Сумарна економія бізнесу за рахунок цієї новації оцінюється на рівні 20,2 млрд гривень на рік.
Уряд планує скасувати акти виконаних робіт. Відповідний законопроеєкт уже внесений у Верховну Раду, повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко в Телеграм в суботу, 6 вересня.
„Урядовий законопроект №13598 скасовує обов’язкове підписання акту виконаних робіт для оплати послуг у безготівковій формі, як підтвердження отримання послуги. Такі норми полегшать українським компаніям співпрацю з європейськими бізнес-партнерами”, – повідомила вона за підсумками зустрічі з підприємцями у Закарпатській області.
За її словами, сумарна економія бізнесу за рахунок цієї новації оцінюється на рівні 20,2 млрд гривень на рік.
Президент Володимир Зеленський підписав указ, яким увів у дію рішення РНБО про запровадження правових та організаційних заходів для захисту бізнесу та стимулювання економічного зростання.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на указ Зеленського.
Відповідно до рішення РНБО, на період воєнного стану в Україні встановлюється мораторій на необґрунтовані перевірки бізнесу та втручання з боку державних органів. Це рішення спрямоване на забезпечення економічної безпеки країни.
Що передбачає рішення
Уряд повинен вжити заходів для того, щоб у тримісячний термін активізувати ідентифікацію та стягнення активів осіб, на яких накладено санкції.
Протягом місяця уряд повинен вжити заходів для захисту прав іноземних інвесторів, зокрема з іноземним капіталом.
Для підприємств із низьким рівнем ризику, а також для авторизованих економічних операторів запроваджуються обмеження на проведення перевірок – за винятком тих, що здійснюють діяльність із підакцизними товарами.
Окрім цього, планується усунути дублювання повноважень між контролюючими органами та підвищити прозорість перевірок шляхом створення єдиної інформаційної системи державного нагляду.
Також РНБО рекомендує Верховній Раді якнайшвидше ухвалити низку законопроєктів, зокрема:
про посилення захисту бізнесу під час кримінального провадження;
про компенсацію інвестицій через податки;
про реформу державного нагляду;
про відповідальність посадових осіб контролюючих органів;
про використання заарештованих російських активів.
Контроль за реалізацією рішення покладено на Секретаря РНБО Рустема Умєрова, а указ набув чинності з моменту оприлюднення.
Станом на початок липня 2025 року у Польщі зареєстровано трохи більше 29 тис. компаній, відкритих українцями. Майже половину з них було відкрито вже від початку повномасштабної війни — 13 тис. бізнесів.
Загалом за останні 3,5 роки у Польщі було відкрито 208,2 тис. компаній. Тобто 6% нових бізнесів за цей час припадає на українців, повідомляє Опендатабот.
Найбільше компаній було зареєстровано українцями у 2022 році — майже 4,8 тис. бізнесів. Це на третину більше, ніж у 2021 році.
Найчастіше українці реєструють аналог українського ТОВ — spółka z ograniczoną odpowiedzialnością — 27,6 тис. або 95% усіх українських бізнесів у Польщі.
Також помітно зросла і кількість благодійних організацій, заснованих українцями: з 2022 року вони створили 486 фундацій. Це у чотири рази більше, ніж до початку повномасштабної війни.
Найбільше українських компаній сконцентровано у трьох воєводствах: Мазовецьке (зокрема, Варшава) — 11,5 тис. компаній, Малопольське (Краків та регіон) — 3,2 тис. бізнесів та Нижньосілезьке (Вроцлав та околиці) — 3 тис. компаній.
Більшість українських компаній, зареєстрованих після початку повномасштабної війни у Польщі, — це малий бізнес. Майже 10 тис. компаній мають статутний капітал менш ніж 10 тис. злотих. Лише у 133 бізнесів капітал понад 500 тис. злотих (1 польський злотий = $0,27 = 11,48 грн за поточним курсом, — ред.).
Загалом понад 7,34 млрд злотих складає капітал усіх українських компаній у польському реєстрі. З них 533 млн злотих припадає на бізнеси, відкриті після початку повномасштабної війни. Варто зазначити, що хоч 45% компаній було створено після початку війни, їхній загальний капітал у 12 разів менший, ніж у «довоєнного» українського бізнесу у Польщі.
Також повідомляється, що у 2024 році українці сплатили майже 1,65 млрд злотих ($414 млн) до держбюджету Польщі податків на доходи фізичних осіб та на прибуток юридичних осіб.
[type] => post [excerpt] => Станом на початок липня 2025 року у Польщі зареєстровано трохи більше 29 тис. компаній, відкритих українцями. Майже половину з них було відкрито вже від початку повномасштабної війни — 13 тис. бізнесів. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1753103220 [modified] => 1753098242 ) [title] => Скільки компаній відкрили українці в Польщі з початку повномасштабної війни [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=62121&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 62193 [uk] => 62121 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 62122 [image] => Array ( [id] => 62122 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/2e548bb69af6b323ecbaab506a7667da.webp [original_lng] => 64358 [original_w] => 900 [original_h] => 450 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/2e548bb69af6b323ecbaab506a7667da-150x150.webp [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/2e548bb69af6b323ecbaab506a7667da-300x150.webp [width] => 300 [height] => 150 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/2e548bb69af6b323ecbaab506a7667da-768x384.webp [width] => 768 [height] => 384 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/2e548bb69af6b323ecbaab506a7667da.webp [width] => 900 [height] => 450 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/2e548bb69af6b323ecbaab506a7667da.webp [width] => 900 [height] => 450 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/2e548bb69af6b323ecbaab506a7667da.webp [width] => 900 [height] => 450 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/07/2e548bb69af6b323ecbaab506a7667da.webp [width] => 900 [height] => 450 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1753087444:2 [_thumbnail_id] => 62122 [_edit_last] => 2 [translation_required] => 2 [views_count] => 903 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 283335694002 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 84406 [3] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Світ [3] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 1740 [1] => 1844 [2] => 6131 ) [tags_name] => Array ( [0] => бізнес [1] => Польща [2] => українці ) ) [3] => Array ( [id] => 54312 [content] =>
Світовий банк оголосив про початок реалізації в Україні нової програми розвитку приватного сектору на суму 593 мільйони доларів США.
Як йдеться у повідомленні пресслужби Світового банку, ці кошти підтримають 20 тисяч малих та середніх підприємств. Завдяки цьому створять або збережуть щонайменше 40 тисяч робочих місць завдяки програмам підтримки, які запроваджені урядом України після російського вторгнення.
Програма стійкого, інклюзивного та сталого підприємництва (RISE) покращить ефективність державної підтримки підприємств з акцентом на зелену конкурентоспроможність. Відповідатиме запровадження програми міністерство економіки України.
Фінансування програми складається з 283 мільйонів доларів із трастового фонду ADVANCE Ukraine, який підтримала Японія, 300 мільйонів доларів США від Спеціальної програми Міжнародної асоціації розвитку (МАР) для відновлення України та Молдови та 10 мільйонів доларів США від Цільового фонду підтримки, відновлення, відбудови та реформування України (URTF).
Фінансування програми орієнтоване на результат, тому залежно від надходження коштів воно може бути збільшене.
Восени в Україні зростуть тарифи на електроенергію для бізнесу.
Про це повідомила Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) у п’ятницю, 27 вересня.
Вказано, що 1 жовтня регулятор розгляне проєкт постанови про перегляд граничних цін на ринку „на добу наперед”, внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку.
„Перегляд граничних цін зумовлений необхідністю забезпечити умови для комерційного імпорту електричної енергії з країн Європи з метою покриття можливого дефіциту потужності в осінньо-зимовий період під час російських терористичних атак на енергосистему”, – йдеться у повідомленні.
Таке рішення покликане збалансувати енергосистему та забезпечити стабільне електропостачання всіх категорій споживачів
„Воно жодним чином не вплине на фіксований рівень цін на електроенергію для населення”, – запевнив регулятор.
Громадяни з понад 100 країн заснували більш ніж 3 тис. компаній в Україні за час повномасштабної війни. Про це повідомляє «Опендатабот».
Зазначається, що найчастіше відкривають бізнес громадяни Туреччини – 396 компаній або 12,9% від загальної кількості, Узбекистану – 312 бізнесів (10,1% від загальної кількості). Замикають трійку лідерів громадяни Польщі – 224 бізнеси або 7,3%.
Загалом іноземці зі 101 країни заснували 3075 компаній в Україні від початку великої війни.
Також до топ-10 також потрапили громадяни США, Казахстану, Німеччини, Азербайджану, Ізраїлю, Великої Британії та Китаю.
Зокрема, майже половину від загальної кількості компаній з іноземними власниками, зареєстрували у Києві – 1 517. У столиці найчастіше створюють бізнеси громадяни Узбекистану – 175 компаній.
Далі йде Львівщина – 460 бізнесів: тут найчастіше осідають іноземці з Польщі (105 компаній). До трійки також потрапила Одещина – 273 компанії. У цьому регіоні найчастіше створюють компанії громадяни Туреччини – 99 бізнесів.
Найбільша кількість компаній з іноземними власниками займається гуртовою торгівлею – 30,7%, операціями з нерухомим майном – 6,7% та комп’ютерним програмуванням – 5,8%.
Компанія «Тенс1ма» із статутним капіталом у 1,28 млрд грн стала найбільшим бізнесом, відкритим іноземцями з 24 лютого 2022 року. Власником бізнесу є громадянин Вірменії.
Другу позицію посідає АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Юген» зі статутним капіталом у 700 млн грн. Кінцевим власником є громадянин США.
Замикає трійку лідерів компанія ТОВ «ЛФС», яку заснував громадянин Польщі. Компанія має 300 млн грн статутного капіталу.
Водночас споживання населення, критичної інфраструктури та об’єктів оборонної промисловості обмежувати не планують.
У НЕК Укренерго повідомили про застосування стабілізаційних графіків 8 серпня, з 17:00 до 22:00 для промисловості та бізнесу.Про це інформує пресслужба компанії у четвер, 8 серпня.
Повідомляється про задіяння однієї черги графіка обмеження потужності.
Причини застосування обмежень:
дефіцит потужності в системі, спричинений російськими атаками;
високий рівень споживання електроенергії через підвищення температури повітря до +30С на півдні та сході країни.
Водночас споживання населення, критичної інфраструктури та об’єктів оборонної промисловості обмежуватись не буде.
В Укренерго вкотре закликали споживати електроенергію раціонально з 16:00 до 23:00.
Президент Володимир Зеленський зустрівся з міністром з питань міжнародного співробітництва у сфері розвитку та зовнішньої торгівлі Швеції Йоганом Форсселом та представниками шведського бізнесу.
Зеленський подякував Швеції, прем’єр-міністрові та всьому шведському народові за підтримку України й наших кроків до встановлення справедливого миру.
„Вдячні за всі пакети допомоги, за безпекову угоду, яку ми нещодавно підписали між нашими державами під час мого візиту до Стокгольма, а також за участь Швеції в Саміті миру й приєднання до Спільного комюніке. Це дуже важливо”, – сказав президент.
Зеленський запросив шведський уряд і бізнес узяти патронат над відбудовою одного з постраждалих регіонів України.
Також співрозмовники обговорили перспективи використання доходів від заморожених російських активів на потреби нашої держави, посилення санкцій проти держави-агресорки РФ та надання енергетичної підтримки Україні на тлі російських атак на об’єкти критичної інфраструктури.
Окрему увагу приділили перспективам розширення шведського бізнесу та залучення нових інвестицій в Україну.
Форссел підтвердив значний інтерес шведського бізнесу до здійснення інвестицій та наголосив на важливості відкриття цими днями в Києві торговельного представництва Швеції, що сприятиме подальшому виходу шведських компаній на український ринок.
Україна продовжує бути привабливою для ведення бізнесу навіть в умовах війни.
Таку думку в інтерв’ю Укрінформу висловила міністерка економічного співробітництва та розвитку Німеччини Свенья Шульце, передає „Європейська правда”.
Попри нинішню дуже складну ситуацію, Україна залишається цікавим ринком для багатьох компаній”, – заявила Шульце.
Вона пояснила, що на значній території країни й зараз можна здійснювати виробничий процес, а той факт, що Україна є кандидатом на членство в ЄС, – це „довгостроковий” аргумент для компаній.
Міністерка навела дані Німецько-української зовнішньоторговельної палати, які говорять про те, що до повномасштабного російського вторгнення в Україні працювало близько 2000 компаній з німецьким капіталом.
„Навіть після російського вторгнення майже не було компаній, які повністю припинили би свою діяльність в Україні. Вони „тримають ногу в дверях”, тому що знають, що це того варте”, – підкреслила Шульце.
Водночас вона зауважила, що приватний сектор потребує позитивного інвестиційного клімату та правової визначеності. Тому Німеччина підтримує Україну на її шляху реформ, особливо з огляду на процес вступу до ЄС. Особливо важливим, підкреслила Шульце, є боротьба з корупцією. Вона згадала доповідь Transparency International, яка констатувала прогрес у цьому питанні, попри те, що російська агресія все ще триває. Це дуже позитивний сигнал для економіки, підкреслила міністерка.
На базі її міністерства вже рік діє „Платформа для реконструкції в Україні”, яка спрямована на громадянське суспільство, приватний сектор, науку та муніципалітети в Німеччині, які хотіли б долучитися до відбудови України або вже роблять це. До цього часу понад 600 організацій зареєструвалися на платформі та обмінюються ідеями.
Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ) розпочинає нову грантову програму для українського бізнесу, розмір гранта на екомодернізацію – до 1 млн євро.
Зазначається, що програму розроблено GIZ за дорученням Міжнародної кліматичної ініціативи (IKI), представленої Федеральним міністерством довкілля, охорони природи, ядерної безпеки та захисту прав споживачів Німеччини.
«До участі запрошують підприємства, які хочуть реалізувати проєкти з екомодернізації власного виробництва. А також відповідні проєкти, реалізацію яких було розпочато до цього, але зупинено з об’єктивних причин, та якщо підприємства не мають можливості завершити їх власним коштом», – ідеться у повідомленні.
Грантова підтримка передбачатиме співфінансування декількох проєктів із впровадження бізнесом найкращих доступних технологій та методів управління – до 1 млн євро на кожен проєкт.
Прийняття документів для конкурсного відбору вже розпочато.
Серед ключових вимог – проєкт має стосуватись установок, які підпадають під сферу дії та мають проєктну продуктивність відповідно до Директиви 2010/75/ЄС (Додаток І). Підприємство та його потужності мають бути розташовані на території України, окрім тимчасово окупованих територій та територій, де проходять активні бойові дії.
Очікується, що грантова програма Німеччини заохотить український бізнес до екомодернізації ще до повноцінного запуску в Україні реформи зменшення та контролю промислового забруднення.
З умовами участі у програмі можна ознайомитися за посиланням.
