Митники Литви затримали перший легковий автомобіль з реєстраційними номерами росії – Audi Q7. Авто тепер можуть передати Україні.
Про це повідомляє Delfi.
Реєстрація інциденту відбулася ввечері 11 березня. У селі Медінінкай литовські митники вперше затримали легковий автомобіль із російськими реєстраційними знаками. На ньому в Білорусь їхав громадянин Молдови, який стверджував, що не знав про обмеження Європейського Союзу.
Виявилось, що авто належить громадянці російської федерації, однак громадянин Молдови був в Audi Q7 один.
“Водія ознайомили з чинними з 11 березня 2024 року правилами та проінформували, що на нього чекає штраф і конфіскація автомобіля. Було складено протокол про адміністративне правопорушення. Машину вартістю €41 690 затримано. Швидше за все, вона буде конфіскована та передана для потреб України”, – зазначає Delfi.
Today we signed the Memorandum of Understanding with @RheinmetallAG, laying the foundation for artillery ammunition plant in 🇱🇹 and our long-term cooperation. I am very grateful to everyone working on this project since the day one.
Today we signed the Memorandum of Understanding with @RheinmetallAG, laying the foundation for artillery ammunition plant in 🇱🇹 and our long-term cooperation. I am very grateful to everyone working on this project since the day one.
Міністр сільського господарства Литви Кястутіс Навіцкас заявив, що до Литви ввозиться більше польського зерна, ніж імпортується литовського до Польщі, і назвав безпідставними заяви польских фермерів, які планують блокувати кордон між країнами.
„Блокування міжнародного коридору, який є особливо важливим для трьох балтійських держав, природно, приверне багато уваги, і це один зі способів привернути цю увагу”, – заявив Навіцкас.
За його словами, блокування кордону з Литвою є інструментом для польських фермерів.
„Коли ми намагаємося знайти перелік проблем, які ми могли б вирішити у співпраці, ми досі не маємо цього списку”, – наголосив він.
За словами литовського міністра, польські фермери не надали Литві скарг чи доказів того, що частина українського зерна, яке привозять до Литви, перетворюється на литовське і повертається з Литви до Польщі.
„Ми не отримували таких скарг і не фіксували таких фактів. Коли ми говоримо з Митним департаментом, а ми сьогодні мали зустріч, у них є дуже чіткі алгоритми, щоб побачити, в яких випадках можуть бути ті чи інші незаконні дії. Цього також не було”, – уточнив Навіцкас.
Зазначається, що у п’ятницю, 1 березня, Навіцкас на дистанційній зустрічі з польським колегою Чеславом Секерським обговорить ситуацію на кордонах держав і вимоги польских фермерів.
Польські фермери побоюються, що частина українського зерна з Литви повертається до Польщі. Очікується, що блокада триватиме близько тижня.
Today we signed the Memorandum of Understanding with @RheinmetallAG, laying the foundation for artillery ammunition plant in 🇱🇹 and our long-term cooperation. I am very grateful to everyone working on this project since the day one.
Європейська Комісія виділяє 15 мільйонів євро на будівництво нових бомбосховищ для шкіл у гарячих точках України. Литва бере відповідальність за реалізацію проєкту і надає додаткових півмільйона євро.
Таку угоду підписали між Представництвом Європейської Комісії в Україні та литовським Центральним агентством управління проєктами CPVA, — повідомили у представництві ЄС в Україні.
„Російська військова агресія позбавляє тисячі українських дітей нормального життя та освіти. Наша остання ініціатива підкреслює непохитну відданість ЄС забезпечити максимально безпечне освітнє середовище для всіх дітей в Україні”, — зазначила посол Європейського союзу в Україні Катаріна Матернова.
Через цілеспрямоване знищення агресором шкіл, дитячих садків та інших освітніх закладів, кожна сьома школа в Україні пошкоджена або зруйнована. В країні зростає покоління дітей, які не взагалі не відвідують школу. Близько 1,6 мільйона школярів і 0,2 мільйона дошкільнят не відвідують навчальні заклади, а близько 900 000 дітей заявляють про бажання навчатися дистанційно.
Ініціатива з будівництва бомбосховищ є ще одним прикладом підтримки Європейським Союзом освітнього сектору України. Вона також є продовженням зусиль Литви та CPVA заради відновлення України.
Програма ЄС надає перевагу регіонам, які потерпають від військових дій найбільше — Чернігівщина, Сумщина, Миколаївщина, Запоріжжя, Харківщина та Одещина.
Щонайменше п’ять укриттів планують побудувати у цих прифронтових областях.
„Наша остання ініціатива підкреслює непохитну прихильність ЄС забезпечити максимально безпечне освітнє середовище для всіх дітей в Україні”, — додає пані посол.
Стаціонарні дизель-генератори потужністю 160 кВт призначені для вироблення електроенергії та забезпечення нею об’єктів у місцях, де відсутні або перервані лінії електропередачі. Генератори оснащені обладнанням, яке автоматично вмикає двигун генератора в разі припинення подачі електроенергії від стаціонарної електромережі та вимикає його в разі відновлення подачі.
При повному навантаженні генератор може безперервно працювати не менше 8 годин. Генератори захищені від впливу довкілля і можуть експлуатуватися за температури навколишнього середовища -30 градусів або +40.
Po takich malinach może być jeden wniosek: embargo na ukraińskie maliny mrożone, których do Polski w 2023 roku przyjechało ponad 60 tysięcy ton. pic.twitter.com/smqP7953C5
Today we signed the Memorandum of Understanding with @RheinmetallAG, laying the foundation for artillery ammunition plant in 🇱🇹 and our long-term cooperation. I am very grateful to everyone working on this project since the day one.
Литва надасть Україні два мільйони євро на вирішення соціальних наслідків війни росії проти України.
Про це йдеться у повідомленні Мінфіну Литви, яке цитує Європейська правда.
Як зазначили у відомстві, підтримка буде здійснюватись через інструменти міжнародних фінансових установ.
Зокрема, один мільйон євро буде виділено до фонду Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), який підтримує інклюзивність, та до Українського фонду солідарності Банку розвитку Ради Європи, який підтримує проєкти соціального призначення.
Литва перекаже кошти в обидва ці фонди до кінця цього року.
“Сила України – в її народі та його рішучості боротися з агресором, тому важливо забезпечити підтримку не тільки українського бюджету для збереження економічної стабільності, але не менш важливо орієнтуватися і на соціальні наслідки війни”, – зазначила міністерка фінансів Литви Гінтаре Скайсте.
Литва заборонила імпорт російського скрапленого природного газу – СПГ, LNG. Під заборону потрапили також його перевантаження та регазифікація. Сейм Литви ухвалив ці поправки в четвер, 26 жовтня, майже одноголосно: 111 парламентарів висловилися „за” і лише шість утрималися.
Заступниця міністра енергетики Інга Жилене під час розгляду поправок у комітетах Сейму заявляла, що російський газ на регазифікаційні об’єкти в Литві постачається танкерами з Польщі.
Міністр енергетики Дайнюс Крейвіс раніше заявляв, що компанія Cryogas M&T Poland транспортувала газ із Польщі та постачала його двом компаніям, які мають установки з регазифікації.
Today we signed the Memorandum of Understanding with @RheinmetallAG, laying the foundation for artillery ammunition plant in 🇱🇹 and our long-term cooperation. I am very grateful to everyone working on this project since the day one.
У Литві потреби України оцінили як «дуже важливі», тому у державний бюджет країни на 2024 рік планують закласти 340 мільйонів євро на допомогу.
Про це заявила прем’єр-міністерка Литви Інгріда Шимоніте, передає LRT.
«Витрати на допомогу Україні у 2024 році ми оцінюємо загалом близько в 0,4% ВВП, тобто приблизно 340 мільйонів євро», – зазначила вона.
Шимоніте наголосила, що пов’язані з Україною потреби є «дуже важливими» для Литви. Вони стосуються не лише підтримки українських біженців, але й загальної допомоги.
«Це особливо важливо у тому випадку, якщо країни Європейського Союзу не зможуть узгодити бюджет підтримки України в 50 мільярдів євро», – зауважила прем’єрка.
Today we signed the Memorandum of Understanding with @RheinmetallAG, laying the foundation for artillery ammunition plant in 🇱🇹 and our long-term cooperation. I am very grateful to everyone working on this project since the day one.
Протягом наступних двох днів ветеринарний, санітарний та фітосанітарний контроль з українсько-польського кордону буде перенесено в порт Клайпеди у Литві для всіх аграрних вантажів, які прямують в цей порт.
Про домовленість повідомили Міністерство аграрної політики та продовольства України і міністр з питань сільського господарства Польщі Роберт Телус, пише “Європейська правда”.
Домовленість дозволить пришвидшити транзит територією Польщі.
“Ми домовилися про важливе питання. З середи перевірки українського зерна, яке йде транзитом через Литву, переносяться з українсько-польського кордону на литовську територію, в литовський порт”, – сказав польський міністр, якого цитує RMF 24.
Він зазначив, що “це хороша річ у побудові цього транзиту, у побудові цього коридору солідарності, який ми, як Польща, побудували в Європі”.
В українському міністерстві зазначили, що Україна запропонувала перенести ветеринарний, санітарний та фітосанітарний контроль з українсько-польського кордону до литовського порту, а уряди Польщі та Литви підтримали такий механізм контролю і вважають це конструктивним кроком.
Для транспортування українського зерна через порт у литовській Клайпеді потрібна економічна допомога від Євросоюзу. Про це LRT заявив міністр комунікацій і транспорту Литви Марюс Скуодіс.
За словами Скуодіса, перевезення зерна через Литву – це економічне питання, адже йдеться про вартість перевезення.
«Якщо економічне питання буде вирішено, то вже є політичні рішення щодо процедур, щоб скоротити час перевезення. І якби все це працювало, ми б уже зіткнулися з інфраструктурними викликами, але поки що ми навіть до цього не дійшли», – зазначив Скуодіс.
«На перевезення через Молдову виділено допомогу ЄС. Якщо ми заявляємо, що це спільний інтерес усіх, то ми можемо очікувати, що допомога українським фермерам, які хочуть перевезти (зерно – «Главком»), теж має надходити з Євросоюзу», – додав міністр.
Міністр висловив переконання, що фінансова допомога в цьому випадку буде невеликою порівняно з тією підтримкою, яку Литва надає Україні.
Скуодіс додав, що зерно з України останнім часом не возять через Литву через занадто високу вартість перевезення, крім того, немає необхідної інфраструктури.
Окрім цього, заявив міністр, перевезенню заважають бар’єри між польсько-українським кордоном, оскільки транспортний бізнес зазнає збитків унаслідок того, що поїзди змушені довго чекати.
Today, we are proposing a targeted review of the Common Agricultural Policy.
The aim is to reduce administrative burden and offer more flexibility to our farmers, while maintaining a strong, sustainable and competitive policy for EU agriculture and food.
Today we signed the Memorandum of Understanding with @RheinmetallAG, laying the foundation for artillery ammunition plant in 🇱🇹 and our long-term cooperation. I am very grateful to everyone working on this project since the day one.
Міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс разом із міністром зв’язку Марюсом Скуодісом і міністром сільського господарства Кястутісом Навіцкасом звернувся до голів Європейської комісії (ЄК) з пропозицією посилити транспортний маршрут між Україною та країнами Балтії, щоб забезпечити альтернативний варіант для експорту українського зерна та іншої продукції.
У листі наголошується, що рішення росії вийти із зернової угоди і подальші масовані ракетні атаки Одеського порту погіршують і без того складну ситуацію з продовольчою безпекою у світі.
Міністри вважають, що транспортний маршрут між Україною та країнами Балтії може стати альтернативою для експорту українського зерна. Тим паче в разі застосування спрощених адміністративних процедур на польсько-українському кордоні, запровадження зелених ліній і перенесення митних процедур до портів країн Балтії, на думку литовського уряду, можна буде перевозити в кілька разів більше сільгосппродукції як автомобільним, так і залізничним транспортом.
„Інфраструктура країн Балтії може стати перспективним і надійним транзитним маршрутом для української продукції. Морські порти країн Балтії мають велику пропускну спроможність для сільськогосподарської продукції — 25 млн тонн на рік тільки по зерну”, — йдеться в листі.
Міністри пропонують Європейській комісії активно співпрацювати з усіма державами-членами ЄС, щоб забезпечити транзит українських товарів і оцінити конкретні заходи, запропоновані Литвою, для зміцнення альтернативного маршруту Балтійського шляху.
