Кабінет Міністрів України зареєстрував у Верховній Раді проект закону №11090 „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби”, як повідомляє РБК-Україна за інформацією від уряду.
Ця ініціатива спрямована на гармонізацію українського законодавства із вимогами Європейського Союзу. З 2018 року в Україні діє план, згідно з яким акциз на тютюнові вироби має зростати на 20% щороку. Метою цього плану було досягнення до 2025 року вимог Директиви ЄС, згідно з якою мінімальне акцизне податкове зобов’язання повинно становити не менше ніж 90 євро за 1000 штук сигарет.
Проте через девальвацію, спричинену війною, у 2025 році планується, що акциз на сигарети досягне лише 70 євро, що є нижче встановленого ЄС рівня. Тому уряд пропонує переглянути ставки акцизного податку, щоб до 2028 року досягти мінімального рівня, передбаченого директивою ЄС.
Відповідно до рекомендацій Міжнародного валютного фонду у рамках програми Extended Fund Facility (EFF), а також згідно з Національною стратегією доходів, було запропоновано вираження у євро ставок акцизного податку на тютюнові вироби.
Реалізація законопроекту №11090 забезпечить збільшення додаткових надходжень до державного бюджету України, що особливо важливо для підтримки сектора оборони та безпеки країни. Очікується, що у 2025 році це принесе додатково 612 млн грн, у 2026 році – 5,001 млрд грн, у 2027 році – 9,379 млрд грн, а у 2028 році – 13,852 млрд грн.
Уряд також очікує, що реалізація цього законопроекту матиме значний соціальний ефект, зокрема, сприятиме зменшенню споживання сигарет українцями, зниженню рівня захворюваності на серцево-судинні захворювання та збільшенню тривалості життя населення.
Дорогі сигарети стануть ще дорожчими
Економічні експерти також виступають за збільшення адвалорної ставки акцизного податку на тютюнові вироби з поточних 12%, з метою усунення дисбалансу між оподаткуванням дорогих та дешевих сигарет. Про це інформує РБК-Україна, посилаючись на Віталія Кулика, директора Центру досліджень проблем громадянського суспільства. Кулик наголошує, що в Україні з 2013 року, коли уряд Миколи Азарова знизив адвалорну ставку з 25% до 12%, бюджет недоотримав понад 100 млрд гривень.
Денис Безлюдько, економічний експерт, підкреслює, що попит на преміум-сегмент тютюнових виробів залишається нееластичним, тому збільшення акцизу не змінить споживчі звички заможних курців, але забезпечить додаткові надходження до державного бюджету. Втім, зазначається, що з 2013 року в Україні не було внесено до Верховної Ради законопроєктів, які б спрямовували на збільшення адвалорної ставки акцизу.
Наразі в Україні діє система акцизного оподаткування тютюнових виробів, що включає мінімальне акцизне зобов’язання, специфічну та адвалорну ставки. Експерти наголошують на важливості гармонізації української адвалорної ставки з європейськими стандартами, де ставки варіюються від 25% до 50%.
Акцизи на пальне також підуть вгору
Кабінет Міністрів України підтримав законопроєкт, що передбачає поступове підвищення акцизного податку на пальне, як повідомляє пресслужба Міністерства фінансів. Ця ініціатива має на меті наблизити українське законодавство до стандартів Європейського Союзу.
Законопроєкт „Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо наближення законодавства України до законодавства Європейського Союзу щодо акцизного податку” передбачає збільшення ставок акцизу для різних видів пального. Зокрема, наразі ставки встановлені на рівні: 213,5 євро за 1000 літрів для бензину, 139,5 євро для дизельного палива, 52 євро для автогазу та 162 євро для альтернативного палива. Пропонується піднімати ці ставки щороку до 2027 року включно.
За даними Міністерства фінансів, реалізація цього законопроєкту має забезпечити значні додаткові надходження до держбюджету вже у другому півріччі 2024 року. Очікується, що від реалізації пального буде отримано додатково приблизно 1,6 млрд грн щомісяця, в тому числі 1,3 млрд грн від акцизного податку та 292 млн грн від податку на додану вартість. Також передбачається отримання додаткових 4,5 млн грн на місяць від операцій з реалізації проміжних продуктів через акцизний податок.
Імпорт бензину та дизельного пального до України скотився до показників травня 2022 року. Так, минулого тижня, який закінчився 25 лютого, обсяги імпорту ДП та бензину автомобільним транспортом впали до 17,2 тис. тонн.
За інформацією enkorr, найбільше падіння обсягів постачань спостерігалося в польських й балтійських компаній, відвантаження яких критично залежать від ситуації на польсько-українському кордоні. Протягом останніх чотирьох тижнів обсяги розмитнення дизпального й бензину, що надходить з Польщі, Латвії й Литви, скоротилися майже в чотири рази, до 5,5 тис. тонн.
Зазначається, що страйк, який 20 лютого розпочали фермери, сильно б’є по обсягам продажів польських паливних компаній. Надходження бензину з польських базисів були трохи більшими за нуль — минулого тижня в Україну доїхало лише чотири бензовози, які привезли 90 тонн пального.
Не дуже гарна ситуація й в прибалтійських країнах. За останні чотири тижні автомобільні відвантаження бензину з Латвії й Литви впали в 3 рази до 0,7 тис. тонн, дизпального — в 4 рази, до 3,6 тис. тонн.
Падіння темпів автомобільних відвантажень нафтопродуктів з Польщі й країн Балтії не чинять значного впливу на баланс українського паливного ринку, оскільки залізничні постачання й імпорт з південних базисів компенсують ефект блокування кордону. Таким чином, скорочення споживання відбувається за рахунок випадіння з українського ринку польських і балтійських обсягів палива.
Отже, тамтешні трейдери мають „подякувати” польським фермерам за співпрацю. Саме вони вже тривалий час блокують кордон із Україною.
Із 1 лютого ціни на бензин і дизельне паливо на Кубі суттєво зростуть – більш ніж на 500%. Уряд заявляє, що завдяки такому кроку постачання пального стане більш безпечним і це сприятиме „відродженню” кубинської економіки.
Згідно із заявою міністра фінансів і цін Владіміра Регейро, з 1 лютого ціна звичайного бензину з октановим числом 94 підстрибне із 25 песо до 132 песо (за офіційним обмінним курсом 1,1 долара) за літр, тоді як ціна преміум-бензину злетить із нинішніх 30 песо до 156 песо (за офіційним обмінним курсом 1,30 долара) за літр. Ціна на дизельне паливо зросте на 546% до 150 песо (1,25 долара) за літр.
Міністр також оголосив, що буде відкрито 29 автозаправних станцій, де паливо продаватиметься виключно за долари. Куба імпортує бензин за іноземну валюту, тому доларова виручка від спеціальних заправок може бути використана для фінансування держави, яка має валютні обмеження.
У грудні в парламенті Куби, так званій Національній асамблеї народної влади, президент Мігель Діас-Канель заявив, що на тлі складної економічної ситуації йому доведеться або підвищити ціни на пальне, або скоротити пайки на основні продукти харчування.
Раніше міністр економіки Алехандро Хіль заявив, що в 2023 році валовий внутрішній продукт (ВВП) Куби скоротиться на 1-2 відсотки, інфляція становитиме близько 30 відсотків, дефіцит бюджету у відсотках до ВВП – близько 19 відсотків, є проблеми в туризмі і сільському господарстві – основних джерелах доходу країни.
Міністр економіки заявив тоді, що неможливо утримувати занадто субсидовану ціну на паливо, яка є найнижчою порівняно з іншими країнами.
На Кубі кількість іноземних туристів усе ще становить лише 64 відсотки від того показника, що існував до спалаху коронавірусу в 2019 році. Тим часом виробництво цукру також упало, і країні довелося імпортувати продукти харчування.
За офіційними даними, у 2022 році на Кубі налічувалося близько 600 000 автомобілів при населенні 11,1 мільйона осіб.
Станом на 14 листопада середня вартість бензинів, дизелю та автомобільного газу така:
A-95+ — 58,33 грн/л;
А-95 — 55,34 грн/л;
А-92 — 53,39 грн/л;
дизельне пальне — 55,60 грн/л;
скраплений газ — 33,50 грн/л.
Ціни ОККО та WOG:
Найдорожче на АЗС SOCA пальне „Євро-95” та А-95 — по 61,99 грн/л та 59,99 грн/л. Тоді як найнижча вартість А-95+ у мережі Luxwen — 55,49 грн/л, на А-95 — на АЗС „Авантаж 7” — 49,95 грн/л.
А-92 найдорожче коштує на АЗС „Паралель” — 57,99 грн/л, найдешевше на АЗС „Маркет” — 50,49 грн/л.
„Дизельне пальне найдорожче продають на АЗС „Параллель” та SOCAR — за 59,99 грн/л. Найнижча вартість ДП на АЗС „Фактор” — 51,00 грн/л”, – йдеться у повідомленні.
В Україні пальне буде стрімко дорожчати до кінця 2023 року. Однак вже з наступного року ціни мають стабілізуватися.
Про це Національний банк України повідомляє в «Інфляційному звіті».
Як зазначається, зростання цін на пальне очікувано відновилося (на 6,2% р/р у вересні). Причинами цього, передусім, є повернення повного оподаткування, а також зростання світових цін на нафту.
Згідно з даними Нацбанку, у короткостроковому періоді зростання цін на пальне пришвидшиться. Це матиме непрямий проінфляційний вплив на вартість інших товарів та послуг.
Однак, як повідомляється у звіті, з наступного року ціни на пальне стабілізуються завдяки поступовому зниженню вартості нафти у світі.Play Video
Як відомо, вартість пального почала зростати з 1 липня, коли Україна повернула довоєнні податки. Після цього деякі мережі підвищили вартість літра бензину та дизельного пального на чверть або на 14 грн.
Країна-агресор призупинила майже весь експорт бензину та дизелю. У британській розвідці пояснили причини дефіциту.
Віднедавна країна-агресор відчуває гостру нестачу бензину та дизелю, однак дефіцит пального навряд чи напряму пов’язаний із війною рф проти України.
Про це повідомило управління розвідки міноборони Британії у мережі Twitter.
Британська розвідка припускає, що причиною дефіциту стала низка факторів, серед яких попит з боку сільськогосподарського сектора, щорічне літнє обслуговування нафтопереробних заводів і привабливі ціни на експорт.
Як зазначається, щоб стабілізувати ринок, 21 вересня росія призупинила майже весь експорт бензину та дизелю. Британські розвідники прогнозують, що це може вплинути на країни, залежні від російського палива.
«Цей крок майже напевно ще більше обмежить постачання на глобальному ринку, що найбільше вплине на країни, які зараз залежать від поставок палива з росії», – йдеться у звіті розвідки Британії.
Уряд планує відновити акцизний збір на пальне з 1 липня, щоб наповнити бюджет.
У березні 2022 року українське законодавство внесло зміни до податкових зобов’язань підприємців у зв’язку з воєнним станом. У рамках запровадження тимчасової пільги було скасовано акцизний збір на пальне та знижено ПДВ із продажу продукції з 20 до 7 відсотків.
Це мало на меті запобігти подальшому зростанню цін на пальне. Експерти попереджають, що відновлення акцизу може призвести до значного стрибка цін, і не лише на пальне.
Літній сезон може стати періодом зростання цін в Україні. На початку червня населення отримало майже дворазове зростання цін на електроенергію, а наступного місяця очікується значний стрибок цін на пальне.
Цієї весни, незважаючи на війну, ціни на пальне в Україні знижувалися, відображаючи загальносвітову тенденцію.
За три місяці з початку березня ціна бензину 95 октану впала на 4 гривні. Така ж тенденція торкнулася і дизельного палива. Але із 1 липня український парламент планує відновити довоєнний загальний податок із продажу палива.
При цьому планується значне підвищення акцизного збору на паливо. Наразі він становить 52 євро за 1000 літрів, але законодавці хочуть підвищити його до 175 євро для бензину і дизельного палива та 129,5 євро для газу.
Експерти попереджають, що таке рішення може мати низку негативних наслідків і навряд чи досягне бажаного результату у вигляді поповнення державного бюджету. Навпаки, воно матиме радше негативний вплив на економіку. Перш за все, зростуть ціни на АЗС, що призведе до подорожчання інших товарів та послуг.
Зростання цін є неминучим
З часом вплив відчують не лише автомобілісти, а й усі українці, адже вартість палива закладена в переважну більшість товарів та послуг. Особливо це стосується виробництва продуктів харчування, комунальних послуг та громадського транспорту.
Але, перш за все, від негативних наслідків цього рішення найвідчутніше постраждає аграрний сектор, який вступає у фазу збору врожаю. Аграріям знадобиться велика кількість пального. Це призведе до подальших збитків в українському агросекторі, що неодмінно позначиться на цінах продуктів харчування.
Крім того, подорожчають усі товари та послуги, витрати на виробництво яких включають використання пального.
Президент Нігерії Бола Тінубу скасував десятирічну субсидію, яку фінансує держава та яка допомогла знизити ціни на бензин, що у вівторок призвело до довгих черг на заправних станціях.
Про це пише АР.
Оскільки люди кинулися купувати бензин у великих містах, таких як Абуджа та Лагос, маркетологи більш ніж подвоїли ціну на заправку зі звичних 40 центів за літр, що призвело до різкого зростання цін на транспорт.
Тінубу оголосив про відміну субсидії відразу після своєї інавгурації як президент у понеділок, сигналізуючи про план його адміністрації остаточно покласти край ініціативі, яка, за словами офіційних осіб, обійшлася уряду Нігерії приблизно в 18,39 млрд найр (39,8 млн доларів) у 2022 році.
Нафтопереробні заводи Нігерії мають труднощі: виробництво падає до багаторічного мінімуму на тлі масових розкрадань нафти, а це означає, що найбільший виробник нафти в Африці залежить від імпорту нафтопродуктів. Уряд, однак, сплачує частину ціни за літр маркетологам, щоб покрити витрати на навантаження та знизити ціну для споживачів.
«Субсидія більше не може виправдовувати її витрати, що постійно зростають, у зв’язку із виснаженням ресурсів», — сказав Тінубу про своє перше рішення на посаді президента. «Натомість ми перенаправимо кошти на більш ефективні інвестиції в громадську інфраструктуру, освіту, охорону здоров’я та робочі місця, які суттєво покращать життя мільйонів».
Викликаний цим стрибок цін на бензин може призвести до ще більших труднощів у країні, де багато хто вже намагається впоратися з рекордним рівнем безробіття та бідності, а також інфляцією, що досягла 18-річного максимуму. Профспілка працівників нафтової та газової промисловості Нігерії закликала уряд проявити «додаткову обережність через… непередбачені наслідки для простих громадян».
Нігерійська національна нафтова компанія привітала цей крок і закликала людей «не купувати більше, ніж їм потрібно».
Поспіх з купівлею бензину призвів до того, що вартість транспорту у великих містах зросла більш ніж удвічі.
«20-хвилинна поїздка, яку я зазвичай проводжу за 400 найр (86 центів США), тепер коштує 1000 найр (2,1 долара США) », — сказав Габріель Імоке, житель Лагоса.
Панічні покупки можуть тривати протягом кількох тижнів, оскільки очікується, що продавці бензину будуть накопичувати товар, спостерігаючи за цінами, щоб уникнути втрат, сказав Увадіао Осадіайє, старший віцепрезидент з енергетики та промислових підприємств FBNQuest Merchant Bank.
Однак, за його словами, замість одноразового відкату уряд має розглянути питання про поетапне скасування субсидії, щоб пом’якшити наслідки для населення та збільшення програм соціального забезпечення.
«Має бути період адаптації та зміни у структурі споживання, можливо, у способі життя нігерійців», — сказав Осадіайє.
Замість компанії «ТВЕЛ», яка входить до складу російського держхолдингу «Росатом», ядерне паливо на АЕС Чехії у майбутньому постачатиме американська компанія Westinghouse, повідомив речник чеської енергетичної компанії CEZ Ладіслав Кріз.
Дві чеські атомні електростанції – Дуковани та Темелін – належать CEZ. 70 відсотків акцій компанії належать державі.
Давніша АЕС у Дукованах, введена в експлуатацію у вісімдесятих роках минулого століття, майже 40 років використовувала російське паливо.
Темелін, яка працює з початку двотисячних, також використовує російські нагрівальні стрижні, але вже користувалася і ядерним паливом від Westinghouse.
Після початку російсько-української війни керівництво CEZ вирішило з міркувань безпеки замінити російські ТЕНи на американські на обох АЕС. CEZ не розголошує фінансові деталі контракту між компаніями.
Згідно з повідомленням, атомні нагрівальні стрижні з 2024 року до Чехії постачатимуть Westinghouse спільно з французькою компанією Framatome. Запасу ядерного нагрівача CEZ вистачить приблизно на три роки. CEZ хоче зберегти цей рівень резервів і надалі.
«Забезпечення поставок нагрівачів західними компаніями є значним кроком не лише для Дуковань і Темеліна, а й для всієї чеської енергетики. Це суттєво підвищило енергетичну безпеку Чехії», – повідомив Даніель Бенеш, генеральний директор CEZ. Westinghouse вироблятиме ядерні нагрівальні стрижні через свою шведську філію.
Уряд Чехії планує збільшити потужність двох атомних електростанцій.
На українських АЗС останнім часом різко збільшився попит на пальне. Попри напружену ситуацію, дефіциту на паливному ринку поки що не спостерігається.
Про це повідомляють експерти, пише видання „Апостроф”
За словами фахівців, найближчим часом в країні можуть початися певні перебої з бензином у зв’язку з нестачею пального за кордоном. Велику роль на паливному ринку тепер також відіграють генератори, які населення почало використовувати у побуті у зв’язку з віяловими відключеннями електроенергії.
Також зараз переформатовується робота мереж Привату та Укрнафти, адже після „націоналізації” остання втратила постачальника палива у вигляді групи „Приват”. Це призвело до зникнення пального із вільного обігу на заправках Укрнафти.
