Кіпр може почати постачати природний газ на європейські ринки вже у 2027 році, оскільки Європа шукає нові способи позбутися залежності від російських енергоносіїв.
Про це повідомляє АР.
Президент Кіпру Нікос Христодулідес заявив, що перша партія природного газу – частина з приблизно 20 трильйонів кубічних футів, виявленого у водах біля Кіпру – може бути експортована за кордон, і буде походити з одного з шести родовищ під назвою Cronos. Його експлуатує консорціум, до складу якого входять італійська компанія Eni та французька TotalEnergies.
Христодулідес повідомив, що консорціум прийме остаточне рішення про реалізацію проєкту наступного року, а газ з родовища Cronos може потрапити на переробний завод в єгипетському портовому місті Дамієтта для скраплення і транспортування морськими шляхами на європейські ринки у 2027 році.
«Кіпр є частиною енергетичних рішень для енергетичної безпеки у східному Середземномор’ї, і, як я вже сказав, важливою метою є узгодження ваших інтересів з інтересами потужних держав і виконання функції альтернативного енергетичного коридору для Європи», – сказав Христодулідес.
Для порівняння, поточні обсяги природного газу на Кіпрі приблизно дорівнюють 10-річному запасу газу, які Росія постачала б до Європи через трубопровід «Північний потік», який зараз не працює, забезпечуючи енергією понад 22 мільйони домівок щорічно.
Міністр енергетики Кіпру Джордж Пананастасіу заявив, що природний газ із родовища Cronos може найшвидше потрапити на ринки, оскільки його можна підключити до вже існуючої інфраструктури, яка транспортує газ із величезного родовища Zor в Єгипті, розташованого приблизно за 80 кілометрів.
Папанастасіу заявив, що кінцевий термін виходу газу Cronos на ринок у 2027 році є «оптимістичним, але здійсненним».
Морський експорт російської нафти через порти на Балтійському морі суттєво скоротився на тлі запровадження Сполученими Штатами санкцій проти енергокомпаній «Лукойл» та «Роснєфть».
Про це повідомляє російський портал Комерсант, посилаючись на дані Центру цінових індексів.
Обсяги відвантаження сировини просіли, зокрема, через відмову ключових покупців у Китаї та Індії від російської сировини.
Так, найбільший російський нафтовий хаб у Балтійському морі, порт Приморськ, за тиждень скоротив відвантаження у 3,7 рази. Добовий обсяг експорту знизився на 73%.
Зазначається, що за цей період звідти вийшли лише три танкери: один слідує до Туреччини, інший – до Єгипту, а ще один – у невідомому напрямку.
Порт Усть-Луга також показав суттєве падіння. Зазначається, що добові відвантаження скоротилися до 43 тисяч тонн, що на 40% менше, ніж минулого року.
Водночас, вартість фрахту для перевезення російської нафти продовжує зростати, а на окремих напрямках вже піднялася до максимальних рівнів за рік.
«Частина санкцій США, введених наприкінці жовтня, набирає чинності 21 листопада, через що судновласники продовжують збільшувати премії за ризик під час перевезення російської нафти. У ЦЦІ пояснюють, що потенційні проблеми в портах вивантаження за недотримання термінів доставки можуть призвести до великих фінансових втрат», – визнає російський портал.
У жовтні експорт викопного палива з росії опустився до найнижчих показників за весь час повномасштабної війни проти України. Падіння триває другий місяць поспіль і може суттєво вдарити по економіці країни-агресора.
Про це повідомляє wiadomosci.onet.
За даними Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA), у жовтні 2025 року росія експортувала викопне паливо на суму 524 млн євро на день – на 4% менше, ніж у вересні. На цей показник вплинули українські атаки та міжнародні санкції.
Найбільшими покупцями російського палива стали Китай (5,8 млрд євро), Індія (3,1 млрд євро) та Туреччина (2,7 млрд євро).
США у жовтні запровадили санкції проти „роснефті” та „лукойла”, підкресливши, що причиною є „відсутність серйозної участі росії в мирному процесі з метою припинення війни в Україні”. Очікується, що Китай, Туреччина та Індія можуть скоротити закупівлі російської нафти.
У жовтні ЄС придбав у росії викопного палива на 1,1 млрд євро. Найбільшими покупцями стали Угорщина та Словаччина, які імпортують трубопровідний газ і нафту через нафтопровід „Дружба”.
Франція та Бельгія закуповували скраплений природний газ на 209 млн та 158 млн євро відповідно.
Також у жовтні Рада ЄС ухвалила 19-й пакет санкцій, який включає повну заборону на імпорт російського СПГ з січня 2027 року та додаткові обмеження щодо „роснефті” і „газпром нафти”.
Прем’єр Угорщини Віктор Орбан заявив про намір звернутися до суду через заборону на імпорт російського газу. Тим часом президент США Дональд Трамп закликав країни НАТО припинити купувати російську нафту, але дозволив Угорщині річне виключення з цієї заборони.
[type] => post [excerpt] => У жовтні експорт викопного палива з росії опустився до найнижчих показників за весь час повномасштабної війни проти України. Падіння триває другий місяць поспіль і може суттєво вдарити по економіці країни-агресора. [autID] => 2 [date] => Array ( [created] => 1763312520 [modified] => 1763311202 ) [title] => Експорт російського палива впав до найнижчого рівня з початку вторгнення в Україну [url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=65548&lang=uk [status] => publish [translations] => Array ( [hu] => 65608 [uk] => 65548 ) [aut] => zlata [lang] => uk [image_id] => 65549 [image] => Array ( [id] => 65549 [original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/1763151126-4425-large.webp [original_lng] => 52250 [original_w] => 1440 [original_h] => 959 [sizes] => Array ( [thumbnail] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/1763151126-4425-large-150x150.webp [width] => 150 [height] => 150 ) [medium] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/1763151126-4425-large-300x200.webp [width] => 300 [height] => 200 ) [medium_large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/1763151126-4425-large-768x511.webp [width] => 768 [height] => 511 ) [large] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/1763151126-4425-large-1024x682.webp [width] => 1024 [height] => 682 ) [1536x1536] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/1763151126-4425-large.webp [width] => 1440 [height] => 959 ) [2048x2048] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/1763151126-4425-large.webp [width] => 1440 [height] => 959 ) [full] => Array ( [url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2025/11/1763151126-4425-large.webp [width] => 1440 [height] => 959 ) ) ) [video] => [comments_count] => 0 [domain] => Array ( [hid] => economic [color] => orange [title] => Економіка ) [_edit_lock] => 1763304005:2 [_thumbnail_id] => 65549 [_edit_last] => 2 [translation_required] => 1 [views_count] => 1076 [translation_required_done] => 1 [_algolia_sync] => 518883549002 [labels] => Array ( ) [categories] => Array ( [0] => 51 [1] => 37 [2] => 84406 [3] => 43 ) [categories_name] => Array ( [0] => Новини [1] => Світ [2] => Світ [3] => Статті ) [tags] => Array ( [0] => 240 [1] => 1447 ) [tags_name] => Array ( [0] => експорт [1] => пальне ) ) [3] => Array ( [id] => 65354 [content] =>
У січні-жовтні 2025 року імпорт в Україну становив 67,8 млрд доларів, а експорт з України – 33,2 млрд доларів.
Товарообіг України за січень-жовтень 2025 року становить 101 млрд доларів. Про це інформує Державна митна служба у вівторок, 11 листопада.
Так, у січні-жовтні імпорт в Україну становив 67,8 млрд доларів, а експорт з України – 33,2 млрд доларів. При цьому оподаткований імпорт становив 51,8 млрд доларів, що становить 76% загальних обсягів імпортованих товарів.
Зазначається, що податкове навантаження на 1 кг оподаткованого імпорту у січні-вересні становило 0,52 дол./кг.
Найбільше товарів в Україну було імпортовано з Китаю – на 15,1 млрд доларів, Польщі – на 6,4 млрд доларів і Німеччини – на 5,4 млрд доларів.
Експортували з України найбільше до Польщі – на 4,2 млрд доларів, Туреччини – на 2,2 млрд доларів, Німеччини – на 2 млрд доларів.
У загальних обсягах ввезених за цей період товарів 68% становили машини, устаткування та транспорт – 27 млрд доларів (при митному оформленні до бюджету сплачено 168 млрд доларів, або 29% надходжень митних платежів), продукція хімічної промисловості – 10,4 млрд доларів (сплачено 81,1 млрд доларів, або 14%), паливно-енергетичні матеріали – 8,5 млрд доларів (сплачено 167,9 млрд доларів, або 29%).
Серед лідерів експорту є продовольчі товари – 18,2 млрд доларів, метали та вироби з них – 3,9 млрд доларів, машини, устаткування та транспорт – 3,1 млрд доларів.
За 10 місяців поточного року при митному оформленні експорту товарів, на які встановлене вивізне мито, до бюджету сплачено 950,7 млн гривень.
Рада ЄС погодила позицію для Спільного комітету Україна–ЄС (торговельна конфігурація), яка зменшує або скасовує мита на низку українських агропродовольчих товарів. Йдеться насамперед про молочну продукцію, свіжі фрукти й овочі, а також про окремі види м’яса та м’ясних виробів. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на реліз інституцій ЄС, де рішення окреслюється як наступний крок до довшого і стабільнішого режиму доступу для українського експорту.
Як пояснюють у Єврокомісії, це елемент перегляду Поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі (DCFTA), узгодженого влітку 2025 року. Завдання — перевести «воєнні» пільги у прогнозовані правила з тривалішим горизонтом: там, де ринкова чутливість нижча, мита скасовують швидше; там, де ризики для європейських виробників вищі, доступ лишається дозованим і супроводжується запобіжниками. Про такі підходи унісонно інформують Єврокомісія та РБК-Україна.
Що саме змінюється
З боку ЄС розширюється перелік позицій із нульовими або нижчими ставками для українських постачальників «менш чутливих» товарів. Водночас доступ прив’язується до поступового узгодження виробничих практик із нормами ЄС: ідеться про вимоги до добробуту тварин, застосування засобів захисту рослин і ветеринарних препаратів. За інформацією Брюсселя, саме відповідність стандартам буде умовою для сталого безмитного режиму по окремих категоріях.
Де залишаються обмеження
Для цукру, м’яса птиці, яєць, зернових (передусім пшениці та кукурудзи) і меду ЄС зберігає «чутливий» статус. Тут не йдеться про автоматичне скасування мит: доступ залишиться обмеженим і поступовим, через квоти та механізми швидкого гальмування імпорту в разі дисбалансів. Як наголошують у Раді ЄС, це компроміс між потребою підтримати українську економіку та обов’язком убезпечити внутрішній ринок від перекосів.
Процедура і строки
Погоджена Радою ЄС позиція — це мандат для Спільного комітету Україна–ЄС у торговельній конфігурації, який має затвердити зміни як частину перегляду за статтею 29 (4) Угоди про асоціацію. Фактично йдеться про переведення тимчасових рішень у режим, зафіксований у правовій рамці DCFTA. Як зазначає РБК-Україна, політичний сигнал прозорий: Брюссель переходить від коротких продовжень до стабільніших правил гри.
Попередні рішення були тимчасовими
У 2022–2025 роках діяли автономні торговельні заходи — практично нульові мита на більшість українського експорту як виняток у період повномасштабної війни. Цей режим продовжували двічі, але він сплив у червні 2025 року. Далі ЄС переключився на таргетовану модель: для чутливих аграрних товарів — квоти й «емердженсі-брейки», для менш ризикових — ширша лібералізація. За даними РБК-Україна, нинішній перегляд DCFTA має закріпити саме таку конструкцію на більш тривалий строк.
Європейські уряди просувають рішення двома аргументами: підтримка економічної стійкості України в умовах війни та підготовка до подальшої інтеграції на ринок ЄС. Як уточнює РБК-Україна з посиланням на заяви європейських посадовців, лібералізація торгівлі — це практичне продовження фінансової та військової допомоги, яке має зберегти виробничу базу, експортні канали й зайнятість в Україні.
Що це означає для бізнесу
Для експортерів «менш чутливих» товарів відкривається довший і передбачуваніший горизонт роботи на ринку ЄС: контракти можна планувати без огляду на щорічні продовження тимчасових пільг, а головними ризиками стають не політичні рішення, а швидкість сертифікації та логістика. Водночас відповідність стандартам ЄС перестає бути «рекомендацією» і стає вхідним квитком: виробничі практики, слідковість, контроль залишків ЗЗР, ветеринарні та фітосанітарні процедури — усе це доведеться підтверджувати документами й аудитами. Для «чутливих» категорій правила залишаються жорсткішими: квоти зростатимуть поступово, а отже, конкурентна перевага залежатиме від точного контрактингу в межах лімітів, гнучкої логістики й здатності оперативно реагувати на включення запобіжників.
До кінця року Україна відкриє платформи для експорту зброї в ЄС, США та на Близькому Сході. Прибутки від зброї нададуть можливість профінансувати дефіцитні потреби оборони.
Про це заявив президент Володимир Зеленський.
„Прийшов час запустити експорт нашої української зброї, тих видів озброєння, які в нас у профіциті. А отже можуть бути експортовані, щоб було фінансування для тих видів озброєння, які особливо потрібні сьогодні тут, в Україні, для захисту”, – повідомив Зеленський.
Президент заявив, що вже доручив уряду, Офісу президента, секретарю РНБО та всій команді розробити і представити ключові елементи такої експортної системи.
Вже є загальна робоча назва програми експорту – „Зброя”.
„Наш експортний продукт. Уже є домовленості про відкриття експортно-імпортних платформ в Європі, Сполучених Штатах Америки, на Близькому Сході. Завдання до кінця року – запустити в роботу ці ключові платформи”, – підсумував глава держави.
Зеленський також розраховує, що відкриття експорту та нових спільних підприємств разом із залученням інвестицій дозволить Україні ще більше масштабувати оборонну промисловість.
Обмеження на експорт високоточного обладнання збіглися з різким скороченням товарообігу між Китаєм і Росією.
Імпорт до Росії високоточного обладнання з Китаю останнім часом стало майже неможливим. Про це заявив власник компанії „Татпромстан” Ільдар Нурієв під час форуму з металообробки та адитивних технологій ТЕМП, повідомляє видання МашТех.
„КНР обмежила постачання високотехнологічного обладнання, хоча про це майже не говорять. Якщо раніше можна було отримати верстати з точністю 3–4 мікрони, то тепер – ні. Для цього потрібна спеціальна експортна ліцензія”, – сказав Нурієв.
Він також зазначив, що навіть вивезення вже придбаних верстатів із Китаю супроводжується „неприємними інцидентами”. Його підприємство займається локалізацією верстатних комплексів на основі китайських технологій, і бізнесмен розцінює нові обмеження як ознаку небажання Пекіна розвивати партнерство з російськими компаніями.
Як зазначає Суспільне, обмеження на експорт високоточного обладнання збіглися з різким скороченням товарообігу між Китаєм і Росією.
За даними китайської митної служби, у серпні 2025 року експорт Китаю до Росії зменшився на 16,4% у річному вимірі, що вдвічі перевищує липневий показник (-8,6%).
У цілому за вісім місяців 2025 року товарообіг між країнами скоротився майже на 9% – до 1,03 трильйона юанів (приблизно 145 мільярдів доларів). Російський експорт до КНР зменшився на 8,8%, а імпорт із Китаю – на 8,2%.
За даними Інституту Гайдара, Китай знизив закупівлі майже всіх видів російської сировини:
Міністри фінансів країн G7 домовилися посилити тиск на експорт російської нафти, яка є основним джерелом доходів РФ.
Про це сказано в комюніке міністрів, ухваленому 1 жовтня, повідомляє „Європейська правда”.
Міністри зазначили, що зараз настав час максимально посилити тиск на експорт російської нафти
„Ми будемо спрямовувати дії проти тих, хто продовжує збільшувати закупівлі російської нафти після вторгнення в Україну, а також проти тих, хто сприяє обходу обмежень”, – сказано в комюніке.
Вони також додали, що домовилися про важливість торговельних заходів, зокрема тарифів і заборон на імпорт та експорт, у своїх зусиллях перекрити надходження російських доходів.
„Ми вживатимемо конкретних заходів для суттєвого скорочення з перспективою поступової відмови від наших залишкових імпортів із Росії, зокрема імпорту вуглеводнів. Ми також серйозно розглядаємо можливість торговельних заходів та інших обмежень щодо країн і суб’єктів, які допомагають фінансувати воєнні зусилля Росії, зокрема щодо нафтопродуктів, вироблених із російської нафти”, – додано у комюніке.
Ці дії посилять тиск на Росію завдяки скоординованим економічним і фінансовим заходам, заявили міністри G7.
Президент Володимир Зеленський заявив, Україна готує угоди щодо контрольованого експорту зброї.
Як повідомляє РБК-Україна, про це він заявив під час вечірнього звернення.
„Сьогодні на Ставці були доповіді щодо далекобійних наших потреб і найближчим часом, і до кінця року, і більш довгостроково. Влучність наших воїнів допомагає захищати всю державу. Ми плануємо контракти та плануємо виробництво так, щоб наші арсенали були достатньо наповнені”, – сказав він.
Зеленський також наголосив, що експорт деяких видів озброєнь, які є у профіциті, може дати Україні додаткові фінанси для виробництва дефіцитних систем.
„Вже є домовленості щодо чотирьох експортних майданчиків: Сполучені Штати Америки, Європа, Близький Схід, і також Африка. Ми будемо готувати відповідні угоди”, – додав президент.
Крім Європи, США та Близького Сходу, українською зброєю активно цікавляться країни Африки.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву президента України Володимира Зеленського 27 вересня.
Глава держави пояснив, що Україна дозволить продаж лише тих видів озброєння, які не є дефіцитними для армії.
„Щодо питання контрольованого експорту різної зброї, чому я його говорю, що це контрольовано, з якої не має дефіциту в української армії. Саме так ми підходимо до цього питання, тому що пріоритет – ЗСУ”, – наголосив Зеленський.
За його словами, передусім українська зброя має зміцнювати фронт, а лише потім іти на експорт.
„Перший пріоритет – це фронт, другий – наші арсенали і тільки третій пріоритет – керований експорт”, – уточнив президент.
Доходи від експорту надлишкових зразків спрямують на закупівлю та виробництво того, чого бракує найбільше – насамперед дронів і сучасних систем перехоплення.
„Мати гроші від цього експорту і витрачати їх на дефіцитний дрон і перехоплювачі, і далекобійні засоби – на що не вистачає грошей”, – сказав він.
Україна вже має представництва в Європі, США та на Близькому Сході. Крім того, з’явилися нові пропозиції від кількох африканських країн.
„На майданчику Генасамблеї ООН є домовленість з африканським континентом, у мене вже є пропозиції кількох африканських країн. Ми вже і обрали країну, і ще подивимося – там великий є запит”, – повідомив Зеленський.
За словами президента, найближчим часом уряд оприлюднить конкретику щодо країн і умов, з якими працюватиме Україна у сфері оборонного експорту.
