Призупинення Москвою участі в угоді щодо експорту українського зерна через Чорне море може посилити голод у деяких частинах Африки, але прямий вплив на Україну, швидше за все, буде менш драматичним, вважають експерти з питань Африки та гуманітарні організації.
Західні офіційні особи звинуватили росію у використанні продовольства як зброї, після рішення Москви призупинити укладену за посередництва ООН і Туреччини зернову угоду, спрямовану на зниження світових цін на продовольство та боротьбу з голодом, повідомляє New York Times.
Експерти заявили, що в короткостроковій перспективі рішення росії підніме світові ціни на зерно, завдаючи особливо значної шкоди країнам, урядам яких бракує ресурсів для підтримки цін на основні продукти харчування.
В Африці з гострою нестачею продовольства стикаються десятки мільйонів людей. Більшість із голодуючих у світі живуть саме на цьому континенті. Ситуацію з гострою нестачею продовольства тут ускладнюють громадянські війни, екстремальні кліматичні умови та економічні труднощі, спричинені пандемією Covid-19.
Призупинення зернової угоди може спричинити значні проблеми не лише для найбідніших африканських країн, але й більших націй, де вартість життя стала серйозною політичною проблемою, вважає Муріті Мутіга, директор африканської програми Міжнародної кризової групи. Він виділив Південну Африку, Гану та Кенію як ті країни, уряди яких перебували під політичним тиском щодо вирішення проблеми зростання цін на продукти харчування і до того, як росія оголосила про своє рішення.
Згідно з одним із досліджень, найближчим часом африканська цифрова економіка набуде величезного зростання, а регіональний масштаб галузі може зрости в шість разів протягом наступних трьох десятиліть.
Цифрова економіка Африки може принести 700 мільярдів доларів у ВВП континенту протягом найближчих тридцяти років, оскільки галузь стрімко зростає, – йдеться у доповіді e-Conomy Africa 2020, підготовленій Google та Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC).
Галузь включає такі сфери, як електронна комерція, електронна логістика, освітні технології, розваги, фінансові технології або технології охорони здоров’я. У звіті підкреслюється, що бум цифрової економіки Африки вже розпочався і вже забезпечив величезні інвестиції та інвестиційні можливості.
В аналізі підкреслюється, що розмір регіональної промисловості може зрости до 180 млрд до 2025 року, що становитиме 5,2 відсотка від загального ВВП континенту, порівняно із 115 млрд, очікуваними цього року, що становить 4,5 відсотка ВВП. Однак до 2050 року внесок вже може становити 712 мільярдів доларів, що становитиме 8,5 відсотка ВВП.
І все це означало б, що загальний розмір цифрової економіки Африки може збільшитися в шість разів до 2050 року завдяки поширенню доступу до якісного Інтернету, зростанню міського населення та розвитку середовища цифрового стартапу. За таких темпів зростання розмір африканської цифрової економіки міг би в два рази перевищувати рівень 2012 року у приблизно 30 мільярдів доларів.
У звіті також наголошується, що наслідки епідемії коронавірусу, як очікується, не вплинуть на ріст африканської цифрової економіки – галузь є дуже стійкою в регіоні, навіть якщо сектор зазнає певної трансформації в найближчі роки.
