Європейська комісія планує вилучення монет номіналом 1 і 2 євроценти.
Відповідна пропозиція міститься в робочій програмі Єврокомісії, яку представлять в кінці січня, пише видання Süddeutsche Zeitung.
У документі наголошується, що в значній кількості країн ЄС вже діє правило округлення цін до 5 центів. Єврокомісія планує поширити цю практику на всі країни єврозони.
У Єврокомісії вважають, що „єдині правила округлення” скоротять витрати на карбування, облік і транспортування монет дрібних номіналів.
The EU is securing more than €15 billion to help our partners worldwide to combat the #coronavirus. It is in our interest to ensure that the fight is successful worldwide.
EU is stepping up its financial support to Ukraine: ?? ministers just approved €1 billion loan #Ecofin This is part of new exceptional macro-financial assistance package.
.@JosepBORRELL meets Fuad #Hussein, Deputy Prime Minister for International Relations Affairs and Minister for Foreign Affairs of #Iraq, at the EU-Iraq Cooperation Council taking place on 19 March 2023 in #Brussels.https://t.co/C6k01EgguX
Другий транш
макрофінансової допомоги Європейської комісії для України може бути наданий у
лютому. Як повідомляє «Європейська правда», про це написав у соціальній мережі Twitter брюссельський кореспондент «Радіо Свобода» Рікард Йозвяк. «Ймовірно, що другий і останній транш
макрофінансової допомоги Європейської комісії для України, обсягом 500
мільйонів євро, може бути випущений у лютому», – написав він.
Що важливо, домовленість України з Міжнародним валютним фондом щодо
трирічної програми також відкриває шлях для отримання макрофінансової допомоги
Євросоюзу.
Про це заявив посол ЄС в
України Матті Маасікас. «Таке потрібне і своєчасне укладення угоди на
технічному рівні, міжнародне визнання поточних реформ в Україні. Разом із
нещодавнім прийняттям закону про боротьбу з відмиванням грошей (остаточний
аналіз якого ще триває) має відкрити шлях також до макрофінансової допомоги
ЄС», – написав пан Маасікас.
Міжнародний валютний фонд
на початку грудня 2019 року попередньо узгодив програму
фінансування України на $5,5 мільярда на три роки.
«Ми погодилися з президентом, що економічний успіх України залежить від
дотримання законності в країні, скорочення впливу інтересів певних осіб,
захисту тих досягнень, які були отримані після очистки банківського сектора
України і повернення коштів платників податків, витрачених внаслідок
банкрутства банків», – заявляла тоді директор-розпорядник фонду Крісталіна Георгієва.
Як відомо, Європейська
рада у червні 2018 року остаточно затвердила четверту програму макрофінансової
допомоги для України в обсязі 1 млрд євро.
У грудні Єврокомісія надала Україні перший транш макрофінансової допомоги
обсягом 500 млн євро у вигляді позики під процентну ставку 1,25% річних з
погашенням у квітні 2033 року.
Щоб отримати другий транш
макрофінансової допомоги, Україні необхідно ухвалити законодавство про
фінансовий моніторинг, а щоб почати вибірку коштів, країні потрібно буде
перебувати в програмі МВФ.
Нагадаємо, місія
Міжнародного валютного фонду завершила свою роботу в Україні 22 листопада
минулого року.
У підсумку в МВФ
акцентували увагу на продовженні виваженої економічної політики. Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук
по завершенню місії МВФ оцінив перемовини з місією Міжнародного
валютного фонду як конструктивні. А міністр
фінансів Оксана Маркарова заявляла, що планує припинити співпрацю з Міжнародним
валютним фондом, щоб Україна з 2023 року забезпечувала себе сама.
НЬЮЗМЕЙКЕР
[type] => post
[excerpt] => Другий транш макрофінансової допомоги Європейської комісії для України може бути наданий у лютому. Як повідомляє «Європейська правда», про це написав у соціальній мережі Twitter брюссельський кореспондент «Радіо Свобода» Рікард Йозвяк. «Ймовірно, ...
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1579800120
[modified] => 1579795492
)
[title] => Україна може отримати 500 млн євро від Європейського союзу вже у лютому
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=1195&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 1225
[uk] => 1195
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 1197
[image] => Array
(
[id] => 1197
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/01/2-18.jpg
[original_lng] => 54054
[original_w] => 698
[original_h] => 422
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/01/2-18-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/01/2-18-300x181.jpg
[width] => 300
[height] => 181
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/01/2-18.jpg
[width] => 698
[height] => 422
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/01/2-18.jpg
[width] => 698
[height] => 422
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/01/2-18.jpg
[width] => 698
[height] => 422
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/01/2-18.jpg
[width] => 698
[height] => 422
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/01/2-18.jpg
[width] => 698
[height] => 422
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[_edit_lock] => 1579788211:8
[_edit_last] => 8
[views_count] => 3540
[_thumbnail_id] => 1197
[translation_required] => 1
[_oembed_d2bd51672bca7b44183d8e0349d1aeec] =>
During my phone call with @ZelenskyyUa today, I expressed EU solidarity with Ukraine in the face of Russia’s criminal attacks on civilian infrastructure.@EU_Commission is stepping up support, including with partners, to support the restoration of power and heat in Ukraine.
During my phone call with @ZelenskyyUa today, I expressed EU solidarity with Ukraine in the face of Russia’s criminal attacks on civilian infrastructure.@EU_Commission is stepping up support, including with partners, to support the restoration of power and heat in Ukraine.
Світу загрожує чергова економічна криза – останнім часом з’явилося багато публікацій з таким попередженням. На думку спеціалістів економічне сповільнення швидко досягне і Європи і може стати глибшим, ніж світова економічна криза 2008-го року.
Один з найбільших фінансових конгломератів світу «Lehman Brothers» збанкрутував 12 років тому. Крах похитнув не тільки діловий світ, він став першим видимим знаком світової кризи 2008-го року, від якої кілька країн членів Євросоюзу оговталися лише через кілька років, або зовсім її не подолали.
«Керівництво Євросоюзу не змогло вирішити економічно-фінансову кризу, що
вибухнула у 2008 році. До сьогодні Грецію тримають на «дихальному апараті»,
серйозні проблеми є і в Італії, Іспанії, Португалії. Світова економіка певною
мірою вирішила цю ситуацію, оскільки у південній Європі не має країн, які найбільше
постраждали від економічної та оголосили через це державне банкрутство», – зазначив
у програмі «Unió 28» на телеканалі М1 Петер Торчі, директор дослідження «Центру
основних прав». Проте, на думку фахівців, кон’юнктура, тобто економічний
підйом, завершується. Передумови цього вже були видимі протягом попередніх
років, хоча й не у вигляді кризи.
Спостерігається економічна депресія
«Бачити наперед кризу практично неможливо. Кризам притаманно бути
непередбачуваними. Якщо подивитися на стан світової, зокрема, європейської
економіки тепер, можемо зазначити, що спостерігається економічна депресія,
котра супроводжується економічним сповільненням, – наголосив Іштван Сакалі,
керівник науково-практичного дослідницького центру економічної політики та
економічної стратегії.
Економічне сповільнення цього року може продовжуватися.
На думку фахівців, у 2020 році є загроза економічної кризи, котра буде
потужніша за 2008 рік та пошириться на всю Європу. В економіці країн Західної
Європи щось зламалося. Неправильні рішення, прийняті в Брюсселі, а також
урядами деяких західноєвропейських держав, починають давати про себе знати.
«Внаслідок цього економіка Європи сповільнилася у 2019 році, а в 2020-му у
провідних державах Європейського союзу може виникнути ситуація, що ВВП матиме
негативні показники, розпочнеться рецесія. Це матиме серйозні наслідки для
Західної Європи, оскільки існує соціальна напруга, спричинена міграцією, яку
неправильно розуміє Брюссель, а також економічна ситуація, яка також створює
соціальну напругу, – вважає політолог Томаш Ланці.
Нова криза може призвести навіть до того, що країни, котрі приєдналися до
Єврозони маючи слабку економіку, у майбутньому можуть прийняти рішення про
вихід з неї.
Наприклад, Італія. На думку Пейтера Терчі, наближенню кризи сприяє не
тільки сповільнення економіки, але й рішення політичних керівників.
Виникнення кризи можуть спричиняти неправильні рішення
Цьому сприяє і безвідповідальна політика, яку представляла Єврозона під
проводом Німеччини в останні роки. «Рятувальні жилети» були кинуті Греції та
кільком країнам Південної Європи.
«Ці країни та їхні уряди не вчилися на своїх помилках і не вели більш
відповідальну політику ані в економічній сфері, ані в політиці щодо
Європейського Союзу. Колишнє керівництво Європейського Союзу значною мірою
сприяло поганому управлінню та врегулюванню криз», – каже Петер Терчі.
Сприяло цьому і ті рішення ЄС, котрими Європа, наприклад, послабила власну
автомобільну галузь. Ще одне неправильне рішення – закриття німецьких атомних
електростанцій.
«Німецька економіка знаходиться насправді не в найкращому стані. Є тривожні
знаки, котрі призвели до економічних труднощів та економічного уповільнення. І
якщо ми будемо шукати причини цього уповільнення, то бачимо, що вони можуть
бути різними, а також частково пов’язаними з німецькою енергетичною політикою.
Німеччина вирішила закрити свої атомні електростанції, і, як наслідок, ціни на
енергоносії в Німеччині зараз найвищі», – зазначив Іштван Сакалі.
Згідно з економічними даними, в найбезпечніших умовах у Європі перебувають
країни Вишеградської четвірки. Тож у випадку кризи Угорщина зможе протистояти
їй ще краще, ніж у 2008 році. Незалежно від цього, угорська економіка також
відчує наслідки світової кризи.
Світову кризу відчує і угорська економіка
«Якщо в Західній Європі буде криза, угорська економіка також це відчує. Це
не означає, що Угорщина перебуватиме в рецесії. Видно, що уряд почав вживати
заходів для стримування цієї європейської рецесії. Але потрібно врахувати, що
економіка стане хиткою у найближчі рік-два», – вважає політолог Тамаш Ланці.
На думку аналітиків, міграційна криза може посилити економічне
уповільнення, оскільки мільйони мігрантів, котрі прямують до Європи, є важким
економічним тягарем для країн-членів ЄС.
«Оператор ГТС України» підписав історичну угоду з румунським «Transgaz», яка дозволить розширити коло імпортерів газу в Україну. А це значить, що оператор газотранспортної системи України (якому з 1 січня 2020 року передадуть в управління українську ГТС) уклав необхідні договори для здійснення імпорту газу з Південної Європи. Підписання цієї угоди дозволить зробити Україну більш енергонезалежною.
Якщо більш детально, то ТОВ «Оператор ГТС України» і румунський оператор «Transgaz» підписали технічну угоду про взаємодію у відповідності до європейських правил з 1 січня 2020 року. Про це повідомляє пресслужба «Оператора ГТС України».
«Це означає, що з нового року постачальники можуть вільно транспортувати газ з Південної Європи і Туреччини – через Болгарію і Румунію – в Україну і далі в Молдову», – повідомляють в «Нафтогазі».
Тобто з 1 січня в міждержавної точці «Ісакча1-Орловка1» буде доступна потужність по маршруту Україна-Румунія в розмірі 17,8 млн куб. м на добу, а також у зворотному напрямку – 15,8 млн куб.м на добу.
«Це рішення – історичне і надзвичайно важливе, оскільки дозволяє створити додатковий маршрут для імпорту газу в Україну, перш за все, для забезпечення газом споживачів Молдови та прикордонних споживачів України в Одеській області. Це дозволить безперебійно пройти зиму, навіть за умови можливого припинення транзиту газу з РФ», – сказав генеральний директор нещодавно створеного «Оператора ГТС України» Сергій Макогон.
Важливий момент – попередні умови взаємодії операторів ГТС України та Румунії не дозволяли транспортувати природний газ у реверсному напрямку, оскільки така можливість була заблокована чинним транзитним контрактом між «Нафтогазом» та «Газпромом». По закінченні цього контракту з 01 січня 2020 року таке обмеження буде нівельовано і оператор ГТС України зможе співпрацювати з оператором ГТС Румунії за європейськими правилами, повідомляє пресслужба..
Більше того, як зазначається,нова угода створює для Молдови додаткову технічну можливість альтернативно імпортувати газ для власних потреб з Туреччини та Греції у випадку, якщо Газпром зупинить транзит в Європу через територію України.
Нагадаємо: напередодні Секретаріат Енергетичного співтовариства оприлюднив позитивний висновок щодо сертифікації ТОВ «Оператор ГТС України» (ОГТСУ) як оператора газотранспортної системи.
Також сьогодні, 18 грудня на брифінгу прем’єр-міністр Олексій Гончарук зазначив, щонавіть за відсутності транзиту російського газу територією України до Європи, ціни на газ для українців мають бути меншими ніж минулої зими. «Ми маємо твердий намір зробити все від нас залежне, щоб цієї зими люди в платіжці отримали якнайменші цифри. Розуміючи ризик, що у разі відсутності транзитного контракту на поставку газу Російською Федерацію до ЄС через Україну, ми вжили необхідні заходи, і компанія «Нафтогаз» також, забезпечили щоб ціна на газ не зросла. Щоб у людей була гарантовано нижчою ціна на газ, ніж це було минулої зими», – сказав пан Гончарук.
За його словами зменшення ціни на газ для населення цієї зими буде нижчою ніж минулої «навіть за найгіршого сценарію». Водночас він не уточнив на яку суму може зменшитись ціна газу в платіжках. Однак додав: «Чи вийде зробити її ще нижчою, якщо транзит буде, подивимось. Ми працюватимемо над тим, щоб ціна в платіжці була найменшою».
.@JosepBORRELL meets Fuad #Hussein, Deputy Prime Minister for International Relations Affairs and Minister for Foreign Affairs of #Iraq, at the EU-Iraq Cooperation Council taking place on 19 March 2023 in #Brussels.https://t.co/C6k01EgguX
