Кабмін заборонив нарахування, стягнення штрафів у разі несвоєчасної або неповної оплати за житлово-комунальні послуги в умовах воєнного стану.
Про це заявив міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов.
За його словами, на засіданні Кабінету міністрів 6 березня схвалили рішення щодо сплати житлово-комунальних послуг населенням в умовах воєнного стану.
«Люди не повинні нести додатковий фінансовий тягар по оплаті комунальних послуг. Відтак уряд ухвалив рішення заборонити нарахування, стягнення штрафів або пені, інфляційних нарахувань, відсотків річних у разі несвоєчасної або неповної оплати за житлово-комунальні послуги», – підкреслив міністр.
У разі несплати або оплати не в повному обсязі відключати комунальні послуги не будуть.
«Водночас сплата за комунальні послуги є великою підтримкою комунальних служб, які працюють зараз у надскладних обставинах та потребують ресурсів», – додав Чернишов.
Голландський орган ринкового нагляду оштрафував Apple на 5 млн євро, і це лише початок. Компанію можуть змусити платити стільки щотижня.
Управління у справах споживачів та ринків (ACM) Нідерландів заявило, що компанія відмовилася виконувати вимоги регулятора. Доки Apple не надасть альтернативних способів для оплати, вона отримуватиме штрафи на суму від 5 до 50 млн євро щотижня.
24 грудня 2021 антимонопольна служба ухвалила, що Apple зловживала своїм становищем монополіста. Вона вимагала від розробників додатків для знайомств (зокрема Tinder) використовувати платіжну систему Apple Pay.
Розробники додатків були змушені платити комісійні в 15–30% за покупки цифрових товарів. Після оголошення претензій компанія з Купертіно пообіцяла впровадити ще два способи обробки платежів, але попередила, що в такому разі не зможе допомогти з безпекою чи їхнім поверненням, бо «не знатиме про них безпосередньо».
Однак 9to5Mac також зазначає, що припущення ACM про те, що Apple недостатньо швидко змінила вимоги, не враховує час, необхідний, аби внести зміни на подібному рівні, особливо для такої величезної компанії. Але, звісно, не варто боятися й Apple, адже ні для кого не секрет, що розробникам, які хочуть перебрати варіанти оплати від стороннього додатка, доведеться подолати для цього ряд різних перешкод. Не кажучи вже про те, що Apple все ще планує стягувати комісію за ці покупки. У будь-якому разі компанії рано чи пізно доведеться надати більше деталей про свої плани щодо програм для знайомств у Нідерландах, якщо вона хоче уникнути подальших штрафів.
Верховна рада України може на місяць відстрочити штрафи для фізичних осіб-підприємців за незастосування касових апаратів. Такі зміни до законодавства пропонує голова парламентського комітету з фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев.
Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на „Еспресо TV”.
„Я вже запропонував відповідну поправку, думаю, що ми її проголосуємо досить швидко, щоб зменшити або скасувати штрафи для тих, хто зареєструє РРО (реєстратори розрахункових апаратів) до 1 лютого 2022 року”, – сказав він.
З 1 січня 2022 року платники єдиного податку другої-четвертої груп мають застосовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО). Для ФОП першої групи застосування РРО не є обов’язковим.
У зв’язку з набуттям чинності законом підприємці масово почали проводити операції купівлі-продажу через касові апарати. В результаті приватний сервіс програмного РРО Checkbox почав повідомляти про масові збої.
Кабінет Міністрів прийняв Постанову «Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд.
Попередня редакція постанови вимагала змін в частині введення індексації нарахувань для таких порушень. Адже механізм нарахування розміру шкоди не відповідав об’єму реально завданих збитків та не давав змогу для їх ліквідації.
Цим документом затверджується Порядок проведення індексації такс для обчислення розміру шкоди природно-заповідному фонду підприємствами, установами, організаціями та громадянами. Ним визначено обчислення розміру шкоди з урахуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) та коефіцієнта, яким визначається природоохоронна цінність територій та об’єктів ПЗФ.
«Встановлюємо новий підхід для обчислення шкоди, яку можуть нанести природно-заповідному фонду України. За формулою розрахунку, розмір шкоди збільшується у 10 разів та щорічно буде індексуватися. Такі заходи допоможуть охороняти ці території та зберегти їх біорізноманіття», – прокоментував в.о. Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець.
Тепер порушники природоохоронного законодавства на заповідних територіях будуть сплачувати набагато більший збиток за:
– незаконні рубки, пошкодження дерев та рослин;
– зниження чи пошкодження лісових культур, природного підросту та самосіву, сіянців і саджанців;
– зниження чи пошкодження газонів та квітників;
– самовільну заготівлю сіна або випасання худоби;
– незаконне добування чи знищення об’єктів тваринного світу, пошкодження їх житла, місць перебування і розмноження;
– незаконний збір або знищення дикорослих трав’янистих рослин, лісової підстилки, лікарських рослин, дикорослих плодів горіхів, грибів, ягід;
– проїзд транспорту, прольоту та посадки літальних апаратів;
– самовільне зайняття земельних ділянок, забруднення територій тощо.
Yesterday the UK guaranteed $450m of a $1.5bn to Ukraine through a @worldbank loan, to support vital public services. The British Ambassador to Ukraine @MelSimmonsFCDO signed the guarantee from Kyiv ????
EU is stepping up its financial support to Ukraine: ?? ministers just approved €1 billion loan #Ecofin This is part of new exceptional macro-financial assistance package.
Сьогодні Україна отримала від @EIB перший транш у розмірі €500 млн з пакету допомоги в €1,59 млрд. Дякую президенту ЄІБ @wernerhoyer та @EU_Commission за допомогу ??. Транш буде спрямований на відбудову інфраструктури, підтримку економіки та нагальні потреби населення.
Антимонопольний орган Італії оштрафував Amazon на 1,13 мільярда євро (1,3 мільярда доларів), звинувативши компанію у використанні свого домінуючого становища проти незалежних продавців на її веб-сайті, порушуючи правила конкуренції Європейського союзу.
Штраф є одним із найбільших у Європі проти гіганта онлайн-торгівлі, який розширився, зокрема, в Італії під час блокування через коронавірус, який не дозволяв жителям ходити в магазини, щоб купувати предмети, які вважалися несуттєвими.
Amazon заявила, що „категорично не згодна” з рішенням італійського регулятора і подасть апеляцію, назвавши штрафи та запропоновані засоби правового захисту „необґрунтованими та невідповідними”. В компанії зазначили, що більше половини річних продажів в Італії припадає на підприємства малого та середнього бізнесу, які мають доступ до інших каналів продажу своїх товарів.
Керівництво AGCM Італії заявило, що Amazon зажадала, щоб сторонні продавці використовували власну логістичну послугу під назвою Fulfillment by Amazon, що завдало шкоди конкурентам та зміцнило її позиції.
Гігант електронної комерції також не дозволяє стороннім продавцям отримати доступ до програми лояльності Amazon Prime,”яка спрощує продаж більш ніж 7 мільйонам найлояльніших споживачів та споживачів із найвищими витратами”.
Це означає, що такі продавці також виключаються зі спеціальних заходів, включаючи пропозиції Чорної п’ятниці, Кіберпонеділка та Prime Day, що також знижує шанси на те, що товари продавців з’являться як „обрана пропозиція”.
Влада наказала Amazon надати переваги продажів та видимість на Amazon.it усім стороннім продавцям, здатним відповідати стандартам її служби Prime, яку вона має опублікувати.
НБУ застосував заходи впливу до компаній «Алурія» та «Маніфою».
Дві компанії поплатилися за порушення вимог «колекторського» закону.
Нацбанк застосував заходи впливу до компаній «Алурія» та «Маніфою», оштрафувавши першу сумарно на 331,5 тисячі гривень, а другу – двічі на 102 000 грн.
Так, ФК «Алурія» (ЄДРПОУ 43072822) попалася на залученні до врегулювання простроченої заборгованості юросіб, не включених до колекторського реєстру, порушивши вимогу статті 23 ЗУ «Про споживче кредитування», тоді як ТОВ «Маніфою» (ЄДРПОУ 42848369) порушила вимоги щодо етичної поведінки, передбачені ст. 25 того ж закону.
Згідно з рішенням, ухваленим Комітетом, який регулює діяльність ринків небанківських фінпослуг, компанія «Маніфою» була оштрафована двічі на 102 000 гривень. Застосування максимально передбаченого розміру штрафу, за даними НБУ, зумовлене систематичністю та обсягом звернень громадян щодо неетичної поведінки при врегулюванні фінкомпанією простроченої заборгованості.
Компанія «Алурія», у свою чергу, отримала за залучення до врегулювання колекторських компаній, не включених до реєстру, одразу три штрафи. Так, перший встановлений епізод коштував учаснику ринку 85 000 гривень, штраф за друге порушення становив 110 500 гривень, тоді як за третє компанія-порушник заплатить 136 000 грн.
З 12 листопада до «колекторського реєстру» входять 54 компанії: Нацбанк вніс до переліку учасників ринку, які можуть надавати послуги з врегулювання заборгованості за споживчими кредитами на користь інших осіб, нову компанію.
В Україні посилять відповідальність за порушення порядку подання податкової звітності. Штрафи за відсутність податкового обліку виростуть у 15-20 разів.
Відповідні зміни в Кодексі України про адміністративні правопорушення в частині податкової звітності ухвалив Кабінет Міністрів на засіданні 17 листопада. Згодом документ буде передано до Верховної Ради.
Документ передбачає, що штрафи за відсутність податкового обліку, порушення порядку подання податкової звітності збільшать з 85-170 гривень до 1700- 2550 гривень.
Крім того, пропонується встановити, що справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з порушенням порядку ведення податкового обліку, подання податкової звітності, надання аудиторських звітів (стаття 163 і КУпАП), розглядатимуться податковими органами.
В Україні розмір штрафу не буде прив’язаний до прожиткового мінімуму, а також готуються зміни в методологію його розрахунку так, щоб цей показник задовольняв потреби людини, про це повідомила міністр соціальної політики Марина Лазебна в інтерв’ю телеканалу „Дім”.
За словами міністра, основна проблема нинішньої ситуації полягає в тому, що до прожиткового мінімуму прив’язані розміри штрафів та інших відрахувань.
„Ми аналізували 180 законодавчих актів, в яких є прив’язка до прожиткового мінімуму, і дивилися, на що її можна замінити. І ми знайшли цю конструкцію. Вирішили залишити цю прив’язку у формуванні основних нарахувань, визначених Конституцією: лише пенсія, лише мінімальна зарплата. І прожитковий мінімум для людини має бути реальним і не може бути навіть як розмір у бюджеті. Сума повинна бути вищою. А все інше прив’язуємо до базових виплат, щоб у людини не було теж жодних втрат”, – розповіла Лазебна.
Міністерство соціальної політики за участю експертів розробило комплекс змін до чинного законодавства, щоб докорінно змінити ситуацію. Проекти вже підтримані урядом, вони передані в парламент.
„Вийшло 4 законопроекти. Один про методологію, другий про відв’язку, далі – про базові величини для штрафів і для соціальних виплат, доплат. Ми це все прописали”, – зазначила міністр.
[type] => post [excerpt] => В Україні розмір штрафу не буде прив'язаний до прожиткового мінімуму, а також готуються зміни в методологію його розрахунку так, щоб цей показник задовольняв потреби людини, про це повідомила міністр соціальної політики Марина Лазебна в інтерв'ю т... [autID] => 8 [date] => Array ( [created] => 1635163500 [modified] => 1635157582 ) [title] => Розмір штрафів в Україні не буде прив'язаний до прожиткового мінімуму [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=16302&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [uk] => 16302 ) [aut] => ir4ik5 [lang] => uk [image_id] => 16303 [image] => Array ( [id] => 16303 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/10/0.jpg [original_lng] => 114081 [original_w] => 750 [original_h] => 497 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/10/0-150x150.jpg [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/10/0-300x199.jpg [width] => 300 [height] => 199 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/10/0.jpg [width] => 750 [height] => 497 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/10/0.jpg [width] => 750 [height] => 497 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/10/0.jpg [width] => 750 [height] => 497 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/10/0.jpg [width] => 750 [height] => 497 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2021/10/0.jpg [width] => 750 [height] => 497 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1635146814:8 [_thumbnail_id] => 16303 [_edit_last] => 8 [translation_required] => 2 [views_count] => 3007 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 831496929002 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 35 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Україна ) [tags] => Array ( [0] => 239 [1] => 221 [2] => 112 ) [tags_name] => Array ( [0] => прожитковий мінімум [1] => Україна [2] => штраф ) ) [8] => Array ( [id] => 15779 [content] =>
Кабінет міністрів суттєво збільшив розмір штрафів за незаконний вилов риби – у десятки разів. А за вилов раків – у 130 разів.
Рішення було ухвалене на сьогоднішньому засіданні Кабміну.
Уряд вніс зміни до постанови про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, завданої в результаті незаконного вилову водних біоресурсів (№1209 від 21 листопада 2011 року), уточнили в пресслужба МінАП.
Згідно з пояснювальною запискою до документа, штраф за незаконний вилов карася сріблястого виросте в 93 рази (з 17 до 1,58 тис. Грн), окуня – в 186 разів (з 17 до 3,16 тис. Грн), краснопірка – в 23 рази (з 68 до 1,56 тис. грн), ляща – в 9,7 разів (з 170 до 1,65 тис. грн), щуки – в 10,2 рази (з 340 до 3,47 тис. грн), сома – в 12 разів (з 425 до 5,12 тис. грн), раків – в 130 разів (з 25,5 до 3,33 тис. грн) та ін.
Останній раз такси за незаконний вилов риби переглядалися майже 10 років тому. Але все одно, відзначають в Міністерстві, вони не зупиняли браконьєрів.
Через відмову припинити видобуток бурого вугілля на шахті «Туров» на чесько-польському кордоні Польща буде змушена виплачувати Єврокомісії штраф у розмірі 500 тисяч євро на день, оголосив у понеділок у Люксембурзі Європейський суд.
Польща зобов’язана виплачувати 500 тисяч євро штрафу за кожен день роботи вуглевидобувної шахти «Туров», ідеться на сайті інстанції. На думку суддів, це має змусити країну переглянути своє ставлення до рішення про припинення діяльності підприємства. Але Варшава не згодна з таким вердиктом і відмовляється закривати шахту.
Покарання буде скасовано тоді, коли припиниться видобуток вугілля на шахті «Туров». Однак у Варшаві заявили, що не виконуватимуть розпорядження суду, бо воно ставить під загрозу стабільність польської енергосистеми. «Жодні рішення Європейського суду не можуть вторгатися в питання, пов’язані з основами безпеки країн-членів. Енергетична безпека належить саме до цієї сфери», – ідеться в заяві польської сторони.
Суперечка через роботу шахти почалася в кінці лютого, коли Чехія подала скаргу на Польщу до суду ЄС. Прага вважає, що розширення підприємства спровокує проблеми із забезпеченням водою та завдасть шкоди навколишньому середовищу в прикордонних районах. Суд став на бік Чехії й зобов’язав Польщу негайно припинити всі роботи, поки справа розглядається по суті. Варшава відмовилася виконати цю вимогу.
«Із самого початку ми вважали, що припинення робіт на шахті в Турові поставить під загрозу стабільність польської енергосистеми. Це мало б негативні наслідки для енергетичної безпеки мільйонів поляків і всього ЄС», – сказано в заяві офіційного представника польського уряду Петра Мюллера.
Відмова від вугільної промисловості є одним із головних пріоритетів європейських країн на шляху до «зеленої» енергетики. Близько 48% електроенергії Польща отримує завдяки використанню кам’яного чорного вугілля, 17% – бурого, яке ще більше забруднює навколишнє середовище. На поновлювані джерела енергії припадає лише 25% усієї галузі. На початку червня польська влада піддалася тиску ЄС і закрили вугільну ТЕЦ «Белхатув», розташовану в однойменному місті.
