Вплив біженців на економіку України та ЄС

Російське вторгнення спричинило одну з найбільших гуманітарних криз у Європі з часів Другої світової війни. Внаслідок війни десятки мільйонів українців були змушені змінити місце проживання, з них близько п’яти мільйонів виїхали за західні кордони, де знайшли тимчасовий прихисток.

Національний банк України (НБУ) вивчив наслідки хвиль біженців у країнах Євросоюзу і дійшов висновку, що українці відродили економіку іноземних держав і пом’якшили вплив світової економічної кризи.

За даними НБУ, біженці швидко адаптувалися до нових умов, шукали роботу та сплачували податки. Але отриманий завдяки ним прибуток ЄС – це втрата української економіки.

Скільки людей покинули країну?

За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН), станом на 3 січня 2023 року тимчасовий захист у країнах Європи офіційно отримало близько 4,9 млн українських біженців.

Це приблизно 1 відсоток населення держав ЄС. Найбільше українців прийняли Польща, Німеччина та Чехія. Більшість біженців – жінки працездатного віку з вищою освітою та їхні діти. У травні-вересні минулого року більшість планувала повернутися. Однак восени ситуація змінилася через активізацію терористичних атак росіян на критичну інфраструктуру.

Скільки коштує підтримка біженців?

Люди, які рятуються від війни за кордоном, як правило, перебувають у важкому соціальному становищі. У нових країнах вони повинні знайти житло, харчуватися, вдягатися, купувати медикаменти. Левову частку цих витрат покривають бюджети країн ЄС.

До того ж, нинішня хвиля біженців характеризується тим, що значна частина виїжджаючих за кордон (за підрахунками ООН, 28-44 відсотки) – є неповнолітніми. Це створює додатковий тиск на державні бюджети, оскільки доводиться виділяти додаткові кошти на освіту.

У Польщі, наприклад, витрати на освіту – майже 560 тисяч українських дітей, які там зареєстровані, становлять 2,2 млрд євро, а витрати на охорону здоров’я, згідно з дослідженням НБУ, оцінюються у 1,5 млрд євро. За оцінками, країни ЄС витрачають від 9 до 25 тисяч євро на рік на кожного біженця, залежно від країни.

Біженці працюють чи живуть на соціальну допомогу?

Згідно з аналізом НБУ, присутність українців стимулювала споживчий попит і підтримувала економічну активність навіть тоді, коли світова економіка була на шляху рецесії. Згодом частина біженців осіла і влаштувалася на роботу, а на ринку з’явилася маса дешевих і кваліфікованих працівників.

У червні 2022 року в Німеччині було зареєстровано 350 тисяч українців, які шукають роботу. До жовтня кожен десятий з них знайшов роботу. Половина з 1,2 мільйона українців, які отримали номер соціального страхування, працевлаштувалася в Польщі.

За підрахунками Європейського центрального банку, 25-55 відсотків українських біженців працюють або активно шукають роботу в країні перебування. Це збільшує кількість робочої сили ЄС на 0,2-0,8 відсотка – на 0,3 – 1,3 мільйона людей. Біженці з України дали значний поштовх розвитку економіки деяких країн ЄС. Вплив українців на державні бюджети приймаючих країн також може бути позитивним у довгостроковій перспективі.

У Польщі сума сплачених біженцями податків досягла 2,4 млрд доларів.

Це перевищує суму допомоги, яку польський уряд надає українським шукачам прихистку, не враховуючи додаткових витрат на навчання та лікування.

Як міграція впливає на економіку України?

Один із наслідків міграційної хвилі – матеріальний. Мільйони українців виїжджали за кордон і розплачувалися українськими банківськими картками, що призвело до великого відтоку валюти. Однак пізніше НБУ заморозив офіційний курс і ввів жорсткі валютні обмеження. Це дозволило тримати ситуацію під контролем. Для цієї умовної стабільності українській державі довелося затягнути паски, адже у 2022 році вона через це «спалила» понад 28 млрд доларів золотовалютних резервів.

«Оскільки істотних змін у кількості емігрантів до кінця року не очікується, великий відтік валюти, ймовірно, стабілізується у 2023 році», — вважає керівник відділу макроекономічних досліджень інвестиційної групи ICU Віталій Ваврищук.

Виїзд мільйонів українців за кордон погано вплинув не лише на фінансову стабільність, а й на ринок праці, споживання та виробництво, тож хвиля міграції також вплинула на ВВП. Якщо люди не повернуться додому, довгострокове економічне зростання буде неможливим. На думку економістів, виїзд чималої кількості неповнолітніх посилить проблему нестачі робочої сили в майбутньому.

Чи варто очікувати масового повернення?

Довгострокові наслідки негативно впливають на українську економіку, але, як це не парадоксально, у короткостроковій перспективі країна виграє від того, що мільйони людей зараз залишаються за її межами.

«В Україні обмежені можливості споживання, в основному, через обмеження постачання електроенергії. Якби повернулися всі 5 мільйонів людей, навантаження на енергосистему значно зросло б. Влада не змогла б задовольнити вимоги», – пояснює Анна Вагітова, професор Київської школи економіки.

Таким чином, вимушена міграція допомагає пережити наслідки терактів, але після війни першочерговим завданням може стати повернення українців. Водночас, яким би ефективним не був план, необхідно усвідомлювати, що частина біженців уже осіла, тому повернути всіх, хто виїхав за кордон, буде неможливо.

vg.hu