В Україні спостерігається зростання закупівельних цін вершкове масло. Це сталося через спекотну погода, а також скорочення виробництва молока та зростання цін і попиту на вершкове масло на зовнішніх ринках. Про це повідомив аналітик Асоціації виробників молока Георгій Кухалейшвілі.
Аналітик зазначив, що станом на 27 серпня середня закупівельна ціна молока екстра ґатунку станом становила 15,20 грн/кг без ПДВ, що на 1,08 грн більше ніж місяць тому.
«Діапазон цін на цей ґатунок в господарствах варіюється від 14,00 до 16,00 грн/кг без ПДВ. Верхня межа цінового діапазону виросла на 1,40 грн за останній місяць. Нижня межа цінового діапазону виросла на 40 коп», – йдеться у повідомленні.
Так, вищий ґатунок в середньому коштував 15,20 грн/кг без ПДВ (+1,08 грн). Ціни на молоко вищого ґатунку коливаються від 14,00 до 16,00 грн/кг без ПДВ. Порівняно до результатів моніторингу другої половини липня, верхня межа цінового діапазону виросла на 1,40 грн, а нижня межа збільшилась на 40 коп.
Молоко першого ґатунку продавали по 13,97 грн/кг без ПДВ, що на 77 коп більше порівняно до ціни в другій половині липня.
«Мінімальна ціна в господарствах склала 12,65 грн/кг, а максимальна ціна – 14,50 грн/кг. За останній місяць нижня межа цінового діапазону не змінилася, а верхня межа виросла на 45 коп. Відповідно, середньозважена ціна трьох ґатунків склала 14,79 грн/кг без ПДВ, що на 98 коп. більше ніж місяць тому», – йдеться у повідомленні.
Кухалейшвілі підкреслив, що молоко-сировина продовжує дорожчати, оскільки обсяги надою скорочуються, а попит з боку молокопереробних підприємств переважає пропозицію на внутрішньому ринку.
«З кінця червня в Україні тривала сильна спека. За даними Українського гідрометеорологічного центру, до кінця другої декади серпня, на території країни переважала жарка та майже суха погода і вдень максимальна температура повітря досягала +35-38 °С. Довготривалі відключення електроенергії через ракетні удари російських окупантів по об’єктах енергетичної інфраструктури призвели до перебоїв в роботі систем вентиляції на молочно-товарних фермах. Корови отримували теплові удари, що вплинуло на скорочення продуктивності. Зокрема, масовані ракетні удари 26 серпня в 15 областях призвели до екстрених відключень електроенергії», – пояснив аналітик.
Також підвищенню закупівельних цін сприяють високі ціни на вершкове масло на експортних ринках на фоні дефіциту жирів у світі та падіння надою в Європі, США, Океанії, а також девальвація гривні.
Україна збільшує обсяги експорту вершкового масла, що сприяє росту попиту на молоко-сировину з боку переробників та підвищенню цін. Однак, попри зростання закупівельних цін, рентабельність виробництва масла в Україні покращилась. За останній місяць молоко на споті подорожчало на 1,65 грн. Оскільки спотові ціни на молоко включають вартість доставки, то ймовірно вони продовжать рухатися вгору з другої половини вересня коли очікується подорожчання логістики під впливом збільшення акцизу на імпортне паливо.
Аналітик зазначив, що на початку вересня ймовірне подальше зростання закупівельних цін на фоні високого попиту з боку переробників, нестачі молока-сировини та перспективи дорожчання логістики.
«Стабілізація цін на молоко-сировину ймовірна в четвертому кварталі. Зазвичай в період новорічних свят на молочному ринку спостерігається затишок, а попит на молоко падає. В перспективі ймовірне скорочення споживання вершкового масла та інших молочних продуктів в Україні через занадто високі ціни, що також має вплинути на попит та ціни на молоко», – йдеться у повідомленні.
В Україні спостерігається тенденція щодо зростання цін на цибулю. Однією з причин стала активізація торгівлі в цьому сегменті. Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit.
Експерти зазначили, що ціну на цибулю підвищили виключно власники якісної цибулі, пропозиція якої на ринку продовжує скорочуватися.
Так, з кінця минулого тижня ріпчаста цибуля в українських господарствах подорожчала в середньому на 19%. Станом на 7 травня фермери пропонують якісну цибулю до продажу по 14-22 грн/кг ($0,36-0,56/кг), тоді як тиждень тому ціна на якісну продукцію не перевищувала 18 грн/кг ($0,46/кг).
«Причиною чергового цінового зростання в даному сегменті експерти проєкту називають досить високий попит на ріпчасту цибулю, при цьому все частіше від учасників ринку надходять нарікання на недостатню пропозицію продукції високої якості», – йдеться у повідомленні.
Аналітики зазначили, що, попри чергове подорожчання, вартість ріпчастої цибулі в Україні сьогодні в середньому на 58% нижча, ніж на початку травня 2023 року. Але учасники ринку не виключають, що тенденція до подорожчання цибулі збережеться й надалі, а темпи зростання цін і далі прискорюватимуться в міру подальшого скорочення запасів у сховищах господарств.
Світові ціни на сорт кави робуста (Robusta) зросли до найвищого рівня за останні 45 років через дефіцит виробництва.
У квітні ціни на цей сорт кави зросли на 16,8% – до $1,93 за фунт, це найвищий рівень з 1979 року, йдеться у звіті Міжнародної організації кави (ICO).
На зростання цін вплинули побоювання через зниження урожаю у В’єтнамі, який є найбільшим виробником кави робуста.
Ціни на інші сорти кави зросли на 14,8-17,8%, свідчать дані організації.
За даними Bloomberg, через засуху у В’єтнамі місцеві ціни на каву зросли до історичного максимуму, оскільки фермери та посередники продовжують притримувати запаси, щоб не пропустити кращі пропозиції після слабкого врожаю 2023-24 років.
„Ми не можемо сказати, коли ціни досягнуть піку”, – сказав заступник директора великого в’єтнамського експортера Vinh Hiep Co Тран Тхі Лан Ань.
На В’єтнам припадає близько третини світових поставок зерен робусти, які зазвичай використовуються для розчинних напоїв і кави еспресо.
Агентство зауважує, що зростання цін на сировинні товари відображається на роздрібних цінах через деякий час, проте менше зростання цін на арабіку допоможе компенсувати ціновий удар для любителів кави.
Ціни на алюміній на Лондонській біржі металів злетіли до рекордно високого рівня після того, як США та Велика Британія запровадили нові санкції проти російських поставок алюмінію, нікелю та міді.
Алюміній на Лондонській біржі металів (LME) подорожчав до рекордного рівня після введення США та Британією нових санкцій щодо росії. Про це повідомляє Bloomberg.
Зазначається, що ціни на алюміній підскочили на 9,4%, що є найбільшим показником з моменту запровадження нинішньої форми контракту в 1987 році, а на нікель – на 8,8%, хоча згодом ціни зменшили цей аванс.
Негайне зростання цін було викликане побоюваннями, що санкції зменшать російські потоки на західні ринки.
Стрибок цін був викликаний „побоюваннями з приводу того, що санкції скоротять російські потоки на західні ринки,
– сказав керівник відділу торгівлі та досліджень Shanghai Dongwu Jiuying Investment Management Co Цзя Чжен.
На росію припадає 6% світових поставок нікелю, 5% алюмінію і 4% міді. Нові обмеження забороняють нові російські поставки всіх трьох металів на ЛБМ, де встановлюються світові базові ціни, а також на Чиказьку товарну біржу.
В Україні піднялася ціна на імпортні помідори, а відбулося це через дефіцит пропозиції томатів на ринку. Сьогодні за 1 кілограм помідорів українцям в магазинах і на ринку потрібно віддати від 84 до 100 гривень.
Про це повідомляє East Fruit.
У період з 1 до 7 квітня відбулося значне подорожчання імпортних помідорів, які піднялися в ціні, в середньому, на 11%. Тепер, щоб придбати цей популярний овоч, потрібно виділити зі свого гаманця майже 100 гривень.
Як стверджують аналітики, різке підвищення цін на помідори відбулося через подорожчання в Туреччині. А там, в свою чергу, вартість томатів зросла через певну активізацію поставок цього овоча до країн Європейського Союзу.
На ринку також стверджують, що ціни на помідори з українських теплиць піднялися через високий попит на цей овоч на тлі низької пропозиції. Відомо, що зараз в Україні на ринку найбільше продуктів саме з Туреччини.
Через зміну клімату та геополітичну напруженість кава, чай і какао незабаром можуть стати продуктами розкоші.
Незважаючи на те, що ціни на продукти харчування зростають через інфляцію, у найближчому майбутньому через крихкість ланцюжків поставок вони можуть ще істотніше повпливати на наші гаманці. Зокрема улюблені напої, кава, чай і какао, можуть навіть стати предметом розкоші для пересічної людини, повідомляє Financial Times.
У сучасному глобалізованому світі людина часто забуває, що прості продукти повсякденного попиту, такі як кава, чай чи какао, проходять складний шлях, поки дістаються до наших чашок. Їх популярність давня: гарячі напої з Азії та Африки вживаються в Європі протягом століть, на них були побудовані цілі колоніальні імперії.
Однак ланцюги поставок стають дедалі більш крихкими, є побоювання, що крах світової торгівлі скоро перетворить наші щоденні напої на предмети розкоші.
Чай, кава і какао також прибувають до Європи на кораблях, маршрути яких були порушені через початок війни між Ізраїлем і ХАМАСом та напади єменських хуситів, які підтримують палестинців. Біля входу в Суецький канал, у Червоному морі, подібні напади є повсякденним явищем, в Сомалі знову з’явилися пірати, тому перевізники змушені переходити на більш безпечні, але набагато довші та дорожчі маршрути, наприклад, в обхід Африки.
На іншому боці Атлантичного океану під загрозою опинилася доступність Панамського каналу, тут транспортування ускладнює посуха, що ще більш негативно впливає на роботу глобальних ланцюгів поставок.
Якщо з терористичними організаціями та піратами Захід може впоратися, то кліматичні зміни є набагато більшим викликом, виробникам останнім часом дедалі частіше доводиться стикатися з посухами, повенями та іншими стихійними лихами.
Сільськогосподарські культури завжди були вразливим товаром, адже примхлива погода, хвороби чи надто довгі транспортні шляхи можуть легко знищити те, в що закладено місяці роботи фермерів. Зміна клімату посилює це явище. Виробництво кави, чаю та какао відбувається переважно в бідних країнах, де землевласники не отримують належної підтримки від урядів.
Зовнішнє втручання також може мати непередбачувані наслідки. Зокрема новий закон ЄС, спрямований на стримування вирубки лісів, може, наприклад, призвести до знищення кави та какао, що зберігаються на європейських складах, оскільки вони не відповідають етичним правилам ЄС та правилам захисту навколишнього середовища.
Уряд пропонує підвищити мінімальні ціни на алкогольні напої, у Міністерстві економіки та торгівлі вже розробили відповідну постанову. Запропоноване підвищення цін на алкоголь становить від 10 до 30% залежно від виду напою.
“Зміни, що сталися у соціально-економічній та податковій сферах, зокрема, зростання видаткової складової цін (сировина, комплектуючі, енергоносії, витрати на оплату праці тощо), а також зміна 1 березня 2022 року ставок акцизного податку на алкогольні напої, призвели до того, що розмір мінімальних цін не відповідає реальним витратам суб’єктів господарювання на виробництво та реалізацію алкогольних напоїв і вимагає коригування”, – наголошується в пояснювальній записці до документа.
Пропозиція передбачає підвищення цін на горілку, віскі, ром, джин і коньяк на 13-12%. Вина будуть дорожчати на 62%, ігристі вина та газовані винні напої – на 28%. Сидр, перрі та інші зброджені напої дорожчатимуть на 61-71%.
Проєкт також передбачає встановлення мінімальних цін на виноробну продукцію (крім сидру та перрі (без додавання спирту), зброджених напоїв, отриманих виключно внаслідок натурального бродіння фруктових, ягідних та фруктово-ягідних соків, із вмістом спирту не більше 8,5% об’ємних одиниць (без додавання спирту), яка продається у пакуванні типу Tetra-Pak та Bag in box.
На українських ринках та в магазинах зберігається тенденція зростання вартості ріпчастої цибулі. Так, ціни на овоч вже у межах 42-47 гривень за кілограм – на 18% дорожче, ніж тижнем раніше.
Про це повідомляють аналітики проєкту EastFruit.
Зокрема, рекордна вартість цибулі зумовлена скороченням запасів овочів у місцевих господарствах, а також стабільно високим попитом. Крім того, не дає зменшитися ціні скорочення пропозиції на ринку. Адже багато великих господарств уже фактично завершили продажі ріпчастої цибулі.
Експерти наголошують, що наразі ціна на цибулю в Україні в середньому вже в чотири рази вища, ніж у перший тиждень березня 2022-го. Щобільше – нинішня вартість – є рекордний показником за всю історію незалежності.
Втім, учасники ринку зауважують, що тенденція до здорожчання продукції збережеться й надалі. Своєю чергою, ціни на цибулю будуть підвищуватися залежно від того, як будуть скорочуватися запаси у сховищах господарств.
Через відключення електроенергії наприкінці 2022 року та перехід сільгоспвиробників на генератори вартість продуктів харчування в Україні зросте.
Про це йдеться у заяві, яку зробив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький під час телемарафону.
„Ми порахували, що підвищення коливатиметься на рівні близько 3-5%”, – сказав він.
Щодо перебоїв із електроенергією на виробництвах, то, за словами Висоцького, у багатьох випадках вони є доволі критичними.
„Ми маємо декілька стратегій: одна з них – це забезпечити виробництва генераторами. Також міністерство наразі приймає заявки, зокрема, від тваринницьких ферм для включення їх у перелік критичної інфраструктури. Нам дуже важливо забезпечити електроенергією всі виробничі цикли”, – сказав перший заступник міністра.
Водночас чиновник повідомив, що суттєвого зменшення виробництва за ці кілька місяців не відбувалося.
У вересневому випуску регулярного місячного ринкового звіту ОПЕК, опублікованого у вівторок, організація зберегла свій прогноз щодо зростання попиту на нафту в цьому і наступному році.
ОПЕК усе ще очікує, що світовий попит на нафту цього року зросте на добових 3,1 мільйона барелів, як і минулого місяця. Однак поточний прогноз враховує підвищений попит на нафту для виробництва електроенергії. ОПЕК очікує, що до 2023 року попит на нафту зросте на 2,7 млн барелів на добу.
Таким чином, у 2023 році світове споживання нафти досягне 102,73 мільйона барелів на добу і перевищить допандемічний рівень 2019 року. Спочатку в ОПЕК очікували, що цього року країни досягнуть передепідемічного рівня.
На думку ОПЕК, можливе послаблення обмежень щодо запобігання епідеміям і зменшення геополітичної невизначеності підвищать попит на сировину.
У серпні ОПЕК підвищила видобуток на 618 тисяч барелів на добу – до 29,65 млн барелів на добу, але здебільшого це пояснюється відновленням видобутку в Лівії, тоді як багато країн-членів не змогли виконати свої плани щодо збільшення через відсутність інвестицій. Саудівська Аравія, навпаки, підвищила видобуток більше, ніж планувалося, на 236 тис. барелів порівняно з липнем, до трохи більше ніж 11 млн барелів на добу. Видобуток Саудівської Аравії становить близько 12 мільйонів барелів на день, і деякі аналітики кажуть, що видобуток у 11 мільйонів на день буде важко підтримувати протягом тривалого періоду часу.
Середньомісячна ціна базового кошика ОПЕК впала на 6,65 долара за барель, або на 6,1 відсотка, до 101,90 долара за барель. Орієнтовна північноморська нафта Brent подешевшала на 13 доларів за барель порівняно з попереднім місяцем, тоді як ціна Дубайської впала майже на 7 доларів за барель.
У вівторок світові ринкові ціни на нафту впали, насамперед через дані про інфляцію в США, які не засвідчили зниження, як очікувалося, після чого відбувся вихід із більш ризикованих інвестиційних інструментів на ринках вартості та сировинних ринках. Ціна сирої нафти WTI була на 1,09 відсотка нижчою в міжнародній торгівлі – 86,82 долара за барель станом на 17:00, а ціна Brent упала на 1,41 відсотка до 92,67 долара.
