Національний банк України налаштований запобігати свідомій або несвідомій участі банків у незаконних схемах тіньового бізнесу. Йдеться про застосування механізмів „дроблення бізнесу” із залученням фізичних осіб-підприємців (ФОП).
Про це заявив заступник голови НБУ Дмитро Олійник, повідомляє РБК-Україна з посиланням на пресслужбу НБУ.
„НБУ перевіряє банки стосовно дотримання ними вимог законодавства під час обслуговування клієнтів. Під час перевірок ми, на жаль, виявляємо факти свідомого або несвідомого залучення банків до забезпечення здійснення фінансових операцій, що пов’язані з „дробленням бізнесу” із застосуванням ФОП”, – сказав він під час зустрічі з представниками бізнесу.
За його словами, НБУ цього не толерують і надалі будуть активно продовжувати заходи, які запобігатимуть використанню банків у цих схемах.
Олійник нагадав про надані банкам у листопаді 2024 року рекомендації щодо виявлення механізмів „дроблення бізнесу”, що можуть свідчити про ухилення від сплати податків через штучний розподіл бізнесу із залученням ФОП.
Зокрема, це спільні адреси місцезнаходження або ведення бізнесу чи характер транзакцій між групою ФОП та компанією.
За його словами, надані рекомендації передбачають обов’язок банків у разі встановлення підозрілої діяльності або підозрілих операцій клієнтів з ознаками можливого „дроблення бізнесу” з метою ухилення від сплати податків повідомляти про це у встановленому порядку Державну службу фінансового моніторингу та прийняти рішення щодо подальших ділових відносин з такими клієнтами.
„Ми побачили результат, адже банки активно відмовляють ФОП в обслуговуванні та повідомляють про їх підозрілу діяльність до Державної служби фінансового моніторингу”, – сказав Олійник.
За його словами, у разі виявлення порушень банками вимог законодавства під час обслуговування ФОП до банку застосовуються заходи впливу, а інформація відповідно до вимог законодавства передається до правоохоронних органів.
„Однак системно зараз усі банки долучилися до протидії подібним схемам”, – сказав він.
Також він закликав присутніх представників бізнесу повідомляти в НБУ про відомі їм факти участі банків або небанківських фінансових установ у схемах тіньового бізне
Інфляція в травні 2025 року досягла піку, а в червні почала знижуватися. Це пояснюється тим, що в червні минулого року тарифи електроенергію різко підвищили, а цього року – ні.
Як зазначили в НБУ, у травні споживча інфляція пришвидшилася (до 15,9% р/р), перевищивши прогноз НБУ через суттєвіше, ніж очікувалося, подорожчання сирих продуктів харчування.
За оцінкою НБУ, у червні загальна інфляція сповільнилася за рахунок зниження адміністративної інфляції.
НБУ не наводить цифри зростання цін, але згідно з оприлюдненим графіком, річна інфляція в червні впала нижче 15%. Держстат оприлюднить офіційну інформацію 9 липня.
Ціни на продукти
За даними НБУ, зростання цін на сирі продукти в травні пришвидшилося (до 26.4% р/р) передусім через подорожчання продукції тваринництва (молока, м’яса, яєць) на тлі зростання собівартості, зменшення поголів’я тварин, а також унаслідок активного експорту окремих продуктів.
Високими темпами зростали ціни на окремі овочі, яблука, кісточкові та ягоди, переважно через вплив несприятливих погодних умов на їхню пропозицію. Тривало подорожчання оброблених продуктів.
За оцінками НБУ, у червні ціни на продукти харчування надалі зростали.
Інфляційний тиск
„Значний фундаментальний інфляційний тиск зберігався, зокрема інфляція послуг залишалася високою на тлі подальшого зростання заробітних плат і стійкого споживчого попиту. Подорожчання непродовольчих товарів тривало помірними темпами”, – заявили в НБУ.
Адміністративна інфляція в травні пришвидшилася до 19,8% р/р передусім через подорожчання алкогольних напоїв і тютюнових виробів, зокрема на тлі подальшого збільшення виробничих витрат, посилення заходів боротьби з тіньовою пропозицією, а також податкових змін для виробників та імпортерів тютюнової продукції.
За оцінками НБУ, у червні адміністративна інфляція суттєво сповільнилася через ефект бази порівняння (у червні 2024 року відбулося одноразове підвищення тарифів на електроенергію).
Зростання цін на паливо залишалося стриманим (на 1,2% р/р у травні), хоча в червні, за оцінками НБУ, воно пришвидшилося внаслідок зростання вартості бензинів та дизпалива на тлі подорожчання нафти на світових ринках.
У випадку повторення неврожаю в Україні цього року аграрії не зможуть підняти ціни ще вище. Цьому завадить імпорт з сусідніх країн, де продукти дешевші.
Про це заявив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук.
Ніколайчук припустив, що врожай зернових та інших культур цього року може бути нижчим, ніж НБУ прогнозував у квітні. Водночас поки що очікуються несуттєві зміни.
„Навіть якщо реалізується певний негативний сценарій і погодні умови повторяться, як у минулому році, то стримати продовольчу інфляцію нам буде простіше, оскільки вагомим фактором буде імпорт”, – сказав він.
Як зазначив Ніколайчук, ціна на продовольчому ринку в Україні „наблизилися, а за окремими продуктами навіть перевищують ціни в країнах-сусідах”.
„Саме через цей фактор ми очікуємо, що повторення минулорічного цінового сплеску продовольчої інфляції ми зможемо уникнути”, – додав він.
Заступник голови НБУ зазначив, після оприлюднення прогнозу НБУ у квітні, в Україні спостерігалися нові хвилі заморозків. Вони вплинули на певні культури. Зокрема, очевидно, що врожай кісточкових буде нижчим. Також погодні умови вплинули на ярові зернові культури.
Ніколайчук відзначив, що збиранню врожаю заважає дефіцит робочої сили.
Концепція дизайну гривні була затверджена більш ніж 30 років тому і вже не відповідає сучасності. Національний банк ініціює дискусію щодо зміни її вигляду. Про це заявив голова НБУ Андрій Пишний, передає пресслужба НБУ.
„Гроші – те, що возвеличує та фіксує нашу історію, досягнення, а сьогодні ще й може бути частиною нашого свідомого відходу від усього, що пов’язує Україну з Росією. У битві сенсів гривня має бути нашою зброєю. Тож маємо нагоду розпочати таку дискусію в суспільстві, яка має стати всеукраїнською”, – йдеться в повідомленні.
За його словами, концепція дизайну гривні не змінювалася з 1992 року.
Зазначається, що ідея, яку втілили художники Василь Лопата й Борис Максимов у першому дизайні банкнот гривні, передбачала відтворення на лицьовому боці портретів постатей, що зробили значний внесок у розбудову української держави на різних історичних етапах. А на зворотному – зображення архітектурних пам’яток, пов’язаних із діяльністю цих видатних особистостей.
„Ця концепція залишалася незмінною для всіх чотирьох поколінь гривні. Минуло вже 30 років. Змінилася Україна, змінилися українці”, – сказав Пишний.
Він також додав, що зараз ми пишемо нову визначальну сторінку історії – на полі битви та в серцях сучасних героїв, сучасних мешканців України, протистоїмо збройній агресії РФ та її пропаганді.
„Банкноти, які впродовж наступних десятиліть розповідатимуть про переломний момент у становленні української нації, ми маємо створювати всі разом”, – зауважив голова НБУ.
Водночас, Пишний підкреслив, що НБУ не планує змінювати дизайн гривні просто зараз. Проте пропонує розпочати пошук того, якими повинні стати гроші, щоб дійсно резонувати із сучасною Україною.
Нацбанк помʼякшив валютні обмеження та почав реалізацію стимулюючої валютної лібералізації.
Про це повідомляє пресслужба НБУ.
У пресслужбі зазначили, що метою лібералізації є сприяння припливу додаткового капіталу в економіку України.
«Українські підприємства отримали можливість здійснювати окремі валютні операції понад встановлені обмеження в межах інвестиційного ліміту. Він дорівнює сумі коштів, залученій з 12 травня 2025 року у статутний капітал цих підприємств від іноземних інвесторів», – йдеться у повідомленні.
Окрім цього почала діяти низка інших пом’якшень:
розширюються можливості фінансування закордонних представництв українських компаній;
бізнес може здійснювати платежі, пов’язані із судовими процедурами щодо невиконання нерезидентами умов за імпортними та експортними контрактами;
збільшуються ліміти на розрахунки корпоративними картками за кордоном;
дозволяються окремі валютні операції на умовах «форвард»;
забезпечується можливість оплати консульських зборів на рахунки дипломатичних представництв та консульських установ України за кордоном;
запроваджується спрощений порядок відкриття будь-яких рахунків для військовослужбовців, а не лише поточних рахунків для отримання грошового забезпечення.
У Нацбанку також розповіли про деякі обмеження. Зокрема, регулятор заборонив банкам завершувати валютний нагляд за операцією з імпорту товарів у разі повернення нерезидентом імпортеру коштів у гривні з лоро-рахунків банків-нерезидентів.
Також банк поширює щомісячний ліміт у 500 000 грн на розрахунки за кордоном платіжними картками, відкритими українськими банками до рахунків в іноземній валюті, для оплати окремих видів послуг.
Станом на 1 травня міжнародні резерви України, за попередніми даними, становили $46,68 млрд. У квітні вони зросли на 10,2%.
Про це повідомляє Національний банк України.
Зазначається, що така динаміка зумовлена, з одного боку, значними обсягами надходжень від міжнародних партнерів, а з іншого, – найменшими з квітня 2024 року обсягами чистого продажу валюти Нацбанком на валютному ринку.
Зокрема, на валютні рахунки уряду в НБУ надійшло $6 347,6 млн. З цієї суми:
$4 861,6 млн. – від Європейського Союзу в межах інструменту Ukraine Facility та ініціативи G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA);
$1294,0 млн. – від міжнародних партнерів через рахунки Світового банку;
$192,0 млн. – від розміщення валютних ОВДП.
Крім того, за обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті виплачено 517,9 млн дол., з яких:
$299,2 млн. – обслуговування та погашення валютних ОВДП;
$169,3 млн. – обслуговування та погашення боргу перед Світовим банком;
$49,4 млн. – сплата іншим міжнародним кредиторам.
Також Україна сплатила Міжнародному валютному фонду $82,1 млн.
Водночас у квітні порівняно з березнем чистий продаж валюти Національним банком зменшився на 17,1%. Відповідно до балансових даних НБУ продав на валютному ринку $2 208,7 млн. та викупив до резервів $17,5 млн.
За даними Нацбанку, у квітні завдяки переоцінці вартість фінансових інструментів збільшилася на $742,5 млн.
НБУ зазначає, що поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 5,6 місяця майбутнього імпорту.
В Україні діє частковий мораторій на підвищення комунальних тарифів. Але він буде скасований через проблеми в енергетиці.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на „Інфляційний звіт” Національного банку України (квітень 2025 року).
„Очікується, що в поточному році чинні тарифи на газ, опалення і постачання гарячої води не переглядатимуться”, – йдеться в документі.
Проте складний стан в енергетиці та фіскальна консолідація, імовірно, зумовлять поступове коригування цих тарифів у наступних роках.
„Зокрема, припускається початок поступового приведення їх до економічно обґрунтованих рівнів з 2026 року”, – заявили в НБУ.
У НБУ зазначили, що невизначеність із термінами та величиною коригування енергетичних тарифів є суттєвим ризиком для прогнозу інфляції. Подальше відтермінування рішень щодо їх підвищення зумовить нижчу інфляцію, але накопичуватиме дисбаланси, а ціновий тиск лише відкладатиметься на майбутнє.
Національний банк України (НБУ) прогнозує зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) України у 2025 році на 3,1%. Прогноз погіршений в порівнянні з січнем цього року (3,6%).
Про це на брифінгу заявив голова НБУ Андрій Пишний.
За прогнозом НБУ, у 2026 році економіка зросте на 3,7% (попередній прогноз – 4,0%), у 2027 році ВВП збільшиться на 3,9% (попередній прогноз – 4,2%). Як зазначив голова НБУ, у І кварталі 2025 року зростання економіки залишалося стриманим, зокрема через руйнування газової інфраструктури та спричинене цим збільшення потреб в імпорті газу.
„Попри певне пожвавлення ринку праці, вагомим стримуючим чинником, відповідно до опитувань бізнесу, залишався також зумовлений війною дефіцит кваліфікованих працівників”, – сказав він.
За його словами, загострення торгівельних протистоянь у світі наразі не позначилося на українській економіці, проте надалі стримуватиме її відновлення.
„Тарифні війни, ймовірно, призведуть до певного послаблення зовнішнього попиту на окремі товари українського експорту, хоча агропродукція залишатиметься затребуваною навіть в умовах охолодження світової економіки”, – сказав він.
За даними Держстату, зростання ВВП України у 2024 році уповільнилося до 2,9% в порівнянні з 5,5% у 2023 році. Прогноз зростання ВВП, закладений до бюджету 2025 року – 2,7% за рік. У березні МВФ оновив базовий сценарій, згідно з яким війна росії проти України закінчиться наприкінці 2025 року.
Цей сценарій передбачає зростання економіки України 2025 року на 2-3% і прискорення зростання до 4,5% у 2026 році.
У НБУ пояснили, чому в Україні колись використовували слово „шаг” для дрібних монет. І тут є зв’язок із Англією.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на старшого зберігача фондів відділу „Музей грошей” НБУ Андрія Бойко-Гагаріна, якого цитує пресслужба НБУ.
Він пояснив, що назва „шаг” – це народна назва дрібної монети, яка походить від польського слова „шеляг”, що виникло від англійського „шилінга”.
„Це спрощення в українській мові. Відповідно дрібна монета стала асоціюватися зі словом „шаг”, – сказав Бойко-Гагарін.
Він розповів, що гривня зародилась у Давній Русі й надалі була ваговою нормою для карбування інших монет. Зокрема, московський рубль, по суті, був половиною гривні – у X – XII століттях рубали гривню навпіл і утворювалася стограмова норма. Пізніше почали з’являтися стограмові злитки.
„Гривня – унікальна грошова одиниця, такої назви ніде немає. Вона походить від жіночої прикраси, яка замикається на шиї, – срібного обруча. Його робили за ваговим стандартом. І гривня виникла як вагова одиниця”, – сказав він.
За його словами, така історія характерна не тільки для українців, а також і для чехів, німців, британців, євреїв.
„Тобто це абсолютно нормально: шекель – це теж вагова норма. Отже, гривня виникла взагалі в європейському і світовому контексті розвитку національних валют”, – сказав Бойко-Гагарін.
Станом на 1 квітня 2025 року міжнародні резерви України, за попередніми даними, становили 42 380,0 млн доларів.
Про це йдеться у повідомленні НБУ.
У березні вони зросли на 5,6%.
Така динаміка зумовлена, з одного боку, значними обсягами надходжень від міжнародних партнерів, а з іншого, – зменшенням обсягів чистого продажу валюти Національним банком на валютному ринку.
Загалом динаміку резервів визначала низка чинників.
По-перше, надходження на користь уряду та виплати за обслуговування й погашення державного боргу.
На валютні рахунки уряду в Національному банку надійшло 5 980,2 млн доларів. З цієї суми:
– 5172,0 млн доларів – від міжнародних партнерів, у тому числі в межах ініціативи G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA);
– 409,6 млн доларів – від розміщення валютних ОВДП;
– 398,6 млн доларів – від Міжнародного валютного фонду в межах програми Механізму розширеного фінансування (Extended Fund Facility – EFF).
Крім того, Україна отримала кредит 970,0 млн доларів відповідно до угоди між Україною та Великобританією в межах ERA.
Ці кошти не були зараховані до міжнародних резервів України у зв’язку з їх обмеженим (цільовим) призначенням щодо використання.
За обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті виплачено 786,7 млн доларів, з яких:
– 688,7 млн доларів – обслуговування та погашення валютних ОВДП;
– 55,9 млн доларів – обслуговування та погашення боргу перед Світовим банком;
– 42,1 млн доларів – сплата іншим міжнародним кредиторам.
Крім того, Україна сплатила Міжнародному валютному фонду 729,2 млн доларів.
По-друге, операції Національного банку на валютному ринку України.
У березні порівняно з лютим 2025 року чистий продаж валюти Національним банком зменшився на 12,5%.
Відповідно до балансових даних НБУ продав на валютному ринку 2 653,7 млн доларів та викупив до резервів 10,0 млн доларів.
По-третє, переоцінка фінансових інструментів (через зміну ринкової вартості та курсів валют).
У березні завдяки переоцінці вартість фінансових інструментів збільшилася на 409,7 млн доларів.
Поточний обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 5,2 місяця майбутнього імпорту.
