Російська економіка перебуває під інфляційним тиском, що призводить до чергового підвищення процентної ставки. Провідні економісти кажуть: інфляція може перевищити прогноз центрального банку на цей рік, що підвищує ймовірність чергового агресивного підвищення процентної ставки наступного місяця.
Останні статистичні дані засвідчують, що споживчі ціни зросли на 0,37% минулого тижня, що призвело до загального зростання інфляції з початку року до 7,4%. Це вже близько до прогнозу центрального банку щодо інфляції на рівні 8,0%-8,5% на рік загалом.
За словами Дениса Попова з ПроКредит Банку, «існує реальний ризик того, що інфляція перевищить жовтневий прогноз центрального банку, а це спонукає регулятора знову агресивно підвищити облікову ставку в грудні, цього разу до 23%».
У жовтні центральний банк підвищив облікову ставку до 21%, мотивуючи це необхідністю проведення жорсткої монетарної політики для боротьби з інфляцією. Але це рішення викликало низку критики з боку бізнес-лідерів, які стверджують, що воно стримуватиме інвестиції та кредитування.
Перегляд оцінки річної інфляції в жовтні в бік підвищення став третім публічним оголошенням центрального банку в цьому році. Деякі критики кажуть, що монетарні заходи практично не вплинули на інфляцію, стримуючи зростання і призводячи до стагфляції.
Дмитро Польовий з Astra Asset Manager вважає, якби засідання центрального банку відбулося завтра, то підвищення ставки до 23% було б цілком очевидним.
Враховуючи поточні макроекономічні показники, все виглядає вкрай несприятливим для центрального банку, сказав Полевой, який прогнозує, що річна інфляція буде вищою, ніж на 9%.
Інфляція підживлюється переважно зростанням цін на основні продукти харчування. Картопля, основний продукт харчування для багатьох росіян, подорожчала на 74% з грудня минулого року. Крім того, значно зросли ціни на вершкове масло, соняшникову олію, молочні продукти та імпортні фрукти.
У своїх звітах центральний банк звинувачує погану погоду, яка пошкодила посіви, погану логістику, ослаблення рубля і збільшення витрат, таких як сировина і робоча сила, у високій інфляції.
Уряд намагається збільшити імпорт деяких ключових продовольчих товарів, зменшити обмеження на експорт, обмежити або заборонити деякі експортні товари та покращити логістику, щоб стримати зростання цін. Незважаючи на ці узгоджені зусилля, інфляція продовжує зростати.
На думку аналітиків «Ренесанс Капіталу», «поточні темпи зростання перевищують прогноз Центрального банку Росії». Вони додали: якщо інфляція підніметься вище 9% до середини грудня, регулятор, як очікується, відреагує підвищенням процентних ставок до 23%.
За останні 10 років стихійні лиха, спричинені зміною клімату, завдали збитків світовій економіці у розмірі 2 трлн доларів США.
Про це повідомляє Axios з посиланням на доповідь, підготовлену організацією Oxera.
Вчені вважають, що 2024 рік також може стати рекордно теплим 2024 рік може стати найспекотнішим за всю історію спостережень, вважають вчені. З червня минулого року до червня 2024 року кожен місяць встановлював новий температурний рекорд для цієї пори року.
Зазначається, що дослідники вивчили майже 4000 подій, що відбулися за 10-річний період і торкнулися 1,6 мільярда людей.
У період із 2014 по 2023 роки найбільш відчутних економічних втрат зазнали США – 934,7 млрд доларів. На другому місці розташувався Китай ($267,9 млрд), а на третьому – Індія ($112 млрд).
При цьому, згідно з дослідженням, обсяги економічних втрат протягом двох минулих років досягли 451 мільярда доларів – це на 19% більше, ніж середньорічний показник попередніх восьми років десятиліття.
«Дані за останнє десятиліття безперечно показують, що зміна клімату не є проблемою майбутнього: основні втрати продуктивності через екстремальні погодні явища впливають тут і зараз на реальну економіку», – сказав генсек Міжнародної торгової палати Джон Дентон.
Міжнародний валютний фонд погіршив прогноз зростання економіки України на найближчі роки.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на World Economic Outlook (жовтень 2024 року).
Очікується, що ВВП України зросте у 2024 році на 3,0%, що нижче за прогноз за квітень (3,2%).
На 2025 рік прогноз знижений до 2,5% із 6,5%.
Зростання прискориться лише у 2026 році – до 5,3% (раніше очікувалося зростання на 5,0%).
За прогнозом МВФ, світова економіка продовжить зростати на рівні 3,2% у 2024 та 2025 роках, такими ж темпами, як і у 2023 році (3,3%). Середньострокове зростання протягом п’яти років уповільниться до „посередніх” 3,1%, що значно нижче за допандемічний тренд.
Головний економіст МВФ П’єр-Олів’є Гурінша заявив, що деякі країни, включаючи США, демонструють стійкість. „Новини щодо США у певному сенсі дуже хороші”, – сказав Гурінша.
Згідно зі звітом, економіка США продовжить забезпечувати більшу частину поштовху для світового зростання до кінця поточного року та у 2025 році.
Тим не менш, у документі попереджається про наявність великої кількості ризиків, пов’язаних із збройними конфліктами, можливими новими торговими війнами та наслідками жорсткої грошово-кредитної політики, яку ФРС та інші центральні банки стримують інфляцію.
На економічне становище України суттєво впливає війна, яка триває на її території. Водночас аналіз Фонду економічних досліджень Oeconomus показує збільшення ролі більш спокійного закарпатського регіону.
Після початку повномасштабної війни в Україні в лютому 2022 року багато дочірніх компаній іноземних підприємств вирішили вийти з країни. А ті, хто залишився, намагалися перенести свої виробництва в регіони, далекі від бойових дій.
Аналітикиня Фонду економічних досліджень Oeconomus Ніколета Сігеті-Амбруш в ефірі InfoRádio зазначила, що передбачити, скільки капіталу країна зможе імпортувати після закінчення бойових дій, наразі неможливо. У 2016–2021 роках приплив капіталу в середньому становив 3,1% ВВП, тож навіть після подій, які стались у 2014-му в Криму, інвестування в Україну не припинилося.
«Конфлікти, як правило, спричиняють більш значний негативний вплив на ті сфери, які мають високу інтенсивність основного капіталу. Скорочення інвестицій спостерігається в галузях промисловості, спрямованих на внутрішні ринки. Але є сектори, де відбуваються абсолютно протилежні процеси, це стосується, зокрема, сфери послуг, телекомунікації, фінансів», – пояснює аналітикиня.
За її словами, виходячи з наявних на сьогодні даних, ідеться не про приплив нового капіталу, а реінвестування вже існуючого. Водночас здійснити аналіз ризиків в Україні наразі складно.
«Кілька років тому мультилатеральне інвестиційне агентство провело з цього приводу дослідження, згідно з яким у разі великого конфлікту кількість нових інвестицій може зменшитися на 34%, а вартість інвестованого капіталу – в середньому на 90%», – зазначила Ніколета Сігеті-Амбруш.
Протягом останніх двох років зросла економічна роль Закарпаття. Лише в першому кварталі 2024-го в область надійшло 21,3 мільйона доларів США, що дуже позитивно впливає на її економічний розвиток.
У матеріалах Міжнародного валютного фонду (МВФ) за підсумками четвертого перегляду програми „Механізм розширеного фінансування” вперше вказується на проблеми наповнення українського бюджету через високий рівень нелегального ринку сигарет.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на звіт МВФ.
Зупинені, але не ліквідовані
Четверо найбільших „національних виробників” нелегальної тютюнової продукції зупинили свою діяльність і наразі не можуть відновити виробництво. Це викликає у них занепокоєння, і вони всіляко перешкоджають діям правоохоронних органів. Одним із найбільш резонансних інцидентів став напад на правоохоронців у Винниках, на Львівщині.
Незважаючи на труднощі, ця зупинка вже демонструє позитивний вплив на доходи держбюджету. У І кварталі 2024 доходи держбюджету від акцизів на продукцію, вироблену в Україні, знизилися порівняно з тим же періодом 2023 року. Однак, у травні доходи від акцизів почали знову зростати. Протягом перших п’яти місяців 2024 року було зібрано 35 млрд грн, тоді як за аналогічний період минулого року цей показник становив 34,8 млрд грн. Це може свідчити про прогрес у боротьбі з тіньовим ринком тютюнової продукції.
Нагадаємо, що тютюнові вироби приносять понад три чверті акцизних надходжень України. У 2023 році тютюновий акциз приніс до держбюджету понад 80 млрд грн.
Проблеми з оподаткуванням
Однак, не всі виробники тютюнової продукції однаково сплачують податки. Економіст Олег Гетман підрахував, що в І кварталі 2024 деякі так звані сірі виробники сплачували податків у 9–10 разів менше, а в окремих випадках навіть у 100–150 разів менше, ніж легальні виробники.
„Сировина надходить на тисячі тонн, але невідомо, що з неї виробляють. У нічні зміни може виготовлятися контрафакт, який потім потрапляє на внутрішній ринок. Лише 10% продукції, виготовленої з цієї сировини, проходить офіційно,” — додає Олег Гетман.
Для прикладу, ТОВ „Маршалл файнест тобакко юкрейн” у І кварталі замовили 129 тонн сировини, але сплатили лише 12 млн грн податків, що становить приблизно 90 тисяч гривень податків за тонну сировини. У той же час, добросовісні виробники сплачували в середньому 3–5 млн гривень податків за одну тонну сировини.
У травні цього року органи правопорядку, за участі Бюро економічної безпеки та інших правоохоронних структур, одночасно здійснили 24 обшуки на кількох тютюнових фабриках, складах і службах доставки.
Обшуки були одними з наймасштабніших за останні роки. За офіційними даними БЕБ, під час рейдів було виявлено виробничі лінії, більше мільйона пачок сигарет та близько 18 тонн тютюну.
Минуло два місяці, і за даними Kantar, рівень нелегального ринку знизився. Проте результати все ще залишаються неоднозначними.
Народний депутат та заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради, Ярослав Железняк, також підтверджує збільшення надходжень до бюджету від акцизів, навіть з урахуванням сезонності.
„Результати перевірок вже помітні. Платежі з акцизного збору збільшуються, і це підтверджують дані Kantar, які свідчать про зменшення рівня нелегальної торгівлі тютюновими виробами та закриття телеграм-каналів, що продавали нелегальну продукцію,” — зазначив Железняк.
За даними Kantar Україна, частка нелегальної продукції у квітні цього року знизилася з 25,7% до 18% у порівнянні з попереднім роком. Проте останні звіти також показують зміни в структурі нелегальної продукції, зокрема збільшення підробок.
„Попри зниження загального рівня нелегальної торгівлі, ми зафіксували зростання обсягів підробленої продукції — з 8,7% до 10,1% від початку 2024 року. Понад третина контрафакту мають ознаки підроблених акцизних марок (40%),” — говорить Тетяна Свердлик, аналітикиня Kantar Україна.
Боротьба з нелегальними сигаретами
Правоохоронні органи продовжують активно боротися з нелегальним роздрібом тютюнових виробів і закрили щонайменше 17 незаконних виробництв за останній рік, повідомила Асоціація „Укртютюн”.
Міжнародні компанії, такі як „Філіп Морріс Україна”, теж відзначають позитивну динаміку в боротьбі з нелегальними виробниками та зростання податкових надходжень від тютюнових акцизів.
У British American Tobacco (BAT) підкреслюють успіхи роботи БЕБ та інших правоохоронних органів, але наголошують, що попереду ще багато роботи.
„Зараз дуже важливо, щоб ця боротьба продовжувалася та стала системною, бо інакше позитивний результат можна швидко втратити. Минулого року, після закриття однієї з нелегальних фабрик, частка нелегального ринку сигарет одразу знизилася, але ефект був короткостроковим, бо інші виробники нелегальної продукції швидко зайняли нішу, яка вивільнилася. Тож критично важливо, щоб правоохоронні органи вели цю боротьбу комплексно,” — підсумували в JTI Україна.
Про необхідність системної боротьби з нелегальним тютюновим ринком також наголошують Велика сімка (G7), Європейський Союз та провідні бізнес-асоціації України, які представляють інтереси великих інвесторів, зокрема зі США.
„Ми закликаємо Україну визначити чітку стратегію, завдання та часові рамки для боротьби з нелегальною торгівлею в таких важливих секторах, як тютюнові вироби, алкоголь і нафтопродукти,” — заявили посли країн Великої сімки у травні 2024 року.
Такий заклик не є першим. У лютому 2024 року на круглому столі представники країн G7 також приділили велику увагу проблемі нелегального тютюнового ринку. Особливо різко ситуацію розкритикувала Катерин Крофт, представниця Посольства США в Україні.
Втрати від нелегального ринку
За експертними підрахунками, нелегальна продукція на тютюновому ринку коштує державному бюджету України близько 23 млрд грн щороку. В умовах, коли державний бюджет має знайти близько 5 млрд доларів самостійно, втрачати понад 0,5 млрд доларів через нелегальний ринок тютюнових виробів — це занадто велика розкіш.
Провідні бізнес-асоціації, такі як Американська торговельна палата, Європейська Бізнес Асоціація та Американсько-Українська ділова рада (USUBC), підтримують боротьбу з нелегальним тютюновим ринком та дії правоохоронців.
„Втрати державного бюджету від нелегальних ринків у різних секторах економіки є величезними. Торгівля нелегальними тютюновими виробами призвела до втрат бюджету на суму 42,5 млрд грн (понад 1 млрд доларів США) в 2022–2023 роках. На ці кошти можна було б придбати 30 винищувачів F-16, необхідних для захисту неба над Україною,” — заявили в Американській торговельній палаті.
За експертними оцінками, нелегальна тютюнова продукція продовжує коштувати державному бюджету мільярди гривень щороку. В умовах великої фінансової потреби України ці втрати є критичними. Навіть ефективні заходи з боку правоохоронців можуть бути марними, якщо не забезпечити довгострокову системну роботу.
Посли країн Великої сімки, Європейський Союз і бізнес-асоціації України, такі як Американська торговельна палата та Європейська Бізнес Асоціація, продовжують наголошувати на необхідності системних дій українських правоохоронних органів.
Кабінет міністрів у Бюджетній декларації на 2025-2027 роки прогнозує уповільнення росту економіки у 2025 році та прискорення у наступні роки. Курс долара зросте на 10% у 2025 році.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на члена фінансового комітету Верхової Ради Ярослава Железняка в Telegram.
„Основним стримуючим фактором економічного розвитку є руйнація енергетичних потужностей України, відновлення яких вимагає значних ресурсів та часу”, – йдеться в декларації.
Згідно з оприлюдненим документом, уряд очікує зростання ВВП:
у 2025 році на 2,7%,
у 2026 році на 7,5%,
у 2027 році на 6,2%.
Прогноз зростання ВВП України на 2024 рік на рівні 4,6% закладений до державного бюджету на цей рік і не змінювався.
Крім того, уряд очікує зростання середнього курсу долара:
у 2025 році до 45 гривень (45,6 на грудень),
у 2026 році до 46,5 гривень (45,9 на грудень),
у 2027 році до 46,4 гривень (46,2 на грудень).
До бюджету на 2024 рік закладений середній курс 40,7 грн/долара та 42,1 грн/долар на грудень.
Також Кабмін прогнозує зростання споживчих цін (грудень до грудня):
Міністерство фінансів України продовжує переговори про реструктуризацію з власниками єврооблігацій, зокрема про часткове списання боргу, найближчим часом переговори будуть публічними.
„Ми зараз проводимо переговори з кредиторами з приводу реструктуризації і, зокрема, це передбачає часткове списання боргів. Тому очікуйте новин”, – сказав він на „Годині уряду” у Верховній Раді в п’ятницю.
„Найближчим часом ці переговори будуть публічними, і ми зможемо з вами окремо щодо них переговорити”, – додав міністр, відповідаючи на запитання із залу.
Україна 10 серпня 2022 року одержала згоду власників 13 випусків її єврооблігацій на загальну суму, еквівалентну $22,6 млрд, а також двох випусків єврооблігацій під держгарантії приблизно на $1,5 млрд, на відтермінування виплат відсотків і основної суми боргу за ними на 24 місяці. Тоді реструктуризація не передбачала списання боргу.
Ринок із середини весни 2024 року очікує пропозиції Мінфіну про нову реструктуризацію комерційного боргу за єврооблігаціями. Їхні власники вже сформували спеціальний комітет напередодні майбутніх переговорів. Видання Wall Street Journal на початку травня повідомило, що група власників облігацій, включно з BlackRock BLK і Pimco, планує тиснути на Україну, щоб відновити виплати відсотків за боргом уже наступного року в обмін на списання значної частини непогашеного боргу країни.
Напередодні затвердження МВФ у березні 2023 року нової чотирирічної програми розширеного фінансування для України (EFF) на $15,6 млрд група офіційних кредиторів України („Паризький клуб”) за результатами зустрічі за участю представників МВФ і Світового банку надала фінансові гарантії для цієї програми. Вони передбачають на період її дії (2023-2027 роки) продовження паузи (standstill) з виплат Україною боргу країнам групи. Умовою такої відстрочки є аналогічні дії з боку приватних зовнішніх кредиторів України, переважно власників єврооблігацій.
Своєю чергою Мінфін України 24 березня 2023 року заявив, що уряд країни на час програми зобов’язується вжити низку заходів з управління державним зовнішнім боргом, щоб досягти низки цілей: відновити боргову стійкість; зберегти ліквідність; зменшити дефіцит фінансування та створити необхідні умови для участі комерційного сектору у відновленні економіки.
„Українська влада розгляне кілька альтернативних сценаріїв реалізації необхідного режиму погашення боргу, щоб максимізувати ефективність і успіх процесу, пам’ятаючи про мету відновити доступ України до ринку якомога швидше. Український уряд найняв фінансових і юридичних консультантів для підтримки цього процесу”, – зазначив тоді Мінфін.
Згідно з його заявою, відомство очікувало початку переговорів із власниками єврооблігацій на $20 млрд про нову реструктуризацію на початку 2024 року, щоб завершити їх не пізніше середини 2024 року.
Міжнародний валютний фонд нещодавно заявив, що державний борг України потребує „глибокого врегулювання”. У матеріалах МВФ відсутня пряма згадка про бажаність часткового списання боргу, водночас МВФ заявляє про необхідність для України знизити держборг до 2028 року до 82% ВВП і до 65% ВВП у 2033 році. Як додаткові цілі під час реструктуризації, окрім зниження боргу до 82% ВВП, зазначено також зменшення витрат на обслуговування боргу за зовнішніми зобов’язаннями до 1-1,8% ВВП.
Національний банк України наразі не очікує, що зростання економіки країни у 2024 році перевищить січневий прогноз у 3,6%. Про це заявив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук у інтерв’ю для „Forbes. Україна”, інформує РБК-Україна. Ніколайчук зазначив, що нові дані, отримані з моменту публікації січневого прогнозу, не дають підстав вважати, що ризики змінилися настільки, щоб відхилитися від первісної оцінки.
За його словами, минулорічна економічна активність в Україні була вищою від прогнозованої, особливо завдяки сільському господарству, яке за сприятливих погодних умов забезпечило майже 2% зростання ВВП. Внаслідок цього НБУ оцінює зростання економіки у 2023 році у 5,7%.
Однак, Ніколайчук наголосив, що у поточному році консервативні прогнози не передбачають покращення погодних умов або збільшення урожаю, зокрема зернових. Попри це, м’які погодні умови цієї зими дозволили забезпечити кращі результати у будівництві та раніше розпочати посів ярових. Також було відзначено стабілізацію в енергетиці та відновлення експорту електроенергії.
Однак Ніколайчук також вказав на ризики, пов’язані з тривалістю війни, які можуть обмежувати економічне відновлення. Тому, на його думку, прогноз зростання ВВП на 2024 рік у 3,6% залишається реалістичним.
Мінекономіки України, згідно з оперативними оцінками, повідомило про зростання реального ВВП на 5% у 2023 році після зниження на 28,8% у 2022 році. Водночас урядовий прогноз на 2024 рік був знижений до 4,6%. НБУ в свою чергу очікує зростання економіки у 2024 році на рівні 3,6%, виходячи з припущення високих бюджетних витрат і достатнього рівня міжнародної підтримки.
Кожен десятий українець ледве зводить кінці з кінцями
Індекс споживчих настроїв в Україні у лютому 2024 року знизився на 6,2 пункта, досягнувши позначки 70,2 пункти, згідно з дослідженням компанії Info Sapiens. Це падіння торкнулося всіх компонентів індексу, за винятком Індексу поточного особистого матеріального становища, повідомляє РБК-Україна.
Зокрема, Індекс поточного становища зменшився до 50 пунктів, що на 2 пункти менше порівняно з січнем. Індекс економічних очікувань скоротився на 9,1 пункта та склав 83,7 пункта. Індикатор очікуваної динаміки безробіття зріс на 10,1 пункта, досягнувши 128,4 пунктів. Індекс інфляційних очікувань підвищився на 0,9 пункта та становить тепер 181,8 пунктів, тоді як Індекс девальваційних очікувань знизився на 2,2 пункта, до 146 пунктів.
Експерти компанії Info Sapiens наголошують на зимовому погіршенні споживчих настроїв, з особливим падінням індексу споживчих настроїв та індексу економічних очікувань, а також зростанні негативних очікувань щодо безробіття. Зазначається, що загалом впевненість і очікування споживачів погіршуються, хоча поточне становище залишається стабільним без значних змін.
Для визначення індексу споживчих настроїв в Україні використовується метод вибіркового обстеження домашніх господарств, під час якого опитують 1000 осіб віком від 16 років. Індекс може змінюватися в діапазоні від 0 до 200 пунктів, де 200 пунктів означає повністю позитивну оцінку економічної ситуації, а 100 пунктів свідчить про рівні частки позитивних і негативних оцінок.
У січні 2024 року більшість українців оцінювали рівень добробуту своїх родин як середній, а близько 11% населення зазначили, що їм важко зводити кінці з кінцями, відчуваючи нестачу коштів навіть на необхідні продукти.
Як зростали доходи насправді
Згідно з останніми даними Макроекономічного та монетарного огляду Національного банку України, опублікованими в березні 2024 року, спостерігається реальне зростання доходів населення. Це відбувається на тлі підвищення заробітних плат у приватному секторі та індексації пенсій, інформує Укрінформ з посиланням на підрахунки Нацбанку.
За даними НБУ, домогосподарства відчули збільшення доходів, що підкріплено індексацією пенсій на 8% з березня. У своїй оцінці Національний банк використовував непрямі показники, такі як середня пенсія та зарплата для нарахування пенсій, надані Пенсійним фондом України, а також єдиний соціальний внесок (ЄСВ) та податок на доходи фізичних осіб (ПДФО).
Опитування Європейської бізнес асоціації свідчить, що близько третини малих та середніх підприємств мають намір збільшити зарплати у 2024 році. Незважаючи на те, що більшість компаній не планують змін у заробітній платі, це зростання є позитивним сигналом для економіки.
У контексті доходів та зарплат українців, Державна служба статистики зазначає, що в 2022 році реальні доходи скоротилися на 14,1%. Проте у 2023 році середньомісячна зарплата становила 17 442 гривні, що на 17,5% більше порівняно з попереднім роком, при середньорічній інфляції у 12,9%. Відповідно, реальні зарплати в Україні зросли приблизно на 4,6%.
Також варто зазначити зростання середнього розміру пенсії у 2023 році на 762,66 гривні, або на 16,5%, до 5 385,25 гривень. Всі ці дані свідчать про поліпшення матеріального становища населення на фоні економічної динаміки країни.
Індекс споживчих настроїв українців у лютому 2024 року зменшився на 6,2 пункти та становить 70,2 п. Зменшилися усі складові індикатора, крім Індексу поточного особистого матеріального становища.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на дані щомісячного дослідження компанії Info Sapiens.
Індекс поточного становища зменшився і складає 50 п., що на 2 п. нижче за рівень цього показника у січні. Індекс економічних очікувань зменшився на 9,1 п. та складає 83,7 п.
У лютому показник індексу очікуваної динаміки безробіття зріс на 10,1 п. та складає 128,4 п. Індекс інфляційних очікувань зріс на 0,9 п. та складає 181,8 п. Індекс девальваційних очікувань зменшився на 2,2 п. та складає 146 п.
„Зимовий період завершується погіршенням показників споживчих настроїв. При цьому, по двом показникам негативна динаміка суттєва і статистично значуща – спостерігається падіння Індексу споживчих настроїв та Індексу економічних очікувань. Окрім цього, зросли негативні очікування щодо безробіття. В цілому, показники впевненості та очікувань погіршуються, але поточне становище без суттєвих змін”, – коментують аналітики Info Sapiens.
Індекс споживчих настроїв в Україні визначають на підставі вибіркового обстеження домашніх господарств країни. Під час дослідження опитують 1000 осіб віком від 16 років.
Значення індексів можуть змінюватися в межах від 0 до 200. Значення дорівнює 200 в тому разі, якщо всі громадяни позитивно оцінюють економічну ситуацію. Індекс дорівнює 100 тоді, коли частки позитивних і негативних оцінок однакові. Значення індексу менше 100 означає, що в суспільстві переважають негативні оцінки.
Залежність російської економіки від військових витрат досягла такого рівня, що вона не може дозволити собі ні виграти, ні програти війну.
Про це у суботу, 24 лютого, йдеться в матеріалі Тhe Conversation, передає Корреспондент.net.
Вказується, що у росії росте ВВП. Так, за даними російського уряду, у третьому кварталі 2023 той становив 5,5% у річному обчисленні, що значно більше, ніж у Великобританії (0,6%) та ЄС (0,9%). Аналогічно, дефіцит бюджету Росії (сума, яку уряд повинен позичити) залишиться на рівні нижче 1% ВВП, порівняно з 5,1% у Великій Британії та 2,8% в ЄС.
Як вказують експерти у цього явища є просте пояснення. І справа не у новітніх технологіях чи загальному зростанні добробуту росіян, а у гігантських військових витратах.
„Близько 40% державного бюджету РФ витрачається на війну. А цього року Кремль планує витратити на оборону рекордні 36,6 трлн рублів, або 386 млрд дол. При цьому, у разі, якщо росія переможе у війні, витрати на відновлення і підтримку безпеки в завойованій частині України були б занадто великими, а ізоляція росії не дозволило б економіці розвиватись”, – зазначає викладач економіки в Ланкастерському університеті Рено Фукарт.
Він вказує, що затяжна патова ситуація може бути єдиним рішенням для росії, щоб уникнути повного економічного колапсу.
„Російський режим не має жодного стимулу закінчувати війну і мати справу з економічною реальністю. Тому він не може дозволити собі виграти війну, але й не може дозволити собі програти її. Його економіка зараз повністю орієнтована на продовження тривалого і дедалі смертоноснішого конфлікту”, – вважає Рено Фукарт.
