Національний банк України презентував нову пам’ятну монету „Країна супергероїв. Дякуємо волонтерам!”.
Як повідомили у пресслужбі установи, від початку війни до волонтерства вже долучився чи не кожен українець.
„Воно настільки вже глибоко в нашому ДНК, що можна сміливо говорити: українці є нацією волонтерів. Тож нова пам’ятна монета – це наша вдячність волонтерам, які допомагали і продовжують допомагати військовим”, – зазначив голова НБУ Андрій Пишний.
На аверсі 5-гривневої монети ми бачимо символічні руки, що плетуть маскувальну сітку.
„Ми не знаємо чиї вони – жіночі, чоловічі, дитячі. Та це й неважливо. Адже кожен вплів свою стрічку в символічну маскувальну сітку, яка є образом нашої спільної дії та солідарності – бути поруч один з одним і власними руками робити спільну справу заради когось, заради всіх”, – пояснив Пишний.
На реверсі зображена карта України, стилізована під маскувальну сітку. Її у Нацбанку називають символом об’єднання країни задля досягнення спільної мети.
Дизайн монети створив молодий художник – студент Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури Олександр Резніков.
Придбати її можна буде з 6 грудня 2023 року в інтернет-магазині Нацбанку. У перший день продажу будуть доступні 15 тисяч монет, а загалом планують продати 25 тисяч екземплярів.
Національний банк України (НБУ) з 1 грудня цього року скасовує всі обмеження на продаж готівкової іноземної валюти банками та небанківськими фінансовими установами населенню, щоб нівелювати спред між готівковим і безготівковим курсами, ідеться на сайті регулятора в четвер увечері.
„За оцінками НБУ, це сприятиме мінімізації різниці між готівковим і безготівковим курсами і, як наслідок, стабілізації курсових очікувань і підвищенню стійкості валютного ринку”, – сказано в повідомленні.
Крім перерахованого вище, серед нововведень – розширення переліку послуг, оплату яких можна здійснювати за допомогою транскордонних переказів. Зокрема для учасників бойових дій, які внаслідок збройної агресії РФ проти України потребують лікування або відновлення здоров’я за межами країни. У зв’язку з чим до переліку додано супутні додаткові послуги, пов’язані з процесом лікування та реабілітації в медичних закладах інших країн.
Перелік розширили й на оплату послуг, що забезпечують необхідні умови для навчання студентів за кордоном. Зокрема, на оплату за: проживання, отримання візи на період навчання, трансферів від гуртожитку до навчальних офісів, харчування, страхування, медичні послуги в разі необхідності надання невідкладної медичної допомоги.
Як зазначає регулятор, з 1 грудня Експортно-кредитне агентство (ЕКА) зможе здійснювати переказ коштів за кордон для компенсації витрат за договорами страхування та перестрахування, укладеними з іноземними страховими компаніями, а також для оплати витрат ЕКА, пов’язаних із здійсненням таких операцій.
„Це зроблено для забезпечення можливості страхування ризиків під час збройної агресії РФ проти України з метою гарантування безпеки судноплавства, сприяння стабільності морських перевезень, забезпечення сталого експорту української продукції через порти України”, – наголосив центробанк.
Крім того, зміни з 1 грудня передбачають можливість ЕКА використовувати акредитивну форму розрахунків.
Зазначається, що відповідні операції здійснюватимуться з метою реалізації вимог постанови Кабінету міністрів від 2 листопада № 1140 „Про виділення коштів з резервного фонду державного бюджету для гарантування безпеки судноплавства та сприяння стабільності морських перевезень”.
Нацбанк уточнив, що послаблення введено постановою правління НБУ №155 від 30 листопада цього року.
Національний банк України випустив нову монету номіналом 5 гривень із зображенням дракона, який символізує 2024 рік, та шевроном Збройних сил України.
Національний банк України запустив обігу нову монету з драконом, який є символом наступного 2024 року, та присвятою Збройним силам України, про це повідомляє пресслужба НБУ.
У НБУ наголошують, що 2024-й – це передусім рік продовження боротьби, героїзму та мужності українських військових. Тому нова пам’ятна монета „Рік Дракона” міститиме також шеврон Збройних Сил України як символ відваги та сили наших захисників.
На реверсі нової монети в центрі зображено стилізований символ східного календаря 2024 року – дракона. Праворуч на драконі – шеврон Збройних Сил України.
Натомість на аверсі по колу зображені 12 символів східного календаря, в центрі кола – стилізований годинник зі стрілкою, що вказує на дракона.
Пам’ятна монета „Рік Дракона” введена в обіг 24 листопада 2023 року. Її номінал 5 гривень. Тираж – 80 тисяч штук у сувенірній упаковці.
Загалом через інтернет-магазин буде реалізовано 40 тисяч монет, перші 15 тисяч монет будуть доступні для купівлі в день її введення в обіг. Кожен користувач інтернет-магазину може підписатися на сайті на розсилку новин, щоб зручно і заздалегідь отримувати інформацію про поповнення асортименту нумізматичної продукції.
Крім того, поступово монета реалізовуватиметься і банками-дистриб’юторами (АТ АБ „УКРГАЗБАНК”, АТ „АБ „РАДАБАНК”, АТ „ТАСКОМБАНК”, АТ КБ „ПриватБанк”) у міру відвантаження Банкнотно-монетним двором НБУ.
Національний банк України 10 листопада презентував нову версію монети 10 грн.
Про це повідомляється на сайті регулятора.
Тираж нової монети буде лімітований. Але монета не буде колекційною, а знаходитиметься у вільному обігу.
Монета присвячена найбільш згадуваному в часи війни мосту в Україні – одній з трьох ключових переправ через Дніпро в Херсонській області, стратегічно важливому об’єкту для регіону та країни в цілому – Антонівському мосту.
За своїми характеристиками обігова пам’ятна монета „Антонівський міст” ідентична звичайній обіговій монеті номіналом 10 гривень зразка 2018 року.
Проте її реверс – тематичний та містить стилізоване зображення Антонівського мосту та річки Дніпро з висоти пташиного лету, а також транспортні розв’язки на обох кінцях мосту.
Аверс монети – ідентичний з аверсом обігової монети номіналом 10 гривень зразка 2018 року, на ньому в центрі, в обрамленні давньоруського орнаменту розміщені номінал монети, рік карбування та герб України.
Тираж монети з Антонівським мостом становитиме 10 млн штук – це приблизно 6% від поточної кількості монет номіналу 10 грн.
„До річниці визволення Херсонщини від окупантів Національний банк відкарбував монету, яка щодня перебуватиме в обігу і символічно нагадуватиме про єднання, відвагу та витривалість українського народу в умовах російської агресії”, – наголосив голова Національного банку України Андрій Пишний.
Випуском цієї монети Національний банк продовжує практику карбування обігових пам’ятних монет з воєнної тематики.
До кінця 2023 року планується введення в обіг ще однієї такої монети, яка буде присвячена Збройним Силам України.
Національний банк (НБУ) з вівторка, 3 жовтня впроваджує режим керованої гнучкості обмінного курсу.
Відмінність від „плаваючого курсу”
Як кажуть в НБУ, керована гнучкість курсу відрізняється від режиму плаваючого курсоутворення, який діяв в Україні до 24 лютого 2022 року. За поточного режиму НБУ продовжить ретельно контролювати ситуацію на валютному ринку та залишатиметься ключовим гравцем на ньому.
„НБУ, зокрема, компенсуватиме структурний дефіцит валюти. Завдяки цьому курс зможе змінюватися в обидва боки: зростати та знижуватися. Крім того, НБУ суттєво обмежуватиме курсові зміни, не допускаючи як значного послаблення гривні, так і суттєвого зміцнення”, – йдеться в роз’ясненні.
Механізм курсоутворення
Офіційний курс за режиму керованої гнучкості визначатиметься операціями на міжбанківському валютному ринку за активної участі НБУ.
„Водночас курс на тих сегментах ринку, де мають змогу купувати та продавати валюту громадяни, встановлюватиметься за тими ж правилами, що і останні півтора року. Йдеться як про готівковий ринок, так і про карткові курси банків”, – зазначають в НБУ.
Навіщо це потрібно?
Як кажуть в НБУ, новий курсовий режим посилить стійкість української економіки та валютного ринку та зменшуватиме ризики накопичення валютних дисбалансів, які може генерувати тривале утримання фіксованого курсу. Також керована гнучкість офіційного курсу стане важливою передумовою для повернення до інфляційного таргетування в майбутньому.
Головні моменти
Курс змінюватиметься в обидва боки. Водночас НБУ суттєво обмежуватиме ці коливання, не допускаючи як значного послаблення гривні, так і суттєвого зміцнення;
Новий режим посилить стійкість української економіки та валютного ринку;
Офіційний курс за режиму керованої гнучкості визначатиметься операціями на міжбанківському валютному ринку;
Курс на готівковому валютному ринку, де мають змогу купувати та продавати валюту громадяни, встановлюватиметься за тими ж правилами, що і раніше.
Національний банк України вирішив цього місяця знизити облікову ставку з 22% до 20% річних. Причиною стало уповільнення інфляції в країні.
Про це повідомила пресслужба НБУ у четвер, 14 вересня.
Ставка буде знижена до 20% з 15 вересня 2023 року.
«Подальше сповільнення інфляції та спроможність НБУ забезпечувати курсову стійкість дають змогу продовжити цикл зниження ставки за збереження достатньої привабливості гривневих заощаджень. Такий крок підтримає відновлення економіки та водночас не створюватиме загроз для макрофінансової стабільності», – сказано в повідомленні.
У НБУ зазначили, що інфляція у річному обчисленні у серпні сповільнилася до 8,6%.
«Цінова динаміка виявилася ліпшою, ніж очікував НБУ, передусім за рахунок збільшення пропозиції продуктів харчування. Так, гарні врожаї посприяли зниженню цін на крупи, борошно, овочі та деякі фрукти», – додав регулятор.
За місяць зростання склало 6,9 відсотка. У Нацбанку наголосили, що це рекордний рівень резервів. До цього максимум був зафіксований місяць тому – тоді сума складала 39,026 млрд доларів.
«Протягом липня міжнародні резерви продовжували зростати завдяки стійким та ритмічним надходженням від міжнародних партнерів, які перевищили чистий продаж валюти Національним банком та боргові виплати країни в іноземній валюті», – повідомили у пресслужбі регулятора.
У НБУ розповіли, що минулого місяця на рахунки уряду надійшло майже 4,7 млр. доларів. З них:
1,7 млрд доларів – від ЄС у рамках макрофінансової допомоги;
1,5 млрд доларів – від США (через трастовий фонд Світового банку);
1,3 млрд доларів – від Світового банку;
0,2 млрд доларів – від розміщення валютних облігацій внутрішньої державної позики.
Нацбанк України з 1 серпня відкликає банківську ліцензію у АТ “АКБ “КОНКОРДˮ та ліквідовує банк. Крім того, банк мусить сплатити штраф у розмірі 400 тисяч гривень за порушення вимог Про це йдеться у рішенні регулятора.
Його Нацбанк ухвалив через систематичні порушення „Конкордом” вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Зокрема, повідомляється, що фінустанова не забезпечила функціонування належної системи управління ризиками, не надала на запити інспекційної групи достовірної інформації, необхідної для здійснення нагляду, не здійснювала належним чином перебачений законодавством фінансовий моніторинг та не враховувала під час аналізу ризиків використання своїх продуктів та послуг з метою легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення.
За даними Національного банку, частка фінустанови становила 0,17% від активів платоспроможних банків, тож виведення його з ринку не вплине на стабільність банківського сектору України.
Раніше регулятор вже надсилав „Конкорду” письмові застереження та накладав штрафи на загальну суму майже 60,5 мільйона гривень.
У Нацбанку додали, що кожен вкладник Банку отримає від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відшкодування в повному розмірі вкладу, включаючи відсотки.
27 липня на своєму офіційному сайті „Конкорд” спростував те, що він назвав чутками про позбавлення його ліцензії.
„У зв’язку з поширенням чуток і появою матеріалів про начебто позбавлення АТ «АКБ «КОНКОРД» банківської ліцензії, рішуче спростовуємо цю інформацію. Подібні плітки почали з’являтися на сайтах-«смітниках», які відомі використанням неперевіреної інформації, а також у створених російськими спецслужбами телеграм-каналах, метою яких є дестабілізація ситуації в Україні”, – йшлося у дописі.
Власницями банку з головним офісом у Дніпрі є Олена Сосєдка (56,2295 %), Юлія Сосєдка (43,7675 %) та Тетяна Маломуж.
Національний банк за тиждень з 24 по 28 липня на міжбанківському валютному ринку продав 350,47 млн доларів і купив 1,14 млн доларів.
Про це свідчать дані НБУ.
Згідно з даними валютних інтервенцій Нацбанк за тиждень продав на міжбанківському валютному ринку 350,47 млн доларів, що на 244,19 млн доларів менше ніж тижнем раніше, коли обсяг продажу з резервів становив 594,66 млн.
При цьому регулятор купив 1,14 млн доларів, а тижнем раніше – 3,78 млн.
З кінця травня 2022 року НБУ був змушений продавати близько 1 млрд дол з резервів щотижня для балансування міжбанку. Після корекції курсу на 25% до 36,6 грн за долар у середині липня ситуація стабілізувалася, а тижневі продажі валюти тримаються в межах пів мільярда.
Загалом від початку року НБУ продав вже 14,281 млрд доларів, а купив – 190,34 млн доларів.
НБУ використовує продаж валюти з резервів зокрема для стримування тиску на валютному ринку, спричинений емісією гривні. Також він продає валюту для балансування ринку експортерів та імпортерів задля утримання фіксованого курсу.
Національний банк України 29 липня поновив планові виїзні перевірки банків і небанківських установ у сфері фінансового моніторингу, санкційного законодавства та валютного нагляду.
Про це повідомляє пресслужба НБУ.
Ці перевірки зупинили 15 червня 2022 року. Пресслужба зазначила, що на період дії воєнного стану їх поновлюють у дистанційному форматі — без безпосереднього перебування працівників НБУ в банках чи небанківських установах, за можливості надання цими установами віддаленого доступу.
Таке рішення ухвалили, щоб мінімізувати можливі ризики для життя та здоров’я працівників об’єктів нагляду та НБУ.
Окрім того, Нацбанк збільшив строк для ознайомлення з довідкою про перевірку та надання пояснень і заперечень до неї з 5 до 10 робочих днів.
