Підвищення податків, а за ними і цін. Чому уряд йде на такі кроки

18 липня Кабінет міністрів затвердив законопроєкт із змінами до державного бюджету та Податкового кодексу. Уряд пропонує збільшити видатки поточного бюджету на 500 млрд грн, значна частина яких піде на фінансування Сил оборони. Планується зібрати ці кошти через запозичення на внутрішньому ринку та підвищення податків.

Як пише Економічна правда, у процесі планування бюджету на 2024 рік, який відбувався восени 2023 року, уряд сподівався на безперервну військову допомогу від США. Проте, американський Конгрес ухвалив відповідне рішення щодо допомоги лише наприкінці квітня 2024 року через заполітизованість цього питання.

Оскільки Україна не отримувала допомогу від США понад пів року, уряд змушений був збільшити видатки на закупівлю озброєнь та боєприпасів на початку 2024 року. Для цього використовувалися кошти, які мали бути витрачені наприкінці року, у процесі, відомому як наближення видатків.

Додаткові потреби в коштах у Сил оборони також виникли через динамічну ситуацію на полі бою та посилення мобілізаційних процесів.

Звідки візьмуть кошти?

Для покриття дефіциту в півтрильйона гривень плануються кілька джерел фінансування.

Перше джерело – перевиконання поточного плану доходів бюджету на 75,8 млрд грн, що пов’язано із збільшенням обсягів імпорту та зростанням курсу долара. Додаткові доходи також надходять від податку на прибуток (завдяки підвищенню ставки для банків) та ПДВ з імпортних товарів.

Друге джерело – скорочення видатків на 65,7 млрд грн. Уряд пропонує скоротити видатки за програмою “Обслуговування державного боргу” та на виплати за борговими зобов’язаннями, за якими держава виступає як гарант.

Третє джерело – державні запозичення на внутрішньому ринку. Планується збільшити обсяг розміщення ОВДП на 2024 рік на 220 млрд грн.

Підвищення військового збору

Зміни до Податкового кодексу включають розширення бази оподаткування військовим збором та підвищення його ставок, замість підвищення ПДВ. Пропонується збільшити ставку військового збору для фізичних осіб з 1,5% до 5%, ввести військовий збір для юридичних осіб у розмірі 1% від доходу та для ФОПів різних груп в межах від 1% до 5% від доходу або мінімальної зарплати.

Додаткові податкові зміни включають запровадження авансових внесків з податку на прибуток для підприємств, що продають пальне, та надання права податківцям бути присутніми під час інвентаризацій.

Також уряд пропонує знизити поріг щодо оподаткування імпортним ПДВ міжнародних посилок зі 150 євро до 45 євро та запровадити акциз на солодкі напої в розмірі 0,1 євро на кожні 100 грамів цукру або інших підсолоджувачів у літрі напою.

Цей законопроєкт ще має ухвалити Верховна Рада. За словами співрозмовників ЕП у парламенті, відповідні рішення можуть бути розглянуті наприкінці серпня. До цього часу в депутатів буде імпровізована відпустка. Отже, підвищені податки українці, швидше за все, відчують не раніше осені.

Експерти не в захваті від урядового рішення

Низка експертів вважає, що обговорюване раніше підвищення ставки ПДВ було б кращим рішенням порівняно з нинішніми урядовими ініціативами. Старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай звертає увагу на серйозну проблему в запропонованому підвищенні податків – воно ігнорує значну тіньову економіку країни, так званих “ухилянтів”. Він запропонував альтернативу у вигляді підвищення непрямих податків, тобто оподаткування всього кінцевого споживання.

Координатор експертних груп Економічної експертної платформи та асоційований експерт CASE Україна Олег Гетман вважає податок з обороту бізнесу найшкідливішим із запланованих змін. Він пропонує поліпшення податкового адміністрування та підвищення податку на землю і нерухомість, особливо для великих підприємств, як альтернативу. Також він підтримує тимчасове підвищення ставки ПДВ, зазначаючи, що підвищення податку з обороту підприємств і військового збору з доходів громадян слід уникати.

Михайло Непран, перший віце-президент Торгово-промислової палати, поділяє ці погляди і вважає, що в теперішній ситуації в Україні краще підняти ПДВ на 1-1,5%. Він наголошує, що такий податок вже зрозумілий і випробуваний у практиці.

Український союз промисловців і підприємців попереджає, що підвищення податків для підприємців найсильніше вдарить по ФОПах та ускладнить їхню діяльність. Для громадян підвищення податків і акцизів означатиме зростання цін на товари та послуги, зниження купівельної спроможності, і може підштовхнути людей до ухилення від сплати податків або придбання контрафактної продукції. Підвищення акцизів на пальне зумовить зростання вартості транспортних послуг, що додатково вплине на економіку. Про це пише РБК-Україна.

Окрім цього, зростуть витрати на придбання житла та нових автомобілів, що сприятиме збільшенню імпорту вживаних авто. Загалом будь-яке підвищення податків негативно впливає на бізнес, і держава йде на цей крок лише в крайніх випадках. Україна зараз зіткнулася з необхідністю прийняти такі рішення.

Оксана Чопак