Міністр фінансів Сергій Марченко розповів, що в уряді вивчають можливість запровадження обов’язкового ПЛР-тестування для працівників, які не будуть вакцинуватися, за їхній рахунок. Також він „не впевнений”, чи має держава допомагати тим, хто не вакцинується.
„Давайте не планувати локдаунів, я закликаю всіх вакцинуватися, адже нинішня статистика показує, що без цього ніяк не можна обійтися. Щоб убезпечити себе від можливих карантинів та локдаунів, треба зробити щеплення.
Чи можливі локдауни загальнонаціонального масштабу? Я не впевнений, що такі обмеження потрібні і можливі, бо локальні карантинні заходи можуть вирішити ті проблеми, які є. Однак локальні заходи будуть застосовані до тих територій, де люди не вакцинуються. Якщо працівники закладів і їхні клієнти будуть імунізовані, то проблем не буде. Я скажу чесно, що не впевнений, чи має держава допомагати тим, хто не вакцинується”, – заявив міністр.
За його словами, вплив пандемії на бюджет мінімальний, бо немає локдауну.
„Якщо обмеження й будуть, можливо,тоді вплив буде, якщо буде спрямовано менше коштів у сектор споживання. Наприклад, у ресторанно-готельний бізнес, адже він у першу чергу страждає від будь-яких карантинних заходів. Я не можу сказати, що це суттєво вплине на державний бюджет. Втім, з погляду економічної активності, звичайно, локдаун вплине на фінансовий стан країни. Тому я ще раз закликаю всіх вакцинуватися”, – пяснив він.
„Щоб не доводити до закриття закладів, потрібно вакцинуватися. Ми нікого не змушуємо, проте люди повинні нести відповідальність. Якщо вони не хочуть вакцинуватися, тоді хай сидять удома. Якщо ми хочемо боротися з „Дельтою”, то повинні вакцинуватися. Приклади швидкого поширення „Дельти” в інших країнах досить показовими.
Зараз ми вивчаємо можливість запровадження обов’язкового ПЛР-тестування для працівників, які не будуть вакцинуватися. Це буде відбуватися за їх власний рахунок. У Сполучених Штатах Байден заявив, що всі державні службовці мають бути провакциновані. Якщо вони цього не роблять, тоді кожного дня здають ПЛР-тести. Також розглядаємо можливість, щоб такі службовці не могли працювати офлайн взагалі. Тоді вони не зможуть приходити на робоче місце”, – додав Марченко.
За його словами, цього року на закупівлю вакцини заплановано витратити з бюджету 12 мільярдів гривень.
Він додав, що наступного року також передбачають видатки на вакцинацію – там буде приблизно 3 мільярди гривень.
„Крім того, Світовий банк надав кредитну допомогу – 30 мільйонів доларів, а буде ще додатково 90 мільйонів доларів. Є ініціатива Covax у цьому питанні та допомога інших країн, тому вакцини достатньо. З приводу вакцин, які втрачають придатність – це інформація, яку має надавати МОЗ, я не готовий коментувати”, – резюмував міністр.
У міжнародній фінансовій системі Афганістан може стати подібним до Північної Кореї та Ірану, пише The Wall Street Journal.
Два великі американські постачальники платіжних послуг – Western Union та MoneyGram International – призупинили свої транзакції в Афганістані, повідомило видання.
Американські банки, навпаки, уважно розслідують операції з афганськими колегами, очікуючи на можливі санкції проти режиму талібів.
Якщо США накладуть санкції на всю країну через поглинання влади талібами, це може припинити надходження законних потоків грошей до Афганістану.
FATF, всесвітня організація з моніторингу фінансування тероризму, вже попередила, що країни, які є її членами, повинні заморозити фінансові активи талібів, оскільки США та інші держави класифікували «Талібан» як терористичне угруповання.
Українці, які отримують оплату за свої послуги і товари на банківську картку фізособи, можуть заплатити штраф у розмірі 85 тис. грн. Крім того, за це можуть конфіскувати товар, повідомляє Обозреватель.
Як зазначають юристи, діюча система обміну інформацією між банками і фіскалами не дозволяє ефективно визначати порушників, хоча за законом приймати оплату на особисту картку дійсно заборонено.
„Такі розрахунки проводяться з грубими порушеннями податкового законодавства, продавці отримують невраховані доходи, не платять певні податки, збори і обов’язкові платежі”, – пояснили в Державній податковій службі.
Як пояснив керуючий партнер Interlegum Олександр Маленко в коментарі UBR, деяких українців, які приймають оплату на карту, знайти практично неможливо. Наприклад, репетиторів або деяких самозайнятих.
„Обслуговуючі банки не зобов’язані повідомляти ДПС про відкриття особою карткового банківського рахунку. При таких обставинах і сам факт наявності у конкретної особи карткового рахунку, і будь-які банківські операції по ньому недоступні для фіскальних органів, що і дозволяє уникати сплати податків і взагалі уваги податків” , – зазначив він.
Відзначимо, за правилами всі українці, які займаються підприємницькою діяльністю, повинні оформитися як фізособи-підприємці. При цьому, залежно від оборотів, відрізняється і ставка єдиного податку. Простежити обороти тих українців, які приймають оплату на особисту картку, практично неможливо.
Правда, за новими правилами перевіряти перекази можуть самі банки в рамках фінансового моніторингу. Підозрілі операції можуть блокувати.
Європейський Союз (ЄС) виділить 25,4 млн євро допомоги постраждалим від війни на сході України. Про це повідомила голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн у твіттері.
„Конфлікт на Сході України продовжує завдавати великої шкоди цивільному населенню, тоді як увага засобів масової інформації та міжнародної спільноти слабішає. ЄС продовжує задовольняти гуманітарні потреби по обидві сторони від лінії зіткнення”, – заявив єврокомісар з кризового управління Янез Ленарчич.
Зазначається, що фінансування допоможе людям, постраждалим від наслідків війни, отримати доступ до медичних послуг, зокрема підвищити рівень готовності та реагування на пандемію COVID-19. А також полегшить доступ до юридичної підтримки.
Допомога дасть змогу відремонтувати пошкоджені будинки, школи й лікарні, а також забезпечить найбільш вразливих осіб засобами для задоволення базових потреб і доступ до питної води й освіти в умовах надзвичайних ситуацій.
Пріоритетними будуть потреби вразливих категорій населення, як-от літні люди та особи з обмеженими можливостями.
Згідно з заявою, розміщеною на сайті Єврокомісії, від початку збройного конфлікту на Донбасі на загальний обсяг гуманітарної допомоги ЄС сягнув 190 млн євро.
.@JosepBORRELL meets Fuad #Hussein, Deputy Prime Minister for International Relations Affairs and Minister for Foreign Affairs of #Iraq, at the EU-Iraq Cooperation Council taking place on 19 March 2023 in #Brussels.https://t.co/C6k01EgguX
Уряд на засіданні схвалив постанову, яка затверджує порядок надання фінансової допомоги малозабезпеченим сім’ям на відкриття власного бізнесу з метою набуття економічної самостійності.
Відповідну постанову „Деякі питання сприяння економічній самостійності малозабезпечених сімей” було ухвалено без обговорення, передає УНІАН.
Як повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, такий механізм надання допомоги запрацює з січня наступного року.
Згідно з пояснювальною запискою до документа, головним механізмом стимулювання громадян до повернення на ринок праці є надання безвідсоткової поворотної одноразової допомоги, яка надаватиметься непрацюючим працездатним особам з числа членів малозабезпечених родин для закупівлі обладнання та матеріалів з метою організації власного бізнесу.
Порядок надання такої допомоги передбачає подання непрацюючою працездатною особою з числа членів малозабезпечених родин, яка виявила бажання вести підприємницьку діяльність, заяви та самостійно розробленого бізнес-плану до центру зайнятості. Рішення про надання фінансової допомоги приймає спеціальна комісія.
У разі позитивного рішення, людина, яка подала заяву, повинна протягом 30 днів створити юрособу або зареєструватися як фізособа-підприємець, в іншому випадку допомога не надається.
Також людина повинна подати рахунок-фактуру на закупівлю необхідного обладнання і матеріалів, і договір з постачальником таких матеріалів. Оплата витрат на обладнання та матеріали проводиться регіональним центром зайнятості.
Розірвання договору та повернення фінансової допомоги відбувається, якщо людина не подала відповідні документи, не здійснює підприємницьку діяльність після отримання допомоги або має заборгованість зі сплати податків, зборів або ЄСВ більш як три місяці.
Фінансова допомога є поворотною і повертається підприємцем протягом 30 днів з моменту закінчення трирічного терміну з дати її отримання. При цьому сума допомоги зменшується на суму сплачених податків, зборів та ЄСВ, а якщо сума таких податків перевищує розмір наданої допомоги, вона не повертається.
Цього року американська влада надала Україні майже 700 мільйонів доларів на підтримку, з яких 250 мільйонів було виділено для галузі безпеки. Про це повідомляється на сторінці посольства США в Україні у Twitter.
„2020 рік добігає кінця, і ми пишаємося наданою Україні підтримкою в розмірі 250 мільйонів доларів для галузі безпеки та 448 мільйонів доларів різногалузевої допомоги, яку США виділили для народу України цьогоріч.”, – зазначили у відомстві.
Сьогодні в Україні триває масштабна програма зі створення сучасних приймальних відділень в опорних лікарнях. Всього планується реконструювати та капітально відремонтувати 210 приймальних відділень. Виконання робіт по цих об’єктах входить до Програми Президента України «Велике будівництво».
Тож, на своєму останньому засіданні Кабінет Міністрів прийняв постанову, якою затверджено умови фінансування реалізації проектів з будівництва (реконструкції, капітального ремонту) приймальних відділень в опорних закладах охорони здоров’я у госпітальних округах, проект якої було розроблено міністерством розвитку громад та територій України.
Мінрегіон вже провів верифікацію готовності опорних лікарень до старту робіт, та наразі контролює терміни та якість будівельних робіт по цій програмі. Передбачено, що 100% приймальних відділень будуть відповідати вимогам сучасного облаштування та наповнення медичним обладнанням, перелік якого погоджено з міністерством охорони здоров’я України.
На думку міністра розвитку громад та територій України Олексія Чернишова, «це одне з найважливіших питань, яке безпосередньо стосується життя та здоров’я громадян нашої країни. Впевнений, його позитивне вирішення стане ще одним ефективним кроком у боротьбі з пандемією гострої респіраторної хвороби СОVID-19 в Україні».
До старту програми загальна площа зі створення сучасних приймальних відділень складала 77 286 кв. м, після завершення планується суттєве її збільшення – до 130 563 кв. м.
З метою обладнання приймальних відділень в опорних лікарнях, зокрема, в закладах, визначених для госпіталізації пацієнтів з гострою респіраторною хворобою СОVID-19, необхідно виділити кошти з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою СОVID-19 в обсязі 1 млрд 680 млн грн.
Як відомо, 15 січня поточного року Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження «Про затвердження переліку опорних закладів охорони здоров’я у госпітальних округах на період до 2023 року». Це дозволить покращити доступність медичної допомоги, сконцентрувати інвестиційні ресурси та розбудувати мережу надання медичних послуг в Україні.
Перелік опорних закладів визначений на основі відповідної «Методики формування мережі» робочою групою, яка була сформована МОЗ України за участю представників Національної служби здоров’я України, Міністерства розвитку громад та територій України, представників проекту USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я» та обласних державних адміністрацій.
Однією з головних умов формування переліку стала доступність закладів для пацієнтів. Шлях до лікарні не повинен перевищувати 1 годину. До переліку включено заклади охорони здоров’я, що відповідають вимогам або можуть бути підвищеними до багатопрофільних лікарень інтенсивного лікування першого або другого рівня, що забезпечуватимуть:
безпечність медичної допомоги на основі доказової медицини;
своєчасність доступу до медичної допомоги;
економічну ефективність, яка полягає у забезпеченні максимально можливої якості медичної допомоги за умови раціонального та ощадливого використання ресурсів.
Ці заклади матимуть належне робоче навантаження та забезпечать належний рівень безпеки пацієнта.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль доручив міністерству фінансів України провести аудит витрат Фонду боротьби з COVID-19, повідомляє пресслужба уряду.
Зокрема, на засіданні уряду сьогодні, 17 червня, звертаючись до міністра фінансів України Сергія Марченка, прем’єр-міністр нагадав, що приблизно два місяці тому урядом було створено Фонд боротьби з COVID-19 на загальну суму майже 65 млрд грн.
«Це величезна сума від українських платників податків і вони мають побачити, на що саме ідуть ці кошти. Тому доручаю міністерству фінансів провести аудит витрат з Фонду, відзвітувати і опублікувати цю інформацію. Вона має оновлюватися щотижня», – заявив очільник уряду.
Очільників інших міністерств, які отримували фінансування з цього фонду, він також закликав прозвітувати про те, на що пішли кошти. Надалі, за словами Шмигаля, уряд повинен публічно анонсувати та затверджувати постанови про виділення коштів із фонду на боротьбу з COVID-19.
«Надалі, колеги, давайте домовимось. У разі, якщо ви плануєте отримати кошти з Фонду боротьби з COVID-19, ви маєте це робити публічно. Заздалегідь публікуйте проекти рішень про виділення коштів, пояснюйте суспільству, чому вважаєте, що ці кошти потрібно виділяти на той чи інший напрямок. А ми на Уряді будемо публічно розглядати такі постанови і розпорядження», – додав Денис Шмигаль.
«Це чесно і відповідально до суспільства. Ми дійсно, на мою думку, ефективно розпоряджалися до сьогоднішнього дня і, впевнений, будемо робити це й надалі, Фондом, яким нам доручено розпоряджатися. Фактично касових видатків там немає і 2 млрд грн, але вже за 30 млрд грн коштів розподілені. Важливо, щоб суспільство і Верховна Рада зокрема розуміли, на які цілі, як, для чого ми використовуємо цей фонд», – додав прем’єр-міністр.
До відома, на фінансування Фонду для боротьби з коронавірусом в держбюджеті передбачили 64,7 млрд грн.
У середині травня прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що витрачена майже половина коштів з фонду. З них 20 млрд грн спрямовані на пенсійну реформу, більше 3 млрд – медзакупівлі й доплати медикам.
Представники Міжнародного валютного фонду
на чолі з Іванною Владковою Холлар
провели дистанційні обговорення з українською владою та досягли угоди на рівні
персоналу за новою 18-місячної програми фінансування stand-by для подолання
наслідків пандемії COVID-19, повідомляє пресслужба МВФ.
«Нова програма
фінансування stand-by з запитуваною доступом до 3,6 млрд SDR (що еквівалентно 5
млрд дол. США) спрямована на забезпечення платіжного балансу та бюджетної
підтримки, щоб допомогти владі впоратися з наслідками шоку від COVID-19,
одночасно консолідуючи досягнення
на сьогодні й просуваючи важливі структурні реформи, спрямовані на зменшення
вразливості»,
– наводяться у повідомленні слова пані Владкової Холлар.
За її словами, це
гарантує готовність України повернутися до зростання і відновити ширші реформи,
коли криза закінчиться. Очікується, що угода також стане каталізатором
додаткової двосторонній і багатосторонній фінансової підтримки. «Угода підлягає затвердженню керівництвом
Фонду та Виконавчою радою МВФ. Розгляд правлінням очікується в найближчі тижні», –
повідомляється у
релізі.
Що цікаво, представник Міжнародного
валютного фонду Джеррі Райс раніше заявив, що фокус переговорів МВФ і України
змістився на нову програму фінансування, яка допоможе впоратися з наслідками
пандемії в економіці та сфері охорони здоров’я і може стати резервною, оскільки
українська влада ще не виконала умови для отримання коштів за трирічної
програми розширеного фінансування обсягом 5,5 мільярда доларів, про яку
домовилися в грудні 2019 року. Національний банк України прогнозує
отримання першого траншу МВФ на 2 мільярди доларів у другому кварталі 2020
року.
Як відомо, президент України Володимир
Зеленський вже підписав «антиколомойський» закон («Про внесення змін до деяких
законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання
банківської діяльності» № 590-ІХ – авт.), який Верховна Рада ухвалила 13 травня
цього року.
Документ, що його підписав Володимир
Зеленський, передбачає комплекс змін, спрямованих на вдосконалення діяльності
банків, зокрема шляхом зміцнення корпоративного управління, та врегулювання
особливостей судового провадження у справах щодо виведення банків з ринку.
Крім того, законом запроваджуються
оновлені механізми виведення банків з ринку, які спрямовані на удосконалення
ліквідаційної процедури та задоволення вимог якомога більшої кількості
кредиторів банку, що ліквідується, а також удосконалення механізмів можливої
участі держави у виведенні банку з ринку. Такий крок сприятиме надійності та
стабільності банківської системи, відновленню довіри до неї з боку вкладників і
кредиторів.
Реалізація положень закону допоможе
підвищити якість та ефективність виконання Національним банком своїх функцій у
сфері банківського регулювання та нагляду, завершити процедури виведення банків
з ринку / ліквідації тих банків, рішення щодо яких скасовані судами.
НЬЮЗМЕЙКЕР
[type] => post
[excerpt] => Представники Міжнародного валютного фонду на чолі з Іванною Владковою Холлар провели дистанційні обговорення з українською владою та досягли угоди на рівні персоналу за новою 18-місячної програми фінансування stand-by для подолання наслідків панде...
[autID] => 8
[date] => Array
(
[created] => 1590238920
[modified] => 1590229299
)
[title] => Україна і МВФ домовилися про нову програму фінансування на 5 млрд доларів США
[url] => https://economic.karpat.in.ua/?p=4293&lang=uk
[status] => publish
[translations] => Array
(
[uk] => 4293
)
[crid] => kop3821
[aut] => ir4ik5
[lang] => uk
[image_id] => 4296
[image] => Array
(
[id] => 4296
[original] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/05/3-11-1.jpg
[original_lng] => 45345
[original_w] => 480
[original_h] => 320
[sizes] => Array
(
[thumbnail] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/05/3-11-1-150x150.jpg
[width] => 150
[height] => 150
)
[medium] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/05/3-11-1-300x200.jpg
[width] => 300
[height] => 200
)
[medium_large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/05/3-11-1.jpg
[width] => 480
[height] => 320
)
[large] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/05/3-11-1.jpg
[width] => 480
[height] => 320
)
[1536x1536] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/05/3-11-1.jpg
[width] => 480
[height] => 320
)
[2048x2048] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/05/3-11-1.jpg
[width] => 480
[height] => 320
)
[full] => Array
(
[url] => https://economic.karpat.in.ua/wp-content/uploads/2020/05/3-11-1.jpg
[width] => 480
[height] => 320
)
)
)
[video] =>
[comments_count] => 0
[domain] => Array
(
[hid] => economic
[color] => orange
[title] => Економіка
)
[_edit_lock] => 1590218499:8
[_thumbnail_id] => 4296
[_edit_last] => 8
[translation_required] => 2
[views_count] => 3398
[translation_required_done] => 1
[labels] => Array
(
)
[categories] => Array
(
[0] => 51
[1] => 43
[2] => 35
)
[categories_name] => Array
(
[0] => Новини
[1] => Статті
[2] => Україна
)
[tags] => Array
(
[0] => 145
)
[tags_name] => Array
(
[0] => фінанси
)
)
[9] => Array
(
[id] => 4255
[content] =>
НБУ затвердив
і сьогодні оприлюднив нове «Положення про здійснення банками
фінансового моніторингу» (Постанова
правління НБУ від 19 травня 2020 року). Положення розроблене у зв’язку
з уведенням у дію 28 квітня 2020 року нових вимог законодавства з питань
фінансового моніторингу. Про це повідомляє пресслужба Нацбанку України.
Зокрема, на офіційному сайті
повідомляється наступне: «Національний банк як і обіцяв, надав всім банкам
достатньо часу для налаштування свої процесів та процедур з фінмоніторингу. Банки
зможуть це зробити до кінця 2020 року. Банки застосовуватимуть нові вимоги: для нових клієнтів – із дати набрання чинності законом (із 28 квітня); для
існуючих клієнтів – під час планової перевірки їх даних (процедура KYC – «Знай свого клієнта»).
Уведення дистанційної
ідентифікації
Головна перевага нового
закону – дистанційна ідентифікація та верифікація клієнта. Відтепер для
відкриття рахунку в новому банку візит до відділення або особиста зустріч із
представником банку непотрібна.
Національний банк затвердив повноцінні та спрощені моделі (у разі дотримання лімітів) дистанційної ідентифікації,
про які повідомляв раніше. Повноцінні моделі: BankID НБУ, кваліфікований електронний підпис (КЕП),
відеотрансляція.
Спрощені моделі: BankID НБУ; КЕП; платіж із власного рахунку на окремий рахунок
банку; зчитування даних із чипа біометричного документа (закордонного паспорта
чи паспорта у форматі ID-картки); верифікація даних із бюро кредитних історій.
Як відбуватиметься
відеоверифікація на практиці?
Фактично працівник банку може за
допомогою відеозв’язку поспілкуватися з клієнтом та перевірити в нього
документи: для паспортів нового зразка (біометричний паспорт або ID-картка) – банк дистанційно зчитуватиме дані з чипу та
перевірятиме відповідність обличчя. Інший спосіб – візуальна оцінка документа,
захисних елементів та логічна перевірка даних; для паспортів старого зразка («книжечки»)
– банк візуально оцінюватиме документ, перевірятиме відповідність обличчя та
проводитиме додаткову перевірку за допомогою: BankID НБУ; КЕП; додаткових документів; звірка даних із
інформацією з бюро кредитних історій.
Оновлено вимоги до
виявлення кінцевих бенефіціарних власників
Банки піж час ідентифікації та
верифікації юридичних осіб повинні розуміти, хто є кінцевим бенефіціарним
власником підприємства. Раніше банки для цього
використовували переважно тільки інформацію з Єдиного реєстру юридичних
осіб, фізосіб – підприємців та громадських формувань. Відтепер банки повинні
використовувати інформацію не тільки з цього реєстру, а й з інших джерел.
Нові підходи в роботі банків щодо
політично-значущих осіб, членів їх сімей та пов’язаних осіб (PEPs)
Під час обслуговування PEPs із категорії національних публічних діячів необхідно
застосувати ризик-орієнтований підхід. Водночас піж час
обслуговування осіб із цієї категорії не обов’язково відносити до високої
категорії ризику. Все залежить від посади особи, розміру та виду банківських
послуг та продуктів, які вони отримують. Наприклад, під час обслуговування PEPs
у межах зарплатного проєкту від банку не вимагається класифікувати клієнта як
високоризикового. Проте банки обов’язково мають відносити PEPs із категорії
іноземних та міжнародних публічних діячів до категорії високоризикових, як і
раніше.
Установлено перелік
заходів щодо іноземних фінансових установ – кореспондентів
Для іноземних фінустанов
під час встановлення кореспондентських відносин з українськими банками в
Україні визначено такі ж вимоги, як і міжнародними фінустановами до українських
банків. Відтепер цей перелік заходів деталізовано, а українські стандарти
відповідають міжнародним вимогам.
Деталізовані правила щодо
переказу коштів
Національний банк надав
деталізований опис технічних налаштувань під час проведення грошових переказів.
Йдеться виключно про технологічні процедури та застосування ризик-орієнтованого
підходу під час моніторингу переказів коштів.
Запроваджено процедуру
інформування про порушення фінмоніторингу (whistle-blowing)
Національний банк
запровадив міжнародну практику інформування про порушення фінмоніторингу. Банки
мають створити анонімні канали інформування про порушення. Цією процедурою може
скористатися будь-який працівник, який виявив порушення, і має повідомити
відповідального працівника банку за фінмоніторинг або керівника банку про
нього. Таку процедуру запровадить і Національний банк. Цим каналом можуть
скористатися не тільки працівники банків, а й треті особи.
Інші концептуальні зміни нового «Положення»:
затверджено три моделі визначення відповідального працівника за
фінмоніторинг; установлено порядок замороження/ розмороження активів осіб із
списку терористів; встановлено базовий перелік критеріїв ризику та індикаторів
підозрілості фінансових операцій; запроваджено інструмент покладання. Банки
зможуть використовувати результати ідентифікації та верифікації від
зобов’язаних третіх осіб та доручати цю функцію агентам; надано ознаки неналежної
системи управління ризиками банку».
