У місті Покровськ Донецької області, до якого поступово наближається лінія зіткнення, вже з 2 вересня не працюватимуть банки. Влада закликає місцевих жителів якнайшвидше евакуюватися.
Про це повідомив начальник Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін в етері телемаратону «Єдині новини».
Напередодні в Покровській громаді, зокрема в самому Покровську, запровадили довгу комендантську годину. Місцевим жителям дозволяють виходити з дому лише 4 години на добу — з 11:00 до 15:00.
Обмеження запровадили через «дуже складну» безпекову ситуацію. Лише за минулу добу, 27 серпня, війська рф обстріляли Донеччину близько 2,5 тисячі разів з усіх наявних видів озброєння. Останнім часом під обстріли потрапляє Покровська громада.
Люди виїжджають із Покровська, однак там досі залишаються 38 тисяч людей, зокрема близько 1900 дітей. Для порівняння: до великої війни в місті проживали понад 80 тисяч людей та 13 тисяч дітей.
Філашкін закликав місцевих «бути відповідальними та евакуюватися». До кінця тижня, 30 серпня, у Покровську ще працюватимуть банківські установи. З понеділка, 2 вересня, там працюватимуть лише банкомати. Закриття також чекає на інші заклади, які надають послуги населенню. Тому місцева влада закликала якнайшвидше евакуюватися та «передусім подумати про своїх дітей».
Якщо вам потрібна допомога в евакуації, телефонуйте до відділів поліції або груп «Білий Янгол» на напрямках: Авдіївський — 066-56-19-102; Бахмутський — 066-56-15-102; Великоновосілківський — 066-56-11-102; Лиманський — 066-56-16-102; Мар’їнський — 066-56-10-102.
За перші п’ять місяців 2024 року українські банки отримали 67,97 млрд грн прибутку після оподаткування, що на 27% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
За перші п’ять місяців 2024 року українські банки після оподаткування заробили 67,97 мільярда гривень прибутку, що на 27% більше ніж торік. Про свідчать дані платформи відкритих даних Опендатабот.
Згідно з повідомленням, за цей час банки мають сплатити 16,5 млрд грн податку на прибуток. Це у 1,6 раза більше порівняно з відповідним періодом 2023 року. З 63 банків лише 7 отримали збитки — 131,83 млн грн.
До десятки найбільш прибуткових банків України увійшли чотири державних банки, чотири банки з іноземним капіталом та два приватних банки.
Загалом їх прибуток складає 85% від загального прибутку всіх українських банків. Третину загального прибутку припадає на ПриватБанк. Згідно з дослідженням, найбільший приріст прибутку у МТБ банку — у 13,6 раза.
Також статистика свідчить, що лідером серед банків з іноземним капіталом став Райффайзен банк: майже 4 млрд грн прибутку. Це на 22% більше порівняно з відповідним періодом того року.
Зазначається, що банки з приватним капіталом отримали 10,42 млрд грн прибутку. Це майже в 1,5 раза більше порівняно з відповідним періодом 2023 року. Лідером цієї групи став ПУМБ, який заробив 3,2 млрд грн. Це на 7% більше ніж торік.
Сполучені Штати розглядають можливість посилення вторинних санкцій для європейських банків, які продовжують вести бізнес у росії.
Про це заявила міністр фінансів США Джанет Єллен в інтерв’ю Reuters.
«Ми розглядаємо можливість посилення наших санкцій проти банків, які ведуть бізнес в Росії», – сказала Єллен, відмовившись надати конкретну інформацію щодо цієї заяви та не назвавши жодного банку, стосовно яких можуть бути спрямовані обмеження.
Виступаючи в кулуарах зустрічі фінансових лідерів G7 в Італії, Єллен заявила, що санкції, пов’язані з діяльністю банків у РФ, будуть запроваджені лише тоді, «коли для цього будуть підстави», зауваживши, що «робота в Росії створює дуже великий ризик».
Відповідаючи на запитання щодо можливого виходу з Росії австрійського Raiffeisen Bank International та італійського банку UniCredit, міністр висловила сподівання, що їхня поведінка буде «дуже обережною».
В американському Міністерстві фінансів також вважають, що російська економіка дедалі більше стає «економікою війни», що ускладнює диференціацію між цивільними та військовими операціями подвійного призначення.
Хоча вторинні санкції охолодили співпрацю європейських банків з Росією, Єллен висловила занепокоєння тим, що країні-агресору вдається знаходити шляхи для придбання товарів, необхідних для нарощування військового виробництва завдяки транзакціям через Китай, ОАЕ та Туреччину, йдеться у матеріалі.
On the sidelines of the #NATOSummit we opened the first foreign office of @ukroboronprom - in Washington, USA. Its main task is to promote joint US-Ukrainian defense projects and enhance our integration into NATO's defense industrial base. pic.twitter.com/3fGoPJrwH6
Brave energy workers in Ukraine risk their lives to protect vital infrastructure from Putin's attacks.
USAID is helping Ukraine protect substations like this one in Western Ukraine, providing 10K tons of rebar and 200 miles of steel mesh to secure facilities across the country. pic.twitter.com/UxTGN8TNHr
Головними факторами зростання прибутковості у річному обчисленні є збільшення відсоткових доходів та значно менші відрахування до резервів під збитки від активних операцій.
За перший квартал 2024 року чистий прибуток після оподаткування платоспроможних українських банків склав 40,518 млрд гривень, що на 18% більше, ніж у січні-березні минулого року. Про це свідчать дані НБУ.
Зазначається, що головними факторами зростання прибутковості у річному обчисленні є збільшення відсоткових доходів та значно менші відрахування до резервів під збитки від активних операцій.
За даними Нацбанку, доходи банків за січень-березень 2024 року зросли на 16% до 120,710 млрд гривень, при цьому процентні доходи зросли на 25% до 84,944 млрд гривень.
Витрати зросли на 14% до 80,192 млрд гривень. Банки скоротили відрахування резервів під майбутні збитки на -1,443 млрд гривень.
За словами першого заступникаголови НБУ Катерини Рожкової, прибуток, який банки генерують сьогодні – це гарантія їхньої стійкості, адже він дозволяє банкам наростити капітал.
„Крім того, саме достатній капітал – запорука більш жвавого кредитування надалі, ми вже бачимо таку тенденцію”, – зазначили вона.
Також оновлено дані про річний прибуток банків за 2023 рік: уточнений річний показник прибутку банківської системи – 83,2 млрд гривень. Уточнення оперативних даних обумовлено донарахуванням окремими банками податку на прибуток на 3,2 млрд гривень. Річна сума нарахованого банками податку на прибуток за 2023 рік становила 76,6 млрд гривень.
Чистий прибуток після оподаткування платоспроможних українських банків у січні-лютому 2024 року склав 25,897 млрд гривень, що на 21% більше, ніж у січні-лютому минулого року.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані Національного банку України (НБУ).
Банки збільшили відсоткові доходи та скоротили відрахування до резервів.
За даними НБУ, доходи банків за січень-лютий 2024 року зросли на 19% до 78,565 млрд гривень, при цьому відсоткові доходи зросли на 21% до 56,134 млрд гривен
Витрати зросли на 19% до 52,667 млрд гривень. Банки скоротили відрахування резервів під майбутні збитки на -0,121 млрд гривень.
Платоспроможні банки України за 2023 рік отримали 86,545 млрд гривень прибутку після оподаткування. Рейтинг із прибутковості очолює державний ПриватБанк, який заробив 37,765 млрд гривень.
Про це свідчать дані Національного банку України (НБУ).
За даними НБУ, на другому та третьому місцях державні Укрексімбанк (5,217 млрд гривень) та Сенс Банк (5,039 млрд гривень), на четвертому – банк іноземних банківських груп Райффайзен Банк – 4,781 млрд гривень, на п’ятому державний Ощадбанк 4,752 млрд гривень.
За даними НБУ, 56 із 63 банків отримали прибуток на суму 86,790 млрд гривень, а сім банків показали збитки на 254 млн гривень. Найбільший збиток показав Правекс-Банк – 93 млн гривень.
Парламент схвалив за основу проект закону про збільшення ставки податку на прибуток банків з 18% до 36%. Подвійний податок українські банки платитимуть у 2024-2025 роках.
Про це повідомив член фінансового комітету Ярослав Железняк.
У проекті держбюджету на 2024 рік вже врахували 9,9 млрд гривень від збільшення ставки податку.
„Законопроектом передбачено збільшення для банків ставки податку на прибуток з 18% до 36% без права зарахування збитків минулих періодів протягом 2024-2025 року”, – зазначив Железняк.
Нагадаємо, у серпні голова фінансового комітету Ради Данило Гетманцев вніс законопроект, яким пропонувалося оподаткувати чистий процентний дохід банків за ставкою 5% (додатково до сплати податку на прибуток підприємств).
З 19 серпня НБУ оновлює порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті, зокрема, щодо інформації, що повинна розміщуватися в касі банку, небанківської установи, їх відокремлених підрозділів, пункту обміну валюти, повідомили у регуляторі у п’ятницю.
У НБУ перечислили зміни:
Розширюється перелік інформації, яка має бути розміщена в касі банку чи небанківської фінансової установи в доступному для огляду клієнтами місці. Відтепер там має бути вказана ще й контактна інформація (адреса місцезнаходження, номер телефону, електронна пошта, посилання на інтернет-сторінку) банку чи небанківської установи, а також Нацбанку для звернень клієнтів у разі виникнення спірних або конфліктних ситуацій й для інформування про порушення під час здійснення валютно-обмінних операцій.
Надається можливість фізичним особам-нерезидентам отримувати на поточні рахунки в гривнях кошти, сплата яких передбачена умовами цивільно-правових договорів.
Це пов’язано з відповідними змінами в законодавстві України.
Наразі в Україні працює 65 банків. За оцінками фінансистів, до кінця року вийти з ринку можуть 10-12 з них. Йдеться не лише про визнання банків неплатоспроможними, а й про продаж банку, добровільну здача ліцензії, тощо. Приміром, ПУМБ Рината Ахметова збирається придбати Ідея банк, який є дочірньою компанією польського Idea bank.
У квітні Нацбанк збирається провести оцінку якості активів банків через стрес-тестування. На цьому наполягає МВФ, однак формат перевірок наразі ще не відомий. За результатами діагностичного обстеження банків, НБУ планує побачити реальний стан української банківської системи. В ході тестування регулятор буде вимагати від власників банків розробки планів щодо відновлення капіталу їхніх фінансових установ.
Скільки в Україні збиткових банків?
Потенційні втрати кредитних портфелів оцінюють в НБУ на рівні 30%. Згідно з офіційними даними, обсяг непрацюючих активів досяг 38 % від кредитного портфелю, що на 8 п.п. більше, ніж рік тому. Як пояснив Андрій Пишний, голова НБУ, регулятор оцінюватиме достатність капіталу банків. У разі недостатності, Нацбанк вимагатиме від банку план по відновленню капіталу. Наразі ліквідність банків є надлишковою, тому вимоги з докапіталізації живими коштами в НБУ вважають нераціональними.
Михайло Демків, фінансовий аналітик групи ICU, говорить про те, що багато банків зможуть обійтися без докапіталізації, адже покривають військові втрати високими доходами. Йдеться про доходи на клієнтських залишках, так як банки будуть і надалі розміщувати кошти в депсертифікатах та отримувати проценти за них. Також банки отримують прибуток від різниці між офіційним і комерційними курсами валют, так званий дохід від витрат українців за кордоном, пояснює Демків в коментарі РБК-Україна.
Як передає Економічна правда з посиланням на дані з OpendataBot, з початку війни банки заробили максимальний прибуток — майже 15 млрд грн. Збитків зазнали лише 10% фінансових установ.
За підсумками 2022 року, Укрексімбанк став одним із найзбитковіших. Сума збитків склала 6,89 млрд грн.
Наразі у Мінфіну немає планів з докапіталізації державних банків протягом 2023-го року. Відтак, Укрексімбанк планує виставити на продаж активи на більш ніж 100 млрд грн.
З початку війни з українського ринку вийшли 5 банків. Одразу після вторгення уряд розпочав ліквідацію, а НБУ відкликав ліцензії в Промінвестбанку та колишнього Сбербанку, які належали РФ. У червні через втрату ліквідності та численні порушення збанкрутував Мегабанк. У серпні банк Січ було визнано неплатоспроможним. У лютому 2023р. Банк Форвард, кінцевим власником якого був громадянин РФ, пішов з ринку.
Що з депозитами?
За офіційними даними Національного банку України, станом на 1 лютого в українських банках налічувалося 65,5 млн вкладів, з яких 9 млн депозитів у валюті. На загальну суму понад 1,413 трлн грн. Лідером банків за вкладами є Приватбанк. В ньому зберігається 329.3 млрд грн фізичних осіб.
Що з іпотеками?
За даними НБУ, порівняно із січнем 2022р., іпотечне кредитування скоротилося за кількістю договорів вдвічі, та на четвертину у грошовому еквіваленті. Українські банки дають кредити тільки в межах державних програм “Доступна іпотека” та “Єоселя”, виключно на вторинному ринку нерухомості. Про видачу нової іпотеки в січні цього року повідомили лише 4 банки. Ставка за іпотечними кредитами знизилася з 8,3% до 7,5% у січні 2023-го, передає РБК-Україна.
Для порівняння, у 2022-му банки видали понад дві тисячі іпотечних кредитів на загальну суму майже 2 млрд грн. У порівнянні з довоєнним 2021 роком, іпотечне кредитування в Україні скоротилося в більш ніж пʼять разів по кількості договорів, та в 4,3 рази у грошовому еквіваленті, передає РБК-Україна з посиланням на НБУ.
Що по кредитам?
У лютому 2023р. середні відсоткові ставки по новим кредитам банків у гривнях для населення становили 36% річних. Валютні кредити знизилися і коштують населенню 5,1%.
Підприємства сплачують за кредитами 20,5% річних у гривнях або 5,5% у валюті.
Водночас, українські банки продовжують посилювати вимоги для населення щодо видачі кредитів. При цьому, вартість споживчих позик фінустанови також значно збільшили.
Нові вимоги мають допомогти виявити приховану присутність держави-агресора на українському ринку.
Національний банк України встановив вимоги щодо розкриття банками інформації про зв’язки клієнтів з Росією. Про це йдеться у повідомленні НБУ.
Наголошується, що тепер НБУ має право звернутися до банку з окремим запитом для отримання відомостей про виявлені зв’язки клієнтів та їх контрагентів із державою-агресором.
Зокрема, згідно з постановою НБУ, банки мають збирати інформацію про клієнтів, які:
є громадянами Росії;
є учасниками акціонерних товариств, створених РФ чи акціонерами і клієнтами яких виступає держава-агресор чи його громадяни;
мають ділові контакти з громадянами та жителями Росії, а також компаніями в країні-агресорі;
мають дочірні компанії, філії, представництва у Росії;
володіють цінними паперами підприємств, створених РФ.
Рішення стосується всіх банківських установ – як українських, так і іноземних філій.
У НБУ зазначили, що збирання та документування такої інформації сприятиме підвищенню прозорості щодо клієнтів банків, які мають зв’язки з Росією, та виявлення прихованої присутності держави-агресора на українському ринку.
