Відповідь Європи на невпинне зростання цін на пальнета енергоносії, спричинене війною в Ірані

Після закриття Ормузької протоки ціна на нафту марки Brent перевищила 100 євро за барель. Оскільки Брюссель не відреагував на рівні ЄС, столиці країн вирішують питання зниження податків, установлення цінових обмежень або просто відтермінування конкретних заходів.

Війна в Ірані призвела до стрімкого зростання цін на нафту марки Brent, що спричинило ланцюгову реакцію у вартості палива та енергоносіїв. Зростання цін на паливо в Європі є очевидним, зокрема в Іспанії воно перевищило 34%.

Європейці відчули це зростання також у рахунках за електроенергію та газ, що змусило багато країн вжити заходів з пом’якшення безперервного підвищення цін, яке триває з початку нападу на Іран, тобто з 28 лютого.

Конфлікт порушив приблизно 20% світових поставок нафти, що проходять через Ормузьку протоку. Ціна нафти Brent за барель протягом кількох днів зросла приблизно із 60 до понад 100 євро. Вартість природного газу в Європі підвищилася на 60% з початку конфлікту.

Крім того, на європейських заправках помітно зросли ціни на бензин і дизельне пальне, наприклад, у Німеччині вони перевищили 2 євро за літр.

Найбільшим є зростання вартості дизельного пального. У багатьох країнах ціна перевищує 2 євро за літр, а відсоткове підвищення коливається від близько 17,5% у Португалії до 34,3% в Іспанії.

Через таку ситуацію уряди почали вживати заходів, щоб громадяни не відчували на собі весь тягар підвищення цін, особливо з огляду на те, що товари, про які йдеться, обкладаються значними податками.

Іспанія має найамбітніший пакет заходів

Уряд Педро Санчеса дещо затримався з остаточним затвердженням відповіді, частково через внутрішні суперечки з партією «Сумар», але зрештою схвалив найкомплексніший із розглянутих пакетів заходів. Рада міністрів прийняла королівський указ, який містить план на суму 5 млрд євро для пом’якшення наслідків зростання цін. Ці заходи діятимуть до 30 червня 2026 року.

План зосереджений на зниженні податків. Уряд знизив ПДВ на всі види енергії з 21% до 10%, включаючи моторне паливо, електроенергію, природний газ та бутан, максимальні ціни на які також були обмежені.

Антикризові заходи знизять рахунки за електроенергію на 13%, а бензин і дизельне паливо подешевшають приблизно на 30 центів за літр. Перевізники, фермери та рибалки, котрих визначили як найбільш вразливих працівників, також отримають 20-центове відшкодування за кожен літр пального.

Одночасно з цим уряд дозволив вивільнення 11,5 млн барелів нафти, що відповідає трохи більше ніж 12-денному споживанню в країні, у межах глобального плану Міжнародного енергетичного агентства, метою якого є вивільнення 400 млн барелів стратегічних запасів.

Іспанія має відносно кращі позиції щодо виробництва електроенергії. Ціни на неї тут коливаються від 37 до 57 євро за мегаватт-годину, на відміну від 113 євро в Німеччині та 141 євро в Італії. Це пов’язано з тим, що в Іспанії понад 60% енергії виробляється з відновлюваних джерел.

Німеччина, Італія та Португалія застосовують різні підходи

У Німеччині спостерігається один із найбільших стрибків вартості бензину. Ціна на літр зросла приблизно з 1,82 до 2,16 євро, що становить майже 18-відсоткове підвищення лише за два тижні. Уряд зосередився на регулюванні роботи АЗС, а не наданні прямих субсидій.

Міністерка економіки Німеччини Катаріна Райхе подала законопроєкт, який дозволить АЗС підвищувати ціни лише один раз на день – о 12:00. Проте закон ще не набув чинності, оскільки вимагає внесення змін до законодавства про конкуренцію. У сфері енергетичної політики Берлін категорично виключив відновлення закупівлі російського газу, назвавши таку перспективу «абсолютно неприйнятною».

Італія обрала інший шлях. Рим розглянув можливість спрямувати надлишкові надходження від ПДВ, отримані завдяки вищим цінам на пальне, на компенсацію споживачам і планує накласти санкції на ті компанії, які використовують кризу для підвищення своїх прибутків. На європейському рівні прем’єр-міністерка Джорджія Мелоні активувала цей захід на 20 днів.

Португалія першою серед південноєвропейських країн запровадила конкретні заходи. Уряд Луїса Монтенегро оголосив про «тимчасове та надзвичайне» зниження податку на дизельне пальне для автомобілів на 3,55 євроцента за літр, повертаючи платникам податків надлишкові надходження від ПДВ, отримані внаслідок зростання цін. Цей захід набув чинності, коли ціни перевищили встановлений виконавчою владою поріг підвищення в 10 центів.

Франція, Польща, Угорщина та Австрія займають більш стриману позицію

У Франції найпомітніша реакція надійшла не від уряду, а від однієї з компаній. TotalEnergies оголосила, що до кінця місяця обмежить ціни на бензин і дизельне пальне.

На державному рівні Париж зосередив свої зусилля на дипломатії, а не зниженні податків: Макрон виступив у Європейській раді з пропозицією припинити атаки на енергетичну та водну інфраструктуру, зважаючи на ризик того, що конфлікт може ще більше посилити зростання цін. Подібних до іспанських заходів зі зниження податків ще не оголошували.

Польща, де зростання цін на заправках було помірнішим, зайняла обережну позицію. Польський уряд не оголосив про значні заходи зі зниження податків, а державний секретар з питань енергетики Войцех Врохна попередив, що не можна різко призупинити регулювання, не завдавши шкоди стабільності ринку та довірі інвесторів.

Австрія, де ціна на бензин також зросла приблизно на 13%, пішла далі у сфері цінового регулювання, ніж Німеччина. Оператори можуть підвищувати ціни на пальне лише тричі на тиждень, тоді як знижувати їх можна в будь-який час.

Угорщина прийняла рішення про повний ціновий ліміт. Прем’єр-міністр Віктор Орбан установив максимальну ціну на бензин 95-го октанового числа на рівні 1,54 євро, а на дизельне пальне – 1,59 євро. Однак цей захід стосується лише транспортних засобів з угорськими номерними знаками, щоб запобігти перетину кордону водіями з сусідніх країн з метою заправки.

Заходи Європейського Союзу щодо запасів газу

Комісар з питань енергетики Дан Йоргенсен повідомив, що в разі «серйозної цінової кризи» Брюссель розглядає можливість введення тимчасових надзвичайних заходів на всій території ЄС, але наголосив, що вони мають бути цілеспрямованими, обмеженими в часі та не повинні перешкоджати переходу на чисту енергію.

За даними Financial Times, 21 березня комісар з питань енергетики доручив державам-членам знизити цільовий показник наповнення своїх газосховищ до 80% від потужності, що на 10 процентних пунктів нижче, ніж офіційні цілі ЄС, «щоб гарантувати безпеку та спокій учасникам ринку».

Як бачимо, заходи варіюються від повної відсутності підтримки, зокрема у Франції, до надання допомоги в розмірі понад 5 млрд євро в Іспанії. Те, як довго Європа потерпатиме від енергетичної кризи, залежить від тривалості війни та блокади Ормузької протоки.

 Джерело