Угорщина фінансує транспортування десяти тисяч тонн зерна до Африки вартістю близько 3,5 млн доларів з України в рамках зусиль, спрямованих на вирішення світової продовольчої кризи. Про це заявив міністр зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини Петер Сійярто після зустрічі з міністром закордонних справ Конго в понеділок у Будапешті.
На спільній пресконференції з Крістофом Лютундулою Апала Пен’Апала, Петер Сійярто підкреслив, що, хоча географічна відстань між двома країнами є значною, глобальні загрози безпеці впливають на обидві сторони, наприклад, це негативні наслідки війни в Україні, включаючи продовольчу кризу, яка вражає переважно Африку. «У рамках глобальної відповідальності наша країна фінансує транспортування десяти тисяч тонн зерна до Африки з України на суму близько 3,5 мільйона доларів», – додав міністр.
«Обидві країни зацікавлені в якнайшвидшому мирі та якнайшвидшому припиненні збройних конфліктів, що охопили світ, тому ми закликаємо до встановлення необхідного діалогу, припинення вогню та мирних переговорів», — заявив Петер Сійярто.
Європейське об’єднання територіального співробітництва ТИСА, учасником якого є Закарпатська обласна рада, отримало від Уряду Угорщини 915 млн. форинтів на будівництво сміттєсортувального заводу у селі Яноші Берегівського району.
Про це під час наради з першим заступником голови облради Андрієм Шекетою та заступником директора ЄОТС ТИСА Юдітою Євчак повідомив голова обласної ради Володимир Чубірко, інформує Закарпатська обласна рада.
„Таким чином, згідно з Угодою, маємо всі кошти. Як бачите, Угорщина свою обіцянку виконала попри війну в Україні і економічну кризу в Європі. Зважаючи на припинення останнім часом фінансування багатьох європейських грантових програм, для нас це насправді великий успіх. Вже цього місяця ми готуємо дві розширені наради щодо плану дій за участі ОВА і всіх дотичних організацій. Наше завдання – реалізувати проєкт до кінця 2023 року, побудувати завод і запустити його в експлуатацію. Це буде перший сміттєпереробний завод на Закарпатті, який вирішить проблему 200 тисяч жителів і стане нашою візитівкою. Якщо все вдасться, зможемо так само працювати в інших громадах і таким чином нарешті вирішити болючу проблему зі сміттям”, — зауважив голова облради.
Bienvenue à Odesa, @MinColonna. Thanks for your brave visit. Looking forward to discussing France’s role in the international tank coalition, Grain From Ukraine, and Peace Formula. The Ukrainian-French partnership remains crucial to ending Russian aggression and restoring peace. https://t.co/boWWqIiQe3pic.twitter.com/xbE0vtz4zm
?? announced an additional 7.5 mln CAD for demining. During the meeting in Kyiv, I thanked @melaniejoly for ?? support to ??. We discussed ??'s economic development & recovery, as well as the tightening of sanctions against rf. We appreciate the solidarity of our friends. pic.twitter.com/CGoKoAeXCr
Угорщина заморозила російські активи на суму 870 млн євро (350 млрд форинтів), свідчать дані Єврокомісії.
Станом на 25 листопада Угорщина заморозила російські активи на суму 350 млрд форинтів. Про це свідчать дані нещодавнього звіту Єврокомісії. Це значне зростання з огляду на те, що уряд Орбана раніше повідомляв про замороження активів на суму 1,2 млн форинтів.
На сьогодні країни ЄС заморозили російські активи на загальну суму приблизно 19 млрд євро. Зокрема:
Італія – 2,3 млрд євро,
Німеччина – 2,2 млрд,
Австрія – майже 1,8 млрд,
Болгарія – 11,3 млн,
Чехія – 10,8 млн,
Словаччина – 4,9 млн євро.
Точна кількість заарештованого російського державного майна невідома.
Наразі Євросоюз заморозив активи 1241 особи та 118 організацій, які перебувають у санкційних списках. Крім того, країни-члени заборонили їм в’їзд на свою територію. Під санкції потрапили політики, військові, бізнесмени, олігархи, пропагандисти Кремля. Держави – члени ЄС зобов’язані заморожувати активи фігурантів списку та надсилати Європейській комісії свої звіти про це.
У вівторок у Парижі відбудеться донорська конференція для допомоги Україні в пом’якшенні наслідків бомбардувань її цивільної інфраструктури. Серед 47 країн-учасниць буде й Угорщина, повідомляє видання portfolio.hu з посиланням на інформацію «Радіо Свобода».
З осені росіяни намагаються якомога сильніше тиснути на населення, бомбардуючи цивільну інфраструктуру, щоб змусити політичних лідерів піти на поступки. У зв’язку з цим президент Франції Еммануель Макрон закликав провести акцію «Солідарність з Україною». Головна мета цієї ініціативи – створити механізм координації для узгодження потреб України з пропозиціями.
Як повідомляє видання, очікується, що уряд Угорщини долучиться до надання допомоги в рамках програми Hungary Helps, з якою французькі організатори вже налагодили контакти. Водночас пропозиції можуть робити і приватні компанії.
Організатори сподіваються зібрати в рамках донорської конференції близько 50 мільярдів євро. Лише з Франції бажання долучитися до акції висловили близько 500 компаній.
За інформацією видання, у понеділок після зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС очільник МЗС Угорщини Петер Сійярто повідомив, що Україна відмовилася від пропозиції угорського уряду про допомогу на двосторонній основі в обхід спільних запозичень Євросоюзу в цій сфері.
У середу ввечері в офіційному виданні була опублікована постанова, згідно з якою уряд Угорщини готовий долучитися до спільної фінансової підтримки Європейського Союзу в розмірі 18 мільярдів євро, призначеної для України, але, можливо, зробить це своєрідно.
Постанова про заходи уряду, необхідні для фінансової підтримки Києва, складається з трьох пунктів.
У документі уряд заявляє, що «зберігає намір брати участь у фінансовій підтримці, якої потребує Україна у зв’язку з війною».
Водночас важливим і новим елементом є те, що «уряд закликає міністра фінансів подбати про забезпечення 187 мільйонів євро, які припадають на Угорщину з 18 мільярдів євро позики, наданої Європейським Союзом для України».
Відповідальність за виконання цього завдання несе міністр фінансів Мігай Варга, і терміни повинні бути дотримані в міру їх виникнення.
Міністру зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини Петеру Сійярто поставлено завдання негайно розпочати переговори з Україною від імені Угорщини з метою розробки угоди, необхідної для фінансової підтримки, згідно зі згаданим пунктом.
Bienvenue à Odesa, @MinColonna. Thanks for your brave visit. Looking forward to discussing France’s role in the international tank coalition, Grain From Ukraine, and Peace Formula. The Ukrainian-French partnership remains crucial to ending Russian aggression and restoring peace. https://t.co/boWWqIiQe3pic.twitter.com/xbE0vtz4zm
?? announced an additional 7.5 mln CAD for demining. During the meeting in Kyiv, I thanked @melaniejoly for ?? support to ??. We discussed ??'s economic development & recovery, as well as the tightening of sanctions against rf. We appreciate the solidarity of our friends. pic.twitter.com/CGoKoAeXCr
Наступного тижня запрацює пункт перетину українсько-угорського кордону “Велика Паладь – Нодьгодош”.
Сьогодні, 11 листопада, на терміналі КПП “Лужанка” уклалали угоду про розширення транскордонного співробітництва між Україною та Угорщиною. Документ підписали заступник міністра інфраструктури України Мустафа Найєм та заступник міністра зовнішньоекономічних зв’язків і закордонних справ Угорщини Левенте Модьор.
Обидві сторони конкретизували завдання, які необхідно здійснити в цьому напрямку.
“У першу чергу мова йшла про відкриття нових пунктів пропуску на українсько-угорському кордоні,- наголосив Мустафа Найєм.- Домовилися, що вже наступного тижня запрацює КПП “Велика Паладь – Нодьгодош”, розбудова якого тривала роками. Також говорили про необхідність побудови нового мосту “Тиса – Загонь”, бо старий вже у досить жалюгідному стані. Плануємо розширити і автошляхи, які ведуть до кордону.”
Колегу доповнив Левенте Модьор. Посадовець запевнив, що угорська сторона зробить все можливе, аби прискорити цей процес.
“Ми заінтересовані в тому, щоб через кордон переміщалася якнайбільша кількість осіб,- акцентував Левенте Модьор.- Вибудували відповідну інфраструктуру, привели до порядку й розширили автотраси.”
Серед пріоритетів партнери назвали також потребу у збільшенні вантажних перевезень, що позитивно вплине на розвиток економік обидвох країн.
Заступники міністрів домовилися знову зустрітися наступного тижня, аби особисто проконтролювати, як стартує реалізація наміченого.
Угорщина готова й надалі надавати фінансову допомогу Україні на двосторонній основі, але не підтримає жодних спільних запозичень Євросоюзу в цій сфері, заявив міністр зовнішньої економіки та закордонних справ Угорщини Петер Сійярто в понеділок у Софії, повідомили в міністерстві.
На зустрічі міністрів закордонних справ країн Центральноєвропейської ініціативи в Болгарії Сійярто схвалив підготовку Євросоюзом чергового пакету підтримки для Києва, але додав, що Угорщина різними способами допомагає сусідній Україні довше, ніж ті, хто зараз «позиціонує себе найкращими друзями» країни.
У своєму виступі він зазначив, що уряд спрямував десятки й сотні мільйонів євро на підтримку сфери охорони здоров’я, освіти, установ культури та церков в Україні. Угорщина й до початку війни надавала свою частку допомоги країні.
«Ми готові продовжувати фінансову підтримку на двосторонній основі, на основі двосторонньої угоди між Україною та Угорщиною. Але ми точно не будемо підтримувати будь-які спільні запозичення Європейського Союзу в цій сфері, – повідомив Сійярто і додав: – Чому? Тому що ми вже зробили це один раз. Ми підтримали спільне запозичення під час епідемії коронавірусу, і цього було більш ніж достатньо».
Угорщина надає допомогу Україні в рамках програми на загальну суму в понад 66 мільйонів євро.
Єврокомісія в п’ятницю прийняла так звану програму підтримки транскордонного співробітництва «Interreg NEXT Угорщина – Словаччина – Румунія – Україна», на реалізацію якої передбачено понад 66 мільйонів євро.
Як повідомила Єврокомісія, у рамках програми, розрахованої на 2021–2027 роки, Угорщина, Словаччина та Румунія співпрацюватимуть з Україною для покращення рівного доступу до медичної допомоги та забезпечення стійкості системи охорони здоров’я.
Крім того, спільно будуть реалізовуватися проєкти зі збереження природи, розвитку екологічної інфраструктури та туризму.
Програма також сприятиме впровадженню в Україні відповідних стандартів держав – членів ЄС для ефективної роботи державного управління.
Міністр сільського господарства Угорщини Іштван Надь вважає, що треба негайно почати переговори, щоб судна із зерном могли вийти з чорноморських портів. За його словами, якщо українське зерно не потрапить на світовий ринок, може виникнути глобальна продовольча криза.
«Для безпечного постачання продовольства необхідно гарантувати безперервність експорту зерна з України, а для цього потрібні швидкі та ефективні маршрути транспортування, – пояснив міністр. – У нинішній ситуації стає дедалі важливішою роль наземних маршрутів».
Тому надання допомоги – це спільна відповідальність Угорщини й країн регіону, адже війна між росією та Україною загрожує глобальній продовольчій безпеці. Коридори солідарності значно збільшили товарообіг зерна та олійних культур з України.
Ще один пріоритет – збільшення транспортних можливостей. Іштван Надь зазначив, що, наприклад, кількість зерна й соняшнику, які надходять з України до Угорщини через Епер’єшке та Загонь, зросла з кількох десятків тисяч тонн на місяць до 200 тисяч.
«Згадаймо лише проєкт Фенєшлітке, – зауважив міністр. – Нещодавно Угорщина реалізувала низку ініціатив щодо розвитку залізничної інфраструктури». Для збільшення перевантажувальних потужностей на угорсько-українському залізничному кордоні необхідно впроваджувати подальші розширення, і це можна вирішити.
«Ми зацікавлені в швидкому припиненні збройного конфлікту між росією та Україною», – сказав міністр і наголосив, що мир є основою для безпечного постачання продовольства в усьому світі.
Great news! Reconstructing Zahony will increase cargo flow from Ukraine to Hungary and further to EU. Thanks for doing what we agreed at #InnoTrans2022, @vitdavid. https://t.co/WxKm59yOut
Угорщина відкрила залізничний мультимодальний термінал East-West Gate в місті Фенешлітке за 25 км до кордону з Україною. Потужність нового терміналу становитиме один мільйон контейнерів на рік, що вдвічі більше за потужності на кордоні між Білоруссю та Польщею. Будувати East-West Gate почали у січні 2021 року.
Під час відкриття міністр МЗС Угорщини Петер Сійярто заявив, що новий термінал дасть можливість запустити найшвидший маршрут для українського зерна до портів північної Адріатики.
Термінал East-West Gate у Фенешлітке відкрили у вівторок, 18 жовтня. Як повідомив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто, інвестиції в мультимодальний термінал склали понад 70 млн доларів. Потужність нового терміналу становитиме один мільйон контейнерів на рік, що вдвічі більше за потужності на кордоні між Білоруссю та Польщею. Також він заявив, East-West Gate у Фенешлітке є найбільш сучасним перевалочним терміналом на континенті. Цей проект дасть можливість запустити сухопутний маршрут для постачання українського зерна до портів північної Адріатики. Угорський міністр додав, що на терміналі у Фенешлітке працюватиме 500 людей.
«Завдяки терміналу буде відкрито найшвидший і найефективніший маршрут для українського зерна з Фенешлітке до портів північної Адріатики, а завдяки цьому можна буде гарантувати безпеку постачання продовольства навіть у віддалені куточки світу», – сказав Петер Сійярто.
