З початку пандемії коронавірусу в 2020 році у світі з’явилося 573 нових мільярдери, а їх сукупний статок збільшився за цей час на $3,78 трлн і становить $12,7 трлн, або 13,9% загальносвітового ВВП.
happy young businessman and big city
Про це свідчить доповідь благодійної організації Oxfam, передає Інтерфакс-Україна.
Таким чином, кожні 30 годин у світі з’являється новий мільярдер, і тепер їхня загальна кількість становить 2 668 осіб. Водночас, кожні 33 години 1 млн людей переходять у категорію крайньої бідності, тобто живуть менш ніж на $1,9 на день, зазначають автори доповіді.
Добробут 10 найзаможніших людей у світі дорівнює стану 40% найбіднішого населення планети, або 3,1 млрд людей, а статки 20 найбагатших людей на планеті перевищують ВВП усіх країн на південь від Сахари.
За оцінками авторів доповіді, загальний добробут мільярдерів з активами в продуктовому та енергетичному секторі збільшується на $1 млрд кожні дві доби, а за останні два роки показник зріс на $453 млрд. П’ять найбільших енергетичних компаній світу (BP, Shell, TotalEnergies, Exxon та Chevron) заробляють $2,6 тис. чистого прибутку за секунду. У продовольчому секторі за час пандемії з’явилося 62 нових мільярдери, у фармацевтичному – 40.
„Найбагатші та могутні люди заробляють на болі та стражданнях. Вони платять щедрі бонуси та дивіденди, при цьому сплачуючи якнайменше податків. Зростання багатства та зростання бідності – дві сторони однієї медалі та доказ, що наша економічна система функціонує так само, як і задумували створювали її багаті і могутні люди”, – зазначила виконавча директорка Oxfam Габріела Буше.
Oxfam знову закликала уряди світу терміново запровадити нові податки на мільярдерів, включаючи одноразовий податок на користь населення, що найбільше страждає від зростання цін на продукти та паливо, а також тимчасовий податок на надприбутки міжнародних компаній у розмірі 90%.
Організація також підрахувала, що податок на статки мільйонерів у розмірі 2%, і податок на мільярдерів у розмірі 5% дозволить урядам світу щорічно збирати близько $2,52 трлн, і цієї суми вистачить, щоб вивести зі стану бідності 2,6 млрд людей, забезпечити все населення світу вакцинами від коронавірусу, а також гарантувати загальнодоступну охорону здоров’я та соцзахист для всіх жителів країн із середнім рівнем доходів.
У своєму дослідженні Oxfam використала дані цілого ряду досліджень, у тому числі проведених Світовим банком, а також цифри з рейтингу найбагатших людей світу за версією Forbes.
Yesterday the UK guaranteed $450m of a $1.5bn to Ukraine through a @worldbank loan, to support vital public services. The British Ambassador to Ukraine @MelSimmonsFCDO signed the guarantee from Kyiv ????
Чотирнадцять національних поштових операторів інших країн оголосили про безоплатну доставку відправлень в Україну у відповідь на звернення АТ Укрпошта підтримати Україну й українців.
„Відправляти можна одяг, господарські товари, продукти у заводській упаковці до 10 кг, невелику кількість безрецептурних ліків. Заборонено відправляти алкоголь і товари військового призначення”, – наголошується в повідомленні.
Пошта Австрії, Пошта Чехії та Пошта Естонії безкоштовно відправляють в Україну до 30 кг.
Пошта Польщі дозволяє безкоштовно надіслати своїм рідним в Україну гуманітарну допомогу вагою до 20 кг.
Пошта Ірландії погодилася безкоштовно пересилати в Україну листи, дрібні пакети й посилки до 20 кг і у своїх відділеннях надає безкоштовно низку послуг для українців, що емігрували у зв’язку з війною: безкоштовне поповнення SIM-картки на три місяці, отримання безпечної віртуальної адреси (для тих, хто не має поштової адреси), отримання/надсилання грошових переказів Western Union без комісії і т.д.
Пошта Словаччини безкоштовно надсилає в Україну посилки вагою до 5 кг.
Пошта Словенії безкоштовно доставляє в Україну посилки з гуманітарною допомогою.
Пошта Грузії з перших днів війни запустила опцію безкоштовної доставки в Україну.
Безкоштовно надсилають посилки в Україну Пошта Кіпру, Пошта Угорщини, Пошта Гернсі, Пошта Вірменії, Пошта Гібралтару.
Укрпошта забезпечує прийом вхідних відправлень в Україну більш як з 40 країн світу і продовжує проводити переговори з поштами світу, щоб вони надали пільгові умови для доставки в Україну на період війни, передає Корреспондент.net.
Сьогодні Україна отримала від @EIB перший транш у розмірі €500 млн з пакету допомоги в €1,59 млрд. Дякую президенту ЄІБ @wernerhoyer та @EU_Commission за допомогу ??. Транш буде спрямований на відбудову інфраструктури, підтримку економіки та нагальні потреби населення.
У світі ціни на продукти харчування історично зростають через війну в Україні.
Про це повідомляє Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (FAO), передає Укрінформ.
„За останні 32 роки світові ціни на продукти харчування не були такими високими, як у березні, повідомляє Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (FAO). Війна в Україні є однією з основних причин зростання. І Україна, і росія є важливими експортерами зерна”, – йдеться у повідомленні.
Як зазначається, сплеск цін на продукти харчування найбільше відчувається в бідних країнах. Через вторгнення росії в Україну зросли витрати на основні продукти харчування, зокрема хліб.
Індекс, за яким FAO вимірює ціни на багато товарів, зріс на 13% у березні порівняно з лютим. Особливо подорожчали зернові (+17%) через війну в Україні.
Рослинна олія подорожчала майже на 25%. Україна є провідним світовим експортером соняшникової олії.
Війна в Україні може завдати непоправних збитків економіці країн з низьким і середнім рівнем доходу, вкинувши мільйони людей у злидні, а десятки країн у боргову кризу.
Про це попередили у Світовому банку, пише Financial Times, пише Слово і Діло.
Віцепрезидент Банку зі справедливого зростання, фінансів та інститутів Індерміт Гілл заявив, що високі ціни на сировинні товари, зниження темпів зростання торгівлі, підвищення відсоткових ставок і зміцнення долара США посилять фіскальний тиск у багатьох країнах, що ускладнить обслуговування боргу, що зростає.
За його словами, одного тільки різкого зростання цін на нафту і пшеницю буде достатньо, щоб серйозно загальмувати зростання в багатьох країнах, якщо тільки війна не закінчиться швидко. Особливого ризику зазнали імпортери нафти, такі як Китай, Індонезія, Південна Африка та Туреччина.
«Якщо ціни на пшеницю і нафту залишаться високими від шести місяців до року, це на процентний пункт знизить темпи зростання, які ми прогнозували трохи більше місяця тому», – сказав Гілл.
Він додав, що економічні збитки від війни, швидше за все, будуть найбільш відчутними в країнах, у яких мало або взагалі немає економічних зв’язків з росією, таких як Гана та Шрі-Ланка, але економіка яких постраждає через збої в торгівлі та погіршення світових фінансових умов.
«Збитки від пандемії були зворотними, тому що з ним можна було впоратися за допомогою внутрішньої політики. Але ми дуже стурбовані війною. Це не в руках національних політиків і це може призвести до незворотних наслідків», – резюмували у Світовому банку.
Сьогодні Україна отримала від @EIB перший транш у розмірі €500 млн з пакету допомоги в €1,59 млрд. Дякую президенту ЄІБ @wernerhoyer та @EU_Commission за допомогу ??. Транш буде спрямований на відбудову інфраструктури, підтримку економіки та нагальні потреби населення.
Військове вторгнення Росії на територію України та розв’язана війна може знизити зростання глобального ВВП більш ніж на 1% вже у 2022 році. Крім того, інфляція зросте на 2,5%.
Такий прогноз озвучили в Організації економічного співробітництва та розвитку, передає Reuters.
ОЕСР заявили, що негативний вплив війни на економіку єврозони може скласти до 1,4% – через високу залежність Європи від російських енергоносіїв. Для Сполучених Штатів падіння може скласти близько 0,9%, передає УНІАН.
[type] => post [excerpt] => Військове вторгнення Росії на територію України та розв'язана війна може знизити зростання глобального ВВП більш ніж на 1% вже у 2022 році. Крім того, інфляція зросте на 2,5%. [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1647859800 [modified] => 1647859443 ) [title] => Війна в Україні вдарить всій світовій економіці - прогноз [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=21080&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 21080 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 21081 [image] => Array ( [id] => 21081 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/03/b113149c24034fb789d84d031ae7a30d-id76373-1300x820-7-1300x820-1.jpg [original_lng] => 202018 [original_w] => 1300 [original_h] => 820 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/03/b113149c24034fb789d84d031ae7a30d-id76373-1300x820-7-1300x820-1-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/03/b113149c24034fb789d84d031ae7a30d-id76373-1300x820-7-1300x820-1-300x189.jpg [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/03/b113149c24034fb789d84d031ae7a30d-id76373-1300x820-7-1300x820-1-768x484.jpg [width] => 768 [height] => 484 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/03/b113149c24034fb789d84d031ae7a30d-id76373-1300x820-7-1300x820-1-1024x646.jpg [width] => 1024 [height] => 646 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/03/b113149c24034fb789d84d031ae7a30d-id76373-1300x820-7-1300x820-1.jpg [width] => 1300 [height] => 820 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/03/b113149c24034fb789d84d031ae7a30d-id76373-1300x820-7-1300x820-1.jpg [width] => 1300 [height] => 820 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2022/03/b113149c24034fb789d84d031ae7a30d-id76373-1300x820-7-1300x820-1.jpg [width] => 1300 [height] => 820 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1647853817:8 [_thumbnail_id] => 21081 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 2 [views_count] => 2501 [translation_required_done] => 1 [_oembed_4e0379228fa71ac3bf20ca57e681bbbd] =>
Say goodbye to delays and fees and say ? to Novi — currently rolling out in Guatemala and most of the United States on the Apple App Store and Google Play Store. Check back here for the latest updates on availability, or visit https://t.co/STs3PiQnvvpic.twitter.com/ESoavo5nym
As a result of corporate due diligence, as well as the latest news reports regarding mishandled customer funds and alleged US agency investigations, we have decided that we will not pursue the potential acquisition of https://t.co/FQ3MIG381f.
У 2021 році у світі рівень продажу комп’ютерів збільшився на 14,8%, порівняно з 2020 роком. Про це повідомляє аналітичне агентство IDC. Найбільшу частку на ринку комп’ютерів та ноутбуків за підсумками 2021 року зайняли:
Lenovo (частка ринку 23,5%),
HP (21,2%),
Dell (17%),
Apple (8%)
Acer (6-9%)
При цьому серед цих компаній Apple досягла найбільшого приросту за рік – на 22,1%. Зокрема, у 2020 році продано 22,7 млн комп’ютерів Apple, у 2021 – 27,7 млн. За цим показником Dell опинилася на другому місці (приріст 17,9%), а Lenovo – на третьому (приріст 14,1 %). Як зазначає агентство, попит на ПК на ринках, що розвиваються, і глобальний попит протягом кварталу залишалися високими, проте пропозиція була обмежувальним фактором, пише Корреспондент.net.
Аномальна спека панувала в США й цього року, країна страждала від ураганів та лісових пожеж. Усе це має значний вплив на економіку. Аналітики почали вивчати, скільки саме шкоди завдають державі надзвичайна спека та лісові пожежі.
Хоча урагани є надзвичайно небезпечними природними катастрофами, спека спричиняє в США більше смертей, ніж будь-яке інше стихійне лихо, ідеться в дослідженні Кеті Бофман Маклауд, директорки дослідницького центру Arsht-Rockefeller Foundation Resilience Center.
Одне із завдань її наукової роботи – показати, наскільки серйозно недооцінюються загальні ризики високих температур, особливо з огляду на те, що літній період у майбутньому стане ще більш спекотним.
Дослідження свідчить, що економіка США лише через спеку втрачає близько 100 мільярдів доларів на рік. Для порівняння: 2020-го збитки від ураганів становили 60–65 мільярдів доларів. І якщо нічого не зміниться, економічні збитки, спричинені спекою, можуть сягнути 200 мільярдів доларів до 2030 року та 500 мільярдів – до 2050-го, наголошується в доповіді.
Смертельна спека
Однією з основних причин економічних втрат є те, що під час спеки значно знижується продуктивність. Чим тепліше, тим менш ефективні робітники, а в деяких випадках економічну діяльність навіть доводиться припиняти.
Усе це серйозно впливає на тих, хто працює на відкритому повітрі, зокрема представників сфери сільського господарства, будівельників та постачальників. У дослідженні підкреслюється, що через спеку також значно зростає травмування на виробництві. Кількість нещасних випадків, безпосередньо пов’язаних з цим, наразі становить приблизно 12 тисяч на рік, але до 2050-го цей показник може підвищитися до 450 тисяч.
Дві найбільш постраждалі сфери економіки – сільське господарство та будівництво, де велика частина роботи ведеться на відкритому повітрі. До того ж у сільському господарстві спека дуже сильно впливає не тільки на робоче середовище, а й на врожай. Наприклад, урожайність кукурудзи може знизитися на 10–15% до 2050 року, що призведе до збитків на суму 6 мільярдів доларів. Ці втрати розподілені по країні нерівномірно. Проблеми з вирощуванням кукурудзи, наприклад, призведуть до особливо серйозних збитків на Середньому Заході.
В економічному плані найбільша небезпека загрожує штатам Техас, Міссісіпі та Алабама. Це пояснюється тим, що поєднання тепла й вологості та поширені на цих територіях форми роботи з посиленням спеки можуть призвести до серйозних економічних збитків. Водночас дослідниця підкреслює, що в певний момент майже в кожній частині Сполучених Штатів екстремальна спека призведе до серйозних негативних наслідків. Минулого року в США було лише 9 регіонів, де спека не завдала економічної шкоди. Усі вони знаходяться на Алясці.
У дослідженні також наголошується, що збитки розподіляються в суспільстві нерівномірно. Наприклад, у Південній Каліфорнії іспаномовне населення втрачає доходів на 45% більше, ніж біле. Тобто іспаномовні й чорношкірі мешканці піддаються більшим ризикам у плані здоров’я та економічного становища через сильну спеку, ніж білі, що може посилити нерівність у суспільстві.
А вплив спеки на здоров’я величезний і дедалі зростає. Минулого року понад 8 500 смертей у США були пов’язані з екстремальною температурою (майже половина – у штаті Аризона), але аналіз показує, що до 2050-го їхня кількість сягне 60 тисяч.
Руйнівні лісові пожежі
Водночас спека має ще один аспект, який завдає серйозної шкоди. Це лісові пожежі. Минулого року в США їх було майже 59 тисяч, і вони знищили загалом понад 10 мільйонів гектарів. Це найгірший показник з 1960-го. Для порівняння: середньорічний показник з 2000 року становить 7 мільйонів гектарів, а це означає тенденцію до зростання.
Пожежі завдають різних збитків. І перш за все мають значний негативний вплив на здоров’я й життя громадян. У 2019 році лісові пожежі в США призвели до 3700 жертв серед цивільного населення, було 17 тисяч постраждалих. Очевидно, що особисті та сімейні трагедії мають і економічний вимір, оскільки від стихійного лиха потерпають цілі громади. Тобто масштабні лісові пожежі впливають і на тих, хто безпосередньо не постраждав від природної катастрофи.
Не можна нехтувати й пошкодженням власності. У 2019 році пожежі завдали 14,8 млрд доларів збитків майну в США. Тенденцію до зростання добре ілюструє той факт, що 8 із 10 найбільших лісових пожеж в історії США сталися за останні чотири роки.
Слід зазначити, що індустрія рекреації в США принесла майже 460 млрд доларів у 2019 році, що становить приблизно 2,1% ВВП країни. А лісові пожежі не тільки унеможливлюють діяльність на відкритому повітрі, але й негативно впливають на туризм. Адже, коли відпочивальникам загрожує небезпека, вони намагаються не наближатися до національних парків, що спричиняє серйозні перебої в роботі готельного бізнесу.
Економічні збитки від згаданих факторів добре ілюструє дослідження, проведене Університетським коледжем Лондона. Науковці підрахували, що лише у 2018 році лісові пожежі в штаті Каліфорнія завдали збитків на 148,5 млрд доларів.
За даними Всесвітньої асоціації сталі (WSA), протягом перших семи місяців 2021-го світове виробництво сталі збільшилося порівняно з роком раніше.
Всесвітня асоціація сталі повідомляє, що в липні виробництво сталі у світі зросло на 3,3% порівняно з аналогічним періодом 2020 року – до 161,7 млн тонн. При цьому за 7 місяців глобальне виробництво сталі збільшилося на 12,4% – до 1 млрд 165,3 млн тонн.
WSA об’єднує виробників сталі в 64 країнах, на її членів припадає близько 98% світового виробництва сталі.
Виробництво сталі в Китаї становить 86,8 млн тонн, тобто воно знизилося на 8,4%. Індія виробила 9,8 млн тонн сирої сталі, що на 13,3% більше, ніж у липні 2020 року. Виробництво сталі в Японії збільшилося на 32,5% – до 8 млн тонн.
У США цей показник становить 7,5 млн тонн, що на 37,9% більше, ніж у липні минулого року. Туреччина, 8-й за обсягом виробник сирої сталі, повідомила про зростання виробництва на 2,5% – до 3,2 млн тонн – порівняно з аналогічним періодом 2020-го.
Із січня по липень світове виробництво сирої сталі зросло на 12,4% – до 1,17 млрд тонн.
За оцінками асоціації, Росія виробила 6,7 млн тонн сталі, що на 13,4% більше, ніж у липні 2020 року. Південна Корея – 6,1 млн тонн, збільшивши виплавку на 10,8%. Німеччина – 3,0 млн тонн, що на 24,7% більше, ніж минулого року.
За оцінками WSA, у 2020 році світове виробництво сталі скоротилося на 0,9 % – до 1 млрд 829 млн тонн. Однак Китай, найбільший виробник сталі, збільшив своє виробництво на 5,2% до – 1 млрд 53 млн тонн. Частка КНР у світовому виробництві сталі минулого року зросла до 56,5% із 53,3% у 2019-му.
За даними Всесвітньої асоціації сталі, після 4,8-відсоткового збільшення у 2018 році зростання світового виробництва сталі сповільнилося на 3,4% у 2019-му.
