Президент Литви Гітанас Науседа підписав поправки до закону, які легалізують виробництво самогону в садибах сільського туризму.
Про це повідомляє LRT.
Науседа підписав поправки до закону про контроль за алкоголем, які передбачають, що з 31 жовтня в Литві дозволять виробляти напої міцністю до 65 градусів, „визнані продукцією національної спадщини”.
На рік литовці зможуть виробляти до 100 літрів самогону, але тільки для особистого або сімейного використання або для дегустації на місці, його продаж буде заборонено.
Поправки також вимагають, щоб виробники самогону повідомляли Державну продовольчо-ветеринарну службу Литви за 48 годин до початку виробництва. А протягом 24 годин після завершення виробництва – повідомити точну кількість виробленого напою.
Також передбачається, що самогон має бути розлитий у скляні пляшки об’ємом від 0,2 до 1 літра і мати етикетками із зазначенням номера, імені та прізвища виробника, дати й часу виробництва, складу та процентного вмісту етилового спирту.
Литовська влада раніше пояснила, що поправка не принесе власникам садиб значних фінансових вигод, але допоможе зберегти національну спадщину.
Today we signed the Memorandum of Understanding with @RheinmetallAG, laying the foundation for artillery ammunition plant in 🇱🇹 and our long-term cooperation. I am very grateful to everyone working on this project since the day one.
Литовська енергетична компаня Ignitis Gamyba Ignitis Gamyba передає Україні обладнання Вільнюської ТЕЦ-3, яке допоможе у відновленні енергетичної інфраструктури України.
Про це йдеться у заяві компанії.
„Енергетична інфраструктура в зруйнованій війною Україні зазнала значних пошкоджень. Відбудова має важливе значення для забезпечення належного функціонування життєво важливої інфраструктури країни. У відповідь на критичну ситуацію Ignitis Gamyba робить значні кроки – віддає обладнання Вільнюської третьої теплоелектростанції (Вільнюська ТЕЦ-3), яке допоможе відновити зруйновану енергетичну інфраструктуру в Україні”, – йдеться у заяві.
Зазначається, що договір про надання гуманітарної допомоги підписали Ignitis Gamyba та оператор системи передачі електроенергії „Хмельницькобленерго”, призначене Кабміном для отримання і розподілу гумдопомоги для енергетичного сектору. Воно забезпечить розподіл обладнання.
„Ми не випадково вирішили передати обладнання Вільнюської ТЕЦ-3. Окрім того, що воно буде добре працювати в енергетичній інфраструктурі України, воно також відповідає потребам оператора системи передачі”, – заявила генеральна директорка Ignitis Gamyba Аста Сунгайліене.
За її словами, діяльність Вільнюської ТЕЦ-3 була зупинена у 2015 році, оскільки витрати на її експлуатацію були надто високими, а також було визначено, що енергоблоки не мають значного впливу на стабільність енергосистеми.
„Незважаючи на те, що станція була закрита протягом дев’яти років, ми змогли законсервувати її обладнання, яке зберегло свою повну функціональність. Станція, загальною тепловою та електричною потужністю майже 1 000 МВт, працювала понад 30 років і забезпечувала теплом близько половини Вільнюса. Тепер це обладнання сприятиме відновленню життєво важливої інфраструктури в Україні”, – додала керівниця компанії.
До складу гуманітарного вантажу, переданого компанією, входить понад 300 одиниць найважливішого обладнання Вільнюської ТЕЦ-3, зазначили в компанії.
„З міркувань безпеки ми не можемо розголошувати більше інформації про допомогу, включаючи назви, потужність обладнання або електростанції, на які воно буде передано”, – уточнили в Ignitis Gamyba.
Today we signed the Memorandum of Understanding with @RheinmetallAG, laying the foundation for artillery ammunition plant in 🇱🇹 and our long-term cooperation. I am very grateful to everyone working on this project since the day one.
Президент Литви Гітанас Науседа повідомив, що країна погодила виділення щонайменше 0,25% свого ВВП на підтримку безпеки й оборони України.
Про це він написав у соцмережі Х.
„Сьогодні на засіданні Державної ради оборони ми домовилися про виділення щонайменше 0,25% ВВП на підтримку безпеки та оборони України. Литва буде продовжувати твердо стояти до перемоги. Ми завжди будемо підтримувати свободу”, – йдеться в повідомленні.
Видання LRT повідомило, що головний радник президента з національної безпеки Кястутіс Будріс після засідання ДСО пояснив журналістам, що схвалили виділення впродовж наступних трьох років щорічної підтримки Литви для військових і безпекових потреб, що має становити щонайменше 0,25% від ВВП, або скільки б це дорівнювало в сьогоднішніх цифрах – 190 млн євро на рік”.
„Уся військова підтримка, яку буде виділено з цієї запланованої суми, буде як летальною, так і нелетальною, як прямою, яку ми безпосередньо передаємо українській стороні, так і опосередкованою, через нашу участь у різних фондах або коаліціях із розбудови її потужностей”, – сказав він.
Будріс нагадав, що рік тому рада затвердила трирічний план підтримки України, де було передбачено, що Україні в найближчі три роки буде виділено військової допомоги на суму у 200 млн євро.
„Ми бачимо, що ситуація змінилася. Амбіції та можливості Литви, а також потреби України зросли, і наша підтримка вже перевищила очікувані цифри”, – пояснив він таке рішення.
Міністр оборони Лаурінас Кащюнас заявив, що в принципі можна й потроїти кошти, передбачені в плані підтримки України рік тому. Він зазначив, що 0,25% ВВП обрано як відправну точку, оскільки, якби всі країни НАТО виділили таку суму, це компенсувало б ресурси, що виділяються росією на війну.
„Можу з упевненістю сказати, що ми перевищимо ці відсотки”, – сказав Кащюнас.
За словами міністра, основу поставок Литви в Україну складають бронетранспортери М113, литовські безпілотники, засоби розмінування та радари ППО.
Зазначається, що Державна рада з оборони Литви складається з президента, прем’єр-міністра, спікера Сейму, міністра оборони і командувача армією. Вона розглядає і координує найважливіші питання державної оборони.
Today we signed the Memorandum of Understanding with @RheinmetallAG, laying the foundation for artillery ammunition plant in 🇱🇹 and our long-term cooperation. I am very grateful to everyone working on this project since the day one.
Уряд Литви затвердив зміни в структурі армії, мета яких – створити піхотну дивізію з танковим батальйоном, а також збільшити кількість призовників.
Як пише „Європейська правда”, про це повідомляє Delfi.
Кабмін схвалив законопроєкт, що покликаний розбудовувати піхотну дивізію армії шляхом створення нових та посилення наявних військових частин.
Згідно з поправками, з 2027 року в армії мають реорганізувати Гусарський батальйон імені короля Міндаугаса бригади „Залізний вовк” у Танковий батальйон імені короля Міндаугаса.
Влада планує створити нові підрозділи – Службу портової та берегової оборони Військово-морських сил та Управління кібернетичної оборони.
Крім того, пропонують створити нову військову частину – артилерійський полк, тоді як наявні частини – Інженерний батальйон імені полковника Юозаса Віткуса й Батальйон повітряної оборони Військово-повітряних сил – планують переформувати в полки.
Ці зміни вимагають придбати додаткове озброєння, техніку, боєприпаси та інфраструктуру, на що до 2034 року буде потрібно приблизно 2,3 млрд євро, а після 2034 року – ще приблизно 2 млрд євро.
Крім того, поправки до закону передбачають збільшення кількості призовників на обов’язкову військову службу: щорічно призиватимуть від 4240 до 7040 осіб.
Today we signed the Memorandum of Understanding with @RheinmetallAG, laying the foundation for artillery ammunition plant in 🇱🇹 and our long-term cooperation. I am very grateful to everyone working on this project since the day one.
Today we signed the Memorandum of Understanding with @RheinmetallAG, laying the foundation for artillery ammunition plant in 🇱🇹 and our long-term cooperation. I am very grateful to everyone working on this project since the day one.
Віцеканцлер Роберт Габек під час візиту до Києва запропонував Україні обладнання з закритих німецьких ТЕС, яке можна використати для ремонту станцій, атакованих росією. Така ж пропозиція вже надійшла з Литви.
Німеччина запропонувала віддати Україні обладнання із закритих теплових електростанцій, що допоможе відновити енергосистему, пошкоджену російськими ударами. Про це 20 квітня в ефірі інформаційного телемарафону заявив міністр енергетики Герман Галущенко.
„Наша група фахівців в Литві дивиться, яке устаткування на старих теплових електростанціях можна використати для відновлення в Україні. Це не тільки Литва. Щойно був Роберт Габек (Robert Habeck), віцеканцлер Німеччини, він запропонував можливість подивитися на німецькі закриті об’єкти, які теж можна використати”, – зазначив міністр.
За словами Галущенка, такий варіант може стати непоганою опцією, адже якщо навіть зараз замовити виробництво нового обладнання, то на його прибуття точно не варто очікувати до наступної зими.
Today we signed the Memorandum of Understanding with @RheinmetallAG, laying the foundation for artillery ammunition plant in 🇱🇹 and our long-term cooperation. I am very grateful to everyone working on this project since the day one.
Литва підписала меморандум про взаєморозуміння з німецьким оборонним концерном Rheinmetall. Документ закладає основу будівництва на території держави заводу з виробництва артилерійських боєприпасів.
Про це соцмережі X повідомила прем’єр-міністерка Литви Інгріда Шимоніте.
„Сьогодні ми підписали меморандум про взаєморозуміння з Rheinmetall, який заклав основу для будівництва заводу з виробництва артилерійських боєприпасів і нашої довгострокової співпраці”, — йдеться у дописі Шимоніте.
Очільниця уряду Литви подякувала всім, хто працював над цим проєктом з першого дня. Вона також наголосила на необхідності посилювати військовий потенціал демократичних країн, оскільки це є необхідною передумовою для захисту свободи.
Today we signed the Memorandum of Understanding with @RheinmetallAG, laying the foundation for artillery ammunition plant in 🇱🇹 and our long-term cooperation. I am very grateful to everyone working on this project since the day one.
Today we signed the Memorandum of Understanding with @RheinmetallAG, laying the foundation for artillery ammunition plant in 🇱🇹 and our long-term cooperation. I am very grateful to everyone working on this project since the day one.
Today we signed the Memorandum of Understanding with @RheinmetallAG, laying the foundation for artillery ammunition plant in 🇱🇹 and our long-term cooperation. I am very grateful to everyone working on this project since the day one.
Аушріні Армонайте додала, що також вже ведуться переговори з оборонними компаніями зі США та Франції.
Міністр економіки та інновацій Литви Аушріні Армонайте заявила, що протягом двох тижнів країна підпише угоду з німецькою компанією Rheinmetall про будівництво заводу з виробництва снарядів. Про це повідомляє Delfi.
„Ми працюємо з компанією, і я думаю, що в найближчі два тижні будуть підписані певні угоди. Я поки що не можу коментувати деталі, тому що ще не все погоджено”, – зазначила Армонайте.
За її словами, ініційовані поправки до закону, які полегшать входження Rheinmetall, зроблять країну однією з найсприятливіших для оборонної промисловості.
Міністр додала, що вже ведуться переговори з оборонними компаніями зі США та Франції.
Як відомо, Сейм Литви схвалив поправки до законодавства, які дадуть змогу великим оборонним компаніям швидше почати розробку проєктів у Литві до отримання дозволу на будівництво. Комітет з економічних питань було затверджено як основний комітет для обговорення проєкту. Очікується, що проєкт повернеться на пленарне засідання 18 квітня.
Today we signed the Memorandum of Understanding with @RheinmetallAG, laying the foundation for artillery ammunition plant in 🇱🇹 and our long-term cooperation. I am very grateful to everyone working on this project since the day one.
Today we signed the Memorandum of Understanding with @RheinmetallAG, laying the foundation for artillery ammunition plant in 🇱🇹 and our long-term cooperation. I am very grateful to everyone working on this project since the day one.
Митники Литви затримали перший легковий автомобіль з реєстраційними номерами росії – Audi Q7. Авто тепер можуть передати Україні.
Про це повідомляє Delfi.
Реєстрація інциденту відбулася ввечері 11 березня. У селі Медінінкай литовські митники вперше затримали легковий автомобіль із російськими реєстраційними знаками. На ньому в Білорусь їхав громадянин Молдови, який стверджував, що не знав про обмеження Європейського Союзу.
Виявилось, що авто належить громадянці російської федерації, однак громадянин Молдови був в Audi Q7 один.
„Водія ознайомили з чинними з 11 березня 2024 року правилами та проінформували, що на нього чекає штраф і конфіскація автомобіля. Було складено протокол про адміністративне правопорушення. Машину вартістю €41 690 затримано. Швидше за все, вона буде конфіскована та передана для потреб України”, – зазначає Delfi.
Today we signed the Memorandum of Understanding with @RheinmetallAG, laying the foundation for artillery ammunition plant in 🇱🇹 and our long-term cooperation. I am very grateful to everyone working on this project since the day one.
Today we signed the Memorandum of Understanding with @RheinmetallAG, laying the foundation for artillery ammunition plant in 🇱🇹 and our long-term cooperation. I am very grateful to everyone working on this project since the day one.
Міністр сільського господарства Литви Кястутіс Навіцкас заявив, що до Литви ввозиться більше польського зерна, ніж імпортується литовського до Польщі, і назвав безпідставними заяви польских фермерів, які планують блокувати кордон між країнами.
„Блокування міжнародного коридору, який є особливо важливим для трьох балтійських держав, природно, приверне багато уваги, і це один зі способів привернути цю увагу”, – заявив Навіцкас.
За його словами, блокування кордону з Литвою є інструментом для польських фермерів.
„Коли ми намагаємося знайти перелік проблем, які ми могли б вирішити у співпраці, ми досі не маємо цього списку”, – наголосив він.
За словами литовського міністра, польські фермери не надали Литві скарг чи доказів того, що частина українського зерна, яке привозять до Литви, перетворюється на литовське і повертається з Литви до Польщі.
„Ми не отримували таких скарг і не фіксували таких фактів. Коли ми говоримо з Митним департаментом, а ми сьогодні мали зустріч, у них є дуже чіткі алгоритми, щоб побачити, в яких випадках можуть бути ті чи інші незаконні дії. Цього також не було”, – уточнив Навіцкас.
Зазначається, що у п’ятницю, 1 березня, Навіцкас на дистанційній зустрічі з польським колегою Чеславом Секерським обговорить ситуацію на кордонах держав і вимоги польских фермерів.
Польські фермери побоюються, що частина українського зерна з Литви повертається до Польщі. Очікується, що блокада триватиме близько тижня.
Today we signed the Memorandum of Understanding with @RheinmetallAG, laying the foundation for artillery ammunition plant in 🇱🇹 and our long-term cooperation. I am very grateful to everyone working on this project since the day one.
Європейська Комісія виділяє 15 мільйонів євро на будівництво нових бомбосховищ для шкіл у гарячих точках України. Литва бере відповідальність за реалізацію проєкту і надає додаткових півмільйона євро.
Таку угоду підписали між Представництвом Європейської Комісії в Україні та литовським Центральним агентством управління проєктами CPVA, — повідомили у представництві ЄС в Україні.
„Російська військова агресія позбавляє тисячі українських дітей нормального життя та освіти. Наша остання ініціатива підкреслює непохитну відданість ЄС забезпечити максимально безпечне освітнє середовище для всіх дітей в Україні”, — зазначила посол Європейського союзу в Україні Катаріна Матернова.
Через цілеспрямоване знищення агресором шкіл, дитячих садків та інших освітніх закладів, кожна сьома школа в Україні пошкоджена або зруйнована. В країні зростає покоління дітей, які не взагалі не відвідують школу. Близько 1,6 мільйона школярів і 0,2 мільйона дошкільнят не відвідують навчальні заклади, а близько 900 000 дітей заявляють про бажання навчатися дистанційно.
Ініціатива з будівництва бомбосховищ є ще одним прикладом підтримки Європейським Союзом освітнього сектору України. Вона також є продовженням зусиль Литви та CPVA заради відновлення України.
Програма ЄС надає перевагу регіонам, які потерпають від військових дій найбільше — Чернігівщина, Сумщина, Миколаївщина, Запоріжжя, Харківщина та Одещина.
Щонайменше п’ять укриттів планують побудувати у цих прифронтових областях.
„Наша остання ініціатива підкреслює непохитну прихильність ЄС забезпечити максимально безпечне освітнє середовище для всіх дітей в Україні”, — додає пані посол.
