Україна може наростити постачання скрапленого природного газу (СПГ) через грецькі термінали і мережу газопроводів “Вертикальний коридор”.
Про це заявив голова правління НАК “Нафтогаз України” Сергій Корецький, повідомляє РБК-Україна з посиланням на Reuters.
Україна вже отримує скраплений природний газ зі США через інфраструктуру Греції, проте ці обсяги залишаються незначними.
Під час зустрічі із заступником міністра закордонних справ Греції Харісом Теохарісом Корецький обговорив можливість використання потужностей грецьких портів для збільшення поставок.
За даними аналітиків ExPro, тільки в березні через “Вертикальний коридор” в Україну надійшло близько 75 млн кубометрів газу. Поставки здійснюються з грецького терміналу Ревітуса за спеціальними зниженими тарифами на транспортування.
Окрему увагу Україна і Греція приділили поставкам дизеля. Через руйнування внутрішніх переробних заводів унаслідок російських атак країна стала майже повністю залежною від імпорту пального з Європи.
“Ми також обговорили постачання дизельного палива, використання грецького флоту та інші взаємовигідні проєкти”, – зазначив Корецький.
Греція та Мальта стали головною перешкодою на шляху реалізації пропозиції ЄС щодо заміни стелі ціни на російську нафту забороною на послуги, необхідні для транспортування цього палива, повідомляє Bloomberg.
За словами джерел, знайомих із ситуацією, на зустрічі послів ЄС у понеділок, де було представлено останній пакет санкцій блоку, дві південноєвропейські країни висловили стурбованість щодо цього кроку.
Вони висловили побоювання, що ця зміна може вплинути на європейську судноплавну галузь та ціни на енергоносії, повідомили джерела.
Обидві країни також зробили запит на роз’яснення стосовно пропозицій щодо введення санкцій проти іноземних портів за перевалку російської нафти та про посилення контролю за продавцями суден, щоб скоротити кількість суден, що потрапляють до складу московського флоту, додали джерела.
Представник грецького уряду відмовився від коментарів. Нестор Лайв’єра, представник уряду Мальти у Брюсселі, заявив, що країна „веде технічні дискусії, щоб гарантувати, що кінцевий результат буде здійсненним”.
Минулого тижня Європейська комісія, виконавчий орган ЄС, запропонувала замінити стелю цін на російську нафту забороною на послуги, необхідні для транспортування нафти.
Ця пропозиція, яка торкнеться страхових і транспортних компаній, відображає нездатність стелі цін істотно скоротити доходи москви від нафти. Це центральний елемент 20-го пакету санкцій ЄС, спрямованого проти москви за повномасштабне вторгнення рф в Україну.
Вжиття цього заходу буде зумовлене підтримкою країн „Групи семи”, які спільно запровадили стелю цін наприкінці 2022 року.
За словами джерел, позиція США щодо цієї зміни незрозуміла. Раніше ЄС уже вводив заборону на багато послуг до запровадження цін.
Окрім того, за словами джерел, ЄС розглядає можливість скасування санкцій щодо двох китайських банків після отримання від Пекіна обіцянок стосовно підтримки війни росії проти України.
ЄС ввів санкції проти двох банків, Heihe Rural Commercial Bank та Heilongjiang Suifenhe Rural Commercial Bank, у серпні минулого року. Цей крок спонукав Пекін вжити заходів проти двох невеликих банків ЄС.
За словами деяких джерел, Китай залишається головним помічником росії у воєнний час, постачаючи москві основну частину критично важливих матеріалів, необхідних виробництва зброї.
Останній пакет заходів ЄС включає пропозиції щодо запровадження санкцій проти кількох компаній у Китаї та інших країнах, які, як стверджується, постачають ключові компоненти для російської воєнної машини. Він також спрямований проти операторів криптовалют та невеликої кількості банків у Центральній Азії та Лаосі, які, за твердженням ЄС, допомагають москві обходити санкції блоку.
Окрім того, ЄС вперше запропонував застосувати свій інструмент протидії обходу санкцій, який передбачає заборону експорту верстатів та певного радіообладнання до Киргизстану. Однак Німеччина занепокоєна тим, що це може вплинути на двосторонні відносини з країною. Один із варіантів – запровадження квот на основі даних про торгівлю за довоєнний період замість повної заборони, додали джерела.
Представник уряду Німеччини відмовився від коментарів, пославшись на заяви, зроблені у понеділок. „Ми конфіденційно координуємо ці питання в межах європейських угод у межах санкцій ЄС”, – заявив журналістам представник Міністерства закордонних справ країни Йозеф Хінтерзехер.
Нова пропозиція щодо санкцій також включає експортні обмеження на суму понад 360 мільйонів євро (429 мільйонів доларів) на такі товари, як гума та хімікати, а також заборони на імпорт на суму понад півмільярда євро, у тому числі на низку металів, та квоту на імпорт аміаку.
Для ухвалення санкцій ЄС потрібне схвалення всіх держав-членів, і вони можуть змінитися до моменту ухвалення. Блок прагне завершити розробку пакета до кінця лютого.
Грецькі фермери у неділю зіштовхнулися з поліцією під час протестів у зв’язку з затримкою виплат субсидій ЄC, спричинену розслідуванням корупційного скандалу.
Про це повідомило агентство Reuters.
Сотні фермерів вийшли на вулиці, перекриваючи дороги своїми тракторами в кількох районах. Вони висловлювали протест через дефіцит допомоги ЄС та інших виплат на суму близько 600 мільйонів євро.
Поблизу центрального міста Нікея поліція застосувала сльозогінний газ проти протестувальників, які намагалися прорвати поліцейські кордони..
Затримка виплат відбувається на тлі розслідування, у межах якого деяких фермерів підозрюють у фальсифікації даних про володіння землею та худобою, щоб отримати сільськогосподарські субсидії ЄС.
Європейська прокуратура (EPPO) заявила цього року, що виявила докази того, що грецькі фермери, за допомогою посадовців, привласнювали кошти ЄС.
Україна та Греція домовилися про створення нового енергетичного маршруту. Він забезпечить постачання газу до України через вертикальний енергетичний коридор від грецького Олександруполіса до Одеси.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на прес-конференцію президента України Володимира Зеленського та прем’єр-міністр Греції Кіріакоса Міцотакіса.
Прем’єр Греції підкреслив, що новий маршрут стане „безпечною енергетичною артерією” від півдня на північ, що дозволить Україні отримати доступ до надійних джерел енергії. За його словами, Греція вже є ключовим вузлом постачання американського скрапленого газу до країн Центральної та Східної Європи, а проєкт посилить енергетичну безпеку всього регіону.
„Це вирішальний внесок у стабільність і безпеку нашого та вашого регіону. Проєкт стає можливим завдяки інфраструктурі та стратегічним партнерствам Греції”, – наголосив Міцотакіс.
Газ від грецького порту Олександруполіса йтиме до Одеси через Болгарію, Румунію та Молдову.
Президент Зеленський підтвердив, що перші постачання газу до України через Грецію розпочнуться вже в січні 2026 року. За його словами, домовленості є частиною великого енергетичного пакета, який Україна підготувала на зиму для компенсації втрат власного видобутку після російських атак.
„Це важлива частина нашої енергетичної безпеки. В першому кварталі вже будуть реалізовані перші домовленості. Є і довгострокові проєкти – їх обговорили наші енергетичні компанії”, – зазначив Зеленський.
Президент також подякував Греції та США, які відіграють ключову роль у забезпеченні України енергоресурсами.
„Ми вдячні американським компаніям, Міністерству енергетики США та президенту Дональду Трампу за можливість отримувати енергетику зі Сполучених Штатів через грецьку інфраструктуру”, – заявив він.
Створення нового газового коридору має зміцнити енергетичну стійкість України в умовах російської агресії та стати важливим елементом трансатлантичного співробітництва.
Президент України Володимир Зеленський оголосив про домовленість із Грецією по газу для України.
Про це повідомив Володимир Зеленський в Telegram.
За словами глави держави, це буде ще один напрямок постачання газу, щоб убезпечити максимально на зиму маршрути імпорту газу для України.
„Вже є в нас домовленості про фінансування імпорту газу, і ми закриємо потребу майже 2 мільярди євро на імпорт газу, щоб компенсувати втрати українського видобутку через російські удари”, – зазначив Володимир Зеленський.
Він розповів, що уряд України спрямував кошти на фінансування імпорту, також є допомога від європейських партнерів, європейські банки – під гарантії Єврокомісії, допомагають також українські банки та Норвегія, триває активна робота і з американськими партнерами, тому повне фінансування буде.
„Робимо широкі можливості для постачання зимою”, – запевнив президент.
Грецький парламент готується ухвалити закон, який дозволить працювати до 13 годин на день у приватному секторі — це стане першим таким випадком у країнах ЄС, пише Politico.
Голосування за законопроєкт відбудеться 15 жовтня. Попри масові протести профспілок і опозиції, документ, як очікується, схвалить правляча партія «Нова демократія».
Закон є частиною реформи, спрямованої на перетворення ринку праці Греції на «один із найбільш гнучких у Європі». Починаючи з липня 2024 року, працівники промисловості, торгівлі, сільського господарства та окремих сфер послуг зможуть працювати шість днів на тиждень, отримуючи на 40% більше оплати за шостий день роботи.
Уряд пояснює, що зміни необхідні через старіння населення і дефіцит кваліфікованих кадрів. Проте профспілки вважають, що така «гнучкість» означає ліквідацію восьмигодинного робочого дня.
«“Гнучкий графік” на практиці означає знищення поняття сімейного та соціального життя і легалізацію надексплуатації», — заявила профспілка держслужбовців ADEDY.
Новий законопроєкт передбачає, що працівники можуть працювати до 13 годин на день, але не більш ніж 37,5 днів на рік, із загальним лімітом 48 годин на тиждень у середньому за чотири місяці. Робота понад норму має компенсуватися 40-відсотковою надбавкою.
Міністерство праці наголошує, що 13-годинний день буде добровільним, але профспілки застерігають, що у реальних умовах роботодавці мають перевагу, особливо в країні, де майже відсутній контроль за дотриманням трудового законодавства.
Серед інших змін — можливість дробити щорічну відпустку на кілька частин, запровадження гнучких графіків, дводенних контрактів і навіть швидкого найму через спеціальний застосунок.
Греція, яка зазнала глибокої фінансової кризи у 2009–2018 роках, нині демонструє економічне відновлення: рівень безробіття впав до 8,1%, порівняно з 28% під час кризи. Водночас зарплати залишаються одними з найнижчих у ЄС, і багато греків вимушені працювати на кількох роботах через високі ціни на житло і продукти.
За даними Eurostat, кожен п’ятий грек працює понад 45 годин на тиждень — це найвищий показник у Євросоюзі. А за підрахунками ОЕСР, у 2023 році Греція посіла п’яте місце у світі за кількістю відпрацьованих годин на рік, поступившись лише Колумбії, Мексиці, Коста-Риці й Чилі.
Пасажири круїзних лайнерів, які відвідують Грецію, з понеділка повинні сплачувати спеціальний збір, покликаний зменшити наплив туристів до країни.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на BIRN.
Збір з пасажирів круїзних лайнерів, про який у Греції вперше оголосили минулого року, має на меті підтримку та модернізацію критично важливої портової інфраструктури на туристичних островах.
„Мета полягає в забезпеченні безпечних і функціональних об’єктів, поліпшенні доступності для відвідувачів та забезпеченні інтегрованого управління природними ресурсами”, – повідомляв грецький уряд у червні.
Збір становить від 1 до 20 євро для всіх пасажирів круїзних суден, незалежно від віку та того, чи висаджуються вони в порту у Греції чи прямують транзитом.
Розмір збору змінюється залежно від сезону (влітку найбільше) та пункту призначення (максимальний збір призначений для грецьких островів Міконос та Санторіні).
Інститут Грецької туристичної конфедерації INSETE повідомив, що у 2024 році Грецію відвідало 35,9 мільйона туристів, не враховуючи пасажирів круїзних лайнерів.
Європейська комісія ухвалила рішення оштрафувати Грецію на 392,2 мільйона євро через системні порушення у сфері управління сільськогосподарськими субсидіями ЄС у 2016–2023 роках.
Про це, як пише „Європейська правда”, йдеться у публікації Politico.
Як зазначається, грецька сторона не забезпечила належного контролю за виплатами, допускаючи фінансування без достатніх перевірок або виїзних інспекцій.
Санкція стала наслідком масштабного скандалу з аграрним шахрайством, що нині розслідує Європейська прокуратура (EPPO).
Згідно з даними слідства, десятки громадян Греції отримували кошти за неіснуючі сільськогосподарські роботи або на ділянки, якими не володіли і які не орендували. Це позбавило справжніх фермерів належної їм фінансової підтримки.
У травні уряд Греції оголосив про ліквідацію агентства OPEKEPE – установи, відповідальної за розподіл аграрних субсидій і в центрі корупційного розслідування.
Головна прокурорка EPPO Лаура Ковеші, коментуючи справу в інтерв’ю виданню, запевнила, що слідство триватиме попри „атаки та залякування” щодо її команди.
За словами голови грецької опозиції Нікоса Андрулакіса, ця ситуація завдає нищівного удару по репутації країни в очах європейських інституцій.
„Очорнення нашої держави триває, а її довіра на європейській арені стрімко падає”, – заявив він.
Міжнародне рейтингове агентство Moody’s підвищило борговий рейтинг Греції до Baa3 з Baа1 зі зміною прогнозу з позитивного на стабільний. Це означає, що суверенний борг країни перейшов до діапазону інвестиційного рівня цього провідного рейтингового агентства.
У п’ятницю Moody’s Ratings підвищило довгострокові рейтинги емітента Греції в національній та іноземній валюті з Baa1 до Baa3. Таким чином, рейтинг суверенного боргу країни опинився в діапазоні інвестиційного рівня.
Підвищення рейтингу відображає нашу думку, що суверенний кредитний профіль Греції тепер більш стійкий до потенційних майбутніх шоків, ідеться у звіті .
Стан державних фінансів покращився швидше, ніж очікувалося. Враховуючи політичну позицію уряду, плідні інституційні зміни та стабільне політичне середовище, експерти очікують, що Греція продовжить досягати значного первинного профіциту, який сприятиме постійному зниженню її високого боргового навантаження. Крім того, стан банківського сектору продовжує покращуватись, що зменшує ризик виникнення кредитної події, пов’язаної з банківським сектором, яка може негативно вплинути на кредитний профіль суверенного боргу.
Стабільний прогноз відображає баланс між тим фактом, що деякі з ключових кредитних проблем Греції будуть поступово вирішуватися, і позитивним прогнозом, пов’язаним з інституційною стабільністю та вже згаданою політичною позицією. Стосовно ж викликів, то для завершення інституційних і структурних економічних реформ, які сприятимуть зростанню, знадобиться час, зазначають економісти. Хоча за останні роки співвідношення боргу до ВВП швидко знизилося, воно залишається одним із найвищих у нашому рейтингу, кажуть вони.
Стан державних фінансів Греції вже кілька років перевершує очікування рейтингового агентства, що зміцнює його впевненість у тому, що грецький борг залишатиметься на стійкому шляху до зниження.
Ці покращення зумовлені як постійним обмеженням видатків, так і швидким зростанням податкових надходжень, а також постійним інституційним удосконаленням у сфері дотримання податкового законодавства та збору податків. У 2024 році Греція отримала додаткові 2 млрд євро податкових надходжень завдяки своїм зусиллям, спрямованим на боротьбу з ухиленням від сплати податків, у тому числі скороченню розриву з ПДВ. Цього вдалося досягти частково завдяки масштабній стратегії оцифрування, яка також сприяє збору податків. Прагнення модернізувати податкове адміністрування триває й підкріплює очікування агентства щодо збереження високих темпів зростання податкових надходжень у середньостроковій перспективі.
Забігаючи наперед, ми сподіваємося, що Греція й надалі матиме значний первинний профіцит, який залишиться на рівні 2–2,5% від ВВП в середньостроковій перспективі, зазначається у звіті. Це буде досягнуто завдяки поєднанню обмеження видатків та стабільного генерування доходів. Нинішні підвищені геополітичні ризики в Європі мають менший вплив на Грецію, ніж на інші південноєвропейські країни. Греція вже багато років виконує або перевищує встановлений НАТО показник оборонних витрат у 2% ВВП і не має такого ж рівня недоінвестування в оборону, як інші держави ЄС (ЄС, стабільний рейтинг Ааа).
Загалом відношення боргу Греції до ВВП знизилося приблизно на 50 відсоткових пунктів з часу свого піку у 2020 році і є приблизно на 27% нижчим за рівень, що передував перехідному періоду. За оцінками експертів, на кінець 2024-го воно становило 156,1% ВВП і, за прогнозами, знизиться до 148,3% у 2025-му та 140,6% у 2026-му. Структура боргу країни залишається сприятливою: середній термін погашення становить 18,8 року, а весь борг має фіксовану процентну ставку. Наприкінці 2024-го Греція погасила 7,9 млрд євро свого кризового боргу (у грецькій кредитній лінії, GLF).
📌 Moody's Ratings upgraded 🇨🇾Cyprus' ratings by two-notches!!
On 22/11/2024, @moodysratings proceeded with a #double#upgrade of the credit rating of the Republic of 🇨🇾Cyprus, classifying it for the first time since July 2011 in category A of the credit ratings, specifically in… pic.twitter.com/euSbRNzBwY
У грецькій столиці Афінах набули чинності обмеження на короткострокову оренду житла на тлі зусиль влади зменшити брак квартир для постійних мешканців міста.
Про це повідомляє „Європейська правда” з посиланням на AFP.
Закон, схвалений у листопаді, встановлює річну заборону на реєстрацію нових квартир для короткострокової оренди в понад десяти центральних районів Афін.
Власники житла мали до 31 грудня задекларувати нові об’єкти в цих районах. Порушення обмежень тягне за собою штраф у розмірі не менше 20 тисяч євро.
Закон також пропонує податкові пільги власникам нерухомості, які переходять від короткострокової до довгострокової оренди.
За даними американської компанії AirDNA, у грецькій столиці налічується близько 18 тисяч квартир, які здають в оренду на Airbnb і Vrbo.
Попит досягає піку під час жвавого літнього туристичного сезону, але в багатьох районах Афін, де мешкає робітничий клас, уже багато років лунають скарги на низьку доступність житла і високі ціни на нього.
