Новий закон про фінансовий моніторинг спростить життя клієнтів банків

Про це заявляє пресслужба НБУ у Facebook.

“Новий закон про фінансовий моніторинг набуде чинності вже завтра. Сьогодні простою мовою розповідаємо про основні зміни, яких варто чекати українцям. Короткий і важливий вступ: для 95% банківських клієнтів ці зміни не ускладнять життя, а скоріше спростять”, – йдеться в повідомленні.

У Нацбанку зазначають, що нові положення закону переважно стосуються неідентифікованих операцій.

По-перше, впроваджується ризик-орієнтований підхід у роботі з клієнтами. Тобто високоризикових клієнтів перевірятимуть більш прискіпливо. До таких клієнтів, наприклад, належать політики чи олігархи, тобто ті, хто може проводити операції на великі суми.

«Операції звичайних людей – студентів, пенсіонерів, клієнтів в рамках зарплатного проєкту та «білого» бізнесу, що платить податки – перевірятимуть менше. В цьому просто немає сенсу. Адже ризиків, що всі перераховані займаються відмиванням грошей немає. 95% банківських клієнтів належать саме до низькоризикової категорії», – запевняють в НБУ.

По-друге, збільшується граничний поріг операцій обов’язкового фінмоніторингу. Раніше банки в обов’язковому порядку повідомляли Держфінмоніторинг про всі операції більше 150 тис. грн, а серед підстав для цього було аж 17 ознак. Новий закон збільшує граничний поріг суми до 400 тис. грн та зменшує кількість ознак до 4. Зокрема, звітувати потрібно про такі операції: переказ коштів за кордон; операції політиків; операції клієнтів з держав, які працюють «в антилегалізаційній сфері», як наприклад Північна Корея.

По-третє, новий закон дає низку суттєвих переваг клієнтам банків, наприклад, впроваджує дистанційну індентифікацію. Це означає, що тепер, щоб відкрити рахунок у банку, не потрібно йти у відділення. Засвідчити свою особу тепер можна або через відеозв’язок, або через систему BankID.

По-четверте, закон розширює вимоги до ідентифікації тих, хто робить переказ грошових коштів. Це не стосується переказів грошей з карти на карту. Йдеться переважно про перекази без відкриття рахунку, наприклад, поповнення рахунку через термінал. Тобто, якщо дехто буде поповнювати рахунок через термінал на суму 5 тис. грн і більше, потрібна його ідентифікація. До кінця року платіжні термінали будуть обладнані спеціальними зчитувачами карт. Але ці правила не стосуються: оплати комунальних послуг, сплати податків та інших обов’язкових державних платежів, оплати товарів чи послуг, поповнення кредитних карток до 30 тис грн.

По-п’яте, закон суттєво розширює перелік суб’єктів первинного фінмоніторингу, тобто тих, хто фактично проводить ідентифікацію клієнта. Тепер їх перелік поповнюють поштові оператори, ріелтори, юристи, представники грального бізнесу і ті, хто надає податкові консультаційні послуги.

Як повідомлялося, Закон України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення” набирає чинності з 28 квітня 2020 року. Він встановлює зокрема нові вимоги до належної перевірки клієнтів фінансових установ. Нові вимоги щодо перевірки клієнтів не поширюються на сплату житлово-комунальних послуг, оплату податків, штрафів, інших обов’язкових зборів та платежів (незалежно від суми); сплату кредиту в сумі до 30 тис. грн (за умови, що фінансова установа може визначити особу платника, якій уклав договір з отримувачем); перекази для оплати товарів і послуг.

Також повідомлялося, що 21 квітня до Верховної Ради було подано законопроєкт «Про внесення змін до прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення” щодо відтермінування набрання ним чинності», в якому пропонується перенести дату набрання чинності вказаного закону на 1 липня 2020 року.

Укрінформ