ООН надасть Україні $123 мільйони для проходження зимового періоду.
Про це йдеться у звіті управління «Молдова та Україна 2023—2024: Відповідь УВКБ ООН на підготовку до зими».
Допомога надаватиметься з вересня 2023 року до лютого 2024 року. Передбачається, що її можуть надавати готівкою для покриття витрат на електроенергію та оренду житла. Також організація роздаватиме обігрівачі, непродовольчі товари й забезпечуватиме житлом.
У місцях, де відсутня змога надати готівку, Управління верховного комісара ООН і партнери роздаватимуть обігрівачі та непродовольчі товари, а також нададуть прихисток. За підрахунками ООН, готівку отримають 450 тисяч людей в Україні. Ще 15,75 тисячі людей забезпечать житлом або засобами обігріву.
Крім того, 250 тисяч людей отримають необхідні для зими товари, зокрема термоковдри, кухонне приладдя, матраци, спальні мішки, лампи, термоси, рушники. Ще 62,25 тисячі людей отримають зимові куртки та взуття.
ООН оплатить ремонт систем опалення й електропостачання у 362 будівлях, де проживають 18 тисяч людей. Також підготують генератори для 104 тисяч людей, які будуть розподілятися в міру необхідності. Загалом ООН обіцяє допомогти 900 тисячам українців, які постраждали від війни.
Водночас ООН виділить $5,2 мільйона доларів на допомогу 55 тисячам біженців у Молдові. Також ці кошти підуть на підтримку понад 20 центрів розміщення біженців і дитячих закладів.
У своїй доповіді ООН повідомили, що за нинішніх темпів глобального прогресу до 2030 року 575 мільйонів людей житимуть у крайній бідності, а 84 мільйони дітей не будуть ходити до школи, повідомляє Associated Press.
ООН у своєму звіті про досягнення 17 широкомасштабних цілей, які прийняли у 2015 році, повідомляє, що лише 15% із них, можуть бути досягнуті до кінця десятиліття.
До 2030 року ООН хоче досягнути амбітних цілей – зменшити голод на планеті, зменшити проблему того, щоб ніхто не жив на суму менше ніж 2,15 долара на день, бо це є межею крайньої бідності, надати кожній дитині якісну освіту, досягти гендерної рівності, забезпечити людей чистою водою, доступом до медицини, та боротись зі зміною клімату.
Заступник Генерального секретаря з економічних і соціальних питань Лі Цзюньхуа сказав, що конфлікти, в тому числі війна в Україні, зміна клімату, тривалі наслідки пандемії COVID-19, її руйнівний фінансовий вплив на країни, і геополітична напруженість загрожують зірвати поставлені цілі.
«Станом на травень 2023 року руйнівні наслідки війни, конфліктів і порушень прав людини призвели до переміщення 110 мільйонів людей, з яких 35 мільйонів були біженцями – це найвищий показник, який коли-небудь зареєстровано», – сказав Лі Цзюньхуа.
Згідно з даними, у 2030 році 575 мільйонів людей все ще будуть жити в умовах крайньої бідності, а лише приблизно одна третина країн зможе скоротити рівень бідності вдвічі. «Світ повернувся до рівня голоду, якого не було з 2005 року, а ціни на продукти залишаються вищими в більшій кількості країн, ніж у період 2015-2019 років», — йдеться у звіті ООН.
Вони додають, що інвестування в освіту зараз недостатнє, тому близько 84 мільйони дітей не будуть відвідувати школу до 2030 року, а ще приблизно 300 мільйонів учнів не матимуть базової грамотності та математичних навичок.
Зараз існує не великий шанс утримати температуру від підвищення за міжнародно узгодженого порогу в 1,5 градуса за Цельсієм (2,7 градуса за Фаренгейтом), бо це може призвести до найгірших наслідків кліматичної кризи, критична переломна точка якої буде досягнута до 2035 року.
Організація готує ініціативи щодо навчання та перекваліфікації підприємців, а також розвитку потенційно експортних виробництв. Окрім того, ПРООН підтримає відновлення енергетичної інфраструктури України.
Програма розвитку ООН спільно з партнерами надасть Україні 1 мільярд доларів.
Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль за підсумками переговорів із головою ПРООН Ахімом Штайнером.
Незважаючи на фінансову допомогу з боку міжнародних організацій, за оцінками ООН, економіка України у 2023 році перебуватиме у стагнації.
Гроші підуть на програми з відновлення України та допомоги виробництвам.
Сторони торкнулися питань підтримки релокованих підприємств та малих та середніх підприємців, які втратили свій бізнес під час війни та бажають розпочати його з нуля.
«Готуються ініціативи щодо навчання та перекваліфікації підприємців, розвитку потенційно експортних виробництв. Також ПРООН підтримає відновлення енергетичної інфраструктури», – зазначив Шмигаль.
Базовий індекс світових цін на продовольчі товари у травні становив 124,3 пунктів, що на 22,1% нижче за історичний максимум у березні 2022 року.
Світові ціни на продукти харчування знизились у травні до найнижчого рівня за два роки на тлі значного падіння котирувань на більшість зернових, рослинних олій та молочних продуктів. Про це повідомила Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) у п’ятницю, 2 червня.
Так, базовий індекс світових цін на продовольчі товари у травні становив у середньому 124,3 пунктів, що на 2,6% менше, ніж у квітні, і на 22,1% нижче за історичний максимум у березні 2022 року.
Індекс цін на зернові ФАО знизився на 4,8% порівняно з попереднім місяцем. Вказується, що “світові ціни на пшеницю знизилися на 3,5%, що зумовлено”, зокрема, “продовженням чорноморської зернової ініціативи”.
Індекс цін на олію ФАО у травні знизився на 8,7%, що в середньому на 48,2% нижче за рівень 2022 року.
Ціни на молочні продукти знизилися на 3,2%, порівняно з квітнем.
Водночас індекс цін на цукор “продемонстрував зростання четвертий місяць поспіль”, збільшившись на 5,5% порівняно з квітнем і досягнувши рівня майже на 31% вище, ніж роком раніше.
Про це йдеться в доповіді ООН „Світова економічна ситуація та її перспективи”.
За прогнозами ООН, економіка України найближчі роки перебуватиме у стагнації. Для стимулювання економіки необхідно буде близько 411 млрд доларів.
„Довгострокові перспективи залежать від тривалості та інтенсивності війни та здатності країни профінансувати відновлення, оцінна вартість якого підвищилася до 411 млрд доларів”, – йдеться у доповіді.
Зазначається, що у 2022 році економіка України втратила більшу частину промислових потужностей та енергетичної інфраструктури та скоротилася на 29,1%.
ООН підписала трирічний контракт про допомогу з Ганою на суму 500 мільйонів доларів для підтримки сталого розвитку країни, повідомив у суботу координатор ООН у Гані.
Чарльз Абані підкреслив, що угода є ключовою для ефективної реалізації у Гані Програми сталого розвитку ООН. Він додав, що підтримка чітко демонструє відданість міжнародної організації Гані та її перспективних амбіцій щодо реалізації програми.
За словами координатора, пакет підтримки одночасно стимулюватиме людей та установи за трьома основними напрямками. «Це економічні реформи, рівний доступ до соціальних послуг і встановлення міцного миру та безпеки як у Гані, так і в регіоні на південь від Сахари», — підкреслив Абані.
Програма сталого розвитку ООН окреслює 17 основних цілей, серед яких зокрема боротьба з бідністю, розвиток освіти, економіки, міжнародного партнерства, охорона навколишнього середовища.
“Угода є публічною, це відкритий документ. Він передбачає пролонгацію на 120 днів”, – сказав речник ООН Стефан Дюжаррік.
Речниця МЗС рф Марія Захарова заявила, що така інформація може бути проявом “некомпетентності ООН”.
В свою чергу, пан Дюжаррік наголосив, що він “просто виклав і зачитав рядок з угоди”, де вказано про продовження саме на 120 днів.
Речник ООН також зазначив, що ООН не керує переговорами чи умовами угоди. ООН є просто свідком, а її сторони – російська федерація, Україна та Туреччина.
Україна та ООН погодилися, що продовження ініціативи щодо експорту зерна критично важливе для світу.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву президента України Володимира Зеленського на прес-конференції з генсеком ООН Антоніу Гутеррешем.
„Ми погодилися сьогодні, що продовження чорноморської зернової ініціативи після 18 березня критично необхідне для всього світу. Також важливо працювати задля нашої гуманітарної ініціативи „Зерно з України” і в межах цієї ініціативи нам вдалося вже залучити майже 200 млн доларів та відправити понад 140 тисяч тонн українського збіжжя”, – сказав він.
Зеленський впевнений, що Україна разом з ООН зможуть значно посилити як гуманітарну ініціативу, так і зернову ініціативу. За його словами, це дасть ще більше гарантій світової продовольчої безпеки.
Генсек ООН також висловився за продовження ініціативи.
„Я хочу підкреслити критичну важливість продовження Чорноморської ініціативи щодо зерна після 18 березня і роботи над створенням умов для максимально можливого використання експортної інфраструктури через Чорне море, відповідно до цілей ініціативи”, – сказав Гутерреш.
Генеральний секретар ООН Антоній Гутерріш має завтра, 8 березні, прибути з візитом до Києва. Він також зустрінеться з президентом України Володимиром Зеленським.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Le Monde.
Речник генерального секретаря ООН Стефан Дюжаррік повідомив, що Гутерріш має у вівторок прибути до Польщі, звідки продовжить свій шлях до Києва.
Повідомляється, що генсек ООН перебуватиме з візитом у Києві 7-8 березня.
У середу Гутерріш має зустрітися з Зеленським, щоб, зокрема, обговорити продовження угоди про експорт українських зернових.
Зазначимо, що це буде вже третій візит генсека ООН в Україну з початку повномасштабної агресії Росії.
На тлі зниження індексів на більшість видів продовольства найпомітнішим стало зростання цін на цукор.
Світові ціни на продовольство знижуються 11 місяців поспіль. У лютому індекс цін становив 129,8 пункту, що на 0,6% менше, ніж у січні і на 18,7% нижче від піку, досягнутого в березні 2022 року. Про це повідомляє Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) у п’ятницю, 3 березня.
Індекс цін на зернові ФАО практично не змінився порівняно із січнем. Світові ціни на пшеницю незначно зросли протягом місяця, оскільки побоювання щодо посушливих умов у США та високого попиту на постачання з Австралії значно компенсувалися сильною конкуренцією серед експортерів.
Індекс цін на рослинні олії ФАО знизився на 3,2% порівняно з січнем, при цьому світові ціни на пальмову, соєву, соняшникову та рапсову олії знизилися.
Індекс цін на молочні продукти ФАО знизився на 2,7% протягом місяця, при цьому найбільш різке зниження було зафіксовано в міжнародних котируваннях на вершкове масло та сухе знежирене молоко.
Індекс цін на м’ясо ФАО практично не змінився порівняно із січнем. Світові ціни на птицю продовжували знижуватися на тлі значних експортних постачань, тоді як світові ціни на свинину зросли, в основному через побоювання щодо обмежених експортних постачань у Європі.
А ось індекс цін на цукор ФАО зріс на 6,9% з січня до найвищого рівня за шість років, переважно через перегляд у бік зниження прогнозу виробництва в 2022/23 році в Індії.
ФАО також опублікувала свій попередній прогноз світового виробництва пшениці у 2023 році, передбачивши його глобальний обсяг у розмірі 784 млн тонн, що буде другим за величиною за всю історію спостережень, хоч і нижчим, ніж у попередньому році. У Північній Америці очікується найвищий урожай, оскільки фермери збільшують посівні площі у відповідь на високі ціни на зерно.
У країнах Південної півкулі перспективи виробництва фуражних зернових культур у 2023 році загалом сприятливі, і прогнозується, що загальні посіви кукурудзи у Бразилії досягнуть рекордного рівня.
ФАО також підвищила свій прогноз світового виробництва зернових у 2022 році до 2 774 млн тонн, що все ще на 1,3% нижче, ніж у 2021 році.
Світове споживання зернових у 2022/23 році прогнозується на рівні 2 780 млн тонн, що на 0,6% менше, ніж у попередньому сезоні, в основному через очікуване скорочення використання фуражного зерна.
