ЄС відкриває ширший доступ для українських товарів: що саме змінилося і де залишаться обмеження

Рада ЄС погодила позицію для Спільного комітету Україна–ЄС (торговельна конфігурація), яка зменшує або скасовує мита на низку українських агропродовольчих товарів. Йдеться насамперед про молочну продукцію, свіжі фрукти й овочі, а також про окремі види м’яса та м’ясних виробів. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на реліз інституцій ЄС, де рішення окреслюється як наступний крок до довшого і стабільнішого режиму доступу для українського експорту.

Як пояснюють у Єврокомісії, це елемент перегляду Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (DCFTA), узгодженого влітку 2025 року. Завдання — перевести «воєнні» пільги у прогнозовані правила з тривалішим горизонтом: там, де ринкова чутливість нижча, мита скасовують швидше; там, де ризики для європейських виробників вищі, доступ лишається дозованим і супроводжується запобіжниками. Про такі підходи унісонно інформують Єврокомісія та РБК-Україна.

Що саме змінюється

З боку ЄС розширюється перелік позицій із нульовими або нижчими ставками для українських постачальників «менш чутливих» товарів. Водночас доступ прив’язується до поступового узгодження виробничих практик із нормами ЄС: ідеться про вимоги до добробуту тварин, застосування засобів захисту рослин і ветеринарних препаратів. За інформацією Брюсселя, саме відповідність стандартам буде умовою для сталого безмитного режиму по окремих категоріях.

Де залишаються обмеження

Для цукру, м’яса птиці, яєць, зернових (передусім пшениці та кукурудзи) і меду ЄС зберігає «чутливий» статус. Тут не йдеться про автоматичне скасування мит: доступ залишиться обмеженим і поступовим, через квоти та механізми швидкого гальмування імпорту в разі дисбалансів. Як наголошують у Раді ЄС, це компроміс між потребою підтримати українську економіку та обов’язком убезпечити внутрішній ринок від перекосів.

Процедура і строки

Погоджена Радою ЄС позиція — це мандат для Спільного комітету Україна–ЄС у торговельній конфігурації, який має затвердити зміни як частину перегляду за статтею 29 (4) Угоди про асоціацію. Фактично йдеться про переведення тимчасових рішень у режим, зафіксований у правовій рамці DCFTA. Як зазначає РБК-Україна, політичний сигнал прозорий: Брюссель переходить від коротких продовжень до стабільніших правил гри.

Попередні рішення були тимчасовими

У 2022–2025 роках діяли автономні торговельні заходи — практично нульові мита на більшість українського експорту як виняток у період повномасштабної війни. Цей режим продовжували двічі, але він сплив у червні 2025 року. Далі ЄС переключився на таргетовану модель: для чутливих аграрних товарів — квоти й «емердженсі-брейки», для менш ризикових — ширша лібералізація. За даними РБК-Україна, нинішній перегляд DCFTA має закріпити саме таку конструкцію на більш тривалий строк.

Європейські уряди просувають рішення двома аргументами: підтримка економічної стійкості України в умовах війни та підготовка до подальшої інтеграції на ринок ЄС. Як уточнює РБК-Україна з посиланням на заяви європейських посадовців, лібералізація торгівлі — це практичне продовження фінансової та військової допомоги, яке має зберегти виробничу базу, експортні канали й зайнятість в Україні.

Що це означає для бізнесу

Для експортерів «менш чутливих» товарів відкривається довший і передбачуваніший горизонт роботи на ринку ЄС: контракти можна планувати без огляду на щорічні продовження тимчасових пільг, а головними ризиками стають не політичні рішення, а швидкість сертифікації та логістика. Водночас відповідність стандартам ЄС перестає бути «рекомендацією» і стає вхідним квитком: виробничі практики, слідковість, контроль залишків ЗЗР, ветеринарні та фітосанітарні процедури — усе це доведеться підтверджувати документами й аудитами. Для «чутливих» категорій правила залишаються жорсткішими: квоти зростатимуть поступово, а отже, конкурентна перевага залежатиме від точного контрактингу в межах лімітів, гнучкої логістики й здатності оперативно реагувати на включення запобіжників.

Оксана ЧОПАК