Комунальні борги: скільки винні домогосподарства, чим це загрожує і куди рухаються тарифи

Борг населення за житлово-комунальні послуги після дворічної паузи знову виміряний офіційною статистикою. Паралельно юристи пояснюють межі відповідальності неплатників, а аналітики — ймовірні сценарії тарифів у 2026-му.

Скільки заборгували і за що саме

Державна служба статистики вперше від початку повномасштабної війни оприлюднила деталізовані дані щодо заборгованості домогосподарств. Як пише «Економічна правда», станом на другий квартал 2025 року сумарний борг сягнув 106,6 млрд грн. Найбільша частка — плата за теплопостачання та гарячу воду (понад 35 млрд грн) і газ (понад 32 млрд грн); далі — електроенергія (близько 17 млрд грн), холодна вода, управління багатоквартирним будинком і вивезення відходів. За той же квартал домогосподарствам нарахували 64,3 млрд грн, а сплачено було 51,5 млрд грн — розрив, на який звертає увагу «Економічна правда», відображає ефект підвищення тарифів на електроенергію та нерівномірні доходи сімей у воєнний час.

Чому накопичуються борги і що змінилося в правилах

Після скасування в 2024 році мораторію на відключення та нарахування пені постачальники отримали можливість повернутися до звичайних договірних механізмів. Це означає повернення пені за прострочення, попереджень, відключень (там, де це технічно можливо), а в разі системної несплати — судових наказів і виконавчих проваджень. Водночас на тепло та газ для населення діє «заморожування» базових тарифів на період воєнного стану; зростання рахунків у 2023–2025 роках здебільшого було пов’язане з електроенергією, розподілом і споживанням, а не з опаленням, звертає увагу «Економічна правда».

Юридичні наслідки: коли можуть виселити

Крайній захід — виселення — можливий лише за рішенням суду і після повної процедури стягнення. «Радіо Трек» пояснює, що підставою в практиці стають значні суми (орієнтир — понад двадцять мінімальних зарплат), відсутність у боржника іншого майна для звернення стягнення та доведений факт ухилення від погашення заборгованості. Зазвичай усе починається з письмових вимог і пропозиції реструктуризації, далі — судовий наказ або позов, потім — виконавче провадження. Важливий процесуальний фільтр — трирічна позовна давність: «старі» нарахування поза цим горизонтом складно законно стягнути, якщо постачальник пропустив строк звернення. На цьому наголошують адвокати, коментуючи кейси виселень і «довгих» боргів, цитовані «Радіо Трек».

Тарифи: що прогнозують на 2026 рік

Юристи та галузеві консультанти очікують поступового наближення тарифів до економічно обґрунтованого рівня після завершення дії надзвичайних заходів. Аналітики K&N Partners прогнозують збереження політики утримання базових тарифів на тепло та газ до закінчення воєнного стану, але визнають ризик підвищення «мережевої» складової (розподіл, передача) та електроенергії — як інструменту фінансової стабілізації ринку й підготовки до опалювального сезону. У їхньому огляді також підкреслюється: на тлі дефіциту інвестицій у мережі регулятору доведеться балансувати між доступністю для населення й ліквідністю операторів. Прямо про це говорить і практика рішень НКРЕКП 2025 року, яка, за оцінкою K&N Partners, закладає основу для «плавного вирівнювання» у 2026-му.

Як діють субсидії та що можуть запропонувати боржникам

За умов подальшої монетизації субсидій ключовим «амортизатором» для вразливих домогосподарств залишаються адресні виплати: якщо платіжка перевищує частку обов’язкового платежу, різницю покриває держава. Місцеві постачальники і керуючі компанії паралельно пропонують реструктуризацію боргу — типовий графік передбачає перший внесок і рівні щомісячні платежі; це дозволяє уникнути пені, судових витрат і відключень. «Радіо Трек» у своїх роз’ясненнях радить не ігнорувати вимог і погоджувати графіки одразу: повторне підключення після технічного відключення — платне, а пеня нараховується щоденно.

Що важливо знати споживачам уже зараз

По-перше, офіційні дані Держстату, на які посилається «Економічна правда», фіксують сумарний борг населення 106,6 млрд грн і нерівномірність платежів упродовж кварталу — це означає, що постачальники активніше використовуватимуть судові інструменти. По-друге, ризик втратити житло виникає не через перший «мінус» у квитанції, а після накопичення значної суми, неуспішної реструктуризації та рішення суду — на цьому акцентує «Радіо Трек». По-третє, за прогнозом K&N Partners, у 2026-му можливе подальше «вирівнювання» тарифів у бік економічних витрат, з утриманням соціальних запобіжників для вразливих груп.

Логіка дій для домогосподарств пряма: перевіряти нарахування, подаватися на субсидію, якщо платіжка «перевищує норму», і домовлятися про графік, щойно з’являється прострочення. Це дешевше за суд і швидше за будь-яке виконавче провадження.

Оксана ЧОПАК