Ціни на газ в Європі зросли до максимуму з 2008 року після відмови „Газпрому” бронювати додаткові потужності української ГТС. Вартість на найбільшому європейському хабі TTF в Нідерландах досягла 450 доларів за тисячу кубометрів.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані бірж.
Генеральний директор компанії „Оператор ГТС України” Сергій Макогон в інтерв’ю виданню Financial Times назвав відмову Росії від додаткових поставок газу в Європу „шантажем”, оскільки ціни на паливо зросли до рекордно високого рівня. За його словами, „це штучно створена проблема”.
Макогон, сказав, що, на його думку, російський „Газпром” навмисно стримував поставки газу в Європу, відмовляючись постачати додаткові обсяги газу через Україну, щоб домогтися схвалення спірного трубопроводу „Північний потік-2”.
„[Європа] не повинна слідувати цьому ціновому шантажу „Газпрому”, – сказав Макогон, відзначаючи, що Росія могла б стримати подвоєння цін на газ в цьому році, якби поставляла більше. Поставки з Росії у 2021 році знизяться майже на одну п’яту в порівнянні з рівнем до пандемії.
Як зазначає Financial Times, „Газпром”, що володіє монополією на експорт російського трубопровідного газу, у вівторок відмовився бронювати додаткові обсяги через Україну на щомісячному аукціоні, призначеному для збільшення його експорту в Європу, що спровокувало подальше зростання цін.
Хоча зниження російських поставок – не єдина причина зростання цін на газ, враховуючи зимове виснаження запасів і більш високий попит у всьому світі, керівники і трейдери піддають критиці небажання „Газпрому” збільшити експорт.
Джеймс Хакстепп з S&P Global Platts заявив, що „Газпром” ризикує підірвати бажання компанії вважатися надійним партнером, тим більше що в наступному місяці інші російські трубопроводи будуть зупинені на технічне обслуговування.
Макогон сказав, що Росія цієї зими в кінцевому підсумку загрожує скороченням пропозиції в Європі, оскільки зазвичай влітку сховища поповнюються, коли попит на опалення нижче. „Європа може вступити в зиму з дуже серйозними проблемами”, – сказав Макогон.
.@JosepBORRELL meets Fuad #Hussein, Deputy Prime Minister for International Relations Affairs and Minister for Foreign Affairs of #Iraq, at the EU-Iraq Cooperation Council taking place on 19 March 2023 in #Brussels.https://t.co/C6k01EgguX
У травні 2021 року транзит природного газу українською ГТС до країн Європи склав 3,85 млрд куб. м, що на 4% більше, ніж у квітні. Середньодобовий транзит становив 124 млн куб. м.
Про це повідомляє прес-служба „Оператора ГТС України”.
За квітень „Оператор ГТС України” протранзитував до Польщі 0,344 млрд куб. м газу, до Словаччини – 2,5 млрд куб. м, до Угорщини – 0, 803 млрд куб. м, до Молдови – 0,189 млрд куб. м.
Як зазначається в повідомленні, „Газпром” повністю використовує заброньовані потужності через Україну.
Крім того, у травні 2021 року був проведений аукціон з розподілу додаткових переривчастої потужності на всіх точках міждержавного з’єднання, зокрема, на кордоні Україна-РФ – точці Суджа. Після того, як на аукціоні 17 травня 2021 року була розподілена вся запропонована потужність обсягом 15 млн куб. м/добу на гарантованій основі, ОГТСУ запропонував додаткові переривчасті потужності обсягом 63,7 млн куб. м/добу.
„Однак, як і на аналогічному аукціоні наприкінці квітня, російська сторона проігнорувала пропозицію. Зазначений результат і відсутність додаткових обсягів транзиту вплинули на ціни на європейських хабах, що підскочили до рівня 333 доларів за тис. куб. м”, – йдеться в повідомленні прес-служби.
[type] => post [excerpt] => У травні 2021 року транзит природного газу українською ГТС до країн Європи склав 3,85 млрд куб. м, що на 4% більше, ніж у квітні. Середньодобовий транзит становив 124 млн куб. м. [autID] => 3 [date] => Array ( [created] => 1623094500 [modified] => 1623086920 ) [title] => Україна збільшила транзит російського газу до Європи [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=12879&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 12879 ) [aut] => viktoriya [lang] => uk [image_id] => 12880 [image] => Array ( [id] => 12880 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/06/gettyimages-455696074-id73279-1300x867-2-650x410-1.jpg [original_lng] => 42748 [original_w] => 650 [original_h] => 410 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/06/gettyimages-455696074-id73279-1300x867-2-650x410-1-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/06/gettyimages-455696074-id73279-1300x867-2-650x410-1-300x189.jpg [width] => 300 [height] => 189 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/06/gettyimages-455696074-id73279-1300x867-2-650x410-1.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/06/gettyimages-455696074-id73279-1300x867-2-650x410-1.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/06/gettyimages-455696074-id73279-1300x867-2-650x410-1.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/06/gettyimages-455696074-id73279-1300x867-2-650x410-1.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/06/gettyimages-455696074-id73279-1300x867-2-650x410-1.jpg [width] => 650 [height] => 410 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1623076394:3 [_thumbnail_id] => 12880 [_edit_last] => 3 [translation_required] => 2 [views_count] => 2475 [translation_required_done] => 1 [_oembed_4d1bced75dee1da317749cc50be2ee95] => [_oembed_time_4d1bced75dee1da317749cc50be2ee95] => 1623606696 [_oembed_4f0ebc8856b03367766d1708dfa43220] =>
Today the UK has ended all imports of Russian Liquefied Natural Gas.
Реконструкція євроколії від станції Чоп до станції Ужгород значно покращить залізничне сполучення з Європою. Пасажири, які прямують зі Словаччини та Угорщини, зможуть доїжджати до Ужгорода та далі вже робити пересадку на поїзди, що курсують широкою колією, та навпаки.
Про це під час брифінгу у Верховній Раді повідомив в.о. голови правління АТ «Укрзалізниця» Іван Юрик.
Він нагадав, що Уряд 14 квітня підтримав Порядок використання коштів бюджетної програми для проєктування відновлення європейської колії 1435 від Чопа до Ужгорода.
Нагадаємо, що до карантинних обмежень євроколією курсував поїзд Кошице — Чієрна-над-Тісоу — Чоп — Мукачево. Також курсував прямий безпересадковий потяг Мукачево — Будапешт. Ці рейси виконувалися рухомим складом Словацької та Угорської залізниць. Після реалізації цього інфраструктурного проєкту маршрут зазначених поїздів можна буде продовжити до Ужгорода, повідомляє пресслужба Укрзалізниці.
TAP – це європейська ділянка Південного газового коридору, по якому щорічно буде транспортуватися 10 мільярдів кубометрів газу з Азербайджану на кілька ринків Європи.
Газотранспортна система протяжністю 878 км перетинає Грецію, Албанію, Адріатичне море і Італію
Трансадріатичний трубопровід (TAP), побудований для транспортування газу з Азербайджану в країни Європейського Союзу, введено експлуатацію.
Про це йдеться на сайті проєкту.
Таким чином, газотранспортна система протяжністю 878 км перетинає Грецію, Албанію, Адріатичне море і Італію. Вона буде використовуватися для транспортування газу з родовища Шах Деніз II в Каспійському морі.
TAP – це європейська ділянка Південного газового коридору, по якому щорічно буде транспортуватися 10 мільярдів кубометрів газу з Азербайджану на кілька ринків Європи. Пропускна спроможність газопроводу – 20 млрд кубометрів на рік.
Трубопровід ТАР з’єднується з Трансанатолійський газопроводом (TANAP) на турецько-грецькому кордоні, перетинає Грецію і Албанію і Адріатичне море, а потім виходить на берег в південній Італії.
TAP буде сприяти поставкам газу в країни Південно-Східної Європи. Загальна протяжність Південного газового коридору становить 3500 км, а вартість проєкту оцінюється в $40 млрд.
.@JosepBORRELL meets Fuad #Hussein, Deputy Prime Minister for International Relations Affairs and Minister for Foreign Affairs of #Iraq, at the EU-Iraq Cooperation Council taking place on 19 March 2023 in #Brussels.https://t.co/C6k01EgguX
Європа може зіткнутися з дефіцитом нафти протягом наступних десяти років, оскільки, як стало відомо з недавнього звіту, видобуток та запаси на континенті скорочуються швидше, ніж перехід країн на інші джерела енергії. Таким чином, залежність регіону від чорного золота зростає з кожним роком.
Європа не в змозі зменшити свою залежність від нафти достатньо швидко, тоді як її видобуток та запаси зменшуються дедалі сильніше. Це може призвести до дефіциту цієї корисної копалини на континенті протягом десяти років, ідеться в аналізі французького Shift Project. Тож існує ризик, що Європа досягне свого піку в імпорті нафти до того, як провідні країни регіону перейдуть на більш чисті джерела енергії.
Аналіз, заснований на даних норвезької консалтингової фірми Rystad Energy, свідчить, що видобуток чорного золота в Росії (та колишніх радянських республіках) уже вступив у період систематичного спаду, а понад 40% загальних запасів нафти Європейського Союзу надходять саме звідти.
Видобуток нафти в Африці також може значно скоротитися протягом наступного десятиліття. Тоді як ЄС постачає з цього континенту понад 10% своїх запасів. Крім того, епідемія коронавірусу створює додатковий ризик для видобутку нафти, оскільки низка інвестицій була скасована або відкладена через економічний спад. Це також дозволяє припустити, що у 2020-х роках може спостерігатися дефіцит постачання.
Оскільки великі нафтові компанії, імовірно, скоротять заплановані на цей рік інвестиції приблизно на чверть (близько 40 мільярдів доларів), Rystad Energy вважає, що пік світового попиту на нафту може настати у 2027 році, замість очікуваного раніше 2030-го. Після цього попит, швидше за все, продовжить знижуватися.
Утім дисбаланс змін попиту та пропозиції може означати, що з часом спостерігатиметься значне зростання цін на нафту, навіть тоді, коли попит буде поступово зменшуватися. Згідно з повідомленням, ціни на нафту можуть залишатися відносно зниженими протягом наступних двох років, оскільки світ відчуватиме наслідки епідемії та економічних «струсів».
З іншого боку, після цього, з середини 2020-х, якщо попит перевищить пропозицію, курс може швидко підскочити.
Отже, за словами аналітиків, європейським державам слід докладати більше зусиль, щоб зменшити свою залежність від нафти. Крім того, якщо ціни на чорне золото почнуть різко зростати, інвестиції в електромобілі та інші нові технології й ресурси полегшать ситуацію для країн – імпортерів нафти.
Через зрив угоди щодо обмеження видобутку нафти країн-учасниць ОПЕК+ на ранок 9 березня 2020 року різко впали європейські ринки
Британський індекс FTSE 100 впав на відкритті торгів на 9,5% — до 5835,1 пункту. Слідом за цим британський фунт оновив місячний максимум щодо долара, піднявшись на 1% – до 1,3175 долара за фунт.
Німецький індекс DAX відкрив торги падінням на 7,8% — до 10653,12 пункту. Французький індекс САС 40 впав на відкритті торгів на 6,4% — до 4809,68 пункту.
Італійський фондовий індекс FTSE MIB обвалився більш ніж на 11% — до 18482,85 пункту.
Нагадаємо, 6 березня переговори міністрів країн ОПЕК+ у Відні завершилися провалом через недосягнення згоди між Росією та Саудівською Аравією, повідомляє Depo.ua.
Європейська комісія планує вилучення монет номіналом 1 і 2 євроценти.
Відповідна пропозиція міститься в робочій програмі Єврокомісії, яку представлять в кінці січня, пише видання Süddeutsche Zeitung.
У документі наголошується, що в значній кількості країн ЄС вже діє правило округлення цін до 5 центів. Єврокомісія планує поширити цю практику на всі країни єврозони.
У Єврокомісії вважають, що „єдині правила округлення” скоротять витрати на карбування, облік і транспортування монет дрібних номіналів.
The EU is securing more than €15 billion to help our partners worldwide to combat the #coronavirus. It is in our interest to ensure that the fight is successful worldwide.
EU is stepping up its financial support to Ukraine: ?? ministers just approved €1 billion loan #Ecofin This is part of new exceptional macro-financial assistance package.
.@JosepBORRELL meets Fuad #Hussein, Deputy Prime Minister for International Relations Affairs and Minister for Foreign Affairs of #Iraq, at the EU-Iraq Cooperation Council taking place on 19 March 2023 in #Brussels.https://t.co/C6k01EgguX
Другий транш макрофінансової допомоги Європейської комісії для України може бути наданий у лютому. Як повідомляє «Європейська правда», про це написав у соціальній мережі Twitter брюссельський кореспондент «Радіо Свобода» Рікард Йозвяк. «Ймовірно, що другий і останній транш макрофінансової допомоги Європейської комісії для України, обсягом 500 мільйонів євро, може бути випущений у лютому», – написав він.
Що важливо, домовленість України з Міжнародним валютним фондом щодо трирічної програми також відкриває шлях для отримання макрофінансової допомоги Євросоюзу.
Про це заявив посол ЄС в України Матті Маасікас. «Таке потрібне і своєчасне укладення угоди на технічному рівні, міжнародне визнання поточних реформ в Україні. Разом із нещодавнім прийняттям закону про боротьбу з відмиванням грошей (остаточний аналіз якого ще триває) має відкрити шлях також до макрофінансової допомоги ЄС», – написав пан Маасікас.
Міжнародний валютний фонд на початку грудня 2019 року попередньо узгодив програму фінансування України на $5,5 мільярда на три роки.
«Ми погодилися з президентом, що економічний успіх України залежить від дотримання законності в країні, скорочення впливу інтересів певних осіб, захисту тих досягнень, які були отримані після очистки банківського сектора України і повернення коштів платників податків, витрачених внаслідок банкрутства банків», – заявляла тоді директор-розпорядник фонду Крісталіна Георгієва.
Як відомо, Європейська рада у червні 2018 року остаточно затвердила четверту програму макрофінансової допомоги для України в обсязі 1 млрд євро.
У грудні Єврокомісія надала Україні перший транш макрофінансової допомоги обсягом 500 млн євро у вигляді позики під процентну ставку 1,25% річних з погашенням у квітні 2033 року.
Щоб отримати другий транш макрофінансової допомоги, Україні необхідно ухвалити законодавство про фінансовий моніторинг, а щоб почати вибірку коштів, країні потрібно буде перебувати в програмі МВФ.
Нагадаємо, місія Міжнародного валютного фонду завершила свою роботу в Україні 22 листопада минулого року.
У підсумку в МВФ акцентували увагу на продовженні виваженої економічної політики. Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук по завершенню місії МВФ оцінив перемовини з місією Міжнародного валютного фонду як конструктивні. А міністр фінансів Оксана Маркарова заявляла, що планує припинити співпрацю з Міжнародним валютним фондом, щоб Україна з 2023 року забезпечувала себе сама.
НЬЮЗМЕЙКЕР
[type] => post [excerpt] => Другий транш макрофінансової допомоги Європейської комісії для України може бути наданий у лютому. Як повідомляє «Європейська правда», про це написав у соціальній мережі Twitter брюссельський кореспондент «Радіо Свобода» Рікард Йозвяк. «Ймовірно, ... [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1579800120 [modified] => 1579795492 ) [title] => Україна може отримати 500 млн євро від Європейського союзу вже у лютому [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=1195&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 1225 [uk] => 1195 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 1197 [image] => Array ( [id] => 1197 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/01/2-18.jpg [original_lng] => 54054 [original_w] => 698 [original_h] => 422 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/01/2-18-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/01/2-18-300x181.jpg [width] => 300 [height] => 181 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/01/2-18.jpg [width] => 698 [height] => 422 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/01/2-18.jpg [width] => 698 [height] => 422 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/01/2-18.jpg [width] => 698 [height] => 422 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/01/2-18.jpg [width] => 698 [height] => 422 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/01/2-18.jpg [width] => 698 [height] => 422 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1579788211:8 [_edit_last] => 8 [views_count] => 4972 [_thumbnail_id] => 1197 [translation_required] => 1 [_oembed_d2bd51672bca7b44183d8e0349d1aeec] =>
During my phone call with @ZelenskyyUa today, I expressed EU solidarity with Ukraine in the face of Russia’s criminal attacks on civilian infrastructure.@EU_Commission is stepping up support, including with partners, to support the restoration of power and heat in Ukraine.
During my phone call with @ZelenskyyUa today, I expressed EU solidarity with Ukraine in the face of Russia’s criminal attacks on civilian infrastructure.@EU_Commission is stepping up support, including with partners, to support the restoration of power and heat in Ukraine.
Світу загрожує чергова економічна криза – останнім часом з’явилося багато публікацій з таким попередженням. На думку спеціалістів економічне сповільнення швидко досягне і Європи і може стати глибшим, ніж світова економічна криза 2008-го року.
Один з найбільших фінансових конгломератів світу «Lehman Brothers» збанкрутував 12 років тому. Крах похитнув не тільки діловий світ, він став першим видимим знаком світової кризи 2008-го року, від якої кілька країн членів Євросоюзу оговталися лише через кілька років, або зовсім її не подолали.
«Керівництво Євросоюзу не змогло вирішити економічно-фінансову кризу, що вибухнула у 2008 році. До сьогодні Грецію тримають на «дихальному апараті», серйозні проблеми є і в Італії, Іспанії, Португалії. Світова економіка певною мірою вирішила цю ситуацію, оскільки у південній Європі не має країн, які найбільше постраждали від економічної та оголосили через це державне банкрутство», – зазначив у програмі «Unió 28» на телеканалі М1 Петер Торчі, директор дослідження «Центру основних прав». Проте, на думку фахівців, кон’юнктура, тобто економічний підйом, завершується. Передумови цього вже були видимі протягом попередніх років, хоча й не у вигляді кризи.
Спостерігається економічна депресія
«Бачити наперед кризу практично неможливо. Кризам притаманно бути непередбачуваними. Якщо подивитися на стан світової, зокрема, європейської економіки тепер, можемо зазначити, що спостерігається економічна депресія, котра супроводжується економічним сповільненням, – наголосив Іштван Сакалі, керівник науково-практичного дослідницького центру економічної політики та економічної стратегії.
Економічне сповільнення цього року може продовжуватися.
На думку фахівців, у 2020 році є загроза економічної кризи, котра буде потужніша за 2008 рік та пошириться на всю Європу. В економіці країн Західної Європи щось зламалося. Неправильні рішення, прийняті в Брюсселі, а також урядами деяких західноєвропейських держав, починають давати про себе знати.
«Внаслідок цього економіка Європи сповільнилася у 2019 році, а в 2020-му у провідних державах Європейського союзу може виникнути ситуація, що ВВП матиме негативні показники, розпочнеться рецесія. Це матиме серйозні наслідки для Західної Європи, оскільки існує соціальна напруга, спричинена міграцією, яку неправильно розуміє Брюссель, а також економічна ситуація, яка також створює соціальну напругу, – вважає політолог Томаш Ланці.
Нова криза може призвести навіть до того, що країни, котрі приєдналися до Єврозони маючи слабку економіку, у майбутньому можуть прийняти рішення про вихід з неї.
Наприклад, Італія. На думку Пейтера Терчі, наближенню кризи сприяє не тільки сповільнення економіки, але й рішення політичних керівників.
Виникнення кризи можуть спричиняти неправильні рішення
Цьому сприяє і безвідповідальна політика, яку представляла Єврозона під проводом Німеччини в останні роки. «Рятувальні жилети» були кинуті Греції та кільком країнам Південної Європи.
«Ці країни та їхні уряди не вчилися на своїх помилках і не вели більш відповідальну політику ані в економічній сфері, ані в політиці щодо Європейського Союзу. Колишнє керівництво Європейського Союзу значною мірою сприяло поганому управлінню та врегулюванню криз», – каже Петер Терчі.
Сприяло цьому і ті рішення ЄС, котрими Європа, наприклад, послабила власну автомобільну галузь. Ще одне неправильне рішення – закриття німецьких атомних електростанцій.
«Німецька економіка знаходиться насправді не в найкращому стані. Є тривожні знаки, котрі призвели до економічних труднощів та економічного уповільнення. І якщо ми будемо шукати причини цього уповільнення, то бачимо, що вони можуть бути різними, а також частково пов’язаними з німецькою енергетичною політикою. Німеччина вирішила закрити свої атомні електростанції, і, як наслідок, ціни на енергоносії в Німеччині зараз найвищі», – зазначив Іштван Сакалі.
Згідно з економічними даними, в найбезпечніших умовах у Європі перебувають країни Вишеградської четвірки. Тож у випадку кризи Угорщина зможе протистояти їй ще краще, ніж у 2008 році. Незалежно від цього, угорська економіка також відчує наслідки світової кризи.
Світову кризу відчує і угорська економіка
«Якщо в Західній Європі буде криза, угорська економіка також це відчує. Це не означає, що Угорщина перебуватиме в рецесії. Видно, що уряд почав вживати заходів для стримування цієї європейської рецесії. Але потрібно врахувати, що економіка стане хиткою у найближчі рік-два», – вважає політолог Тамаш Ланці.
На думку аналітиків, міграційна криза може посилити економічне уповільнення, оскільки мільйони мігрантів, котрі прямують до Європи, є важким економічним тягарем для країн-членів ЄС.
