Фонд державного майна України у межах малої приватизації цього року вже реалізував об’єктів на 4,5 млрд грн, а наступного року планується приватизація ще 5 великих об’єктів.
Про це Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль сказав під час виступу на Київському міжнародному економічному форумі, передає Укрінформ.
“Це великий показник навіть порівняно з мирним часом. Попри війну, мала приватизація дає свої результати. Уряд передав ФДМУ за час війни 2 200 державних підприємств. Це величезна кількість”, – сказав Шмигаль.
За його словами, влада має намір залишити у власності держави до 200 критично важливих для економіки підприємств, корпоратизувавши їх і призначивши наглядові ради.
„Ми продовжуємо велику приватизацію. У нас залишилося 5 об’єктів великої приватизації. Розраховую, що ми зробимо це найближчим часом, у найближчий рік”, – додав глава.
Сьогодні, 20 червня, президент України Володимир Зеленський підписав закон про відновлення великої приватизації.
Аукціони з продажу великих державних активів на період воєнного стану було заблоковано у червні 2022 року.
Рада розблокувала велику приватизацію ще 30 травня. Закон дозволяє проводити приватизаційні аукціони з продажу великих державних активів (велика приватизація), можливість реорганізації структури Фонду держмайна (ФДМУ) ті визначає розпорядника підсанкційним майном.
За новим законом, голова ФДМУ отримує право самостійно призначати і звільняти заступників, а 12 регіональних відділень стануть структурними підрозділами ФДМ.
Фонд держмайна за рішенням Вищого антикорупційного суду отримає майно, на яке накладено санкції, і зможе ухвалювати управлінські рішення (приватизація, продаж, оренда чи управління). Отримані кошти будуть спрямовані до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії.
Крім того, закон забороняє обіймати посади керівників держпідприємств та членів наглядових рад підсанкційним особам та громадянам країн-агресорів; скасовує процедуру узгодження директорів держпідприємств в управлінні ФДМ з місцевою владою; усуває обмеження щодо терміну оренди державного майна на період дії воєнного стану.
Під час малої приватизації цьогоріч держава планує знайти приватних власників для щонайменше 150 державних підприємств.
Про це повідомляє пресслужба Міністерства економіки.
Зазначається, що отримані кошти будуть спрямовані на потреби Збройних сил України.
Торги стартуватимуть з балансової вартості активу, а остаточна ціна буде визначена під час аукціону. Серед найбільш перспективних об’єктів на приватизацію – комбінати хлібопродуктів та спиртові заводи.
„Саме з них стартує мала приватизація, вже оголошені перші аукціони. Список приватизаційних активів буде доповнюватися тими підприємствами, які наразі перебувають в управлінні міністерств”, – розповіла перший віцепрем’єр – міністр економіки Юлія Свириденко.
За її словами, станом на сьогодні понад 3 тис. підприємств перебувають у державній власності, з них 1800 не ведуть господарської діяльності.
Свириденко нагадала, що мала приватизація тепер буде відбуватися за новими правилами, відповідно до законодавчих змін.
„Нові правила визначають, що приватизуються цілісні майнові комплекси. При цьому кредитори отримують гарантії повернення своїх коштів. Скорочено терміни проведення приватизації. Це важливо для потенційних власників. Також зберігаємо усі дозволи та ліцензії єдиних майнових комплексів для нових власників”, – зазначила перший віцепрем’єр.
Зміни також стосуватимуться порядку оплати придбаних об’єктів.
„Зростають гарантійні внески (учасників приватизаційних аукціонів – ред.), а оплата за актив буде відбуватися одразу після проведення аукціону. Це унеможливить спроби через суди затягувати приватизаційний процес”, – додала Свириденко.
Сьогодні Україна отримала від @EIB перший транш у розмірі €500 млн з пакету допомоги в €1,59 млрд. Дякую президенту ЄІБ @wernerhoyer та @EU_Commission за допомогу ??. Транш буде спрямований на відбудову інфраструктури, підтримку економіки та нагальні потреби населення.
1 вересня в Україні мають стартувати аукціони, де продаватимуть державні об’єкти, вартість яких не перевищує двохсот п’ятдесяти мільйонів гривень. Цей проєкт назвали – «Мала приватизація». Зараз у кожній області визначають споруди, майнові комплекси чи збиткові державні підприємства, які продадуть з молотка. Подробиці – у сюжеті.
Приватизація має масово стартувати в Україні з 1 вересня.
Про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
«Президент України поставив завдання запустити приватизацію з вересня. Для цього Верховною радою прийнято відповідне законодавство, урядом розроблені всі підзаконні нормативні акти. Маємо зробити цей процес максимально швидким», – повідомив глава уряду.
«Мала приватизація, особливо в регіонах, де люди в селах і містечках знають об’єкти, які роками стоять і неефективно використовуються, покликана дати можливість викупити ці приміщення за справедливу ціну та розпочати роботу», – зазначив він.
Окрім того, приватизація дозволить розширити виробництво для аграріїв. Так, на початку вересня буде оголошено аукціони на елеваторні потужності та комбінати хлібопродуктів.
Верховна рада ухвалила у другому читанні законопроєкт, який дозволить відновити приватизацію державних підприємств.
Проєкт №7451 підтримали 233 депутати, передає „Слово і Діло„
«На період дії воєнного стану діє особливий правовий режим для об’єктів державної власності, об’єктів державного значення та об’єктів життєдіяльності населення… Разом з тим існує невідкладна потреба у відновленні та інтенсифікації економічної діяльності в державі, забезпеченні перенесення виробництва у безпечні регіони України та швидке його налагодження на нових виробничих майданчиків. Одним із шляхів організації виробництва на нових майданчиках, пошуку приміщень для перенесення виробництв є прискорена та спрощена приватизація державного майна», – йдеться у пояснювальній записці до законопроєкту.
Зміни, які пропонуються у законі:
не проводяться аукціони з продажу об’єктів великої приватизації та їх викуп;
не проводиться приватизація об’єктів у зоні бойових дій чи наближених до неї;
посилений контроль парламенту за процесами приватизації у воєнний період;
документи для участі в електронному аукціоні – в електронній формі;
відомості про кожного учасника аукціону анонімні;
розмір гарантійного внеску на електронних аукціонах об’єктів малої приватизації встановлюється аукціонною комісією у розмірі: 10 розмірів мінімальних зарплат – для об’єктів, стартова ціна яких становить від 1 до 500 тис. грн; 10% від стартової ціни об’єкта приватизації – для об’єктів, стартова ціна яких становить понад 500 тис. грн;
стартова вартість об’єкта – лише на рівні балансової вартості.
I, пepшoю «лacтiвкoю» пpивaтизaцiї вжe 31 cepпня виcтупить «Oб’єднaнa гipничo-xiмiчнa кoмпaнiя». Cтapтoвa цiнa пiдпpиємcтвa мaє cклacти нe мeншe 3,7 млpд гpивeнь (близькo 120 млн євpo), aлe пepeдбaчaєтьcя, щo вoнa виpocтe, aджe OГКX – oдин з нaйбiльшиx видoбувaчiв титaнoвиx i циpкoнiєвиx pуд у cвiтi. I, вжe вiдoмo, щo нa цю кoмпaнiю пpeтeндують 13 пoтeнцiйниx пoкупцiв iз piзниx кpaїн cвiту.
Для пopiвняння, «Пepший київcький мaшинoбудiвний зaвoд», бiльш вiдoмий як зaвoд «Бiльшoвик», нa cтapтi oцiнeний в 1 мpлд 389 млн гpивeнь (пpиблизнo 44,5 млн євpo). Нeoбxiднicть пpивaтизaцiї цьoгo oб’єктa пoв’язaнa з тим, щo в пoпepeднi poки виpoбництвo тут булo знищeнo, i cьoгoднi цeй зaвoд зapoбляє, в ocнoвнoму, здaючи cвoї пpимiщeння в opeнду. Тoж, цeнтpaльнa влaдa cпoдiвaєтьcя, щo нoвий влacник нe тiльки збepeжe poбoчi мicця, a й cтвopить нoвi, a тaкoж змoжe вiднoвити виpoбництвo тa мoдepнiзує йoгo.
Щo цiкaвo, Нaцioнaльний бaнк Укpaїни xoчe пpoдaти i вciм вiдoмий «ПpивaтБaнк». У НБУ з цьoгo пpивoду ввaжaють, щo дo цьoгo oб’єктa виявлять iнтepec бaгaтo мiжнapoдниx iнвecтopiв.
Щo цiкaвo, пpoвoдити цьoгopiчну вeлику пpивaтизaцiю дopучeнo мiжвiдoмчiй кoнкуpcнiй кoмiciї, дo cклaду якoї увiйшли пpeдcтaвники Фoнду дepжмaйнa, Мiнeкoнoмiки тa Мiнфiну. У cвoю чepгу, вoнa зaтвepдилa пepeлiк кoнcультaнтiв для пiдгoтoвки oб’єктiв дo aукцioнiв, cepeд якиx 10 кoмпaнiй, зoкpeмa, i нaйбiльшi aудитopcькi фipми cвiту – Ernst & Young, Rothschild & Co Polska sp. z.o.o., Deloitte & Touche, Lazard Freres SAS, PwC, CMS Cameron McKenna SLC, Concord Consulting i iн.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль доручив Міністерству економіки та Фонду державного майна України (ФДМУ) підготувати перелік об’єктів приватизації на 2022-2023 роки.
„Дав завдання Мінекономіки спільно з Фондом держмайна протягом місяця підготувати перелік об’єктів для приватизації на 2022-2023 роки”, – написав Шмигаль.
Він зазначив, що цьогоріч від аукціонів планують залучити до державного бюджету до 12 млрд грн, що сумарно більше, ніж за останні 5 років.
Шмигаль також нагадав, що за підсумками 2020 року доходи від приватизації склали 2,25 млрд грн.
EU is stepping up its financial support to Ukraine: ?? ministers just approved €1 billion loan #Ecofin This is part of new exceptional macro-financial assistance package.
Great news! Reconstructing Zahony will increase cargo flow from Ukraine to Hungary and further to EU. Thanks for doing what we agreed at #InnoTrans2022, @vitdavid. https://t.co/WxKm59yOut
Кабінет міністрів України у січні оголосив 87 аукціонів у межах «малої приватизації», у планах на рік – провести приватизацію понад 300 об’єктів, інформує Українська правда.
Про це повідомив 20 січня у соціальній мережі Facebook прем’єр-міністр України Олексій Гончарук. «До Нового року ми підготували фундамент для запуску «малої приватизації», а вже цього місяця ми оголосили 87 прозорих аукціонів.
Доручив голові Фонду держмайна Дмитру Сенниченку у 2020-му році провести прозору приватизацію понад 300 об’єктів, які в плані на цей рік.
Приватизація – це про залучення інвестицій і створення нових робочих місць за рахунок передачі у приватну власність збиткових, нестратегічних об’єктів, що належать державі. Десятиліттями більшість держпідприємств були збитковими для держави, але досить прибутковими для олігархів, які через «своїх» людей на посадах заробляли мільйони. Ці схеми ми ліквідуємо. Збиткові підприємства будуть приватизовані. При цьому всі стратегічні підприємства залишаться у власності держави!
За останній квартал 2019-го року на продаж через е-аукціони виставлено більше об’єктів, ніж за три попередніх квартали 2019-го року. А загалом в 2019 році отримано доходів від приватизації вдвічі більше, ніж за весь 2018-й рік.
Загалом у першому кварталі Фонд держмайна планує оголосити понад 200 аукціонів з новою якістю розкриття інформації. Для цього Фонд держмайна запустив віртуальну кімнату даних. Це пілотний проект, де всі документи підприємства будуть доступні в електронному форматі для всіх бажаючих. Інвестор знатиме не лише назву підприємства, а і поточний стан справ.
Прозорі умови приватизації – це один із ключових умов інвестиційної привабливості України!» – зазначив пан Гончарук.
А вже вчора, 21 січня до цієї теми додав: «Непрофільні активи держкомпаній, які плодять корупцію, будуть віддані у приватний сектор. Їх продаж дозволить підвищити ефективність підприємств державного сектору. Зараз до таких активів належать конюшні, свиноферми та інші. Вони заважають компаніям працювати, не приносять прибутків і створюють передумови для корупції. Ми ліквідуємо ці корупційні ризики. Сьогодні про це говорив на нараді з представниками державних підприємств.
Також підняв питання інвестицій та держзакупівель.
Доручив Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України завершити роботу і фіналізувати пропозиції щодо підготовки державних замовлень на підприємства.
Крім того, доручив Мінекономіки сформулювати пропозиції щодо перегляду політики оплати праці топ-менеджерів і наглядових рад. Оплата праці має бути конкурентною і водночас справедливою.
Акцентував, що Фонд державного майна України має вибудовувати наші спроможності для залучення інвестицій шляхом продажу приватним інвесторам тих об’єктів, які є збитковими та нестратегічними для країни. Ще одне важливе питання. З 1 лютого має бути запущена програма доступного кредитування 5-7-9% для людей на відкриття власної справи.
Важливо, щоб державні банки долучились до програми. Закликав керівників державних банків розглянути цю можливість і підтримати ініційовану Президентом програму. Її мета – стимулювати розвиток підприємництва в Україні. Держава компенсує банкам різницю відсоткових ставок для видачі доступних кредитів. Це дасть поштовх для розвитку малого бізнесу».
Як відомо, Кабінет міністрів на своєму засіданні 15 січня затвердив перелік стратегічних підприємств, які не можна приватизувати. Зокрема, до переліку підприємств, у статутних капіталах яких частка корпоративних прав, що належать державі, не може бути меншою ніж 50 відсотків +1 акція та не підлягає приватизації, входять: «Нафтогаз України», «Магістральні проводи України», «Укртрансгаз», «Укрнафта», «Укргазвидобування», «Укртранснафта», «Чорноморнафтогаз», Державна холдингова акціонерна компанія «Артем», «Феодосійська суднобудівна компанія «Море», «Укрзалізниця», «Укрпошта».
До переліку підприємств, у статутних капіталах яких частка корпоративних прав, що належать державі, становить 100 відсотків, державних унітарних та казенних підприємств, що не підлягають приватизації, зокрема, входять: «Укрнерерго», «Укргідроенерго», «Енергоатом», «Антонов», «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О. О. Морозова».
