Російські компанії звертаються до сусіднього Казахстану за допомогою в імпорті вкрай необхідних товарів усупереч західним санкціям.
Про це пише Reuters з посиланням на сім неназваних джерел, які, за його словами, безпосередньо поінформовані про це питання.
Казахстан має сухопутний кордон із росією протяжністю понад 7 тисяч км.
Згідно зі звітом, казахстанський експорт до росії виріс на чверть до $8,8 млрд минулого року, при цьому помітно збільшилися постачання деяких товарів, яких гостро не вистачає росії через санкції.
Експорт підшипників подвоївся до $111 млн, експорт пластикових труб збільшився більш ніж утричі – до $12 млн.
Тим часом Казахстан різко збільшив імпорт комп’ютерів із Європи та Тайваню, очевидно, частину з них було реекспортовано до росії.
До затребуваних товарів входять телефони, підшипники, деталі літаків, рідкісні метали, передова електроніка, радіообладнання та турбіни.
Одне джерело сказало, що російські банки імпортують обладнання та пластик, необхідні для виробництва банківських карток, через Казахстан, а інше повідомило, що зростання торгівлі було настільки різким, що казахстанська митниця перевантажена.
Туреччину також назвали помічником росії в обході санкцій.
Одне з джерел, казахстанський бізнесмен, повідомив Reuters: «Я заходжу в офіс європейської компанії і питаю про певне обладнання, вони кажуть, що не можуть його продати, бо воно може опинитися в росії. Коли я виходжу, мені дзвонить турецька компанія, яка пропонує таке саме обладнання».
Але уряд Туреччини заперечує експорт продукції, яка може бути використана росією у війні.
Анкара також заявляє, що не допустить порушення західних санкцій у Туреччині чи через неї, і пообіцяла вжити заходів для запобігання цьому.
Цей крок може просто означати, що більше товарів проходитиме через такі країни, як Казахстан, зазначає видання.
За висновками дослідження, яке провела Міжнародна робоча група з питань санкцій проти РФ, санкції працюють, але є можливість для їх посилення, при цьому 2023 рік може стати переломним в економічному впливі на агресора.
Міжнародна робоча група з питань санкцій проти Росії, яку очолюють керівник Офісу президента Андрій Єрмак і директор Інституту міжнародних досліджень Фрімана-Споглі (FSI), посол Майкл Макфол, спільно з експертами Київської школи економіки опублікували дослідження впливу санкцій на російську економіку за останній рік.
„Ключовий висновок, якого дійшли експерти, – санкції працюють, але є можливості для їх посилення”, – повідомляє пресслужба президента.
Дослідники єдині в думці, що вплив санкційного навантаження на російську економіку, зокрема на її торгівлю й державний сектор, продовжує посилюватись. Передусім це зумовлено впровадженням експортних обмежень на російські енергоносії, зокрема на нафту та природний газ. Експерти вважають, що 2023 рік може стати переломним в економічному впливі на країну-агресора.
„Санкційний тиск на Росію неодмінно впливає на її подальші можливості ведення війни, що підтверджено даними спільного дослідження. Навіть в офіційних джерелах РФ визнають погіршення ключових макроекономічних показників у 2022 році: падіння ВВП, зростання рівня інфляції та безробіття, скорочення обсягів інвестицій тощо. Це доводить правильність обраної Україною та її союзниками стратегії впливу на агресора. Водночас зберігаються й можливості для подальшого посилення тиску”, – зазначив Єрмак.
Згідно з дослідженням, ефект від санкцій мав значну інерцію, та нині відчутно впливає на російську економіку. Профіцит поточного платіжного балансу суттєво скорочується (–60% за період із ІІ до ІV кварталу, і дані за грудень – січень свідчать про посилення цієї динаміки), а у 2023 році він становитиме 63 млрд дол. (порівняно з 227 млрд у 2022 році) із перспективою подальшого падіння. Спостерігається також падіння курсу рубля та зростання інфляції: починаючи з листопада 2022 року рубль втратив 20% вартості, що створює передумови для зростання споживчих цін.
Через війну росіяни біднішають та втрачають доступ до якісних товарів і послуг. Дається взнаки й дефіцит ліквідних ресурсів: щомісяця війна забирає з російського бюджету 8–9 млрд дол., що покривалися Фондом національного добробуту (ФНД). За таких темпів використання коштів Кремль втратить усю ліквідну частину ФНД до кінця 2023 року.
Доходи від торгівлі нафтою та газом – ключового російського драйвера економіки, зокрема й військового бюджету, – цього року впадуть приблизно на 50%. А в довгостроковій перспективі ситуація для нафтогазової галузі Росії виглядатиме ще більш гнітючою. Безповоротна втрата найбільш стабільних і платоспроможних ринків, технологічне відставання, мультиплікаційний ефект, що позначиться на ланцюжку постачання (танкерні перевезення, портові послуги, трубний транспорт), – усе це лише прискорить колапс найвагомішого „гаманця”.
„Здійснюючи тиск на нафтогазовий сектор, ми б’ємо агресора в саме серце, знекровлюємо його потенціал. Статистичні дані доволі яскраво відображають цей вплив. Якщо 2022 року ключовим складником експортних надходжень став продаж нафти та газу (350 млрд дол. від загальних 540 млрд дол. сальдо торгового балансу), то вже зараз спостерігаємо падіння доходів від продажу нафти й газу на 46%”, – додав Єрмак.
Водночас санкційний режим ще далекий від вичерпання потенціалу й потребує постійного оновлення та вдосконалення. За словами Єрмака, Росія поки має достатній ресурс для продовження війни, тож від потужності запроваджених санкцій залежить швидкість припинення бойових дій.
[type] => post
[excerpt] => За висновками дослідження, яке провела Міжнародна робоча група з питань санкцій проти РФ, санкції працюють, але є можливість для їх посилення, при цьому 2023 рік може стати переломним в економічному впливі на агресора.
[autID] => 3
[date] => Array
(
[created] => 1679307900
[modified] => 1679293974
)
[title] => 2023 рік може стати переломним у впливі санкцій на рф – експерти
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=36293&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 36286
[uk] => 36293
)
[aut] => viktoriya
[lang] => uk
[image_id] => 36287
[image] => Array
(
[id] => 36287
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/gazszallitas.jpg
[original_lng] => 144056
[original_w] => 727
[original_h] => 489
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/gazszallitas-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/gazszallitas-300x202.jpg
[width] => 300
[height] => 202
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/gazszallitas.jpg
[width] => 727
[height] => 489
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/gazszallitas.jpg
[width] => 727
[height] => 489
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/gazszallitas.jpg
[width] => 727
[height] => 489
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/gazszallitas.jpg
[width] => 727
[height] => 489
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/03/gazszallitas.jpg
[width] => 727
[height] => 489
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[views_count] => 1285
[_thumbnail_id] => 36287
[_edit_lock] => 1679286774:3
[_edit_last] => 3
[_oembed_f34e24210d58e12dd22e22c6d846be58] =>
Обмеження запроваджено також проти прем’єр-міністра Сирії Хусейна Арнуса та міністра закордонних справ Фейсала аль-Мікдада.
Президент України Володимир Зеленський запровадив санкції проти сирійського лідера Башара Асада. Про це свідчить підписаний главою держави указ.
Обмеження проти сирійського голови діятимуть 10 років. Документом блокуються активи Асада, якщо вони є в Україні, заборонено будь-які торговельні операції.
Санкції також запроваджено проти прем’єр-міністра Сирії Хусейна Арнуса та міністра закордонних справ Фейсала аль-Мікдада.
У новому списку санкцій 300 осіб, серед яких ці троє сирійців, росіяни та один українець (Слоболинський Віктор з Криму, має також і російське громадянство).
Крім того, в іншому додатку під санкції потрапила 141 юридична особа, у тому числі дві з окупованого Криму – Автономна некомерційна організація Інститут морського приладобудування та робототехніки та Євпаторійський авіаційний ремонтний завод.
Міністр економіки Сербії Раде Баста вимагає від керівництва країни запровадити санкції проти рф.
Mesto: Beograd
Datum: Wed Feb 22 18:05:20 CET 2023
Dogadjaj: POLITIKA – ministar privrede Rade Basta u razgovoru sa predstavnicima Americko-centralnoevropskog poslovnog udruenja (ACEBA)
Fotoreporter: Ðorde Krstic
Licnosti: Rade Basta
Izvor: FoNet/Ministarstvo privrede
Згідно із заявою політика, Сербія «вже заплатила високу ціну за те, що не ввела санкцій проти росії, і це стає нестерпним».
«Як міністр я не можу мовчки спостерігати за тим, який тиск чиниться на президента Александра Вучича. Тому виступаю за введення санкцій проти росії. Я підтримую президента Вучича в захисті державних і національних інтересів та повністю йому довіряю. І прошу уряд Сербії й усіх міністрів висловити свою думку з цього питання», – підкреслив Раде Баста, який вважає, що необхідно вирішити, в якому напрямку рухатися країні.
Урядовець нагадав, що Сербії також довелося зіткнутися із санкціями, а її громадянам – пережити важкі економічні наслідки, тому він досі не хотів приймати ніяких рішень щодо обмежень, оскільки сподівався, що російсько-український конфлікт закінчиться.
«Від початку війни ми засуджували російську агресію, але водночас захищали наші національні інтереси у відносинах з росією. Тому в першому турі не долучилися до великої кількості країн, які запровадили санкції проти держави-агресора. Однак ситуація з кожним днем ускладнюється, і західні країни різко критикують нас за неприєднання до санкцій», – констатував міністр економіки.
На його думку, керівництво Сербії робить усе для збереження миру та стабільності. «Економіка є ключовою, тому як міністр економіки я кажу, що, незважаючи на складну зовнішньополітичну ситуацію, ми повинні підтримувати економічне зростання та боротися за краще життя наших громадян. Сербія проводить серйозну, відповідальну та незалежну політику і продовжуватиме захищати своїх громадян», – заявив Баста.
Сербія довго залишалася єдиною європейською країною, яка не долучилася до санкційних заходів проти росії. Це пояснювалося історичними, релігійними та культурними відносинами між Белградом і Москвою, а також тим, що коли Захід запровадив санкції проти Югославії під час війни 1992–1995 років і війни в Косово 1998–1999 років, вони не дали очікуваного результату.
Водночас Європейський Союз заявив, що за таких умов процес вступу до ЄС не може продовжуватися. А президент Сербії Вучич зазначив, що, імовірно, припиняться навіть іноземні інвестиції в країну. У телевізійному інтерв’ю минулого тижня глава держави натякнув, що Белград теж може запровадити санкції проти Москви, зазначивши, що не може поклястися, що Сербія ніколи не приєднається до санкцій.
Останніми місяцями говорять про те, що Китай допомагає росії з моменту вторгнення в Україну. США вважають, що Пекін продовжує співпрацю з Москвою, щоб кинути виклик американцям.
Серед менш задокументованих форм допомоги всупереч міжнародним санкціям – експорт певних спиртних напоїв, зокрема німецького міцного лікеру Jagermeister, настояного на травах, який нібито потрапив до магазину в російській столиці через Китай.
У мережі, до речі, з’явилася фотографія цього товару:
Європейський Союз планує закликати треті країни, які різко збільшили імпорт передових технологій та інших товарів із ЄС, посилити свій торговельний контроль, аби ці товари не потрапляли до росії в обхід запроваджених проти москви санкцій.
За словами співрозмовників, нині ЄС та його союзники дедалі більше зосереджуються на усуненні будь-яких лазівок і запобіганні обходу санкцій, запроваджених проти росії за вторгнення в Україну.
США також посилили тиск на Туреччину та ОАЕ, щоб ті обмежили свої торговельні потоки з росією. Цього місяця Туреччина вже припинила транзит товарів, які перебувають під санкціями, до росії, але залишається побоювання, що товари, продані на турецькому ринку, можуть зрештою бути реекспортовані до рф.
Джерела додають, що мета заклику до третіх країн про посилення торговельного моніторингу – визначити, чи потрапляють підсанкційні товари в росію.
Співрозмовники зазначають, що заклик ЄС про відстеження та збору інформації про торговельні потоки, стосуватиметься сотень санкційних товарів і технологій, які можуть бути використані росією у військових цілях.
.@JosepBORRELL meets Fuad #Hussein, Deputy Prime Minister for International Relations Affairs and Minister for Foreign Affairs of #Iraq, at the EU-Iraq Cooperation Council taking place on 19 March 2023 in #Brussels.https://t.co/C6k01EgguX
Exclusive: China is providing moorage for a US-sanctioned Russian cargo ship implicated in North Korean arms transfers to Russia, according to satellite images obtained by @Reuters, as US concerns grow over Beijing's support for Moscow's war in Ukraine https://t.co/vpIfIeW0ME
Понад 900 комерційних об’єктів на території України, які належать уряду росії та російським державним компаніям, так і не були примусово вилученні через пів року після затвердження цього переліку на засіданні Кабміну.
Про це повідомляє група аналітиків Trap Aggressor (проєкт StateWatch) з посиланням на відповідь Міністерства економіки.
Зокрема, йдеться про корпоративні права на 79 підприємств та рухоме майно, 8 літаків, 11 морських суден, 552 одиниці рухомого складу РЖД (напіввагони, вагони, платформи, тягачі тощо), 58 легкових автомобілів, 18 автобусів та вантажівок, складові для літаків, авто, причепи та газовидобувні конструкції.
Серед відомих підприємств у списку на вилучення, зокрема, є дані про корпоративні права:
100% ТОВ „Татнєфть-АЗС-Україна”, що належить російському ПАТ „Татнєфть” імені В.Д. Шашина, яке повʼязують із президентом Татарстану Рустамом Мінніхановим;
93% ПАТ „Енергомашспецсталь”, що через кіпрську компанію входить у склад держкорпорації „Росатом”;
25% ПАТ „Крюківський вагонобудівний завод”, що належать наближеному до російського Міністерства торгівлі бізнесменові Станіславу Гамзалову;
100% ТОВ „Брокард Україна”, що належить кіпрській компанії „Інденон Холдинг Лімітед”, яка контролюється Міністерством торгівлі рф.
Зазначається, що 5 серпня 2022 року Кабінет міністрів ухвалив проєкт указу президента про вилучення 903 об’єктів, які належать рф та її резидентам. За даними ЗМІ, далі документ передали в РНБО, але повернули назад в уряд, а саме в Мінекономіки, на доопрацювання. Відтоді, рішення про вилучення так і не було ухвалено.
„Затягування націоналізації свідчить про серйозні проблеми й недоліки у процедурах прийняття рішень та вимагає швидкої реакції від відповідальних органів влади”, – зазначають у Trap Aggressor.
Аналітики наголошують, що відповідно до Закону „Про Державний бюджет України”, отримані кошти від вилучення російського майна повинні бути зараховані до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії. А далі спрямовані на будівництво і реконструкцію громадських будівель, обʼєктів критичної інфраструктури, закладів охорони здоровʼя, придбання житла для ВПО та людей, які втратили домівки внаслідок російської агресії.
У відповідь на триваючу агресію російської федерації проти України, якій значною мірою сприяла Білорусь, Міністерство торгівлі розширює та посилює існуючі санкції проти росії та білорусі, включаючи сферу дії Правил експортного адміністрування.
Про це повідомляє пресслужба Федерального реєстра США.
Нові обмеження щодо “предметів розкоші” для росії та білорусі розширює сферу застосування санкцій, додаючи двісті сімдесят шість додаткових записів, які потребуватимуть ліцензії на експорт чи реекспорт до Росії, чи Білорусі або переміщення всередині них, а також для визначених російських і білоруських олігархів і зловмисників у всьому світі. Обмеження щодо цих додаткових товарів мають на меті накласти додаткові витрати на росіян і білорусів, які підтримують вторгнення російського уряду в Україну. Предмети, які додає це правило, включають різноманітні “предмети розкоші”.
Так, США заборонили експортувати до РФ та РБ 276 одиниць товарів.
Зокрема під заборону потрапили кондиціонери за ціною понад $750, холодильники дорожчі за $750, мікрохвильові печі, посудомийні машини, кавомашини та смартфони, котрі вартують більш як $300.
Зауважимо, 24 лютого Міністерство фінансів США разом з партнерами G7 (“Великої сімки”) запровадили нові економічні санкції проти Російської Федерації. Обмеження стосуються понад 200 фізичних та юридичних осіб, зокрема як російських, так і з країн Європи, Азії та на Близькому Сході, де підтримують агресію РФ.
Окрім цього, 24 лютого міністр закордонних справ Великої Британії Джеймс Клеверлі оголосив про новий пакет санкцій і торговельних заходів проти РФ, включаючи заборону на експорт усіх товарів, які Росія використовувала на полі бою в Україні..
[type] => post
[excerpt] => У відповідь на триваючу агресію російської федерації проти України, якій значною мірою сприяла Білорусь, Міністерство торгівлі розширює та посилює існуючі санкції проти росії та білорусі, включаючи сферу дії Правил експортного адміністрування.
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1677608640
[modified] => 1677600615
)
[title] => США запровадили додаткові санкції проти рф та білорусі
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=35529&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[hu] => 35498
[uk] => 35529
)
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 35499
[image] => Array
(
[id] => 35499
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/02/usa-export-szallitas.jpeg
[original_lng] => 75678
[original_w] => 1024
[original_h] => 576
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/02/usa-export-szallitas-150x150.jpeg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/02/usa-export-szallitas-300x169.jpeg
[width] => 300
[height] => 169
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/02/usa-export-szallitas-768x432.jpeg
[width] => 768
[height] => 432
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/02/usa-export-szallitas.jpeg
[width] => 1024
[height] => 576
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/02/usa-export-szallitas.jpeg
[width] => 1024
[height] => 576
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/02/usa-export-szallitas.jpeg
[width] => 1024
[height] => 576
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2023/02/usa-export-szallitas.jpeg
[width] => 1024
[height] => 576
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[views_count] => 1613
[translation_required_done] => 1
[_thumbnail_id] => 35499
[_edit_lock] => 1677593416:8
[_edit_last] => 8
[_oembed_3de519d735dbd756c47db58c435d3f3d] =>
[_oembed_time_3de519d735dbd756c47db58c435d3f3d] => 1677757734
[_oembed_743dd0f822b8332fb9618965c6a14ee6] =>
Latest Defence Intelligence update on the situation in Ukraine - 30 June 2023.
More than 75,000 Kaiser Permanente healthcare workers on Wednesday began a three-day strike, a job action that could delay medical appointments, lab results and prescriptions, especially in California. Here's what to know. https://t.co/i7mJXL5C4Zpic.twitter.com/i3wAwB8Bmd
Exclusive: China is providing moorage for a US-sanctioned Russian cargo ship implicated in North Korean arms transfers to Russia, according to satellite images obtained by @Reuters, as US concerns grow over Beijing's support for Moscow's war in Ukraine https://t.co/vpIfIeW0ME
On the sidelines of the #NATOSummit we opened the first foreign office of @ukroboronprom - in Washington, USA. Its main task is to promote joint US-Ukrainian defense projects and enhance our integration into NATO's defense industrial base. pic.twitter.com/3fGoPJrwH6
Brave energy workers in Ukraine risk their lives to protect vital infrastructure from Putin's attacks.
USAID is helping Ukraine protect substations like this one in Western Ukraine, providing 10K tons of rebar and 200 miles of steel mesh to secure facilities across the country. pic.twitter.com/UxTGN8TNHr
Адміністрація президента Сполучених Штатів Америки Джо Байдена планує запровадити новий пакет санкцій проти росії, націлений на її ключові галузі.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Bloomberg.
За словами співрозмовників агентства, обмежувальні заходи будуть спрямовані проти оборонного та енергетичного секторів росії, фінансових установ, а також проти фізичних осіб.
Крім цього, очікується, що США разом із союзниками запровадять заходи, які допоможуть запобігти ухиленню росією від санкцій та їхнього обходу.
Зазначається, що країни Заходу також хочуть знайти можливість припинення підтримки, яку росія отримує від третіх країн.
Речники Ради національної безпеки Білого дому коментарів не надали.
The U.S. will continue to stand with Ukraine for as long as it takes. I commend @ZelenskyyUa for his leadership, and thank him for our discussion on support from the U.S. and allies – including the announcement today of the transfer of the first $1.25B in U.S. support this year. pic.twitter.com/kHafuGjinR
More than 75,000 Kaiser Permanente healthcare workers on Wednesday began a three-day strike, a job action that could delay medical appointments, lab results and prescriptions, especially in California. Here's what to know. https://t.co/i7mJXL5C4Zpic.twitter.com/i3wAwB8Bmd
Brave energy workers in Ukraine risk their lives to protect vital infrastructure from Putin's attacks.
USAID is helping Ukraine protect substations like this one in Western Ukraine, providing 10K tons of rebar and 200 miles of steel mesh to secure facilities across the country. pic.twitter.com/UxTGN8TNHr
