Протягом поточного року українці відчули значне зростання цін, а також погіршення свого фінансового стану.
Про це свідчать результати соціологічного опитування проведеного центром «Социс» 16 – 21 вересня 2021 року.
Так, 94,6% опитаних зазначили, що впродовж поточного року відчули зростання цін. І лише для 3,5% українців зростання цін не було помітним.
Крім того, 64,3% українців відзначили, що за цей рік фінансовий стан їхніх родин погіршився. Для 29,3% опитаних не відбулося жодних змін у фінансовому стані родини і для 4% – фінансова ситуація покращилася.
При цьому 33,6% українців вважають відповідальним за соціально-економічну ситуацію в країні Президента Зеленського, 30,3% – уряд, а 18,4% – Верховну Раду України.
Водночас, українці вважають неефективними дії влади для вирішення економічних проблем. Так, 46,7% опитаних заявили, що президент та уряд не здатні знайти ефективні рішення для подолання економічних проблем. 41,6% – вважають дії президента та уряду у вирішені економічних проблем лише частково ефективними. 4,3% опитаних зазначили, що вважають дії президента та уряду ефективними.
Також більшість українців переконані, що питання встановлення комунальних тарифів мають вирішувати президент та уряд. 62,3% – вважають, що президент та уряд мають відповідати за визначення комунальних тарифів, а 28% українців назвали відповідальними за це місцеву владу.
Більшість опитаних також негативно оцінили заяву радника Офісу президента Тимофія Мілованова, що 40-річним громадянам не варто розраховувати у майбутньому на пенсію від держави. 76,1% опитаних заявили, що не підтримують таку позицію і вважають, що Мілованов має піти у відставку. Лише 10,2% зазначили, що така заява відображає реальну ситуацію в державі з пенсійним забезпеченням.
Опитування проведене 16 – 21 вересня 2021 року. Результати репрезентативні на рівні всієї країни за показниками віку (старші 18 років), статі, типу поселення (місто/село) та поділу на області. Опитування не проводилось в А Р Крим та на непідконтрольній українській владі частині Донецької та Луганської областей. Загалом було опитано 2000 респондентів. Метод дослідження: телефонне інтерв’ю САТІ з використанням планшетів. Статистична похибка вибірки 2,4%.
Провів перемовини з Прем'єр-міністром Японії @kishida230. Подякував за потужну підтримку ?? в протидії агресії. ?? виділяє $100 млн до вже схваленої підтримки у $100 млн. Повністю підтримує жорсткі санкції проти РФ. Дякуємо за це! Справді глобальна антивоєнна коаліція в дії.
Yesterday the UK guaranteed $450m of a $1.5bn to Ukraine through a @worldbank loan, to support vital public services. The British Ambassador to Ukraine @MelSimmonsFCDO signed the guarantee from Kyiv ????
Сьогодні Україна отримала від @EIB перший транш у розмірі €500 млн з пакету допомоги в €1,59 млрд. Дякую президенту ЄІБ @wernerhoyer та @EU_Commission за допомогу ??. Транш буде спрямований на відбудову інфраструктури, підтримку економіки та нагальні потреби населення.
Вжe зaвтpa, в ocтaннiй дeнь вepecня, у CШA зaкiнчуєтьcя чepгoвий фiнaнcoвий piк. Тoж, caмe цeй дeнь мoжe виявитиcя ocтaннiм днeм poбoти фeдepaльнoгo уpяду. A, вжe в п’ятницю, 1 жoвтня, пpaцiвники бaгaтьox мiнicтepcтв i уpядoвиx уcтaнoв Cпoлучeниx Штaтiв мoжуть взaгaлi нe вийти нa poбoту.
I, тут вcя cпpaвa в тoму, щo в пepший дeнь жoвтня їм пepecтaнуть плaтити зapплaту, тoму щo якpaз 30 вepecня зaкiнчуютьcя гpoшi, видiлeнi нa утpимaння уpяду. А в США це протизаконно. I, для тoгo, щoб знoву, як вci ocтaннi poки, пpoдoвжити тepмiн poбoти фeдepaльниx мiнicтepcтв i вiдoмcтв, зaкoнoдaвцям нeoбxiднo в чepгoвий paз збiльшити cуму дepжбopгу.
Цього тижня Сполучені Штати надали $4 млн нової підтримки @TheHALOTrust в Україні, на які буде задіяно 10 команд для очищення територій від російських наземних мін і нерозірваних бомб, щоб родини могли безпечно повертатися додому, до своїх громад. #UnitedwithUkraine???? https://t.co/sInAyuZrhl
The U.S. will continue to stand with Ukraine for as long as it takes. I commend @ZelenskyyUa for his leadership, and thank him for our discussion on support from the U.S. and allies – including the announcement today of the transfer of the first $1.25B in U.S. support this year. pic.twitter.com/kHafuGjinR
More than 75,000 Kaiser Permanente healthcare workers on Wednesday began a three-day strike, a job action that could delay medical appointments, lab results and prescriptions, especially in California. Here's what to know. https://t.co/i7mJXL5C4Zpic.twitter.com/i3wAwB8Bmd
On the sidelines of the #NATOSummit we opened the first foreign office of @ukroboronprom - in Washington, USA. Its main task is to promote joint US-Ukrainian defense projects and enhance our integration into NATO's defense industrial base. pic.twitter.com/3fGoPJrwH6
Brave energy workers in Ukraine risk their lives to protect vital infrastructure from Putin's attacks.
USAID is helping Ukraine protect substations like this one in Western Ukraine, providing 10K tons of rebar and 200 miles of steel mesh to secure facilities across the country. pic.twitter.com/UxTGN8TNHr
Міністр фінансів Сергій Марченко розповів, що в уряді вивчають можливість запровадження обов’язкового ПЛР-тестування для працівників, які не будуть вакцинуватися, за їхній рахунок. Також він „не впевнений”, чи має держава допомагати тим, хто не вакцинується.
„Давайте не планувати локдаунів, я закликаю всіх вакцинуватися, адже нинішня статистика показує, що без цього ніяк не можна обійтися. Щоб убезпечити себе від можливих карантинів та локдаунів, треба зробити щеплення.
Чи можливі локдауни загальнонаціонального масштабу? Я не впевнений, що такі обмеження потрібні і можливі, бо локальні карантинні заходи можуть вирішити ті проблеми, які є. Однак локальні заходи будуть застосовані до тих територій, де люди не вакцинуються. Якщо працівники закладів і їхні клієнти будуть імунізовані, то проблем не буде. Я скажу чесно, що не впевнений, чи має держава допомагати тим, хто не вакцинується”, – заявив міністр.
За його словами, вплив пандемії на бюджет мінімальний, бо немає локдауну.
„Якщо обмеження й будуть, можливо,тоді вплив буде, якщо буде спрямовано менше коштів у сектор споживання. Наприклад, у ресторанно-готельний бізнес, адже він у першу чергу страждає від будь-яких карантинних заходів. Я не можу сказати, що це суттєво вплине на державний бюджет. Втім, з погляду економічної активності, звичайно, локдаун вплине на фінансовий стан країни. Тому я ще раз закликаю всіх вакцинуватися”, – пяснив він.
„Щоб не доводити до закриття закладів, потрібно вакцинуватися. Ми нікого не змушуємо, проте люди повинні нести відповідальність. Якщо вони не хочуть вакцинуватися, тоді хай сидять удома. Якщо ми хочемо боротися з „Дельтою”, то повинні вакцинуватися. Приклади швидкого поширення „Дельти” в інших країнах досить показовими.
Зараз ми вивчаємо можливість запровадження обов’язкового ПЛР-тестування для працівників, які не будуть вакцинуватися. Це буде відбуватися за їх власний рахунок. У Сполучених Штатах Байден заявив, що всі державні службовці мають бути провакциновані. Якщо вони цього не роблять, тоді кожного дня здають ПЛР-тести. Також розглядаємо можливість, щоб такі службовці не могли працювати офлайн взагалі. Тоді вони не зможуть приходити на робоче місце”, – додав Марченко.
За його словами, цього року на закупівлю вакцини заплановано витратити з бюджету 12 мільярдів гривень.
Він додав, що наступного року також передбачають видатки на вакцинацію – там буде приблизно 3 мільярди гривень.
„Крім того, Світовий банк надав кредитну допомогу – 30 мільйонів доларів, а буде ще додатково 90 мільйонів доларів. Є ініціатива Covax у цьому питанні та допомога інших країн, тому вакцини достатньо. З приводу вакцин, які втрачають придатність – це інформація, яку має надавати МОЗ, я не готовий коментувати”, – резюмував міністр.
У міжнародній фінансовій системі Афганістан може стати подібним до Північної Кореї та Ірану, пише The Wall Street Journal.
Два великі американські постачальники платіжних послуг – Western Union та MoneyGram International – призупинили свої транзакції в Афганістані, повідомило видання.
Американські банки, навпаки, уважно розслідують операції з афганськими колегами, очікуючи на можливі санкції проти режиму талібів.
Якщо США накладуть санкції на всю країну через поглинання влади талібами, це може припинити надходження законних потоків грошей до Афганістану.
FATF, всесвітня організація з моніторингу фінансування тероризму, вже попередила, що країни, які є її членами, повинні заморозити фінансові активи талібів, оскільки США та інші держави класифікували «Талібан» як терористичне угруповання.
Українці, які отримують оплату за свої послуги і товари на банківську картку фізособи, можуть заплатити штраф у розмірі 85 тис. грн. Крім того, за це можуть конфіскувати товар, повідомляє Обозреватель.
Як зазначають юристи, діюча система обміну інформацією між банками і фіскалами не дозволяє ефективно визначати порушників, хоча за законом приймати оплату на особисту картку дійсно заборонено.
„Такі розрахунки проводяться з грубими порушеннями податкового законодавства, продавці отримують невраховані доходи, не платять певні податки, збори і обов’язкові платежі”, – пояснили в Державній податковій службі.
Як пояснив керуючий партнер Interlegum Олександр Маленко в коментарі UBR, деяких українців, які приймають оплату на карту, знайти практично неможливо. Наприклад, репетиторів або деяких самозайнятих.
„Обслуговуючі банки не зобов’язані повідомляти ДПС про відкриття особою карткового банківського рахунку. При таких обставинах і сам факт наявності у конкретної особи карткового рахунку, і будь-які банківські операції по ньому недоступні для фіскальних органів, що і дозволяє уникати сплати податків і взагалі уваги податків” , – зазначив він.
Відзначимо, за правилами всі українці, які займаються підприємницькою діяльністю, повинні оформитися як фізособи-підприємці. При цьому, залежно від оборотів, відрізняється і ставка єдиного податку. Простежити обороти тих українців, які приймають оплату на особисту картку, практично неможливо.
Правда, за новими правилами перевіряти перекази можуть самі банки в рамках фінансового моніторингу. Підозрілі операції можуть блокувати.
Європейський Союз (ЄС) виділить 25,4 млн євро допомоги постраждалим від війни на сході України. Про це повідомила голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн у твіттері.
„Конфлікт на Сході України продовжує завдавати великої шкоди цивільному населенню, тоді як увага засобів масової інформації та міжнародної спільноти слабішає. ЄС продовжує задовольняти гуманітарні потреби по обидві сторони від лінії зіткнення”, – заявив єврокомісар з кризового управління Янез Ленарчич.
Зазначається, що фінансування допоможе людям, постраждалим від наслідків війни, отримати доступ до медичних послуг, зокрема підвищити рівень готовності та реагування на пандемію COVID-19. А також полегшить доступ до юридичної підтримки.
Допомога дасть змогу відремонтувати пошкоджені будинки, школи й лікарні, а також забезпечить найбільш вразливих осіб засобами для задоволення базових потреб і доступ до питної води й освіти в умовах надзвичайних ситуацій.
Пріоритетними будуть потреби вразливих категорій населення, як-от літні люди та особи з обмеженими можливостями.
Згідно з заявою, розміщеною на сайті Єврокомісії, від початку збройного конфлікту на Донбасі на загальний обсяг гуманітарної допомоги ЄС сягнув 190 млн євро.
.@JosepBORRELL meets Fuad #Hussein, Deputy Prime Minister for International Relations Affairs and Minister for Foreign Affairs of #Iraq, at the EU-Iraq Cooperation Council taking place on 19 March 2023 in #Brussels.https://t.co/C6k01EgguX
Уряд на засіданні схвалив постанову, яка затверджує порядок надання фінансової допомоги малозабезпеченим сім’ям на відкриття власного бізнесу з метою набуття економічної самостійності.
Відповідну постанову „Деякі питання сприяння економічній самостійності малозабезпечених сімей” було ухвалено без обговорення, передає УНІАН.
Як повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, такий механізм надання допомоги запрацює з січня наступного року.
Згідно з пояснювальною запискою до документа, головним механізмом стимулювання громадян до повернення на ринок праці є надання безвідсоткової поворотної одноразової допомоги, яка надаватиметься непрацюючим працездатним особам з числа членів малозабезпечених родин для закупівлі обладнання та матеріалів з метою організації власного бізнесу.
Порядок надання такої допомоги передбачає подання непрацюючою працездатною особою з числа членів малозабезпечених родин, яка виявила бажання вести підприємницьку діяльність, заяви та самостійно розробленого бізнес-плану до центру зайнятості. Рішення про надання фінансової допомоги приймає спеціальна комісія.
У разі позитивного рішення, людина, яка подала заяву, повинна протягом 30 днів створити юрособу або зареєструватися як фізособа-підприємець, в іншому випадку допомога не надається.
Також людина повинна подати рахунок-фактуру на закупівлю необхідного обладнання і матеріалів, і договір з постачальником таких матеріалів. Оплата витрат на обладнання та матеріали проводиться регіональним центром зайнятості.
Розірвання договору та повернення фінансової допомоги відбувається, якщо людина не подала відповідні документи, не здійснює підприємницьку діяльність після отримання допомоги або має заборгованість зі сплати податків, зборів або ЄСВ більш як три місяці.
Фінансова допомога є поворотною і повертається підприємцем протягом 30 днів з моменту закінчення трирічного терміну з дати її отримання. При цьому сума допомоги зменшується на суму сплачених податків, зборів та ЄСВ, а якщо сума таких податків перевищує розмір наданої допомоги, вона не повертається.
Цього року американська влада надала Україні майже 700 мільйонів доларів на підтримку, з яких 250 мільйонів було виділено для галузі безпеки. Про це повідомляється на сторінці посольства США в Україні у Twitter.
„2020 рік добігає кінця, і ми пишаємося наданою Україні підтримкою в розмірі 250 мільйонів доларів для галузі безпеки та 448 мільйонів доларів різногалузевої допомоги, яку США виділили для народу України цьогоріч.”, – зазначили у відомстві.
Сьогодні в Україні триває масштабна програма зі створення сучасних приймальних відділень в опорних лікарнях. Всього планується реконструювати та капітально відремонтувати 210 приймальних відділень. Виконання робіт по цих об’єктах входить до Програми Президента України «Велике будівництво».
Тож, на своєму останньому засіданні Кабінет Міністрів прийняв постанову, якою затверджено умови фінансування реалізації проектів з будівництва (реконструкції, капітального ремонту) приймальних відділень в опорних закладах охорони здоров’я у госпітальних округах, проект якої було розроблено міністерством розвитку громад та територій України.
Мінрегіон вже провів верифікацію готовності опорних лікарень до старту робіт, та наразі контролює терміни та якість будівельних робіт по цій програмі. Передбачено, що 100% приймальних відділень будуть відповідати вимогам сучасного облаштування та наповнення медичним обладнанням, перелік якого погоджено з міністерством охорони здоров’я України.
На думку міністра розвитку громад та територій України Олексія Чернишова, «це одне з найважливіших питань, яке безпосередньо стосується життя та здоров’я громадян нашої країни. Впевнений, його позитивне вирішення стане ще одним ефективним кроком у боротьбі з пандемією гострої респіраторної хвороби СОVID-19 в Україні».
До старту програми загальна площа зі створення сучасних приймальних відділень складала 77 286 кв. м, після завершення планується суттєве її збільшення – до 130 563 кв. м.
З метою обладнання приймальних відділень в опорних лікарнях, зокрема, в закладах, визначених для госпіталізації пацієнтів з гострою респіраторною хворобою СОVID-19, необхідно виділити кошти з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою СОVID-19 в обсязі 1 млрд 680 млн грн.
Як відомо, 15 січня поточного року Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження «Про затвердження переліку опорних закладів охорони здоров’я у госпітальних округах на період до 2023 року». Це дозволить покращити доступність медичної допомоги, сконцентрувати інвестиційні ресурси та розбудувати мережу надання медичних послуг в Україні.
Перелік опорних закладів визначений на основі відповідної «Методики формування мережі» робочою групою, яка була сформована МОЗ України за участю представників Національної служби здоров’я України, Міністерства розвитку громад та територій України, представників проекту USAID «Підтримка реформи охорони здоров’я» та обласних державних адміністрацій.
Однією з головних умов формування переліку стала доступність закладів для пацієнтів. Шлях до лікарні не повинен перевищувати 1 годину. До переліку включено заклади охорони здоров’я, що відповідають вимогам або можуть бути підвищеними до багатопрофільних лікарень інтенсивного лікування першого або другого рівня, що забезпечуватимуть:
безпечність медичної допомоги на основі доказової медицини;
своєчасність доступу до медичної допомоги;
економічну ефективність, яка полягає у забезпеченні максимально можливої якості медичної допомоги за умови раціонального та ощадливого використання ресурсів.
Ці заклади матимуть належне робоче навантаження та забезпечать належний рівень безпеки пацієнта.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль доручив міністерству фінансів України провести аудит витрат Фонду боротьби з COVID-19, повідомляє пресслужба уряду.
Зокрема, на засіданні уряду сьогодні, 17 червня, звертаючись до міністра фінансів України Сергія Марченка, прем’єр-міністр нагадав, що приблизно два місяці тому урядом було створено Фонд боротьби з COVID-19 на загальну суму майже 65 млрд грн.
«Це величезна сума від українських платників податків і вони мають побачити, на що саме ідуть ці кошти. Тому доручаю міністерству фінансів провести аудит витрат з Фонду, відзвітувати і опублікувати цю інформацію. Вона має оновлюватися щотижня», – заявив очільник уряду.
Очільників інших міністерств, які отримували фінансування з цього фонду, він також закликав прозвітувати про те, на що пішли кошти. Надалі, за словами Шмигаля, уряд повинен публічно анонсувати та затверджувати постанови про виділення коштів із фонду на боротьбу з COVID-19.
«Надалі, колеги, давайте домовимось. У разі, якщо ви плануєте отримати кошти з Фонду боротьби з COVID-19, ви маєте це робити публічно. Заздалегідь публікуйте проекти рішень про виділення коштів, пояснюйте суспільству, чому вважаєте, що ці кошти потрібно виділяти на той чи інший напрямок. А ми на Уряді будемо публічно розглядати такі постанови і розпорядження», – додав Денис Шмигаль.
«Це чесно і відповідально до суспільства. Ми дійсно, на мою думку, ефективно розпоряджалися до сьогоднішнього дня і, впевнений, будемо робити це й надалі, Фондом, яким нам доручено розпоряджатися. Фактично касових видатків там немає і 2 млрд грн, але вже за 30 млрд грн коштів розподілені. Важливо, щоб суспільство і Верховна Рада зокрема розуміли, на які цілі, як, для чого ми використовуємо цей фонд», – додав прем’єр-міністр.
До відома, на фінансування Фонду для боротьби з коронавірусом в держбюджеті передбачили 64,7 млрд грн.
У середині травня прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що витрачена майже половина коштів з фонду. З них 20 млрд грн спрямовані на пенсійну реформу, більше 3 млрд – медзакупівлі й доплати медикам.