МВФ: що повинні робити уряди під час виходу з кризи

У мінливому світі важливість солідарності між країнами залишається незмінною, заявила голова Міжнародного валютного фонду (МВФ) Крісталіна Георгієва на азіатській економічній конференції на острові Хайнань, що на півдні Китаю.

Георгієва нагадала, що МВФ, сподіваючись на успіх державних програм вакцинації та протидії пандемії, очікує цього року глобального зростання економіки на 6% та прогнозує зростання на 4,4% до 2022 року. Однак водночас вона попередила, що відновлення не слід розглядати як незаперечний факт, оскільки існують небезпечні диспропорції в статках між країнами та всередині країн. «Поки криза з нами, вразливі домогосподарства й життєздатні компанії потребують нашої постійної підтримки», – зазначила голова МВФ.

Крісталіна Георгієва висловила думку, що в міру відновлення економік уряди можуть поступово припиняти програми допомоги, але в той же час пропонує продовжувати підтримку зайнятості та цільові програми перепідготовки й підвищення кваліфікації, особливо для груп, які найбільше постраждали від кризи, зокрема для низькокваліфікованих працівників, молоді та жінок.

Голова Міжнародного валютного фонду згадала також той факт, що пандемія прискорила перехід на цифрові технології, і наголосила, що Китай зробив у цій сфері важливі кроки для трансформації своєї економіки. Щоб використати можливості діджиталізації, за її словами, урядам потрібно буде збільшити державні інвестиції в розробку смарт-технологій, особливо в цифрові можливості та інфраструктуру.

Крім того, Георгієва підкреслила, що глобальні зміни, необхідні в усьому світі, – це перехід до низьковуглецевого, стійкого розвитку, щоб компенсувати зміни клімату. Голова МВФ привітала мету Китаю до 2060 року стати вуглецево-нейтральною країною. «Наш аналіз показує, що поступово зростаючі ціни на викиди вуглецю в поєднанні з інвестиціями в «зелену» інфраструктуру можуть підвищити світовий ВВП більше ніж на 0,7% на рік протягом наступних 15 років і створити мільйони нових робочих місць», – наголосила Георгієва, виступаючи на саміті з питань клімату.

За її словами, багато компаній уже вказують вартість викидів у своїх цінах і розробили понад 60 схем тарифікації.

«Нинішня середня світова ціна, яка становить 2 долари за тонну, повинна вирости до 75 доларів за тонну до 2030 року, щоб скоротити викиди відповідно до цілей Паризької угоди», – додала голова МВФ.

«У зв’язку з терміновою необхідністю діяти ми пропонуємо мінімальну міжнародну ціну на вуглець для держав з найбільшими викидами, зокрема країн G20», – уточнила Георгієва.

За її словами, це прагматичний підхід, який можна реалізувати шляхом оподаткування, торгівлі квотами на викиди тощо.

Щорічна конференція, яка відбулася 18–21 квітня та в якій узяли участь понад 2600 делегатів приблизно із 60 країн та регіонів, у зв’язку з епідемічною ситуацією була частково проведена в режимі онлайн. Завдяки такій кількості учасників форум, заснований у 2001 році, став першою масштабною міжнародною конференцією 2021-го.

Згідно з дослідженням, оприлюдненим на форумі, економічне зростання Азії цього року становитиме щонайменше 6,5% після минулорічного спаду на 1,7%. У регіоні найбільше зростають показники економіки Південної Азії – на 9,7%, а ВВП Східної Азії зросте на 6,5%. У доповіді вказується, що економічна значущість Азії підвищується у світовій економіці в цілому. За паритетом купівельної спроможності частка регіону у світовій економіці становитиме цього року 47,9% проти 45,3% у 2017-му.

У нещодавно опублікованому весняному звіті Міжнародний валютний фонд оцінив економічне зростання регіону на рівні 7,8%.

Джерело:  (portfolio.hu)