У ЄС немає консенсусу щодо глобального мінімального податку

Міністри фінансів країн – членів ЄС не змогли домовитися про 15-відсотковий глобальний мінімальний податок, але прийняли рекомендацію Єврогрупи щодо приєднання Хорватії до єврозони 1 січня та схвалили оцінку Європейською комісією національного плану Польщі із залучення фонду ЄС для відновлення після епідемії коронавірусу. Про це повідомляє Рада Європейського Союзу.

Бруно Ле Мер, міністр фінансів Франції, яка головує в Раді, після зустрічі міністрів у Люксембурзі на пресконференції заявив, що учасники переговорів досягли певного прогресу щодо мінімального податку.

Він повідомив, що залишається оптимістом і вважає, що країни-члени незабаром зможуть знайти рішення про мінімальний податок, який планується ввести 1 січня.

Міністр фінансів Угорщини Мігай Варга на зустрічі заявив, що уряд Угорщини не підтримує прийняття відповідної директиви ЄС, оскільки введення глобального мінімального податку означатиме збільшення податків, зниження конкурентоспроможності та втрату робочих місць. «Угорщина вважає, що при зростанні цін на енергоносії, збільшенні навантажень на сім’ї та кількості викликів для компаній, цей захід запроваджувати не можна», – сказав він.

За словами Ле Мера, міністри фінансів погодилися, що Хорватії слід дозволити ввести євро з 1 січня, відповідно до пропозиції Європейської комісії та Європейського центрального банку. Цей процес завершиться після того, як Рада Європейського Союзу, Європейський парламент та Європейський центральний банк, імовірно, у липні схвалять три законодавчі акти, необхідні для введення євро в Хорватії. Крім того, буде визначено курс, за яким 1 січня 2023 року куна буде конвертована в євро.

Єврозона, яка наразі складається з 19 країн, востаннє була розширена у 2015-му, коли євро ввели в Литві.

Бруно Ле Мер також повідомив, що міністри схвалили оцінку Європейської комісії національного плану Польщі. Фінансування дозволить їй сприяти відновленню економіки та фінансувати зелений і цифровий перехід.

Польща планує витратити 42,7% із 35,4 млрд євро на заходи підтримки завдань кліматичної політики. План передбачає значне фінансування морських вітрових електростанцій та ключові зміни до нормативної бази для полегшення будівництва морських і наземних вітрових електростанцій.

Очікується, що реалізація плану дозволить здійснити оновлення будівель для підвищення енергоефективності, модернізацію залізничного й автобусного транспорту, покращення автомобільного транспорту та розвиток зелених водневих технологій.

Польща збирається витратити 21,3% свого загального бюджету на заходи з підтримки переходу на цифрові технології. Це передбачає інвестиції для забезпечення загального доступу до високошвидкісного інтернету, оцифрування державних послуг, модернізації шкільного ІТ-обладнання та розвитку цифрових навичок і кібербезпеки.

(MTI)