ЄС стурбований новим законом про містобудування в Україні

15 червня Європарламент у своїй резолюції застеріг Україну щодо підписання законопроекту про реформування сфери містобудування. Що це за скандальний законопроект і чому ЄС проти його підписання?

Верховна рада ще в грудні проголосувала в цілому за законопроект №5655, яким вносяться революційні зміни у будівельній сфері України.

Головною зміною є діджиталізація усіх процесів. За задумом, почати будівництво можна буде через Дію. Саме туди підвантажуються всі дані про земельну ділянку та інші умови, необхідні для початку будівництва. Якщо все в порядку, система самостійно перевірить легальність усіх документів забудовника і отримати дозвіл можна буде автоматично, без жодного контакту з чиновниками. Про це розповів екс-міністр розвитку громад та території Олексій Чернишов.

Саме продаж дозволів на будівництво і був найкорумпованіших ланкою. Ще одна новація стосується контролю за якістю будівництва. Згідно із законопроектом, контролювати будівництво зможуть приватні компанії, які отримали ліцензію в Міністерстві розвитку громад. Для них обов’язковим є договір страхування на 3-5 млн євро, а за кожну помилку в роботі передбачені штрафи, подекуди до півмільйона доларів.

Автори законопроекту переконані, що прозоріша система роботи, яку запровадять вищевказаним законом, дозволить місцевій владі швидше перевіряти законність будівництва, використовуючи відкриті для них бази даних.

При цьому, місцева влада не зможе зупиняти будівництво своїм приписом. Для цього потрібно звертатися до суду. Законопроектом також передбачено адміністративну та кримінальну відповідальність тих чиновників, які поставили свій підпис під незаконним документом. Отож, відповідальність усіх учасників процесу будівництва різко посилюється.

Ще однією новацію є зміна процесу погодження з органами охорони культурної спадщини. Згідно із законопроектом, органи охорони культурної спадщини мають 14 днів для вивчення документів наданих забудовником та надання своїх заперечень. Термін можна пролонгувати на 10 днів, а якщо відповіді не було, тоді проект вважається погодженим за замовчуванням.

Такі зміни вітають забудовники, які не можуть роками отримати необхідні дозволи від органів охорони культурної спадщини. Однак, проти виступають архітектори, які вважають, що міста можуть втратити об’єкти охорони культурної спадщини.

Законопроект отримав шквал критики як від архітекторів, так і місцевих рад, експертів з нерухомості та навіть представників громадських організацій.

Мери скаржиться, що міська влада зможе тільки обмежувати висотність, відстань від вулиці та щільність забудови. А що збудують на ділянці — житловий будинок, школу чи торговий центр і як це виглядатиме, — чиновники впливу не матимуть.

Інші ставлять під сумнів ефективність покладання контрольних функцій на приватні компанії. Отже, її може створити сам забудовник.

Ще одним недоліком законопроекту називають те, що ним не передбачено жодного обговорення проекту забудови з громадою. А всім невдоволеним пропонують звертатись до суду.

Як пише Новоє время, згідно із законопроектом, замовники будівництва не несуть жодної відповідальності, а документ може лобіюватися екззаступником міністра розвитку громад та території, депутатом від ОПЗЖ Дмитром Ісаєнком. Архітектори проти того, що замовник будівництва отримує всі права на розроблену ними документацію, ба більше, може вносити до неї зміни і не несе за це жодної відповідальності.

Ще однією проблемою є те, що українські міста у своїй більшості не мають актуальної містобудівної документації. Генеральні плани розвитку територій тотально застарілі, а для розробки та затвердження містобудівної документації необхідно кілька років.

Корупційним ризиком вважають те, що всім процесом керуватиме новий орган — Містобудівна палата. Вона підпорядковуватиметься Міністерству розвитку громад та територій. Саме цей орган видаватиме ліцензії архітекторам, приватним контролюючим компаніям, інженерам і навіть накладатиме штрафи.

На сайті президента була створена петиція, з вимогою ветувати закон №5655. Менш ніж за добу петиція набрала близько 30 тисяч голосів.

Оксана Чопак