Росія, ймовірно, витратила до 211 мільярдів американських доларів на оснащення, розгортання та утримання своїх військ для ведення війни проти України.
Про це повідомляє Reuters із посиланням на високопоставленого чиновника у сфері оборони США, передає Укрінформ.
«Ви чуєте, як ми багато говоримо про те, наскільки важливо, щоб Конгрес США схвалив додаткове фінансування, щоб ми могли продовжувати підтримувати Україну. Але я не думаю, що ми так багато говорили про витрати, які Росія вже понесла і продовжує нести», – сказав чиновник журналістам.
Він також додав, що через війну проти України Росія не отримала 1,3 трлн доларів США від очікуваного економічного зростання до 2026 року. А також, що близько 315 000 російських військових були або вбиті, або поранені.
За його словами, також Москва втратила понад 10 мільярдів доларів США через скасування або відкладення контрактів із продажу своєї зброї.
[type] => post [excerpt] => Росія, ймовірно, витратила до 211 мільярдів американських доларів на оснащення, розгортання та утримання своїх військ для ведення війни проти України. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1708116300 [modified] => 1708112793 ) [title] => У США вважають, що Росія витратила на війну в Україні вже понад $200 мільярдів [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=46032&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 46070 [uk] => 46032 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 45539 [image] => Array ( [id] => 45539 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/dollar-valuta-penz-inflacio.jpg [original_lng] => 23365 [original_w] => 650 [original_h] => 410 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/dollar-valuta-penz-inflacio-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/dollar-valuta-penz-inflacio-300x189.jpg [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/dollar-valuta-penz-inflacio.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/dollar-valuta-penz-inflacio.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/dollar-valuta-penz-inflacio.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/dollar-valuta-penz-inflacio.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2024/02/dollar-valuta-penz-inflacio.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1708105593:8 [_thumbnail_id] => 45539 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 1 [views_count] => 1451 [translation_required_done] => 1 [_oembed_7694b071437015f339c441b47bd43948] =>
Exclusive: China is providing moorage for a US-sanctioned Russian cargo ship implicated in North Korean arms transfers to Russia, according to satellite images obtained by @Reuters, as US concerns grow over Beijing's support for Moscow's war in Ukraine https://t.co/vpIfIeW0ME
On the sidelines of the #NATOSummit we opened the first foreign office of @ukroboronprom - in Washington, USA. Its main task is to promote joint US-Ukrainian defense projects and enhance our integration into NATO's defense industrial base. pic.twitter.com/3fGoPJrwH6
Україні знадобиться 9 мільярдів доларів протягом 10 років для відновлення її секторів культури та туризму.
Про це повідомляє Reuters з посиланням на дані культурного агентства ООН (ЮНЕСКО).
За оцінками агентства, культурний і туристичний сектори України внаслідок війни втратили понад 19,6 мільярда доларів.
“Збитки і потреби у відновленні сектору продовжують зростати”, — сказала Кріста Піккат, директор з питань культури та надзвичайних ситуацій ЮНЕСКО
За її словами, втрачений дохід лише для Києва склав 10 мільярдів доларів.
Як пише Associated Press, бойові дії пошкодили 341 культурний об’єкт по всій Україні, в тому числі в Києві, Львові та Одесі.
За оцінками ЮНЕСКО, загальна вартість руйнувань цих культурних об’єктів, а також тисяч інших культурних цінностей по всій країні становить близько 3,5 мільярдів доларів.
В агентстві заявили, що навмисне руйнування об’єктів культурної спадщини, в тому числі релігійних споруд та артефактів, може бути прирівняне до воєнного злочину.
Війна з росією вже дорого коштувала Україні. Наслідками протистояння стало повсюдне руйнування процвітаючих громад і значне пошкодження критично важливої інфраструктури по всій Україні.
Як пише The Hill, хоча точної інформації про військові та цивільні втрати немає, достовірні повідомлення вказують на те, що з моменту вторгнення українські військові втратили близько 200 000 осіб, а щонайменше 12 мільйонів українців були змушені покинути свої домівки.
Водночас, пише видання, настав час подумати, як Україна та її союзники планують післявоєне відновлення.
Передусім, як зазначають аналітики, величезні регіони зруйнованих війною та окупованих територій потребуватимуть значного розмінування, що включатиме очищення сільськогосподарських угідь, полів та околиць від смертоносних бомб, розтяжок та мін-пасток.
“Незалежно від того, коли бойовики та знаряддя війни зникнуть, тисячі й тисячі мін і боєприпасів, що не вибухнули, гальмуватимуть зусилля з відновлення регіонів, які були окуповані арміями Росії та України”, – йдеться у статті.
Водночас, пишуть експерти, при визначенні параметрів відновлення України варто враховувати ще й соціальний чинник, адже окрім фізичних руйнувань і прямих жертв війни, життя багатьох сімей стало нестабільним через російські атаки, фінансові проблеми і горе від втрати близьких.
Також важливою проблемою є вплив війни на дітей.
“П’ять мільйонів дітей перервали навчання в перший рік війни, а 72% українських батьків заявили, що їхні діти потребують додаткових зусиль, щоб компенсувати прогалини в освіті… Психологічні травми серед дітей, які зазнали руйнівних наслідків війни, є широко розповсюдженими”, – пишуть аналітики.
Таким чином, зазначають експерти, для повноцінного відновлення України необхідно буде вирішити проблеми, пов’язані з масштабним руйнуванням суспільних і громадянських інститутів, спричиненим війною, включно з відродженням яскравої культури, мистецької сцени, науково-технічного потенціалу світового класу та економіки України, зокрема, сільськогосподарської продуктивності.
Водночас у статті вказується на ще один важливий нюанс.
“Діти можуть бути справжніми “глашатаями відновлення”. Це означає, що якщо діти в громаді, яка постраждала від стихійного лиха, нарешті живуть у постійних, безпечних будинках, регулярно відвідують школу, мають доступ до необхідних медичних послуг і можливість брати участь у відповідних їхньому віку іграх і соціальних заходах, ми можемо бути відносно впевненими, що громада в цілому оговтується від травми, яку вона пережила”, – йдеться у статті.
Щодо вартості відновлення, то, зазначає The Hill, за оцінками Світового банку, лише фізична відбудова промисловості, інфраструктури, шкіл та житлових кварталів може сягнути майже 500 мільярдів доларів США. Аналогічні оцінки надають Європейський Союз та Організація Об’єднаних Націй.
У 2023 році Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) спрямував в Україну рекордну суму в 2,1 млрд євро. За рік до цього, у 2022-му, сума складала 1,7 млрд євро.
„ЄБРР, найбільший інституційний інвестор України, який суттєво збільшив інвестиції в Україну після російського вторгнення в лютому 2022 року, завершив рік, перевищивши свій цільовий показник у 3 млрд євро для країни на 2022-23 роки, досягнувши мети в жовтні”, – зазначили у фінустанові.
Також зазначається, що у минулому році керуючі схвалили рішення про збільшення сплаченого капіталу Банку на 4 млрд євро, в результаті чого його капітальна база зросте до 34 млрд євро, щоб продовжити підтримку України.
Очікується, що інвестиції в Україну у воєнний час продовжуватимуться на рівні близько 1,5 млрд євро на рік, а збільшення капіталу дасть змогу подвоїти обсяги діяльності, коли почнеться відбудова країни.
Протягом 2022-2023 років ЄБРР мобілізував для України майже 1,6 млрд євро донорських коштів, включно з нефінансованими гарантіями. Окрім значних внесків від окремих донорів, зокрема Канади, Норвегії, Іспанії та Нідерландів, Євросоюз надав майже половину донорських ресурсів.
В Україні ЄБРР інвестує у п’ять напрямків: енергетика, критична інфраструктура, продовольча безпека, торгівля та підтримка приватного сектору.
Державне бюро розслідувань передало Збройним силам України 26 тис. тонн металевої продукції, яка належала компанії з Білорусі. Про це повідомляє пресслужба ДБР.
Майно білоруської компанії працівники ДБР виявили під час досудового розслідування на території морського порту.
«Зокрема, у зоні митного контролю Одеської митниці виявили арматуру, труби та сталеві заготівлі, власником яких є компанія з республіки Білорусь. Майно країни-агресора могло вже майже два роки служити нашій армії, якби митниця не «загубила» його супереч вимогам Закону «Про вилучення майна у період військового стану», – йдеться у повідомленні.
Наразі майно вилучено та передано на потреби військовослужбовців Збройних сил України 412 вагонів з металевою продукцією.
Тим часом, Білий дім підтримав конфіскацію активів РФ для передачі Україні. У меморандумі ради національної безпеки Комітету Сенату з міжнародних відносин (NSC) йдеться, що законопроєкт надасть виконавчій владі повноваження, необхідні для конфіскації російських суверенних активів на користь України.
Зазначається, що Білий дім хоче узгодити цей крок із союзниками з «Великої сімки» (G7), зокрема в Європі, де зберігається близько $200 млрд заморожених активів РФ.
Камери з покращеними умовами перебування відкрито у 28 СІЗО у всій Україні. Ціни на них коливаються в середньому від 4000 грн до 14 000 грн на місяць. Найвищі ціни у Києві – у Лук’янівському СІЗО – 2000 грн на добу, зазначають у ЛІГА.
Мін’юст запустив проєкт платних камер у травні 2021 року. Під час запровадження проєкту міністерство враховувало досвід американських приватних в’язниць.
Рада Реєстру збитків, завданих росією Україні, проведе своє перше засідання до кінця цього місяця.
Про це прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив у Telegram за підсумками наради щодо конфіскації російських активів за кордоном.
„Заслухали інформацію Мін’юсту щодо запуску Міжнародного реєстру збитків, що створений у травні в рамках Ради Європи. Перше засідання Ради Реєстру збитків відбудеться у грудні в Гаазі”, – написав Шмигаль.
Він додав, що український уряд також продовжує активну роботу з міжнародними партнерами над компенсаційним фондом, що є частиною Міжнародного компенсаційного механізму.
„Під конфіскацію мають потрапити як активи російських олігархів, так і суверенні активи росії. Агресор повинен понести повну відповідальність за скоєне. І конфіскація активів – це перший крок”, – наголосив Шмигаль.
Він нагадав, що вже цього місяця Єврокомісія планує представити план використання заморожених суверенних активів росії задля підтримки України. Крім того, у США представили двопартійний законопроєкт про конфіскацію активів підсанкційних російських олігархів на користь відновлення України.
Цього року експорт із Туреччини до росії товарів, життєво важливих для військової машини рф, різко зріс, що посилило занепокоєння США і їхніх союзників тим, що країна виступає в ролі каналу для критичних товарів для росії.
Про це пише Financial Times із посиланням на аналіз даних митної бази даних Trade Data Monitor.
„Зростаюча торгівля і відповідне збільшення імпорту 45 цивільних матеріалів, що використовуються російськими військовими, підірвали спроби США і Європи обмежити здатність Москви оснащувати свої збройні сили, підживлюючи напруженість між Анкарою і її партнерами по НАТО.
На знак того, що стримування цієї торгівлі стало пріоритетом у Вашингтоні, заступник міністра фінансів США з питань боротьби з тероризмом і фінансової розвідки Брайан Нельсон відвідає цього тижня Стамбул і Анкару, де він має намір обговорити „зусилля із запобігання, припинення і розслідування торговельної і фінансової діяльності, яка сприяє російським зусиллям у війні проти України”, – пише видання.
Це буде другий візит Нельсона до Туреччини цього року, і він відбувається на тлі ознак того, що деякі деталі подвійного призначення, які США та їхні союзники вважають особливо критичними для війни, транспортуються безпосередньо до росії, навіть якщо вони позначені як такі, що прямують до іншої країни.
Зусилля, спрямовані на припинення цієї примарної торгівлі з росією, ускладнюються тим, що ці товари мають як комерційне, так і військове застосування.
Так, за перші 9 місяців 2023 року Туреччина відзвітувала про експорт 45 товарів, які США визначили як „високопріоритетні”, на суму 158 млн доларів до росії та п’яти колишніх радянських республік, які підозрюються в тому, що вони виступають посередниками рф. Це втричі більше, ніж за аналогічний період 2022 року, коли почалася велика війна в Україні.
При цьому середній показник за 2015-2021 роки становив 28 млн дол.
45 категорій товарів, зокрема, включають мікрочипи, комунікаційне обладнання та інші деталі, такі як оптичні приціли, і які підлягають експортному контролю США, ЄС, Японії та Великої Британії. Але компанії можуть обійти ці обмеження, використовуючи посередницькі структури для приховування кінцевих пунктів призначення.
Цього року імпорт Туреччиною пріоритетних товарів з країн G7 зріс більш ніж на 60% порівняно з аналогічними періодами 2015-2021 років і сягнув майже 500 млн дол.
Туреччина, разом з Об’єднаними Арабськими Еміратами, часто слугує проміжним пунктом призначення для російських компаній, які намагаються використовувати багатоступеневі маршрути імпорту, щоб обійти контроль, пояснив європейський чиновник з питань санкцій. Він додав, що ця країна особливо часто використовується для закупівлі європейських товарів.
Офіційні дані Туреччини свідчать про різке збільшення кількості декларацій про експорт пріоритетних товарів до колишніх радянських республік – Азербайджану, Грузії, Казахстану, Киргизстану та Узбекистану, але статистичні органи цих країн не зафіксували відповідного зростання імпорту.
Згідно з оцінками США і ЄС, росія використовує критичні товари у своїх крилатих ракетах, безпілотниках і гелікоптерах.
Вашингтон і його європейські союзники закликали Туреччину вжити заходів для обмеження торгівлі. Міністерство фінансів США також звернуло увагу на це питання цього місяця під час останнього раунду санкцій проти росії.
Туреччина зберегла міцні дипломатичні та торговельні зв’язки з росією, водночас пообіцявши не допомагати рф обходити західний експортний контроль.
[type] => post [excerpt] => Цього року експорт із Туреччини до росії товарів, життєво важливих для військової машини рф, різко зріс, що посилило занепокоєння США і їхніх союзників тим, що країна виступає в ролі каналу для критичних товарів для росії. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1701095400 [modified] => 1701087537 ) [title] => Експорт товарів військового призначення із Туреччини до рф стрімко зростає – FT [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=43671&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 43713 [uk] => 43671 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 43672 [image] => Array ( [id] => 43672 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/207923.jpg [original_lng] => 43158 [original_w] => 1200 [original_h] => 801 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/207923-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/207923-300x200.jpg [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/207923-768x513.jpg [width] => 768 [height] => 513 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/207923-1024x684.jpg [width] => 1024 [height] => 684 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/207923.jpg [width] => 1200 [height] => 801 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/207923.jpg [width] => 1200 [height] => 801 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/11/207923.jpg [width] => 1200 [height] => 801 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1701080338:8 [_thumbnail_id] => 43672 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 1 [views_count] => 2230 [translation_required_done] => 1 [_oembed_17bdae20b2845b0fe406aaf40bf81c8e] => [_oembed_time_17bdae20b2845b0fe406aaf40bf81c8e] => 1707077332 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 84406 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Світ ) [tags] => Array ( [0] => 28629 [1] => 172 [2] => 794 ) [tags_name] => Array ( [0] => війна [1] => Росія [2] => Туреччина ) ) [8] => Array ( [id] => 43231 [content] =>
Економіка України почала відновлюватися, проте тривалість та інтенсивність війни становлять значний ризик для економічних перспектив.
Про це йдеться у регіональному прогнозі МВФ для Європи.
Як зазначається в огляді, на тлі атак на інфраструктуру України, що тривають, економіка почала відновлюватися на початку 2023 року. Експерти МВФ прогнозують загальне зростання на рівні 1-3% у 2023 році.
За даними МВФ, відновлення пояснюється підвищенням стійкості підприємств та домогосподарств під час війни, чому сприяло відновлення внутрішнього попиту та покращення споживчих та ділових настроїв. Валютний ринок залишався загалом стабільним, чому сприяла значна міжнародна фінансова підтримка.
“Попри нещодавні позитивні результати, тривалість та інтенсивність війни становлять значний ризик для економічних перспектив. Середньострокові перспективи залежать від результату війни, масштабів витрат на реконструкцію, повернення мігрантів, структурних реформ та перспектив вступу до ЄС”, – йдеться у доповіді.
Згідно з розпорядженням №876 від 29 вересня, уряд виділив Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації 3 089,33 млн грн на закупівлю військової техніки та обладнання, іншого військового майна для здійснення заходів, пов’язаних зі зміцненням обороноздатності держави, з подальшим переданням такого майна у встановленому порядку у сферу управління органів, що здійснюють керівництво військовими формуваннями.
