Глобальна інфляція продовжує сповільнюватися, жорстка монетарна політика зробила свою справу, не підірвавши світової економіки, заявила директорка-розпорядниця Міжнародного валютного фонду (МВФ) Крісталіна Георгієва.
Водночас вона зазначила, що „тріумфувати наразі зарано”, оскільки, хоч інфляція і сповільнюється, ціни консолідуються на нових, більш високих рівнях.
Згідно з прогнозом МВФ, який озвучила Георгієва, глобальна інфляція сповільниться з 5,7% у четвертому кварталі минулого року до 5,3% у поточному кварталі і далі до 3,5% у четвертому кварталі наступного року. При цьому в країнах із розвиненою економікою уповільнення темпів зростання споживчих цін відбуватиметься швидше.
„Тепер світ виходить на траєкторію низьких темпів зростання і високого рівня боргу, – заявила Георгієва під час виступу в п’ятницю в рамках щорічних нарад МВФ і Світового банку у Вашингтоні. – Ми прогнозуємо, що протягом наступних п’яти років світовий ВВП зростатиме млявими темпами, в середньому на 3,2% на рік”.
При цьому глобальний показник держборгу держав продовжуватиме підвищуватися, очікують у МВФ. Експерти організації бачать ризик того, що світовий держборг перевищить базовий прогноз МВФ на суму, еквівалентну 20% світового ВВП, називаючи такий сценарій „жорстким, але правдоподібним”.
„Процентні платежі поглинають дедалі вищу частку доходів бюджету, особливо в країнах із низьким доходом і країнах із ринком, що формується. Усе це на тлі накопичення потреб у витратах”, – заявила Георгієва.
До пріоритетних напрямів витрат належать витрати, пов’язані з кліматом і демографією, а в країнах із ринком, що формується, і країнах із низьким доходом – інвестиції, спрямовані на усунення відставання в економічному розвитку, зазначила вона.
За словами Георгієвої, світова торгівля більше не є тією потужною рушійною силою економічного зростання, якою була раніше.
„Відхід від глобальної економічної інтеграції, спричинений як побоюваннями, пов’язаними із національною безпекою, так і невдоволенням тих, хто через неї опинився в програші, проявляється в нестримному поширенні заходів промислової політики, торговельних бар’єрів і протекціонізму”, – сказала глава МВФ.
Вона закликала країни, які є членами МВФ, переходити до відновлення бюджетних резервів, інвестувати в реформи, що сприяють економічному зростанню, а також працювати над вирішенням глобальних проблем. Крім того, в умовах пом’якшення грошово-кредитної політики державам необхідно починати бюджетну консолідацію вже зараз, заявила Георгієва.
Інфляція в США у вересні знизилася до 2,4%, оскільки Федеральна резервна система знову розглядає можливість зниження процентних ставок на своєму засіданні в листопаді.
Про це повідомляє Financial Times.
Цей показник виявився нижчим за серпневе зростання на 2,5% у річному вимірі, але все ж перевищив очікування економістів, які прогнозували 2,3%.
Останній звіт про індекс споживчих цін, що виходить перед президентськими виборами 5 листопада, став шостим місяцем поспіль, коли річні темпи зростання знижуються.
Хоча показники інфляції трохи перевищили ринкові прогнози, інвестори вважають, що це не завадить ФРС знизити процентні ставки наступного місяця.
Після публікації даних ринки оцінили ймовірність зниження ставки на чверть відсотка в листопаді приблизно в 90%, у порівнянні з 80% напередодні. Дохідність дворічних казначейських облігацій, чутлива до змін ставок, трохи знизилася до 4,02%.
Brave energy workers in Ukraine risk their lives to protect vital infrastructure from Putin's attacks.
USAID is helping Ukraine protect substations like this one in Western Ukraine, providing 10K tons of rebar and 200 miles of steel mesh to secure facilities across the country. pic.twitter.com/UxTGN8TNHr
Фактична споживча інфляція в серпні очікувано пришвидшилася до 7,5% у річному вимірі. Одним із основних чинників її зростання було пришвидшення продовольчої інфляції внаслідок скорочення пропозиції через посуху.
Про це свідчить Макроекономічний та монетарний огляд НБУ (жовтень 2024 року).
За оцінками НБУ, інфляція зросла також у вересні. Згідно з оприлюдненим графіком, річна інфляція прискорилася приблизно до 8,0%.
Як зазначають в НБУ, фундаментальний інфляційний тиск також посилився в серпні. Базова інфляція зросла до 6,5% р/р з 5,7% р/р у липні. Така динаміка випереджала траєкторію липневого прогнозу НБУ передусім унаслідок стрімкого зростання цін на оброблені продукти харчування через вторинні ефекти подорожчання сировини та зростання виробничих витрат, зокрема на енергозабезпечення та зарплати.
Проте інфляційні очікування загалом залишалися стійкими.
Ціни на продукти
У серпні продовольча інфляція стрімко пришвидшилася внаслідок відновлення зростання цін на сирі продукти на тлі скорочення пропозиції продовольчої продукції через несприятливі погодні умови. Швидше зростали ціни й на оброблені продукти харчування, як через подорожчання продовольчої сировини, так і подальше збільшення витрат підприємств на енергозабезпечення й оплату праці, йдеться в огляді НБУ.
Ціни на непродовольчі товари та послуги
За даними НБУ, стрімкіше дорожчали більшість непродовольчих товарів, передусім під впливом курсового чинника. Натомість ціни на одяг та взуття знижувалися швидше, вірогідно через зростання конкуренції між продукцією імпортного та українського виробництва. Темпи зростання цін на послуги дещо пришвидшилися під тиском виробничих витрат бізнесу.
Зростання цін на пальне в серпні сповільнилося з огляду на достатність запасів пального та нижчі, ніж очікувалося, ціни на нафту на світових ринках.
Адміністративно регульовані ціни
Ціни на алкогольні напої знижувалися дедалі повільніше. Подорожчання тютюнових виробів дещо сповільнилося, проте ціни на них зростали доволі високими темпами, в тому числі під впливом боротьби з тіньовою продукцією. Крім того, пришвидшилося зростання цін на фармацевтичну продукцію, медичні товари та обладнання, ймовірно, через курсовий чинник, йдеться в огляді.
Як і раніше, інфляцію стримував мораторій на підвищення тарифів на окремі житлово-комунальні послуги для населення.
Керівники українських компаній прогнозують, що протягом наступних 12 місяців рівень споживчих цін зросте на 9,0%. Це вже сьомий квартал поспіль спостерігається покращення інфляційних очікувань.
Як повідомляє РБК-Україна, посилаючись на звіт Національного банку „Ділові очікування підприємств України” за ІІ квартал 2024 року, у I кварталі бізнес очікував інфляцію на рівні 11,0%, у IV кварталі 2023 року — 11,3%, а у III кварталі — 14,8%.
Більшість респондентів (62,8%) вважають, що інфляція не перевищить 10,0%, тоді як лише 12,7% очікують, що вона досягне 15,1% і більше.
Основним фактором, що впливає на зростання споживчих цін, залишаються воєнні дії, про що зазначили 84,5% опитаних. Вплив курсового чинника збільшився на 8,9 відсоткових пунктів і досяг 68,3%.
Квартальне опитування проводилось з 30 квітня по 27 травня 2024 року. В ньому взяли участь 660 підприємств з 21 регіону України (без урахування тимчасово окупованих територій Автономної Республіки Крим, а також Донецької, Луганської та Херсонської областей). Результати опитування відображають лише думку респондентів — керівників підприємств, а не оцінки Національного банку України.
Також варто нагадати, що у червні 2024 року споживчі ціни в Україні зросли на 2,2%. З початку року ціни підвищилися на 4,3%, а річна інфляція прискорилася до 4,8%.
Уряд та НБУ прогнозують, що наприкінці 2024 року інфляція складе близько 8%, що є вищим, ніж торік (5,1%).
Ціни на промислові товари зросли більш ніж на чверть
У червні 2024 року гуртові ціни виробників промислової продукції підвищилися на 26,7% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
Про це повідомляє РБК-Україна, посилаючись на дані Державної служби статистики. Згідно з цими даними, вартість продукції всередині України зросла на 30,5%, а за межі країни — на 4,3%.
Ціни у виробництві харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів збільшилися на 10,6%, зокрема всередині країни — на 9,6%, а для експорту — на 11,7%. Найбільше подорожчання спостерігалося у виробництві м’яса (15,6%), зокрема всередині країни — на 15,5%, та молочних продуктів (13,7%), зокрема всередині країни — на 12,9%.
Ціни на продовольство на світовому ринку
Згідно з даними Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО), у червні 2024 року індекс світових цін на продовольство був на 2,1% нижчий за показники попереднього року та на 24,8% нижчий за максимум, досягнутий у березні 2022 року після початку російського вторгнення в Україну. Індекс цін на продовольство ФАО у червні становив у середньому 120,6 пунктів, що не відрізняється від травневих показників.
Індекс цін на зернові ФАО знизився на 3,0% у червні в порівнянні з травнем, завдяки зниженню котирувань на фуражне зерно, пшеницю та рис, що було обумовлено покращенням перспектив виробництва у провідних країнах-експортерах. Індекс цін на олії зріс на 3,1%, що пояснюється підвищенням попиту на пальмову олію та стійким попитом на соєву та соняшникову олію з боку біопаливного сектора в Америці.
Індекс цін на цукор зріс на 1,9% після трьох місяців падіння, в основному через побоювання щодо негативного впливу погодних умов у Бразилії та Індії на виробництво. Індекс цін на молочні продукти зріс на 1,2%, досягнувши 24-місячного максимуму через зростання попиту на короткострокові поставки, сезонне зниження виробництва молока в Західній Європі та низькі запаси в Океанії. Індекс цін на м’ясо у червні залишився майже незмінним, оскільки невелике зростання цін на баранину, свинину та яловичину було компенсовано зниженням цін на м’ясо птиці через скорочення пропозиції.
ФАО оновило прогноз світового виробництва зернових на 2024 рік, очікуючи, що воно досягне 2 854 млн тонн, що є новим історичним максимумом. Поліпшення прогнозів пов’язане з кращими очікуваннями врожаю кукурудзи в Аргентині, Бразилії, Туреччині та Україні, що компенсує зниження прогнозів для Індонезії, Пакистану та деяких країн Південної Африки.
Ціни на продукти в Україні знизилися – Держстат
За даними Держстату, середні ціни на продукти харчування в Україні у червні 2024 року знизилися на 0,1% у порівнянні з червнем минулого року. Найбільше подешевшали соняшникова олія (-10,9%), цукор (-11,5%), овочі (-17,9%) та яйця (-22,4%). Водночас підвищилися ціни на масло (+15,8%), сир та м’який сир (+8,1%), молоко (+7,7%), хліб (+7,4%), рибу та рибопродукти (+6,4%), фрукти (+6,0%) та безалкогольні напої (+5,3%). Ціни на макаронні вироби підвищилися на 0,9%, хлібопродукти — на 0,8%, а м’ясо та м’ясопродукти — на 0,4%.
Потрібно зазначити, що рекордний урожай в Україні призвів до сповільнення зростання цін на продукти в кінці 2023 року, хоча проблеми з експортом через західний кордон також вплинули на ціни. НБУ очікує прискорення споживчої інфляції через поступове зникнення ефектів високих урожаїв минулого року та наслідків девальвації гривні.
Голова НБУ повідомив про очікуване прискорення інфляції до 8,5% на кінець року. Проте завдяки заходам НБУ та послабленню зовнішнього тиску інфляція почне знижуватися у 2025 році до 6,6%.
НБУ прогнозує, що інфляція пришвидшиться, про що свідчать і попередні оцінки інфляції в липні, але вже в наступному році почне знижуватися. Про це повідомив голова Національного баку під час брифінгу у четвер.
„Після тривалого періоду зниження інфляція в травні відновила зростання, а в червні пришвидшилася до 4,8% у річному вимірі. (…) Нижча, ніж очікувалося, динаміка цін на продукти харчування компенсувала суттєвіше підвищення тарифів на електроенергію для домогосподарств”, – сказав Пишний.
За його словами, базова інфляція (5% р/р у червні) відповідала прогнозу НБУ, а фундаментальний ціновий тиск посилювався через збільшення витрат бізнесу на оплату праці й електроенергію. Також було враховано динаміку окремих компонентів базового індексу споживчих цін – це позначилося на послабленні обмінного курсу гривні.
Надалі інфляція пришвидшиться, але вже в наступному році почне знижуватися. Ціновий тиск зберігатиметься в наступні місяці через подальше збільшення витрат бізнесу, підвищення акцизів, а також вичерпання ефектів значних минулорічних врожаїв та негативний вплив літньої посухи на цьогорічну врожайність. Попередні оцінки інфляції в липні підтверджують її подальше прискорення
– вказав Пишний.
Він наголошує, що інфляція залишатиметься помірною – 8,5% на кінець року, через заходи НБУ із захисту гривневих доходів і заощаджень населення від інфляції та забезпечення стійкості валютного ринку.
„Стримуючий вплив на ціни матиме й подальша дія мораторію на підвищення житлово-комунальних тарифів на газ, опалення та гарячу воду. Зважена процентна та валютно-курсова політика НБУ, а також послаблення зовнішнього інфляційного тиску дадуть змогу сповільнити інфляцію вже у 2025 році – до 6,6%. У 2026 році інфляція повернеться до цілі НБУ в 5% на тлі поступової нормалізації функціонування економіки та подальшого поліпшення ситуації в енергетиці”, – заявив голова НБУ.
Інфляція на споживчому ринку у червні, порівняно із травнем, становила 2,2%, а з початку року – 4,3%. За повідомленням Держстату, базова інфляція у червні, порівняно із травнем, становила 0,5%, а з початку року – 3,3%.
Таке значне коливання індексу споживчих цін частково спостерігалось у березні. Наразі інфляційний показник стрімко зростає і він значно вищий за показник у цьому ж проміжку часу за минулий рік. Стрімке зростання інфляції почалося після продовження лібералізації курсової політики Нацбанку та додаткових асигнувань зовнішніх донорів у бюджетні витрати України.
Як зазначали експерти, впродовж останніх місяців споживча інфляція залишалася нижчою за прогнози. Інфляція в травні становила 3,3% в річному вимірі, а поточний консенсус-прогноз інфляції до кінця року становив 7,6%. На думку аналітиків, суттєве зменшення показників інфляції до початку літнього періоду забезпечили низькі інфляційні очікування в першій половині 2024 року, а також стабільність курсу національної валюти і зниження купівельної спроможності громадян.
Водночас на думку аналітиків, інфляційний тиск залишався на високому рівні, що підтверджують і офіційні дані НБУ, який визначив, що базова інфляція в травні склала 4,4%. За прогнозом експертів, зростання інфляції до кінця року є неминучим явищем і обумовлене саме послабленням курсу національної валюти та іншими економічними чинниками – прогнозованим зростанням вартості комунальних послуг і цін на енергоносії, включно з потребою забезпечення автономного електроживлення.
Національний банк України прогнозує, що в найближчі місяці зростання споживчих цін помірно пришвидшиться через вичерпання ефектів більших врожаїв попереднього року та збільшення витрат бізнесу на оплату праці.
„У квітні зниження інфляції в річному вимірі призупинилося, а фундаментальний інфляційний тиск – очікувано незначно посилився. Національний банк прогнозує, що зростання споживчих цін помірно пришвидшиться в найближчі місяці через вичерпання ефектів більших врожаїв попереднього року та теплої погоди цього року, збільшення витрат бізнесу на оплату праці та зростання адміністративної складової інфляції”, – йдеться в повідомленні.
У Нацбанку підкреслюють, що водночас інфляцію стримуватимуть зниження зовнішнього цінового тиску та заходи монетарної політики, в тому числі з підтримання контрольованої ситуації на валютному ринку та захисту заощаджень населення від інфляційного знецінення. Монетарна політика й надалі спрямовуватиметься на збереження інфляції на помірному рівні цього року та повернення її до цільового діапазону 5% ± 1 в. п. упродовж наступних років.
Зростання споживчих цін в Україні в січні 2024 року сповільнилося до 4,7%. Це мінімальне значення з листопада 2020 року, коли інфляція становила 3,8%.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Державну службу статистики (Держстат).
За даними статистичного відомства, за січень ціни зросли на 0,4%.
Продукти харчування та безалкогольні напої за рік подорожчали на 3,7%. Найбільше подорожчали овочі – на 13,1%, м’ясо та м’ясопродукти – на 10,2%, а також масло – на 10,2%. Водночас яйця подешевшали на 18,7%, олія – на 16,1%.
Ціни на алкогольні напої та тютюнові вироби зросли на 9,5%, на одяг та взуття – впали на 6,7%.
Житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива подорожчали на 12,8%.
Предмети домашнього вжитку та побутова техніка подорожчали на 0,3%, охорона здоров’я на 8,8%, транспорт – на 3,1% (у т.ч. паливо подешевшало на 0,1%), ціни на зв’язок зросли на 0,5% %, на відпочинок та культуру впали на 1,1%, освіта подорожчала на 12,0%, ресторани та готелі подорожчали на 12,2%, різні товари та послуги на 10,5%.
Упродовж року інфляція у Великобританії прискорилася всупереч очікуванням. Роздрібна торгівля – єдиний сектор на острові, який вважається сильним. Але податкових надходжень від минулорічного передріздвяного шопінгу недостатньо для пожвавлення британської економіки.
Згідно з нещодавнім звітом Управління національної статистики (ONS), споживчі ціни у Великобританії в середньому були на чотири відсотки вищими, ніж роком раніше. Аналітики прогнозували дещо кращі сподівання щодо монетарної ситуації з річною інфляцією на рівні 3,8%.
В ONS підкреслюють, що це вперше з лютого минулого року інфляція у Великобританії прискорилася. Основною причиною цього явища стало зростання цін на алкоголь і тютюн на 12,8% в середньому за рік, повідомляє статистичне відомство.
Раніше ми писали, що британська економіка вже втратила 140 мільярдів фунтів стерлінгів (майже 62 тисячі мільярдів форинтів) через Brexit, і очікується, що до середини наступного десятиліття ці втрати зростуть більш ніж удвічі. Згідно з дослідженням, проведеним на основі імітаційного моделювання на замовлення мера Лондона Садика Хана, валова додана вартість (ВДВ) британської економіки становила 2207 мільярдів фунтів стерлінгів минулого року і становитиме 2771 мільярд фунтів стерлінгів у 2035 році.
За даними Управління національної статистики, Великобританія може скотитися в рецесію, що може стати головним болем для раніше оптимістично налаштованого канцлера казначейства Джеремі Ханта. Але ситуацію ще можна врятувати, оскільки роздрібні продажі несподівано пожвавилися.
Валовий внутрішній продукт (ВВП) Великобританії впав минулого року
Економісти розділилися в думках щодо того, чи може це раптове скорочення стати початком рецесії, але немає сумнівів, що країна перебуває не в найкращому стані: за оцінками фахівців, економіка Британії зараз лише на 1,4% зросла порівняно з періодом, який передував пандемії, що є другим найслабшим показником відновлення серед країн G7 після Німеччини.
Однак є деякі цифри, які демонструють дещо позитивніші ознаки, – роздрібні продажі в листопаді минулого року зросли на 1,3 відсотка порівняно з жовтнем, що перевищило очікування. Збільшенню обсягів продажів сприяли акції „Чорної п’ятниці”, а статистичне відомство зазначає, що за три місяці до листопада продажі фактично впали і все ще залишаються нижчими допандемічного рівня. Однак у річному обчисленні роздрібні продажі вперше зросли з початку 2023 року завдяки передріздвяному ажіотажу.
Ці дані суперечать словам Джеремі Ханта, канцлера казначейства, який раніше неодноразово оптимістично висловлювався про економіку і навіть вважав зниження процентної ставки Банку Англії (BoE) реалістичним кроком. Він сказав: „Ми зміцнюємося, ми на правильному шляху і ми вдало знижуємо інфляцію, тому центральний банк може навіть пом’якшити монетарну політику в найближчому майбутньому”. Однак Банк Англії відреагував на його слова попередженням, що ще занадто рано сподіватися на відновлення економіки, повідомляється на сторінках газети Világgazdaság.
Інфляція в США в грудні зросла більше, ніж очікувалось, але базова інфляція продовжувала знижуватись.
Інфляція в США зросла до 3,4% в річному вимірі в грудні із 3,1% в листопаді. Аналітики очікували тимчасового зростання інфляції, але індекс споживчих цін зріс більше, ніж прогнозували (3,2% згідно з опитуванням Reuters).
Це не обов’язково означає, що дезінфляційний процес зупинився, оскільки очікувалося тимчасове зростання інфляції. Про це свідчить подальше зниження базової інфляції, яка зросла на 3,9% в грудні, після 4% в листопаді, для споживчого кошика, що не включає енергоносії та продукти харчування.
Рівень життя в США зріс на 0,3% в грудні порівняно з попереднім місяцем, що також є прискоренням з 0,1% в листопаді і перевищив очікуване аналітиками зростання на 0,2% в місяць. Місячна інфляція характерна значними сезонними ефектами (наприклад, святами в грудні), і не варто робити далекосяжних висновків тільки на основі місячного стрибка.
Інвестори уважно стежать за розвитком інфляції в США, оскільки вона визначає очікування щодо процентних ставок. Не дивно, що долар зміцнився на вищих, ніж очікувалося, даних по інфляції, але важливо додати, що місячні дані – якщо це не екстремальний стрибок – не змінять планів політиків центрального банку.
ФРС підвищує процентні ставки з весни 2022 року, щоб приборкати високу інфляцію. ФРС припинила підвищувати ставки влітку цього року, і з тих пір ставки залишаються незмінними – на рівні 5,25-5,5%. Очікується, що ФРС почне знижувати ставки вже цього року, а ринок лише прогнозує, коли це станеться. На очікування впливатимуть вхідні дані, такі як інфляція та розвиток ринку праці, а також заяви політиків ФРС.
Сам ФРС прогнозував зниження ставки на 75 базисних пунктів у грудні на 2024 рік, але ринок очікує, що ФРС знизить ставку на більшу суму. Якщо інвестори пам’ятатимуть, що інфляція є більш впертою, ніж очікувалося, це може мати ефект зміцнення долара, тоді як швидша, ніж очікувалося, інфляція створюватиме протилежний ефект.
On the sidelines of the #NATOSummit we opened the first foreign office of @ukroboronprom - in Washington, USA. Its main task is to promote joint US-Ukrainian defense projects and enhance our integration into NATO's defense industrial base. pic.twitter.com/3fGoPJrwH6
Brave energy workers in Ukraine risk their lives to protect vital infrastructure from Putin's attacks.
USAID is helping Ukraine protect substations like this one in Western Ukraine, providing 10K tons of rebar and 200 miles of steel mesh to secure facilities across the country. pic.twitter.com/UxTGN8TNHr
