На поточному тижні Національний банк України продав максимальну кількість валюти з початку року – понад 1 млрд доларів – на тлі рекордного падіння гривні. Про це свідчать дані на сайті регулятора у суботу, 1 червня.
Так, за п’ять робочих днів НБУ продав майже 1,1 млрд доларів на міжбанківському валютному ринку, що суттєво перевищує показник минулого тижня (684 млн доларів). Також регулятор купив 10 млн доларів – максимальний показник з початку квітня.
Загалом з початку 2024 року Нацбанк продав на міжбанку майже 11,3 млрд доларів, а придбав – лише 115 млн доларів.
Послаблення гривні наприкінці 2023 року було зумовлено насамперед сезонними чинниками.
Про це заявив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук в ефірі телеканалу „ICTV”, передає пресслужба Нацбанку.
„Послаблення гривні наприкінці 2023 року насамперед зумовлено сезонними чинниками. По-перше, попит на валюту збільшився внаслідок рекордних видатків бюджету у грудні. По-друге, традиційно наприкінці року зростає попит на валюту з боку населення”, – заявив заступник голови НБУ.
Також на валютний ринок тиснули психологічні чинники, пов’язані з відтермінуванням надання міжнародної допомоги.
Водночас активні бойові дії, які тривають, зумовлювали потребу у фінансуванні.
„За режиму керованої гнучкості зміна курсу в той чи інший бік є нормальним явищем. Як і обіцяв НБУ, курс може як послаблюватися, коли ситуація на ринку погіршується, так і змінюватися, коли ситуація поліпшується (як це, наприклад, було в жовтні та першій половині листопада) „, – зазначив Сергій Ніколайчук.
Крім того, за його словами, як і декларувалося, Нацбанк поступово збільшує амплітуду курсових коливань. Це відбувається в міру пристосування валютного ринку до керованої гнучкості.
„Відповідно зараз коливання на міжбанківському ринку є дещо більшими, ніж, наприклад, у жовтні. Водночас завдяки сформованим передумовам вони не є загрозливими. Також курсові коливання залишаються значно меншими, ніж до повномасштабної війни”, – сказав Ніколайчук.
Він наголосив, що на сьогодні курс на готівковому ринку, який є важливим для населення, попри певне послаблення гривні наприкінці року, залишається більш стабільним, ніж, наприклад, у IV кварталі 2022 року.
У 2023 році офіційний курс гривні відносно долара послабився менш ніж на 4%. Дохідність гривневих інструментів з надлишком компенсувала цю девальвацію та залишається значно вищою порівняно з інструментами в іноземній валюті. Вона також перекриває фактичну та очікувану інфляцію.
Відповідно, повернення до фіксованого курсу наразі навіть не розглядається.
„НБУ відійшов від нього свідомо та, коли були сформовані належні для цього передумови”, – зазначив Сергій Ніколайчук.
„НБУ має всі можливості забезпечувати курсову стійкість і надалі. У межах режиму керованої гнучкості, гривня може як послаблюватися, так і зміцнюватися. Водночас, як свідчить наш досвід періоду 2016 – 2021 років, гнучкий обмінний курс дає нам змогу в довгостроковій перспективі досягати курсової стійкості”, – наголосив він.
Крім того, режим керованої гнучкості курсу дає змогу забезпечувати досягнення низки важливих завдань. Одне з них, за словами Ніколайчука, це збереження привабливості гривневих інструментів (депозитів та ОВДП).
„Поточна ситуація на валютному ринку не є якоюсь неординарною та точно не загрожує виконанню цього завдання”, – резюмував заступник голови НБУ.
Курсу від 36 до 37 гривень за долар став уже звичним для українців. Навіть при воєнному стані та постійних терористичних атаках ворога останні півтора року Національний банк України (НБУ) успішно утримував курс в обраному вузькому коридорі.
У 2023 році українська гривня потрапила до десятки найсильніших валют світу. Готівковий курс гривні до долара за останні 12 місяців зміцнився на 7%, знизившись з 40,0 грн/дол. до 37,4 грн/дол. Про це пише у колонці Новоє время Артем Щербина, директор з інвестицій Capital Times.
Регулятор виступає символом стабільності, надаючи можливість волонтерам, аграріям, нафтотрейдерам, логістичним компаніям, торговим мережам і банкам планувати та прогнозувати свою операційну політику. Також це дозволяє населенню безпечно розпоряджатися власними коштами при валютних операціях за кордоном.
Ця стабільність була досягнута завдяки діям НБУ та значній фінансовій підтримці від партнерів. Тільки протягом 2023 року Україна отримала майже $40 млрд. Під такими умовами Нацбанк зміг збільшити резерви з $28,5 млрд на кінець 2022 року до $41,7 млрд на 1 серпня 2023 року. Після різкого скорочення фінансової допомоги та переходу до режиму „керованої гнучкості” НБУ став активним учасником міжбанківського валютного ринку, а розмір золотовалютних резервів станом на 1 грудня склав $38,8 млрд.
Наступного року очікують обмежені надходження міжнародної фінансової допомоги та підтримки для України загалом. Виникає питання, чи зможе НБУ продовжити політику стабільного курсу в таких умовах. Міністерство фінансів разом із МВФ може виявити більшу наполегливість стосовно переходу до плаваючого курсу та валютної переоцінки видатків бюджету. Чи зможе бізнес розширити обсяг експорту для збільшення валютної виручки?
НБУ та Мінфін не хочуть девальвації гривні
Національний банк України буде діяти обережно стосовно валютних обмежень, запроваджених після початку війни, і готує нові кроки відповідно до плану. Про це заявив голова НБУ Андрій Пишний під час зустрічі з представниками австрійських та німецьких компаній в Україні. „Ми рухаємося чітко Дорожньою картою пом’якшення валютних обмежень. Наразі розглядаємо можливість дозволу на репатріацію „нових” дивідендів”, – наголосив він.
НБУ зацікавлений у наданні бізнесу додаткового простору для дій, з урахуванням, що рішення повинні нести додатковий ефект для економіки та допомагати залучати новий капітал.
Потенційне збільшення заробітків експортерів та надходжень до державного бюджету від можливої девальвації гривні взаємодіятиме із значним подорожчанням зовнішніх боргів країни, втратами імпортерів, зупинкою виробництва та збіднінням населення.
Ні Національний банк, ні Міністерство фінансів не мають інтересу в ослабленні гривні, оскільки їхня спільна мета – збереження фінансової стабільності та прогнозованості економіки. Це підтверджує Дмитро Глінський, в.о. виконавчого директора Незалежної асоціації банків України (НАБУ). „Не варто розглядати НБУ та Мінфін як противників у курсовому питанні. Це міф – ніби Мінфіну потрібно девальвувати гривню. Різкі зміни обмінного курсу для Мінфіну були би катастрофічними. В разі сильної девальвації падають і надходження податків. Тож валютна криза не потрібна нікому”, – переконаний Глінський.
Міністр фінансів Сергій Марченко раніше висловив думку про те, що середньорічний курс на 2024 рік може скласти 41,4 грн/долар. Така заява викликала тимчасовий стрибок курсу долара. Голова НБУ Андрій Пишний відзначив, що курс, закладений в державний бюджет, не є ні прогнозом, ні метою для Національного банку. Прогноз Мінекономіки щодо курсу зазвичай не збігається з реальним показником.
SEPA запрацює в Україні
Рішення Європейської ради щодо початку переговорів про вступ України є принципово новим етапом взаємодії, що завершиться повноцінним членством. НБУ є активним учасником інтеграційних процесів. Голова НБУ Андрій Пишний заявив, що Україна планує ініціювати процес приєднання до Єдиної зони платежів в євро (SEPA) у наступному році, що дозволить країні зробити ще один крок в напрямі фінансової євроінтеграції.
SEPA (Single Euro Payments Area) – це єдина зона, в якій повністю усунуті відмінності між внутрішніми та міжнародними платежами в євро. Перші зміни, пов’язані із SEPA, набули чинності у січні 2008 року.
SEPA в основному охоплює звичайні банківські перекази. Платіжні методи, які мають додаткові опціональні функції чи послуги, такі як платіжні системи для мобільних телефонів чи смарт-карток, безпосередньо не входять, проте схема миттєвих платежів SEPA полегшує використання платіжних продуктів і на смарт-пристроях.
Приєднання до SEPA є важливою подією для євроінтеграції України та відкриває нові можливості для української економіки. Зокрема, це сприятиме:
спрощенню виходу на ринок ЄС для українських компаній;
зменшенню технічних бар’єрів для виходу українських фінтех-компаній на ринок фінансових послуг ЄС;
зниженню вартості грошових переказів з/до країн ЄС.
Нагадаємо, що 14 грудня лідери країн Європейського Союзу під час саміту схвалили відкриття переговорів щодо вступу України до блоку.
У ПриватБанку заявили про відновлення прийому валюти в терміналах, передає пресслужба банку.
«Банк поновлює послугу прийому готівкової іноземної валюти з ії зарахуванням на картку через мережу терміналів самообслуговування з 22 червня 2023 року та співпрацює з регулятором в рамках встановлених норм і правил», – повідомили в пресслужбі банку.
На початку наступного року НБУ продовжуватиме політику фіксованого курсу. Це дозволяє робити завдяки обсягам міжнародної фінансової підтримки, яку отримує Україна.
Однак, підвищений попит на валюту все-таки зможе привести до зростання курсу на готівковому ринку. Про це говорить керівник служби продажу казначейських продуктів банку Авангард Юрій Крохмаль в коментарі РБК-Україна та зазначає, що темпи продажів валютних резервів України пришвидшились у грудні, і в січні також можуть бути високими.
Аналітик не виключає, що наприкінці року буде спостерігатися послаблення в готівковому сегменті через приток гривні. Тому долар в обмінниках дещо здорожчає.
Наступний рік буде важчим за попередній
Богдан Мірошниченко в матеріалі Економічна правда пише про те, що світова економіка у наступному році буде переживати складні часи.
2022 рік ознаменувався рекордним підвищенням цін у всьому світі за останні 40 років. Темп інфляції влітку в розвинених країнах перевищував 9%. Таке знецінення грошей було спричинено надлишковим їх друком під час ковіду, а також ускладнення ланцюгів постачань, війну в Україні та нові локдауни в Китаї.
Центробанки намагаються приборкати інфляцію
Для того, щоб взяти під контроль інфляцію, центральні банки країн були вимушені декілька разів підвищувати ключові облікові ставки протягом 2022 року. Відтак, позики стали дорожчими, люди не беруть нових кредитів, а обігова грошова маса в економіці зменшується.
У США, внаслідок підвищення ключової ставки, кількість доларів у країні зменшилася на 16,7 %. Підприємства та споживачі витрачають менше, а тому ціни опускаються. З іншого боку, бізнес втрачає клієнтів і йому важче зростати.
Таким чином, щоб приборкати інфляцію, потрібно пожертвувати економічним зростанням. Іншого способу побороти інфляцію не існує. Однак, чим більше підвищують ключову ставку, тим важче бізнесу та споживачам. Надто жорсткі кроки можуть призвести до економічного спаду, тобто рецесії.
У МВФ очікують, що за два роки вплив інфляції повернеться до нормального рівня. Так, у 2023-му її рівень становитиме 6,5 %, у 2024-му — 4,1%.
Ріст ВВП під питанням
Відтак, наслідки від підвищення облікових ставок стануть відчутними у 2023р. Ріст ВВП в США очікують на рівні лише 1%, а прогнози щодо єврозони зовсім песимістичні. У Goldman Sacks очікують падіння ВВП на 0,1%.
Дефіцит газу дасться взнаки наступного року
Головна причина — дефіцит газу, його високі ціни, через що підприємства не зможуть працювати на повну потужність. Найбільший спад очікується в Німеччині. Гірші справи лише у Великобританії, яка не встигла оговтатися від економічного шоку внаслідок Брексіту, як країну накрила інфляція та енергетична криза.
У наступному році мало хто очікує зниження цін на газ. Зараз у Європі відчувається гострий дефіцит блакитного палива, а тому країни будуть скуповувати скраплений газ на світовому ринку. Це створюватиме ажіотажний попит та підвищення цін. Експерти притримується думки, що підготовка до наступної зими буде важчою, ніж до цієї. Адже зараз ЄС має значні запаси, але до весни вони виснажаться.
На енергетику чекає новий виток інновацій
З іншого боку, такі високі ціни на блакитне паливо стимулюватимуть розвиток інновацій та залучення інвестицій в енергетику. Німеччина вже анонсувала, що до кінця наступного року побудує пʼять терміналів для скрапленого газу, а інші країни ЄС вкладають кошти у розширення газопроводів із інших країн.
Врешті-решт, під впливом енергодефіциту країни єврозони зможуть знову переглянути своє негативне ставлення до атомних електростанцій.
Після того, як близько 12:00 за Києвом євро досягнуло паритету з доларом після тривалого зниження, курс євро знову „відскочив” догори і на 14:00 вже становив 1,0026 за долар. Востаннє котирування євро та долара перебували на паритету у листопаді 2002 року.
Курс євро останні декілька тижнів знижувався відносно долара і трейдери дедалі частіше казали про неминучість паритету двох валют. Причина – зростання ризику рецесії єврозони на тлі припинення постачання газу Росією до Європи.
Обмежені поставки означатимуть можливість нормування споживання газу країнами ЄС, що матиме наслідком падіння виробництва і, відповідно, економіки в цілому. Такий економічний шок ставить Європейський центральний банк перед питанням, як посилювати монетарну політику для стримання рекордної за десятиліття інфляції в блоці, і при цьому – не штовхати і без того ослаблену економіку в бік рецесії.
Ймовірно, що різниця в процентних ставках між ЄЦБ та Федрезервом США буде збільшуватися, що спричинить більш активний перетік капіталу з ЄС. Як раніше розповідав Енді Блумфілд, керівник відділу макродосліджень у Record Currency Management, великі обсяги капіталу вже перемістилися в США.
Національний банк України поступово повернеться до режиму інфляційного таргетування з плаваючим курсоутворенням – у міру нормалізації функціонування економіки та фінансової системи, повідомили у регуляторі.
У НБУ вказують, що „фіксація обмінного курсу та збереження адміністративних обмежень на валютні операції залишатимуться важливою передумовою для підтримки макроекономічної стабільності в Україні”.
„Водночас у довготривалій перспективі такі заходи зумовлюють накопичення макроекономічних дисбалансів. Зважаючи на це, Національний банк прагнутиме до якнайшвидшого повернення до режиму інфляційного таргетування з плаваючим обмінним курсом у міру відновлення спроможності валютного ринку до самозбалансування”, – повідомили у Нацбанку.
Demonstrations in front of the government headquarters in Buenos Aires and several cities in Argentina yesterday against the rising cost of living, the government and the agreement reached with the IMF. Inflation exceeds 60% in the country. pic.twitter.com/uZTXKBoLcK
Сполучені Штати Америки заборонили експорт до Росії доларів.
Про це йдеться в указі президента США Джо Байдена.
Так, забороняється експорт, реекспорт, продаж або постачання, прямо чи опосередковано, зі Сполучених Штатів або особою Сполучених Штатів, незалежно від розташування, банкнот у доларах США уряду Російської Федерації або будь-якій особі, яка знаходиться в Російській Федерації.
Раніше до Євросоюз вдався до аналогічного рішення та заборонив постачати до Росії євро.
Цього тижня Сполучені Штати надали $4 млн нової підтримки @TheHALOTrust в Україні, на які буде задіяно 10 команд для очищення територій від російських наземних мін і нерозірваних бомб, щоб родини могли безпечно повертатися додому, до своїх громад. #UnitedwithUkraine???? https://t.co/sInAyuZrhl
Rusya Federasyonu Denizcilik İdaresinden aldığımız resmi bildirime göre Rusya Federasyonu toprakları dışından yüklü olarak gelen gemilerin Azak Denizi’ne geçişini sağlayan Kerç Boğazından kuzeye geçişleri yasaklanmıştır. Denizcilik sektörümüze duyurulur. pic.twitter.com/FyPmibIR7o
The U.S. will continue to stand with Ukraine for as long as it takes. I commend @ZelenskyyUa for his leadership, and thank him for our discussion on support from the U.S. and allies – including the announcement today of the transfer of the first $1.25B in U.S. support this year. pic.twitter.com/kHafuGjinR
More than 75,000 Kaiser Permanente healthcare workers on Wednesday began a three-day strike, a job action that could delay medical appointments, lab results and prescriptions, especially in California. Here's what to know. https://t.co/i7mJXL5C4Zpic.twitter.com/i3wAwB8Bmd
On the sidelines of the #NATOSummit we opened the first foreign office of @ukroboronprom - in Washington, USA. Its main task is to promote joint US-Ukrainian defense projects and enhance our integration into NATO's defense industrial base. pic.twitter.com/3fGoPJrwH6
Brave energy workers in Ukraine risk their lives to protect vital infrastructure from Putin's attacks.
USAID is helping Ukraine protect substations like this one in Western Ukraine, providing 10K tons of rebar and 200 miles of steel mesh to secure facilities across the country. pic.twitter.com/UxTGN8TNHr
Цього тижня Сполучені Штати надали $4 млн нової підтримки @TheHALOTrust в Україні, на які буде задіяно 10 команд для очищення територій від російських наземних мін і нерозірваних бомб, щоб родини могли безпечно повертатися додому, до своїх громад. #UnitedwithUkraine???? https://t.co/sInAyuZrhl
More than 75,000 Kaiser Permanente healthcare workers on Wednesday began a three-day strike, a job action that could delay medical appointments, lab results and prescriptions, especially in California. Here's what to know. https://t.co/i7mJXL5C4Zpic.twitter.com/i3wAwB8Bmd
On the sidelines of the #NATOSummit we opened the first foreign office of @ukroboronprom - in Washington, USA. Its main task is to promote joint US-Ukrainian defense projects and enhance our integration into NATO's defense industrial base. pic.twitter.com/3fGoPJrwH6
Brave energy workers in Ukraine risk their lives to protect vital infrastructure from Putin's attacks.
USAID is helping Ukraine protect substations like this one in Western Ukraine, providing 10K tons of rebar and 200 miles of steel mesh to secure facilities across the country. pic.twitter.com/UxTGN8TNHr
Минулого року, згідно з річним звітом фінансової консалтингової компанії Capgemini, сукупні статки мільйонерів світу зросли на 7,6% – до 79,6 трлн доларів.
Як зазначається у звіті World Wealth Report, кількість фізичних осіб, які володіють інвестиціями як мінімум на 1 млн доларів, 2020 року збільшилася на 6,3% – до 20,8 млн.
Згідно з даними про зростання статків та кількість мільйонерів, через п’ять років на першому місці знову опинилася Північна Америка, посунувши Азію та Тихоокеанський регіон на друге місце.
У Північній Америці кількість мільйонерів зросла на 10,7% і становить 7 млн, а їхні загальні статки зросли на 11,9% – до 24,3 трлн доларів. В Азіатсько-Тихоокеанському регіоні кількість мільйонерів зросла на 5,8% – до 6,9 млн, а їхні статки – на 8,4%, тобто до 24 трлн доларів.
Кількість мільйонерів у Європі збільшилася на 2,8% і становить 5,4 млн, в Африці – на 2,7% (до 200 тисяч), на Близькому Сході – на 6,8% (до 800 тисяч), тоді як у Латинській Америці кількість мільйонерів зменшилася на 4% і становить 600 тисяч.
У Європі статки мільйонерів зросли на 4,5% (до 17,5 трлн доларів), в Африці – на 3,8% (до 1,7 трлн доларів), на Близькому Сході – на 10,7% (до 3,2 трлн доларів), у Латинській Америці – на 5% (до 8,8 трлн доларів).
Найбільше мільйонерів проживає в США, їхня кількість за рік збільшилася на 11,3% і становить 6,575 млн. Далі в списку йдуть Японія, де кількість мільйонерів зросла на 6,2% (до 3,537 млн), Німеччина – на 6,9% (1 млн 535) та Китай – на 11% (1 млн 461).
На ці чотири країни припадає 62,9% мільйонерів світу.
