.
Влада планує створити нові підрозділи – Службу портової та берегової оборони Військово-морських сил та Управління кібернетичної оборони.
Крім того, пропонують створити нову військову частину – артилерійський полк, тоді як наявні частини – Інженерний батальйон імені полковника Юозаса Віткуса й Батальйон повітряної оборони Військово-повітряних сил – планують переформувати в полки.
Ці зміни вимагають придбати додаткове озброєння, техніку, боєприпаси та інфраструктуру, на що до 2034 року буде потрібно приблизно 2,3 млрд євро, а після 2034 року – ще приблизно 2 млрд євро.
Крім того, поправки до закону передбачають збільшення кількості призовників на обов’язкову військову службу: щорічно призиватимуть від 4240 до 7040 осіб.
Today we signed the Memorandum of Understanding with @RheinmetallAG, laying the foundation for artillery ammunition plant in 🇱🇹 and our long-term cooperation. I am very grateful to everyone working on this project since the day one.
Today we signed the Memorandum of Understanding with @RheinmetallAG, laying the foundation for artillery ammunition plant in 🇱🇹 and our long-term cooperation. I am very grateful to everyone working on this project since the day one.
Віцеканцлер Роберт Габек під час візиту до Києва запропонував Україні обладнання з закритих німецьких ТЕС, яке можна використати для ремонту станцій, атакованих росією. Така ж пропозиція вже надійшла з Литви.
Німеччина запропонувала віддати Україні обладнання із закритих теплових електростанцій, що допоможе відновити енергосистему, пошкоджену російськими ударами. Про це 20 квітня в ефірі інформаційного телемарафону заявив міністр енергетики Герман Галущенко.
„Наша група фахівців в Литві дивиться, яке устаткування на старих теплових електростанціях можна використати для відновлення в Україні. Це не тільки Литва. Щойно був Роберт Габек (Robert Habeck), віцеканцлер Німеччини, він запропонував можливість подивитися на німецькі закриті об’єкти, які теж можна використати”, – зазначив міністр.
За словами Галущенка, такий варіант може стати непоганою опцією, адже якщо навіть зараз замовити виробництво нового обладнання, то на його прибуття точно не варто очікувати до наступної зими.
Today we signed the Memorandum of Understanding with @RheinmetallAG, laying the foundation for artillery ammunition plant in 🇱🇹 and our long-term cooperation. I am very grateful to everyone working on this project since the day one.
Литва підписала меморандум про взаєморозуміння з німецьким оборонним концерном Rheinmetall. Документ закладає основу будівництва на території держави заводу з виробництва артилерійських боєприпасів.
Про це соцмережі X повідомила прем’єр-міністерка Литви Інгріда Шимоніте.
„Сьогодні ми підписали меморандум про взаєморозуміння з Rheinmetall, який заклав основу для будівництва заводу з виробництва артилерійських боєприпасів і нашої довгострокової співпраці”, — йдеться у дописі Шимоніте.
Очільниця уряду Литви подякувала всім, хто працював над цим проєктом з першого дня. Вона також наголосила на необхідності посилювати військовий потенціал демократичних країн, оскільки це є необхідною передумовою для захисту свободи.
Today we signed the Memorandum of Understanding with @RheinmetallAG, laying the foundation for artillery ammunition plant in 🇱🇹 and our long-term cooperation. I am very grateful to everyone working on this project since the day one.
Today we signed the Memorandum of Understanding with @RheinmetallAG, laying the foundation for artillery ammunition plant in 🇱🇹 and our long-term cooperation. I am very grateful to everyone working on this project since the day one.
Today we signed the Memorandum of Understanding with @RheinmetallAG, laying the foundation for artillery ammunition plant in 🇱🇹 and our long-term cooperation. I am very grateful to everyone working on this project since the day one.
