Серед пріоритетів банку – інфраструктура та енергетична безпека, після чого йдуть приватний сектор і забезпечення продовольчої безпеки.
Європейський банк реконструкції та розвитку прогнозує обсяг своїх інвестицій в Україну цього року на рівні €1,5 млрд ($1,54 млрд), адже російська агресія продовжує завдавати шкоди країні.Про це повідомляє Bloomberg у четвер, 16 січня.
„Планування в Україні – складне завдання, але можливо більше, якщо ми знайдемо правильні проєкти”, – заявив Арвід Тюркнер, керуючий директор ЄБРР в Україні та Молдові.
Серед пріоритетів банку – інфраструктура та енергетична безпека, після чого йдуть приватний сектор і забезпечення продовольчої безпеки, зазначив Тюркнер.
Минулого року ЄБРР інвестував рекордні €2,4 млрд в Україну після того, як збільшив свій статутний капітал на €4 млрд. Значна частина цих коштів була спрямована на фінансування невеликих децентралізованих енергетичних проєктів, щоб забезпечити безперебійне енергопостачання для людей та бізнесу.
Постійні ракетні й дронові атаки з боку Росії пошкодили енергетичну інфраструктуру країни, спричиняючи відключення електроенергії.
ЄБРР надавав кредити державним компаніям України, зокрема Укрзалізниці, але понад 50% інвестицій у 2024 році були спрямовані у приватний сектор. За словами Тюркнера, ця частка залишиться приблизно такою ж і в 2025 році, адже банк бачить перспективні проєкти у сільському господарстві, яке є ключовою галуззю для української економіки.
Тюркнер також акцентувавважливість антикорупційних заходів та судової реформи для покращення інвестиційного клімату. Він зазначив, що є сподівання на початок реконструкції країни вже цього року у разі припинення вогню або укладення мирної угоди.
Також Тюркнер закликав український уряд просувати реформу корпоративного управління, адже державні компанії братимуть участь у процесі відбудови.
„Саме тому їхнє управління, спроможність, прозорість і боротьба з корупцією відіграють ключову роль у забезпеченні успіху реконструкції”, – резюмував він.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц закликав бізнес ФРН інвестувати в Україну.
Про це він заявив на відкритті 7-й Німецько-українського бізнес-форуму, передає Укрінформ.
За його словами, Путін не досяг жодної зі своїх цілей в Україні. Україна стоїть і пройде свою третю воєнну зиму.
„Путін не зможе і економічно зруйнувати Україну, хоча дуже намагається”, – сказав Шольц і згадав, що ВВП країни зростає, зростає її експорт, чому допомогли, зокрема, „коридори солідарності”.
Також канцлер закликав до створення спільних підприємств і запевнив, що інтерес німецьких бізнесменів до України є дуже великим.
Майже 2 тис. українських компаній активні в Україні, деякі з них планують додаткові інвестиції. Зростає співпраця в енергетичній галузі, продовжив Шольц, за словами якого в цій галузі є „багато приватних інвестицій”. Але для цього потрібні інвестиційні гарантії, визнав політик і додав, що наразі Україна посідає перше місце в світі за обсягом надання Німеччиною таких гарантій.
„Без приватного капіталу відновлення не буде можливим”, – наголосив він.
Міністр оборони Королівства Нідерланди Рубен Брекельманс під час візиту до Києва в неділю пообіцяв масштабні інвестиції на 400 мільйона євро в спільну з Україною розробку безпілотників. Він також пообіцяв поставку подальших винищувачів F‒16 найближчими місяцями. Візит міністра не анонсувався з міркувань безпеки.
«Війна з кожним днем загострюється, Україна збирає все більше бригад, які потребують підтримки та військової техніки. Ми повинні забезпечити безперервність цієї підтримки», – підкреслив Брекельманс.
За його словами, спільна розробка безпілотників поєднає українські інновації з голландським досвідом для вдосконалення технологій, які застосовуються на полі бою.
Ми зосереджуватимемося на різних типах безпілотників, окрім оборонних та оглядових, також на наступальних, оскільки Україні потрібні ці засоби проти військових об’єктів, додав міністр.
Брекельманс підкреслив, що половина запланованої до інвестування суми буде витрачена в Нідерландах, решту буде виділено Україні та іншим країнам. Нідерланди пообіцяли Києву військову допомогу на загальну суму 10 мільярдів євро, з яких наразі витратили 4 мільярди.
За підсумками суботнього візиту до Харкова Брекельманс заявив, що єдиний спосіб захистити місто – це завдавати удари по військових цілях на території Росії.
Брекельманс також повідомив, що перші F‒16, поставлені Нідерландами, вже працюють у повітряному просторі України, інші «будуть доставлені найближчими місяцями, можливо, на початку наступного року». Нідерланди пообіцяли надати загалом 24 винищувачі американського виробництва. Міністр додав, що його країна постачає запчастини, пальне та озброєння для літаків, а також намагається розширити програму підготовки українських пілотів.
Він також повідомив, що Нідерланди намагаються зібрати для України додаткову систему ППО Patriot із запчастин, закуплених у різних країнах, але у них виникли проблеми із закупівлею певних частин. Брекельманс додав, що в Україні вже використовується радіолокаційна станція Patriot, яку передали Нідерланди, і «незабаром буде доставлено три стартові майданчики».
Міністерство оборони України розробило середньострокове планування в армії для оборонних і стабілізаційних дій. Водночас держава інвестувала понад $7 млрд в оборонну індустрію.
Про це заявив очільник Міноборони Рустем Умєров на панельній дискусії в межах форуму „Україна 2024. Незалежність”.
Він розповів, що відбувалася робота для боротьби з корупцією у співпраці з антикорупційними органами, а також для закупівель та інвестування в оборонну галузь.
„Створили агенції, які працюють як у тиловому напрямку, так і в оборонних закупівлях, тобто проводять летальні і нелетальні закупівлі. Ми разом з урядом і ВР інвестували в оборонну індустрію. Наші інвестиції сягають більше 7 млрд доларів. Ці інвестиції нам забезпечили дуже величезну підтримку під час того, коли ми недоотримували міжнародну технічну допомогу. З військових технологій Міноборони інвестували в дрони, РЕБ, наземні роботизовані комплекси, створили єдиний державний реєстр призовників і системи ситуаційної обізнаності. Як ви знаєте, запустили Резерв+, Армія+, сподіваюсь, скоро з Мінветеранів і Мінцифрою створимо і Ветеран+”, – заявив Умєров.
Міністр оборони підкреслив, що наразі розроблене довгострокове планування, „щоб мати Силам безпеки і оборони Future Force – модель яка буде існувати, коли ми будемо в НАТО”. За його словами, Україна також розробила середньострокові й довгострокові плани, аби ЗСУ мали оборонні, стабілізаційні і наступальні дії.
Умєров наголосив, що Київ звертається до західних партнерів із проханням дозволити українським військовим здійснювати удари вглиб РФ далекобійною зброєю.
„Наша асиметрична відповідь ворогу – нарощувати свої військові спроможності, щоб давати відсіч на кожен обстріл і на кожну загрозу для нашої землі”, – акцентував міністр.
Іноземним інвесторам надано прямий доступ до ринкових боргових інструментів (крім державних цінних паперів), спрямованих на відбудову і відновлення України.
З 24 липня НБУ зможе відкривати та обслуговувати рахунок в цінних паперах номінального утримувача для іноземного банку. Це дасть змогу з’єднати інфраструктуру вітчизняного та міжнародного фінансових ринків для доступу іноземного капіталу в Україну, відкриє шлях для іноземних інвестицій у фінансові інструменти, випущені для відбудови держави. Йдеться, зокрема, про облігації місцевих позик, інфраструктурні облігації, облігації міжнародних фінансових організацій та про інші боргові фінансові інструменти, спрямовані на відновлення України.
Зазначається, що питання створення механізмів для прямого доступу іноземних інвесторів до ринкових боргових інструментів, крім державних цінних паперів, перебуває в фокусі програми з МВФ. Внесення змін дасть змогу забезпечити виконання положень Меморандуму про економічну та фінансову політику з МВФ.
Президент Володимир Зеленський зустрівся з міністром з питань міжнародного співробітництва у сфері розвитку та зовнішньої торгівлі Швеції Йоганом Форсселом та представниками шведського бізнесу.
Зеленський подякував Швеції, прем’єр-міністрові та всьому шведському народові за підтримку України й наших кроків до встановлення справедливого миру.
„Вдячні за всі пакети допомоги, за безпекову угоду, яку ми нещодавно підписали між нашими державами під час мого візиту до Стокгольма, а також за участь Швеції в Саміті миру й приєднання до Спільного комюніке. Це дуже важливо”, – сказав президент.
Зеленський запросив шведський уряд і бізнес узяти патронат над відбудовою одного з постраждалих регіонів України.
Також співрозмовники обговорили перспективи використання доходів від заморожених російських активів на потреби нашої держави, посилення санкцій проти держави-агресорки РФ та надання енергетичної підтримки Україні на тлі російських атак на об’єкти критичної інфраструктури.
Окрему увагу приділили перспективам розширення шведського бізнесу та залучення нових інвестицій в Україну.
Форссел підтвердив значний інтерес шведського бізнесу до здійснення інвестицій та наголосив на важливості відкриття цими днями в Києві торговельного представництва Швеції, що сприятиме подальшому виходу шведських компаній на український ринок.
Єврокомісія, зокрема, надасть Польщі 1,4 млрд євро на інвестиції в сільськогосподарський сектор. Загальні інвестиції в економіку Польщі від Євросоюзу цього разу складуть 137 млрд євро.
У Євросоюзі ухвалили правові акти, які дозволять передати Польщі додаткове фінансування.
Про це повідомляє Європейська комісія.
Сьогодні Європейська комісія ухвалила два правові акти, які відкриють Польщі доступ до фінансування ЄС на суму до 137 млрд євро, — йдеться у повідомленні.
Зазначається, що ці дії пов’язані з реформами верховенства права, які ухвалила Польща, а також із нещодавніми та негайними кроками, які вона здійснила для вирішення основних завдань зі зміцнення незалежності судової системи.
У Єврокомісії уточнили, що платіжний запит Польщі також охоплює важливі кроки в реалізації 25 амбітних реформ і п’яти ключових інвестицій.
Ці заходи спрямовані на підвищення стійкості та конкурентоспроможності економіки країни, просування зеленої енергетики та переходу до цифрових технологій, а також підтримку охорони здоров’я та екологічно чистої мобільності, — заявили в ЄК.
Також Єврокомісія надасть Польщі 1,4 млрд євро на інвестиції в сільськогосподарський сектор.
Це стосуватиметься підтримки тисячі фермерів і рибалок, а також самого сектору для допомоги в розширенні та модернізації свого виробництва і виходу на нові ринки.
Впровадження валютних обмежень має негативний вплив на інвестиційний клімат України, оскільки інвестори відчувають невпевненість щодо можливості повернення своїх інвестицій та кредитів. За інформацією РБК-Україна, Ігор Тинний, співзасновник Української асоціації відновлюваної енергетики, зазначив, що хоча політика Національного банку України (НБУ) виправдана поточною ситуацією в країні, вона є занадто жорсткою та гальмує розвиток бізнесу. Так, неможливість виплачувати відсотки за залученими раніше кредитами та дивіденди повністю блокує можливість подальших інвестицій.
Тинний пояснив, що уряд побоюється виведення прибутків підприємцями за кордон, що може негативно вплинути на курсову стабільність. Однак він також вказав на критичну нестачу деяких типів обладнання та балансуючих потужностей в енергетиці, для яких іноземні інвестиції були б особливо важливими. Наразі інвестори не мають впевненості в поверненні позик або отриманні прибутку від своїх інвестицій, що змушує їх утримуватися від фінансування проектів в Україні.
Тинний також поділився особистим досвідом співпраці з італійськими бізнес-партнерами, яким він не може гарантувати повернення кредитів навіть у довгостроковій перспективі через існуючі безстрокові заборони на валютні операції. Це створює серйозні перешкоди для залучення іноземних інвестицій.
НБУ взяв курс на валютну лібералізацію
Незважаючи на існуючі виклики, голова Нацбанку Андрій Пишний раніше заявив про наміри НБУ просуватися шляхом валютної лібералізації. Кабінет міністрів України також звернувся до НБУ з проханням дозволити продаж валюти великим вітчизняним компаніям та холдингам для розрахунків за єврооблігаціями та з західними кредиторами, що може стати кроком до поліпшення інвестиційного клімату.
Україна стоїть на порозі валютної лібералізації, що відкриває перед міжнародними інвесторами широкі можливості для вкладення капіталу в різноманітні галузі національної економіки.
Валютні обмеження стоять на заваді інвесторам
Згідно з повідомленням РБК-Україна, на основі коментарів Кирила Криволапа, керівника „Центру економічного відновлення”, податкові надходження та збори, що надходять до державного бюджету, фінансують оборонні потреби країни. Водночас, для забезпечення стабільності та конкурентоспроможності економіки надзвичайно важливою є активність приватного сектору, який інвестує у розвиток.
Однак, зазначає Криволап, іноземні інвестори стикаються з проблемами при спробах інвестування в Україну через існуючі валютні обмеження, що перешкоджають поверненню інвестованих коштів. Він позитивно оцінює запит уряду до Національного банку України (НБУ) про дозвіл на купівлю валюти для розрахунків за кредитами, оскільки це може сприяти процесу валютної лібералізації та, як наслідок, залученню інвестицій.
Експерт наголошує на важливості цих кроків для підвищення стійкості та конкурентоспроможності української економіки на довгострокову перспективу, особливо в умовах тривалої війни. Він вважає, що інвестиції є ключовими для довготривалого розвитку.
Олексій Буряченко, виконавчий директор Міжнародної асоціації малих громад, також висловився про потребу в послабленні валютних обмежень, введених на початку війни. Він зазначає, що завдяки стабільності національної валюти та зростанню ВВП на 5% навіть під час воєнних дій, настав час для більш гнучкої валютної політики, яка відкриє двері для інвестицій в ті сектори економіки, що адаптувалися до нових умов і потребують фінансового вливання.
Цього тижня компанія Meta, колишня назва Facebook, зробила безпрецедентну заяву за всю 20-річну історію компанії. Марк Цукерберг, засновник і генеральний директор компанії, що стоїть за соціальною мережею, оголосив про виплату грошових коштів своїм інвесторам одночасно з випуском останнього квартального фінансового звіту компанії.
Таким чином, люди та установи, які володіють акціями Meta, нарешті – вперше в історії компанії – побачать гроші від тієї справи, у яку вони колись інвестували. Власники акцій як класу А, так і класу В можуть розраховувати на дивіденди в розмірі 50-50 центів на акцію. Цукерберг також дав зрозуміти, що це не одноразова подія, а що Meta буде виплачувати дивіденди щоквартально, залежно від поточної прибутковості. На цій новині ціна акцій компанії одразу підстрибнула на 14%, оскільки це означає, що володіння акціями тепер зможе приносити прибуток саме собою. А взагалі йдеться про 40,1 мільярда доларів виручки Meta в останньому кварталі, з яких вона отримала прибуток у розмірі 16,3 мільярда доларів. Це становить ефективну рентабельність 41%, що лише трохи краще, ніж 40% у попередньому кварталі, але майже вдвічі більше, ніж 20%, досягнуті в тому ж кварталі роком раніше.
Приватний інвестиційний підрозділ Світового банку залучив майже 1 мільярд доларів на відновлення приватного сектору України. Про це заявив керуючий директор Міжнародної фінансової корпорації (IFC) Махтар Діоп, повідомляє РБК-Україна з посиланням на Reuters.
За його словами, близько 620 млн доларів із коштів, залучених для України — частина пакета в 2 млрд доларів, оголошеного в грудні 2022 року, — надійшли з власного балансу інвестиційного підрозділу, а ще 360 млн доларів — із зовнішнього фінансування.
«Перш за все, нам потрібно продовжувати стежити за розвитком політичної ситуації, і є деякі побоювання. Нам потрібно буде продовжувати мобілізувати більше ресурсів, щоб трохи гарантувати деякі з інвестицій, які ми робимо, тому що ми беремо багато інвестицій на свій баланс», — заявив він.
Діоп додав, що IFC схильна до ризику в Україні більше, ніж інші агентства з розвитку.
Київ розглядає питання мобілізації коштів на відновлення, оцінюваних у 400 млрд доларів, як ніколи гостро, оскільки в Європі та США з’явилися ознаки втоми від донорів.
За словами Діопа, надання гарантій, щоб дати зовнішнім інвесторам упевненість у розміщенні ресурсів, було «головним завданням», яке стоїть перед МФК у справі мобілізації подальших коштів для свого пакета підтримки.
